Рішення № 18974661, 31.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 жовтня 2011 р.

Справа 11/78/2011/5003

за позовом прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави - в

особі Мурованокуриловецької районної державної адміністрації,

Рівненської сільської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»

про стягнення 1 770,83 грн., розірвання договору оренди від 28.12.2007 р.

та повернення земельної ділянки

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

прокурор Т. Добровольський;

від І позивача не з'явився;

від ІІ позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»на користь Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області кошти в сумі 1770,83 грн.; розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.12.2007 р. між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією та ПП «Ланцет»(правонаступником якого є ТОВ «Біоленд Вінниця»), що зареєстрований 21.04.2008 р. у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК за № 040886200373 та про зобов'язання відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»повернути Рівненській сільській раді Мурованокуриловецького району земельну ділянку площею 50, 0 га з земель резервного фонду сільської ради нормативною грошовою оцінкою 426893, 25 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до укладеного між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією та ПП «Ланцет»(правонаступником якого є ТОВ «Біоленд Вінниця») 28.12.2007р. договору оренди земельної ділянки, позивач передав а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу резервного фонду на території Рівненської сільської ради загальною площею 50,0 га.

Пунктом 4 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 4250,00 грн. на рік.

За умовами п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Рівненської сільської ради.

В порушення умов договору відповідачем в період січень-травень 2011 року не проводились орендні платежі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1770,83 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 17.08.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 20970183.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, розгляд справи неодноразово відкладався, а саме ухвалами від 30.08.2011р., від 15.09.2011р., від 13.10.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами, не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника. Слід зазначити, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем кореспонденції суду (поштові повідомлення № 08-65/4051/11, № 08-65/4793/2011).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи учасників процесу доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 570 від 27.12.2007р. «Про надання земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах оренди»надано в оренду ПП «Ланцет» (правонаступником якого є товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця») земельні ділянки загальною площею 50,0 га, в тому числі ріллі 50,0 га резервного фонду розташованих на території Рівненської сільської ради строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до даного розпорядження 28 грудня 2007 року між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією (позивач, за договором Орендодавець) та приватним підприємством «Ланцет»(за договором Орендар) укладеного договір оренди земельної ділянки загальною площею 50,0 га на території Рівненської сільської ради.

Відповідно до п. 18 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 договору).

Згідно з положеннями п. 43 договору, останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.04.2008р. за № 040886200373.

На виконання умов договору відповідачу було передано земельну ділянку по акту прийому-передачі земельної ділянки від 28.12.2007р..

Пунктом 4 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 4250,00 грн. на рік.

За умовами п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Рівненської сільської ради.

Як свідчать матеріали справи та пояснення учасників процесу, відповідач проводив розрахунки за вказаним договором з порушенням строків, а за період січень-травень 2011 року орендну плату в розмірі 1770,83 грн. взагалі не сплатив.

Таким чином, за останнім рахується заборгованість в розмірі 1770,83 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»у редакції, що діяла на момент укладення договору, строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлювалися відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Так, статтею 14 Закону України «Про плату за землю»у редакції, що діяла на момент укладення договору, визначено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 17 цього Закону податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень договору та з аналізу наведених норм випливає, що відповідач за договором взяв на себе зобов'язання щомісячно протягом 30 календарних днів, сплачувати за попередній місяць орендну плату, яка в рік становить 4250 грн./ 12 місяців = 354,17 грн. на місяць.

Таким чином, відповідач зобов’язався систематично здійснювати орендні платежі. Проте, як зазначено вище, взяті на себе зобов’язання відповідачем не виконуються належним чином, оскільки останнім не платежів за договором за січень-травень 2011 року в розмірі 1770,83 грн..

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення боргу по орендній платі в розмірі 1770,83 грн..

Судом також розглянуто вимоги про розірвання договору оренди землі від 28.12.2007р. та повернення земельної ділянки площею 50,0 га із земель резервного фонду Рівненської сільської ради нормативною грошовою оцінкою 426 893,25 грн..

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Як встановлено судом, відповідачем порушено не виконуються зобов’язання за договором в частині сплати орендної плати.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про плату за землю»у редакції, що діяла на момент укладення договору, визначено, що несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, однією з яких є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Пунктом 38 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Зважаючи на систематичне порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором по сплаті орендної плати, суд вважає, що вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Пунктом 21 договору визначено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим в якому він одержав її в оренду.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.

Наведе дає підстави для висновку про обґрунтованість вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути Рівненській сільській раді земельну ділянку.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у складі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 32981794) на користь Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (23425, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Рівне, вул. Леніна, 6, код 04327071) 1 770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 83 коп. –заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 32981794) в дохід Державного бюджету України 187 (сто вісімдесят сім) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 28 грудня 2007 року між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Ланцет»(правонаступником якого є товариство з обмеженою відповділаьністю «Біоленд Вінниця), зареєстрований у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК 21.04.2008 р. за № 040886200373.

5. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 32981794) повернути Рівненській сільській раді Мурованокуриловецького району (23425, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Рівне, вул. Леніна, 6, код 04327071) земельну ділянку площею 50, 0 га з земель резервного фонду Рівненської сільської ради нормативною грошовою оцінкою 426893,25 грн..

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити позивачам та відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 01.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

1 - до справи

2 - Мурованокуриловецька райдержадміністрація (23400, Вінницька область, смт. Муровані Курилівці,

вул. Леніна, 74)

3 - Рівненська сільська рада (23425, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Рівне, вул. Леніна, 6)

4 - ТОВ «Біоленд Вінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13)

< Дата >