Ухвала суду № 18960019, 14.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2011 р. м. КиївК/9991/36230/11

“14” вересня 2011 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року

по справі №2а-13577/08

за позовом Державного підприємства «Уладівський спиртзавод»(надалі ДП «Уладівський спиртзавод»)

до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, Управління Державного казначейства у Літинському районі (надалі Хмельницька ОДПІ Вінницької області, ГУ ДКУ у Вінницькій області, УДК у Літинському районі)

про визнання протиправними дій, -

встановив:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, з врахуванням змін до позову, про визнання протиправними дій Хмільницької ОДПІ, ГУ ДКУ у Вінницькій області та УДК у Літинському районі з підписання та надіслання позивачу "Протокольного рішення щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, в рахунок погашення простроченої заборгованості ДП Уладівський спиртовий завод" за бюджетною позичкою" під час провадження у справі про банкрутство останнього, та нарахування пені в сумі 6026454,17грн. за згаданою заборгованістю ДП "Уладівський спиртовий завод". Також, позивач просить зобовязати відповідачів виключити з обліку відомості про грошове зобовязання ДП "Уладівський спиртовий завод" перед Державним бюджетом України за пенею в сумі 6026454,17грн., яка була нарахована внаслідок несвоєчасного виконання останнім грошового зобовязання по сплаті бюджетної позички.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1996 року за позивачем обліковується заборгованість за бюджетною позичкою в сумі 1712391грн. 13.08.2004 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Уладівський спиртовий завод", та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, ухвалою цього ж суду від 06.05.2009р. згадана сума заборгованості включена в реєстр вимог кредиторів (четверта черга). Однак, незважаючи на введений мораторій, відповідачі з 13.08.2004р. продовжують незаконно нараховувати пеню, підтвердженням чого слугують листи УДК у Літинському районі у Вінницькій області № 03-80/65 від 21.05.2008р. та № 03-80/76 від 29.05.2008р. Такі дії, на думку позивача, суперечать законодавству про банкрутство, та є протиправними.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим що, що Протокольне рішення щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, в рахунок погашення простроченої заборгованості Державного підприємства “Уладівський спиртовий завод” за бюджетною позичкою не є нормативним чи ненормативним правовим актом суб'єкта владних повноважень обов'язковим для виконання; дане рішення є протоколом про наміри, яке породжує правові наслідки, що обумовлені його змістом. Після спільного погодження всіма суб'єктами податкових і бюджетних правовідносин своїх зобов'язань; згадане рішення позивачем не підписувалось, його погодження не відбулось, і жодних правових наслідків воно не спричинило; органи державної податкової служби та державного казначейства, діючи в межах наданих повноважень запропонували позивачу скористатись можливим варіантом отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а останній, виходячи з власного інтересу, відмовився від запропонованої схеми.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області та управління Державного казначейства у Літинському районі Вінницької області з підписання та надіслання Державному підприємству “Уладівський спиртовий завод” ідент. код 05459163 “Протокольного рішення щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, в рахунок погашення простроченої заборгованості Державного підприємства “Уладівський спиртовий завод” за бюджетною позичкою” під час провадження у справі про банкрутство останнього. Визнано протиправними дії Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області та управління Державного казначейства у Літинському районі Вінницької області з нарахування Державному підприємству “Уладівський спиртовий завод” ідент. код 05459163 пені за заборгованістю останнього за бюджетною позичкою. Зобов'язано Хмільницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області, Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області та управління Державного казначейства у Літинському районі Вінницької області виключити з обліку відомості про грошове зобов'язання Державного підприємства “Уладівський спиртовий завод” ідент. код 05459163 перед Державним бюджетом України за пенею, яка була нарахована внаслідок несвоєчасного виконання останнім грошового зобов'язання по сплаті бюджетної позички.

Задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду з посиланням на ч.2 ст.71 КАС України зазначила, що заперечення відповідачів не містять жодних доказів законності відображення в обліку відомостей про заборгованість позивача перед Державним бюджетом України за пенею, нарахованою внаслідок несвоєчасного виконання останнім грошового зобовязання по сплаті бюджетної позички, у звязку з цим апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність доводів суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням ГУ ДКУ у Вінницькій області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як зазначають суди попередніх інстанції, з 1996 року за позивачем обліковується заборгованість за бюджетною позичкою в сумі 1712391грн.

13.08.2004р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство ДП “Уладівський спиртовий завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 20.01.2009 року ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.03.2008р. у справі №5/435-04, в частині відмови у задоволені заяви Хмільницької ОДПІ про включення до реєстру кредиторів з вимогами в розмірі 1794586грн. скасовано, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. у справі №5/435-04, в частині залишення без змін ухвали господарського суду Вінницької області від 26.03.2008р. щодо відмови у задоволені заяви Хмільницької ОДПІ про включення до реєстру кредиторів з вимогами у сумі 1794586грн. скасовано і справу в цій частині передано до господарського суду Вінницької області на новий розгляд.

Ухвалою господарським судом Вінницької області від 06.05.2009р. визнано грошові вимоги Хмельницької ОДПІ до Державного підприємства «Уладівський спиртзавод»в розмірі 1712391грн. (заборгованість по бюджетній позичці), що відноситься до четвертої черги.

В подальшому зазначена ухвала сулу була залишена без змін поставною Житомирського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 року.

Також суди вказують на те, що за період з 01.01.1996р. по 13.08.2004р. на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою, наданій на поворотній основі ДП “Уладівський спиртовий завод” управлінням Державного казначейства у Літинському районі Вінницької області була нарахована пеня в сумі 5300747,39грн.; розрахунок по якій був спрямований до Літинського відділення Хмільницької ОДПІ як до органу стягнення такої заборгованості (а.с.195).

Разом з тим, однією з позовних вимог позивача є зобовязання відповідачів виключити з обліку відомості про грошове зобовязання ДП "Уладівський спиртовий завод" перед Державним бюджетом України за пенею в сумі 6026454,17грн., яка була нарахована внаслідок несвоєчасного виконання останнім грошового зобовязання по сплаті бюджетної позички.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує на тому, що нарахування органами держказначейства пені та відображення в обліку відомостей про заборгованість позивача перед Державним бюджетом України за пенею, нарахованою внаслідок несвоєчасного виконання останнім грошового зобов'язання по сплаті бюджетної позички судами в повній мірі не досліджувалось, оскільки не зрозуміло в якому саме розмірі було нараховано пеню ДП "Уладівський спиртовий завод" за спірний період.

Окрім цього, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи знаходяться безліч уточнень до позову, які знайшли свої відображення в поясненнях ДП "Уладівський спиртовий завод" (а.с.174, 183 та 220), тому судам попередніх інстанції слід врахувати зазначене та зясувати, які саме остаточні позовні вимоги ДП "Уладівський спиртовий завод".

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України наголошує на тому, що суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного зясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановляє, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно зясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у звязку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного зясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року скасувати та справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ Л.В. Ланченко

____ Н.Г. Пилипчук

____ М.О. Федоров