Ухвала суду № 18951945, 07.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року справа №2а/0570/10679/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10679/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році та пені в сумі 19733629,36 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звернулось до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі ВАТ « МК Азовсталь») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році, у сумі 19407582,24 гривень та пені в сумі 326047,12 гривень, разом - 19733629,36 гривень. Обгрунтував позовні вимоги тим, що відповідач порушив вимоги щодо нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. На підприємстві в 2010 році працювало 14538 особи, серед них інвалідів 210 осіб, а повинно працювати 582 інваліда. Вказані порушення є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року в задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році та пені в сумі 19733629,36 гривень відмовлено в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вимог частини другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чітко визначено, що підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Зазначене відповідач не виконав.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00191158.

З наявного в матеріалах справи звіту ВАТ «МК «Азовсталь» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року №42, вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 14538 особи. Фактично у відповідача в 2010 році працювало 210 інвалідів, хоча необхідно було працевлаштувати 582 інваліда.

ВАТ «МК «Азовсталь» протягом 2010 року щомісячно подавав Донецькому міському центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН (а.с.36-83). Однак інваліди не були направлені органами державної влади для працевлаштування на підприємстві.

За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обовязковим платежем), обовязкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991року № 1251-XII “Про систему оподаткування”, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у звязку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції до 18 березня 2006року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року №3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обовязок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

У звязку з тим, що ВАТ «МК «Азовсталь» вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ВАТ «МК «Азовсталь» здійснив усі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, що підтверджується відповідними доказами, а тому на нього не може бути покладена відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Тому колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10679/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/10679/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська