Постанова № 18951658, 01.11.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:28 01 листопада 2011 року м.Чернівці Cправа 2а/2470/1887/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Ковалюка Я.Ю.,

при секретарі Василику Г.В.,

за участю представників: представника прокуратури-Вудвуда А.М., представника позивача Ротаря А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Шевченківського району м.Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інвест»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інвест» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ) відповідно до якого, для підприємств (обєднань), установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотки від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.

В силу вимог Закону № 875-ХІІ відповідач зобов'язаний самостійно визначити норматив робочих місць для інвалідів, забезпечити створення та зайнятість на них інвалідів в порядку, визначеному цим Законом. За невиконання вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи, організації в силу ст. 20 цього ж Закону України сплачують штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

28.02.2011 року відповідачем до Фонду соціального захисту інвалідів був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників, облікового складу становить 14 осіб, кількість інвалідів- штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону № 875-ХІІ складає 1 особа. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 5321,40 грн.

Відсутність створених робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у відповідача підтверджуєтьсся листом Чернівецького міського центру зайнятості від 16.06.2011 року.

Таким чином, відповідач самостійно нарахував суму адміністративно господарських санкцій, яку зобов'язаний був сплатити на рахунок Фонду до 15.04.2011 року - кошти у розмірі 5321,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 16.05.2011 року за № 04-130/454 відповідачу була направлена претензія на суму 5371,03 грн, в т.ч. пеня 49,60 грн.

Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень або пояснень по суті позову не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Не зявлення у судове засідання відповідача та не надання заперечення проти позову, згідно норми ч.2 ст.128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог частини другої вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 8 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2011 р. на рахунок Фонду кошти у розмірі 5321,40 грн. Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності до розрахунку адміністративно господарських санкцій станом на 08.07.2011 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 5321,43 грн. та пеня в сумі 134,10 грн.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інвест» (ідн. код 33173821) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію у розмірі 5321(п'ять тисяч триста двадцять одну)грн, 43 коп., та пеню у розмірі 134(сто тридцять чотири) грн.,10 коп. за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Я.Ю. Ковалюк