Постанова № 18951493, 31.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. № 2-а- 6468/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Антоненка Д.О.

першого відповідача - Нос В.В., Руденко С.А.

другого відповідача - не прибув,

прокуратури - Горюнової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ЮНІСОФТ"

до Харківської обласної митниці, Головного управління державного казначейства України у Харківській області простягнення сум, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПП «Юнісофт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «ЮНІСОФТ» помилково сплачені ним 3499287,35 грн., які складаються з 561979,54 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 2937307,81 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Юнісофт» посилається на те, що постановами Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 та від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070, які набрали законної сили, встановлено як факт помилкової сплати ПП «Юнісофт» мита та ПДВ, так і суми помилково сплачених позивачем мита та ПДВ.

Вказаними постановами по адміністративним справам Харківську обласну митницю також зобовязано вчинити дії щодо повернення помилково сплачених ПП «ЮНІСОФТ» платежів у вищезазначених сумах, однак відповідач до цього часу таких дій не вчинив, а помилково сплачені платежі не повернуті позивачу навіть частково.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Перший відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що постанова від 03.11.2009 р. в адміністративній справі № 2а-42269/09/2070 переглядається за нововиявленими обставинами, а відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 зупинено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 р. у справі № 2а-13267/10/2070.

У судовому засіданні представник першого відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Представник другого відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника другого відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Представник прокуратури підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень першого відповідача, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 було задоволено позов ПП «ЮНІСОФТ» до Харківської митниці: 1) визнано нечинними такі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці: № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009 р., № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009р., 2) зобовязано Харківську митницю вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого ПП «ЮНІСОФТ» 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 1568810,62 грн. - податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Із постанови вбачається, що 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009р.- 17847,65 грн., ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009р. - 47884,38грн., ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 233074,98 грн.

1568810,62 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені позивачем за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009р. - 74960,13 грн., ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. - 281860,59 грн., ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 1211989,90 грн.

ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009 р.

ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р.

ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. було подано замість ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. була скасована, а в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2010 р. № К-22549/10 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. залишено в силі.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 набрала законної сили 24.11.2010 р.

На виконання зазначеної постанови після набуття нею законної сили Харківським окружним адміністративним судом 22.12.2010 р. було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області Сидоренко О.М. від 14.01.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 22.12.2010 р. № 2а-42269/09/2070, виданого Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 03.11.2009 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 р. по справі 2а-42269/09/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 р. і набрала законної сили, замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Харківську митницю (код 24663001, адреса: м. Харків, вул. Короленка, 16-Б) на Харківську обласну митницю (код 36987590, адреса: м. Харків, вул. Короленка, 16-Б).

В даних ухвалах адміністративних судів встановлено, що права та обовязки Харківської митниці фактично перейшли до Харківської обласної митниці і саме до компетенції Харківської обласної митниці, як органу державної влади у галузі митної справи, належить вирішення питання про усунення порушень прав та інтересів позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 р., було задоволено позов ПП «ЮНІСОФТ» до Харківської обласної митниці: 1) скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р.; 2) зобов'язано Харківську обласну митницю вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого ПП «ЮНІСОФТ» мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 263172 грн. 53 коп. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1368497 грн. 19 коп.

263 172,53 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/116922 від 30.11.2009р.- 57148,35 грн., ВМД № 800000012/0/113496 від 29.04.2010 р. - 206024,18грн.

1 368 497,19 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, були помилково сплачені позивачем за такими вантажними митними деклараціями: ВМД № 800000001/9/116922 від 30.11.2009 р. - 297171,44 грн., ВМД № 800000012/0/113496 від 29.04.2010 р. - 1071325,75 грн.

Дані вантажні митні декларації також були подані замість вантажних митних декларацій, в прийнятті яких було відмовлено картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 набрала законної сили 17.03.2011 р.

На виконання зазначеної постанови після набуття нею законної сили Харківським окружним адміністративним судом 30.03.2010 р. було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області Сидоренко О.М. від 14.04.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 30.03.2010 р. № 2а-13267/10/2070, виданого Харківським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 23.12.2010 р.

Сторони визнають, що на час розгляду даної адміністративної справи позивач не отримав, в. т. ч. частково, суми помилково сплачених платежів з ПДВ та мита, які зазначені у вищевказаних постановах адміністративного суду. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частина 2 ст. 162 КАС України визначає стягнення коштів як окремий спосіб захисту прав та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень у порівнянні з зобовязанням відповідача вчинити певні дії.

Вимога про стягнення коштів з Державного бюджету України є окремим і незалежним від зобовязання відповідача субєкта владних повноважень вчинити певні дії способом захисту його порушених прав та інтересів.

Так при зобовязанні відповідача субєкта владних повноважень вчинити певні дії на нього покладається обовязок самостійно їх здійснити. Виконавчий документ в такій справі згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби, а державний виконавець у випадку не вчинення відповідачем необхідних дій застосовує до нього визначені законом заходи впливу і відповідальності.

Судове рішення про стягнення коштів виконується в примусовому порядку вже без участі і незалежно від відповідача субєкта владних повноважень. Більш того, кошти, які були помилково сплачені до Державного бюджету України стягуються не з відповідача субєкта владних повноважень, а безпосередньо з Державного бюджету України. Такі судові рішення виконуються не органами Державної виконавчої служби, а органами Державного казначейства України.

У частині 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тому такий спосіб захисту прав позивача (стягнення помилково сплачених коштів) може бути застосований незалежно від іншого способу - встановлення обовязку відповідача вчинити дії щодо повернення помилково сплачених платежів.

Такий висновок підтверджується і правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в постанові від 07.02.2011 р. у справі за позовом ТОВ «Алан-Трейд» до Південної митниці, ГУ Держказначейства України в м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та його скасування, стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість і митного збору.

Так, в даній справі одним судовим рішенням, яке залишено без змін всіма судовими інстанціями, було визнано недійсними картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України і стягнуто на користь позивача із Державного бюджету України надмірно сплачені ПДВ і митний збір. З цього випливає відсутність правового значення для задоволення позовної вимоги про стягнення безпідставно сплачених до Державного бюджету України коштів у тих обставини, чи мав відповідач субєкт владних повноважень час і можливість здійснити дії з їх повернення.

В звязку з цим адміністративним судом відхиляються доводи першого відповідача про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 зупинено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070.

Внаслідок зупинення виконання відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 зупиняється лише виконання відповідних дій в межах виключно такого способу захисту прав позивача, але не встановлюється заборона на застосування інших способів захисту його прав.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 залишається такою, що набрала законної сили, оскільки Вищим адміністративним судом України лише зупинено її виконання.

КАС України не містить виключень з приписів ч. ч. 1, 3 ст. 254 того ж кодексу. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Тому внаслідок зупинення виконання відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. по справі № К-9991-21081/11 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 не втратила законної сили.

Постанова адміністративного суду в частині скасування рішень субєкта владних повноважень не потребує виконання.

Такі рішення субєкта владних повноважень є скасованими (недійсними) безпосередньо внаслідок набрання відповідним судовим рішенням законної сили, в звязку з чим ці юридичні факти можуть змінитися також лише у випадку втрати зазначеним судовим рішенням законної сили.

Відповідно, на обставини, які встановлені даною постановою адміністративного суду, поширюється дія ч. 1 ст. 72 КАС України про звільнення їх від доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому залишаються такими, що не підлягають доказуванню, обставини, які встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. у справі № 2а-13267/10/2070 і свідчать про порушення прав позивача - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/9/000611 від 27.11.2009 р., № 800000012/0/00208 від 29.04.2010 р. є скасованими, а 1 368 497,19 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 263 172,53 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, сплачені позивачем до Державного бюджету України помилково.

Заперечення першого відповідача про те, що постанова від 03.11.2009 р. в адміністративній справі № 2а-42269/09/2070 переглядається за нововиявленими обставинами також відхиляються судом, оскільки позивачем надано до матеріалів справи засвідчену Харківським окружним адміністративним судом копію ухвали від 11.07.2011 р. у справі № 2н-23/11/2070 з відміткою про набрання нею законної сили, якою заява Харківської обласної митниці про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Доказів оскарження в апеляційному порядку вказаної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 р. перший відповідач не надав.

Тому є такими, що не підлягають доказуванню обставини, які встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2а-42269/09/2070 і свідчать про порушення прав позивача - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009р., № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р. є нечинними, а 1568810,62 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, - сплачені позивачем до Державного бюджету України помилково.

Загальна сума помилково сплачених позивачем внаслідок дій першого відповідача коштів становить 3 499 287,35 грн., що складається з 561 979,54 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, і 2 937 307,81 грн. ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Наказом Державної митної служби України від 25 лютого 2010 року № 161 ліквідовано з 01.06.2010 р. Харківську митницю.

Замість неї наказом Державної митної служби України від 25 лютого 2010 року № 163 створено Харківську обласну митницю і визначено її зоною діяльності місто Харків та Харківську область.

Листом ДМС України від 13.05.2010 р. № 11/1-10.09/4524-ЕП повідомлено про початок функціонування з 01.06.2010 р. Харківської обласної митниці.

Згідно з п. 1.1 Положення про Харківську обласну митницю, яке затверджене наказом ДМС України від 27.02.2010 № 179, Харківська обласна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Таким чином, саме до компетенції Харківської обласної митниці на даний час належить здійснення владних управлінських функцій в правовідносинах, щодо яких виник спір, а також вирішення питання про усунення порушень прав та інтересів позивача.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює (а не здійснював) владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а не конкретна юридична чи фізична особа (п. 9 ст. 3 КАС України).

В пункті 7 тієї ж статті КАС України вказано, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, основним критерієм для визначення відповідача в адміністративному спорі є встановлення субєкта, який на час вирішення адміністративного спору здійснює владні управлінські функції у відносинах, щодо яких виник спір, оскільки здійснення таких владних управлінських функцій не припинилося з ліквідацією Харківської митниці, яка виконувала їх до 01.06.2010 р. На даний час зазначені функції здійснює Харківська обласна митниця, яка є належним відповідачем за позовом.

Відповідно до статті 55 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому суди повинні враховувати, що відмова у відкритті або закриття провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень є неприпустимими.

Таким чином, відповідачем за позовом ПП «Юнісофт» після 01.06.2010р. є Харківська обласна митниця.

Враховуючи вищевикладене, та здійснивши оцінку доказів, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Територіальним органом Казначейства на час розгляду даної адміністративної справи є Головне управління Державного казначейства Харківської області. Підрозділом даного територіального органу є Управління Державного казначейства у місті Харкові.

Згідно з підп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідачів орган публічної влади, які повинні надати суду всі матеріали, які свідчать про їх правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачами своїх дій до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ЮНІСОФТ" до Харківської обласної митниці, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про стягнення сум задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “ЮНІСОФТ”(61145, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, ІК 22655747; р/р 26006221933700 в АКІБ “УкрСибБанк”в м. Харкові, МФО 351005) сплачені Приватним підприємством “ЮНІСОФТ” мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 561979,54 грн. та податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 2937307,81 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “ЮНІСОФТ”(61145, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, ІК 22655747; р/р 26006221933700 в АКІБ “УкрСибБанк”в м. Харкові, МФО 351005) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2011р.

Суддя Заічко О.В.