Постанова № 18949936, 19.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

19 жовтня 2011 р.

(16:48) Справа №2а-12213/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача Піменова А.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

< Текст >, <Поле для ввода текста >

за позовом Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до ОСОБА_2 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про примусове видворення громадянина,

Суть спору: Центральний районний відділ Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просив прийняти рішення про примусове видворення за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за рахунок держави. Крім того, позивачем заявлено клопотання про звернення постанови суду до негайного виконання.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та мотивовані тим, що 02.03.2009р. прийнято рішення про видворення з України із забороною вїзду в Україну громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке затверджено начальником Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, про що останній був ознайомлений та зобовязався не пізніше 20.03.2009 р. залишити територію України. Однак відповідач проігнорував рішення Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим та у встановлений строк не вибув.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 19.10.11 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив суд задовольнити позов.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що громадянин Узбекістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану, прибув на територію України 10.08.2004 року через КПП “Харків".

Правила перебування іноземців на території України встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року “Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію”.

Пунктом 19 Правил передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.

Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.

Як зазначено у ст. 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

02.03.2009 року прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким вирішено видворити з України відповідача, зобовязавши його покинути територію України до 20.03.2009 року, заборонити вїзд в Україну строком на 5 років, яке затверджено начальником Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим ( а.с. 11).

Підставою для винесення зазначеного рішення є порушення відповідачем правил перебування іноземців на території України, а саме: проживання на території України без реєстрації та відповідних документів для проживання на території України.

З рішенням про видворення за межі України від 02.03.2009 року відповідач ознайомлений 02.03.2009 року, про що свідчить його особистий підпис.

Спеціальним законом який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України є Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”(далі-Закон).

Відповідно до ч.5 ст.32 Закону орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.

Пунктом 44 Постанови Кабінету Міністрів України “Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію”№1074 від 29.12.1995 р. та ч. 3 ст. 32 Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.

Ч. 5 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

Приймаючи до уваги, що громадянин Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” в добровільному порядку територію України не покинув, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

За таких обставин суд вважає можливим клопотання позивача про звернення постанови суду до негайного виконання задовольнити.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір, згідно до квитанції № 213 від 05.10.2011 року у розмірі 3,40 грн., тому, відповідно до ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.10.2011р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова оформлена та підписана 21.10.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Видворити в примусовому порядку за рахунок держави за межі України громадянина ОСОБА_2 (який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану).

3.Звернути до негайного виконання постанову суду в частині видворення в примусовому порядку за рахунок держави за межі України громадянина ОСОБА_2 (який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану).

4.Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Футболістів,20) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Кузнякова С.Ю.

<Текст >