Постанова № 18949840, 31.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2011 р. о 15:48 Справа №2а-7412/11/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Торшина Л.О., від відповідача - Бора І.Ю.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "НБ-ТРЕЙД"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Приватне підприємство "НБ-ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №002003230/0 від 20.04.2010 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про необхідність підтвердження даних про нерезидентів, яким позивач експортував товари, для отримання останнім права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що ним було виконанні всі вимоги чинного законодавства для отримання такого права.

Ухвалами суду від 28.07.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору, надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0020032301/0 від 20.04.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 33773492, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Згідно із деклараціями з податку на додану вартість, поданими підприємством до податкового органу, платник податку заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у липні 2008 року - 122755,00 грн., а у серпні 2008 року - 118570,00 грн.

Посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "НБ-Трейд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами перевірки складено акт №5130/2304/33773492 від 20.04.2010 року. За висновками даного акту неможливо підтвердити показники рядків 25.1 податкових декларацій позивача з ПДВ за липень і серпень 2008 року на суму 208790,00 грн. через порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168).

На підставі даного акту позивач, відповідно до підпунктів "б", "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №2181), прийняв податкове повідомлення-рішення №002003230/0 від 20.04.2010 року, яким зменшив суму бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у липні і серпні 2008 року, на 120034,00 грн. та 88756,00 грн. відповідно.

У зв'язку із цим суд повинен зазначити, що згідно із підпунктами "б" та "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за N 567/5758 (чинним до 14.01.2011 року) податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у випадках якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації.

Втім, як вбачається з матеріалів проведеної відповідачем перевірки, за її результатами не встановлено заниження суми податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ або невідповідності суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації. Висновок про не підтвердження бюджетного відшкодування не є тотожним висновку про його завищення або про його невідповідність, тож для зменшення задекларованого бюджетного відшкодування у спірному податковому повідомленні-рішенні у відповідача не існувало законодавчих підстав.

Судом встановлено, що бюджетне відшкодування у липні 2008 року у сумі 120034,00 грн. та у серпні 2008 року у сумі 88756,00 грн. позивачем сформовано за рахунок сум ПДВ, сплачених постачальникам (зокрема, ВАТ "Сакський комбікормовий завод") у ціні товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах та у зв'язку із застосуванням нульової ставки податку при здійсненні експортних операцій з поставки борошна нерезидентам: ІП Гіоргі Чхірошвілі (Грузія), Ameen Est. Import-export-trade, The company of RAMA CO import-export.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону №168 дано визначення терміна "бюджетне відшкодування", який у цьому Законі вживається у такому значенні: "сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом".

Згідно із підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Вказуючи про порушення вказаних приписів податковий орган зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, при цьому законодавством встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Досліджуючи вказані доводи відповідача суд зазначає наступне.

Податковий орган не встановив жодних порушень при формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, які в подальшому взяли участь при розрахунку сум бюджетного відшкодування. Відповідачем не надано жодного доказу несплати позивачем суми податку контрагенту, не відображення сплачених сум податку у складі податкового зобов'язання таким контрагентом або ухилення контрагента від сплати податків, про наявність таких доказів відповідач не зазначає ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

За таких обставин посилання відповідача на порушення приписів пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 та його доводи про необхідність підтвердження факту надмірної сплати податку не мають ніякого правового значення для вирішення спору.

Що ж стосується доводів про не підтвердження нерезидентів, із якими позивач мав господарські відносини, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону №168 при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається з акту перевірки, експорт товару нерезидентам: ІП Гіоргі Чхірошвілі (Грузія), Ameen Est. Import-export-trade, The company of RAMA CO import-export, фактичний вивіз товарів підтверджені вантажними митними деклараціями. Відповідач не зазначає зауважень щодо їх форми та змісту.

Отже, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобовязань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Припущення контролюючого органу, у зв'язку із якими ним ініційовано перевірку контрагентів позивача, не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

Також суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначена правова позиція узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Виходячи із аналізу підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Виходячи з дати складення акту перевірки, перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень і серпень 2008 року проведено із порушенням строків, встановлених підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, що також свідчить про порушення відповідачем вимог закону.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд стягує на користь позивача судові витрати, в порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

В судовому засіданні 13.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 18.10.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0020032301/0 від 20.04.2010 року про зменшення суму бюджетного відшкодування, заявленого Приватним підприємством "НБ-Трейд" (ідентифікаційний код 33773492) у липні і серпні 2008 року на 120034,00 грн. та 88756,00 грн. відповідно.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "НБ-Трейд" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.