Постанова № 18949142, 31.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/7287/2011

31.10.11

11 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Черкаський районний центр зайнятості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 329,44грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», було незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 329,44грн.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не зявились.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Черкаського районного центру зайнятості.

Відповідач суду не повідомила причини повторної неявки у судове засідання, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Черкаського районного центру зайнятості з пошуком роботи, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», їй як застрахованій особі було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

В своїй заяві від 13.11.2007р. про надання статусу безробітної відповідач вказала, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.5).

В подальшому, 10.08.2011р. при проведені перевірки достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття, Черкаському районному центру зайнятості стало відомо, що відповідач в період з 09.02.2008р. по 24.02.2008р. була працевлаштована в ТОВ «Квіза-Трейд»за договором виконання робіт (надання послуг) від 09.02.2008р. №65-Ч (а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в Черкаському районному центрі зайнятості відповідач відповідно Закону України «Про зайнятість населення»фактично відносилась до зайнятого населення та у звязку з чим незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 329,44грн. за період з 09.02.2008р. по 24.02.2008р.

Згідно наказу Черкаського районного центру зайнятості «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг»від 31.08.2011р. №2368/71 відповідача зобовязано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 329,44грн., зазначений наказ був отриманий особисто ОСОБА_1 02.09.2011р. (а.с.9,10).

Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі Основи) та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. №1533-III, та «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803.

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема, у статті 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачені у статті 25 Основ і до цих видів, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Також, ст. 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року №803 (далі Закон №803), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення відповідно до п. «а» зазначеної статті, належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно статті 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. №1533 (далі Закон №1533) встановлено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

З огляду на вимоги частин 2, 3 статті 36 вищезазначеного Закону №1533 встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Так, застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім, того відповідно п. 5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000р. №307 (далі Порядок) - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.

Згідно п. 6.14 вищезазначеного Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд зазначає, що неподання відповідачем відомостей про обставини, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг цій особі, яке стосується періоду перебування її на обліку в центрі занятості як безробітної та виплат на її користь в зв'язку з цим допомоги по безробіттю, обґрунтовано стало підставою для прийняття наказу «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг»від 31.08.2011р. №2368/71.

Також позивачем, на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначених коштів, в якості письмових доказів до матеріалів справи було надано копію відомості виплат за видами забезпечення №71(42) від 06.03.2008р. та додаток до ПК про прийняття рішення щодо нарахувань та платежів (а.с.23,24). З яких вбачається, що відповідач дійсно отримувала кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 329,44грн.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач, в період виплати їй допомоги по безробіттю, фактично відносилась до зайнятого населення, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 86, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Черкаського районного центру зайнятості (18003, м. Черкаси, пров. Чалого, 17, ідентифікаційний код 14191083) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 329 (триста двадцять девять) гривень 44 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187цього Кодексу.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова виготовлена в повному обсязі 01.11.2011р.