Постанова № 18948393, 25.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 р. № 2а-5028/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіЖуромської М.В.

за участю секретаря судового засідання Новосада В.М.

з участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Вітан-Транс»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м.Червонограді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Вітан-Транс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Червонограді, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.05.2011 року, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за №0000871701/0 від 13.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача по податку з доходів фізичних осіб в сумі 82742 грн. 81 коп.

Позивач вважає, що висновки посадових осіб в акті перевірки про збільшення суми грошового зобов`язання ТзОВ «Вітан-Транс»по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 82742 грн. 81 коп. є незаконними у зв`язку з такими обставинами. Позивач зазначає, що операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу, тобто є придбанням права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи і є витратами, понесеними у зв`язку з придбанням інвестиційного активу, а тому не є доходом згідно з нормами п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та не відносяться до операцій з купівлі-продажу відповідно до ст.12 цього Закону. Крім того, позивач вважає незаконними доводи контролюючого органу в частині неутримання та відповідно неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з сум, сплачених ОСОБА_1 як орендної плати. Свої доводи мотивує тим, що останній є суб`єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, а виплачені ТзОВ «Вітан-Транс»кошти за оренду автомобілів є його доходом, одержаним від здійснення підприємницької діяльності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просить справу розглядати без його участі, а в задоволенні позову відмовити. В запереченні проти позову зазначає, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна, є з її боку відчуженням майна ( тобто продажем (міною) рухомого майна), яке підлягає оподаткуванню відповідно до ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Щодо нарахування і виплати доходів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, згідно з договорами оренди автомобілів, відповідач зазначає, що в договорах оренди від 28.01.2008 року посилання на здійснення громадянином ОСОБА_1 підприємницької діяльності не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

За результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Вітан-Транс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року органом державної податкової служби складено акт від 30.03.2011 року за №215/2301/32018155 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року за №0000871701/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на 84602 грн. 81 коп., в тому числі за основним платежем 67274 грн. 25 коп. та за штрафними санкціями 17328 грн. 56 коп.

Згідно зі змінами до Статуту ТзОВ «Вітан-Транс»від 10.10.2008 року та 17.09.2010 року, один із засновників товариства-ОСОБА_4 внесла в якості внеску до статутного капіталу товариства декілька об`єктів рухомого майна загальною вартістю 150000 грн. 00 коп. та 287545 грн. 00 коп. відповідно. Порушення, на думку контролюючого органу, полягало в неоподаткуванні сум поповнення статутного фонду ТзОВ «Вітан-Транс»цим засновником.

Оподаткування доходів, одержаних громадянами, регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 27.11.2003 року (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, як це передбачено п. 1.3. ст.1 цього Закону.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права .

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Інвестиційний прибуток є обєктом оподаткування податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.п.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи вищенаведене, внесок (вклад) фізичної особи у вигляді майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному капіталі такої юридичної особи, тобто є витратами, пов`язаними із придбанням інвестиційного активу і не є доходом, згідно з п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до ст.12 цього Закону.

Об`єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважається інвестиційний прибуток, одержаний у зв`язку з відчуженням інвестиційного активу.

У Листі ДПА України Щодо окремих питань оподаткування від 24.01.2007 року зазначено, що вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінніі п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

Аналогічна позиція викладена в Листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової, митної політики від 15.10.2009 року № 04-27/936.

Згідно зі ст.113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Статтею 115 ЦК україни визначено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

З огляду на таке, в даному випадку мала місце операція з внесенням фізичною особою рухомого майна до статутного капіталу товариства в обмін на емітовані ним корпоративні права, що у відповідності до вищезгаданого законодавства вважається придбанням частки в статутному капіталі (тобто інвестиційного активу) ТзОВ «Вітан-Транс», а не продажем (міною) як зазначає відповідач в акті.

Отже, враховуючи те, що внесок ОСОБА_4 як засновника ТзОВ «Вітан-Транс»до статутного капіталу цього товариства є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному капіталі такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв`язку з придбанням інвестиційного активу, і не є доходом, згідно з п.1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до ст.12 цього Закону, то неутримання і неперерахування до бюджету позивачем податку з доходів фізичних осіб при здійснення внеску фізичною особою до статутного капіталу у вигляді рухомого майна вартістю 437545 грн. 00 коп. є правомірним. А тому, в цій частині правовідносин відсутні порушення позивачем вимог діючого податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року за №0000871701/0 в частині, яким збільшено суму податкового зобов`язання як основного платежу в розмірі 65631 грн.75 коп. та штрафна санкція в розмірі 16407 грн. 94 коп., є протиправним.

Щодо інших порушень, а саме неутримання і неперерахування до бюджету позивачем податку з доходів фізичних осіб за нараховані і виплачені доходи фізичній особі ОСОБА_1 за договорами оренди транспортних засобів, то суд виходив з такого.

Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «Вітан-Транс»у період з 01.10.2008 року по 28.12.2009 року орендувало у ОСОБА_1 три автомобілі, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договорів оренди автомобіля. За вказаний період останньому виплачено орендну плату в сумі 3750 грн. 00 коп. ДПІ в м.Червонограді вказує на порушення ТзОВ «Вітан-Транс»норм податкового законодавства в частині, що стосується неутримання і неперерахування позивачем як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 562 грн. 50 коп (3750 х 0.15).

Згідно з матеріалами справи, зокрема копіями свідоцтв про сплату єдиного податку від 01.01.2008 року та 01.01.2009 року, виданих на 1 рік кожен відповідно, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою-підприємцем, який має право здавати в оренду майно, в тому числі транспортні засоби. Протягом періоду, за який виплачувалась орендна плата, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність як самозайнята особа-підприємець. Згідно з п.4.3.25 ст. 25 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включається дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», ОСОБА_1 знаходився на спрощеній системі оподаткування, а тому виплачені ТзОВ «Вітан-Транс»кошти як орендна плата за користування автомобілями, є саме його доходом, одержаним від здійснення підприємницької діяльності. Отже, відсутні порушення позивачем вимог діючого податкового законодавства, податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року за №0000871701/0 в частині, яким збільшено суму податкового зобов`язання в розмірі 562 грн.50 коп. як основного платежу і 140 грн. 62 коп. як штрафна санкція, є протиправним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м.Червонограді податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року за №0000871701/0 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 82742 грн. 81 коп., в тому числі 66194 грн. 25 коп. як основного платежу та 16548 грн. 56 коп. штрафна санкція.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан-Транс» (код ЄДРПОУ 32018155), що знаходиться за адресою вул.Промислова, 12, м.Червоноград, Львівська обл., 3 грн. 40 коп. судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.05.2011 року.

Суддя Журомська М.В.