Постанова № 18948143, 25.10.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2403/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Формула смаку»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ "Торговий дім «Формула смаку»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000592330/2 від 28.03.2011 р. та № 0000602330/2 від 28.03.2011 р.

В обґрунтування адміністративного позову ТОВ «ТД «Формула смаку»зазначає, що за результатами перевірки Кіровоградською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення, які товариство вважає незаконними так як, посадові особи під час перевірки прийшли до помилкових висновків щодо нікчемних правочинів, укладених товариством з ПП «Агро-По»та ПП «Агроленд-КР».

Товариство зазначає, що ним було придбано молоко згущене за договором з ПП Агро-По»- 47020 банок, а за договором з ПП «Агроленд-КР»- 305500 банок, крім цього з ПП «Агро-По»укладений договір про надання посередницьких послуг. Зазначені договори були виконані в повному обсязі, що підтверджено первинними документами, а відтак товариство вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Кіровоградська ОДПІ надала суду свої заперечення, які обґрунтовані тим, що ТОВ «ТД Формула Смаку»неправомірно сформувало податковий кредит та віднесло до складу валових витрат, суми по господарським операціям, які посадові особи податкового органу вважають нікчемними.

Свідок ОСОБА_3, яка до розірвання шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 (а.с.183-184 т.1), повідомила суду, що вона була зареєстрована як директор ПП «Агроленд-КР»до літа 2010 р. Свідок зазначила суду, що її умовив зареєструвати підприємство ОСОБА_5 і вона під час реєстрації ПП «Агроленд-КР»підписала деякі документи, які саме не памятає, також свідок зазначила, що не памятає чи підписувала довіреність на ведення господарської діяльності від її імені.

Оглянувши копії договору купівлі-продажу, податкової накладної, які надані судом для огляду, свідок зазначила, що на зазначених документах міститься не її підпис. Також свідок повідомила суд про те, що відносно неї за фактом фіктивного підприємництва не було порушено кримінальної справи і що вона не була допитана слідчими органами по факту створення фіктивного підприємства іншими особами.

Крім цього, свідок повідомила суду, що вона отримувала на зарплатну картку щомісячну заробітну плату.

Представник позивача в судове засідання 25.10.2011 р. не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволені.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України) в судовому засіданні 25.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 30.10.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТД «Формула Смаку»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 13.09.2002 р. про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 745982 (а.с.110 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Формула Смаку», код за ЄДРПОУ 32172460 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 р. по 30.06.2010 р. по взаємовідносинах з ПП «Агро-По»(код за ЄДРПОУ 34724158) та ПП «Агроленд-КР»(код за ЄДРПОУ 3429091), за результатами якої складено акт від 26.10.2010 р. № 42/23-00/23-00/32172460 (далі акт перевірки) (а.с.9-30 т.1), висновками якого, як на думку відповідача є порушення:

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року в результаті чого встановлення заниження податку на додану вартість всього в сумі 329600 грн., у т.ч. за жовтень 2009 р. 280000 грн., за листопад 2009 р. 49600 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94ВР, в результаті чого занижено податк на прибуток в сумі 8125 грн., в т.ч. 4 квартал 2009 р. в сумі 8125 грн.

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 000059233/0 від 04.11.2010 р. та № 0000602330/ від 04.11.2010 р.

В порядку апеляційного узгодження вищезазначені рішення позивачем оскаржені до Кіровоградської ОДПІ. За результатами розгляду скарги Кіровоградською ОДПІ прийнято рішення «Про результати розгляду первинної скарги»від 10.01.2011 р. № 410/10/25-018, яким відмовлено в задоволенні скарги, а податкові повідомлення рішення залишені без змін (а.с.31-39).

Позивач звернувся зі скаргою на вищезазначені рішення до ДПА у Кіровоградській області. За результатами розгляду скарги ДПА у Кіровоградській області прийнято рішення «Про результати розгляду повторної скарги»від 14.03.2011 р. № 812/10/25-014, яким відмовлено в задоволенні скарги, а податкові повідомлення рішення залишені без змін (а.с.40-47). Кіровоградською ОДПІ за наслідками розгляду повторної скарги винесені податкові повідомлення рішення від 28 березня 2011 р.:

- № 0000592330/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 329600 грн. за основним платежом та 164800 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.48 т.1);

- № 0000602330/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 8125 грн. за основним платежом та 3250 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.49 т.1).

Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність договору купівлі-продажу від 15.10.2009 р., укладеного позивачем з ПП «Агроленд-КР», договору купівлі-продажу від 23.11.2009 р. та договору на посередницькі послуги від 15.06.2009 р., укладених позивачем з ПП «Агро-По». В результаті чого зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2009 р. 280000 грн., листопад 2009 р. 49600 грн., зменшено валові витрати товариства на 32500 грн. у четвертому кварталі 2009 року.

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що позивач під час перевірки по господарських операціях з ПП «Агроленд-КР»не надав до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують факт перевезення товару, по яких відбувався рух товарів від продавця до покупця. Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на акт «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Агроленд-КР»за період з 20.09.2006 р. по 30.06.2010 р.», в якому зазначено, що службовою запискою повідомлено про те, що ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_6 за винагороду зареєстрували в вересні 2006 р. на своє імя ПП «Агролен-КР»і з моменту реєстрації приватного підприємства ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не мала, будь-які угоди з контрагентами не укладала, податкові накладні та інші первинні документи від імені підприємства не підписувала, а відтак податковий орган прийшов до висновку про фіктивність Статуту ПП Агроленд-КР».

Також, висновки посадових осіб податкового органу стосовно фіктивності правочинів з ПП «Агро-По»зроблені з огляду на те, що позивач під час перевірки по господарських операціях з ПП «Агро-По»не надав до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують факт перевезення товару, по яких відбувався рух товарів від продавця до покупця.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на акт перевірки «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Агро-По»за період з 20.11.2006 р. по 30.06.2010 р.»від 02.08.2010 р., яким встановлено порушення ст..203, п.1,22 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині нікчемності правочинів. Крім того в зазначеному акті є посилання на доповідну записку РВПМ Кіровоградської ОДПІ № 17110/26-3109 з посиланням на пояснення ОСОБА_7 про те, що вона не здійснювала господарської діяльності, а відтак податковий орган прийшов до висновку про фіктивність Статуту ПП Агро-По».

Стосовно податкового повідомлення рішення від 28 березня 2011 р. № 0000592330/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, суд назначає наступне.

ПП «Агроленд-КР».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2009 р., укладеного між ПП «Агроленд-КР»(продавець) та позивачем, продавець зобовязується передати у власність покупця 305500 ж/банок молока згущеного, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов договору (а.с.125 т.1).

На виконання умов договору ПП «Агроленд-КР»виписані накладна № 190 від 30.10.2011 р. та податкова накладна № 190 від 30.10.2010 р. (а.с.126-127 т.1). Оплата за придбаний товар проведена частково на суму 783923 грн., підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.151-156 т.1) та інформацією наданої позивачем по взаєморозрахунках з контрагентами (а.с.166 т.1).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 р. (а.с.113-124 т.1) позивачем до складу податкового кредиту віднесено 280000 грн. Як вбачається із розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 р., поданої ПП «Агроленд-КР», контрагентом позивача віднесено до складу податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 280000 грн., сплачену ТОВ «ТД «Формула Смаку»при купівлі товару (а.с.93-97 т.1).

Як зазначено в акті перевірки, висновок про безтоварність господарської операції посадовими особами податкового органу зроблений з огляду на відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення товару.

Товар придбаний у ПП «Агроленд-КР»переданий позивачем на зберігання ЗАТ «Первомайський МКК»відповідно до договору зберігання від 30.10.2009 р. Предметом договору зберігання від 31.10.2009 р. є зберігання 305500 банок молока згущеного (а.с.194-195 т.1), яке згідно з актом прийому-передачі до договору зберігання від 30.10.2009 р. прийняте ЗАТ «Первомайський МКК»на зберігання (а.с.196 т.1). Даний товар був перевезений на зберігання до м. Миколаїв на підставі договору перевезення вантажу від 16 липня 2009 р. (а.с.200-201 т.1), що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.242-248 т.1). Тобто, транспортування товару від ПП «Агроленд-КР»до позивача не здійснювалось, оскільки товар був транспортований на зберігання в місто Миколаїв.

Позивачем надано пояснення з приводу неузгодженості між датами акту прийому-передачі від 30.10.2009р. та датами в товарно-транспортних накладних (а.с.48 т.2), які також підтверджуються поясненнями ПАТ «Первомайський МКК»за вих.№ 5522 від 1.10.2011 р. (а.с.61 т.2). Змістом вищезазначених пояснень є підтвердження факту перевезення товару та його прийом-передача саме 02.11.2009 р. Покази свідка не спростовують реальність господарської операції, оскільки як зазначив свідок він отримував на банківську картку щомісячно заробітну плату, що свідчить про реальну діяльність ПП «Агроленд-КР».

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що встановлені обставини свідчать про реальність господарської операції між позивачем та ПП «Агроленд-КР»за наслідками якої було отримано товар. Не спростовує зазначене і покази свідка, так як відповідальність за здійснення господарської діяльності від імені ПП «Агрленд-КР»покладається виключно на посадову особу ПП «Агроленд-КР»від імені якого виписано податкові накладні та інші первинні документи. В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач укладаючи договори з ПП «Агроленд-КР»діяв без належної обачності й обережності.

Відповідно до картки рахунку «281»придбане молоко згущене оприбутковано на рахунку 281 в кількості 305500 банок (а.с.62 т.2).

Враховуючи доведеність факту реальності господарської операції позивача з ПП «Агроленд-КР», висновок відповідача про донарахування 280000 грн. основного платежу та 140000 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

ПП «Агро-По».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 листопада 2009 р., укладеного між ПП «Агро-По»(продавець) та позивачем, продавець зобовязується передати у власність покупця 47020 ж/банок молока згущеного, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов договору (а.с.128 т.1).

На виконання умов договору ПП «Агро-По»виписані накладна № 129 від 25.11.2011 р. та податкова накладна № 355 від 25.11.2010 р. на суму 258600 грн. в т.ч. ПДВ 43100 грн. (а.с.129-130 т.1). Оплата за придбаний товар проведена частково на суму 255842 грн., підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.147-150 т.1) та інформацією наданої позивачем по взаєморозрахунках з контрагентами (а.с.165 т.1).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р. (а.с.131-140 т.1) позивачем до складу податкового кредиту віднесено 49600 грн., в т.ч. 43100 грн. - за податковою накладною № 355 від 25.11.2010 р. Як вбачається із розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р., поданої ПП «Агро-По», контрагентом позивача віднесено до складу податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 49600 грн., в т.ч. 43100 грн. - за податковою накладною № 355 від 25.11.2010 р. , сплачену ТОВ «ТД «Формула Смаку»при купівлі товару (а.с.87-89 т.1).

Як зазначено в акті перевірки, висновок про безтоварність господарської операції свідчить факт відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення товару. Даний товар переданий на зберігання ЗАТ «Первомайський МКК»відповідно до договору зберігання від 27.11.2009 р., в якому зазначено, що предметом даного договору є зберігання 470020 банок молока згущеного (а.с.197-198 т.1), яке згідно з актом прийому-передачі до договору зберігання від 27.11.2009 р. прийняте ЗАТ «Первомайський МКК»(а.с.196 т.1) на зберігання (а.с.199 т.1). Зазначений товар перевезений на зберігання до м. Миколаїв на підставі договору перевезення вантажу від 16 липня 2009 р., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.242-248 т.1). Тобто, транспортування товарувід ПП «Агро-По»до позивача не здійснювалось, оскільки товар був транспортований на зберігання в місто Миколаїв.

Надані відповідачем суду копії письмових пояснень ОСОБА_7 оцінюється судом критично, оскільки дані письмові пояснення не можуть бути розцінені як належний доказ в розумінні статті 69 КАС України (а.с.98 т.1).

За ініціативою суду в судове засідання двічі викликався в якості свідка ОСОБА_7, однак свідок до суду не зявився (а.с.178,179 т.1).

Відповідно до картки рахунку «281»придбане молоко згущене оприбутковано на рахунку 281 в кількості 47020 банок (а.с.61 т.2).

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що встановлені обставини свідчать про реальність господарської операції між позивачем та ПП «Агро-По»за наслідками якої було отримано товар.

Позивач правомірно сформував податковий кредит за вищенаведеними господарськими операціями з ПП «Агро-По». Враховуючи доведеність факту реальності господарської операції позивача з ПП «Агро-По», висновок відповідача про донарахування 43100 грн. основного платежу та 21550 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно факту відсутності ТТН під час проведення перевірки по договорах купівлі-продажу товару укладених з ПП «Агролен-КР»та ПП «Агро-По», суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 4,5 пункту 2.3.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В акті перевірки відсутні посилання на дослідження питання стосовно оприбуткування на баланс товариства даний товар, що є порушенням п.2 розділу ІІ Порядку, оскільки в ході перевірки не вказали посадовим особам товариства на відсутність ТТН за перевіряємий період та не відібрали у них з цього приводу письмових пояснень. Ненадання в момент перевірки ТТН, за умови їх наявності, не може бути підставою для виключення з податкового кредиту за господарськими операціями.

Дана висновки суду відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2010 р (справа за позовом ПП «Тріар»до ДПІ у Гагаринському районі м. Севастополя, ДПА у м. Севастополі).

Позивач не мав в наявності товарно-транспортні накладні від ПП «Агроленд-КР та ПП «Агро-По»в звязку з тим, що поставок від зазначених контрагентів до позивача не здійснювалось, оскільки товар забирався від контрагентів і доставлявся на зберігання до міста Миколаїв.

Крім того, факт реального отримання на зберігання товару та його перевезення також підтверджується письмовими поясненнями ПАТ «Первомайський МКК»вих.№ 5522 від 21.10.2011 р. (а.с.61 т.2).

Суд погоджується з висновками податкового органу стосовно збільшення податкового зобовязання в сумі 6500 грн. в звязку з формування податкового кредиту за листопад 2009 р. на підставі податкової накладної, виписаної за наслідками виконання договору посередницьких послуг з ПП «Агро-По», виходячи з наступного.

Позивач (замовник) уклав з ПП «Агро-По»(посередник) договір на посередницькі послуги від 15 червня 2009р. (а.с.145 т.1). Згідно з пунктом 1 даного договору замовник доручає, а посередник бере на себе обовязок, провести роботу по розширенню ринків збуту продукції (що включає: пошук потенційних клієнтів, перевірка їх платоспроможності, укладання від імені замовника договорів). Пунктом 4 договору визначена вартість послуг в сумі 39000 грн. 30.11.2009 р. Сторонами договору підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт (а.с.57-58 т.1).

ПП «Агро-По»виписано податкову накладну від 30.11.2009 р. № 313 на суму 39000 грн., в т.ч. ПДВ 6500 грн. (а.с.146 т. 1).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р. (а.с.131-140 т.1) позивачем до складу податкового кредиту віднесено 49600 грн., в т.ч. 6500 грн. - за податковою накладною № 313 від 30.11.2010 р. Як вбачається із розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р., поданої ПП «Агро-По», контрагентом позивача віднесено до складу податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 49600 грн., в т.ч. 6500 грн. - за податковою накладною № 313 від 30.11.2010 р., сплачену ТОВ «ТД «Формула Смаку»при оплаті посередницьких послуг (а.с.87-89 т.1).

Суд зазначає, що в договорі не визначений обсяг посередницьких послуги, тобто на скільки ПП «Агро-По»повинен розширити ринок збуту продукції позивача, а ціна визначена в сумі 39000 грн., хоча вартість посередницьких послуг повинна залежити від якості виконаної роботи, тобто не знаючи на перед який обсяг роботи буде виконаний ПП «Агро-По»позивач визначився із ціною такого договору, що визиває у суду сумніви.

Позивач посилався на те, що дані податкового обліку підтверджуються належними первинними документами, копії яких надані до справи. Так, на підтвердження фактів виконаних робіт позивач надав суду копії договорів, укладених за результатами договору на посередницькі послуги (а.с.7-47 т.2).

Предметом договору на посередницькі послуги від 30.11.2009 р. є розширенню ринків збуту продукції позивача, що включають в себе три види робіт, а саме: 1) пошук потенційних клієнтів, 2) перевірка її платоспроможності, 3) укладання від імені замовника договорів.

Акт прийому-передачі від 30.11.2009 р. не містить в собі окремо прописаного виду робіт, які ПП «Агро-По»виконувало під час розширення ринків збуту, крім цього надані позивачем копії договорів свідчать про те, що вони укладені позивачем самостійно, а не ПП «Агро-По»від імені позивача, як це зазначено в договорі посередницьких послуг.

Пунктом 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з визначення, наданим в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі робіт не містить змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягав позивач. У наданому акті приймання-передачі послуг міститься узагальнена інформація, як то «посередницькі послуги по розширенню ринків збиту продукції».

Крім того, судом у представника позивача під час судового засідання 17.10.2011 р. судом витребувана у позивача інформація стосовно штатного розкладу працівників ТОВ «ДТ «Формула Смаку», однак дану інформацію суду не надано, тобто позивачем не доведено суду наявність чи відсутність в товаристві маркетингового відділу, який за своїми функціями і повинен був займатись розширенням ринків збуту продукції, яку виготовляє позивач.

Позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ за вищенаведеною господарською операцією з ПП «Агро-По», а відтак висновок відповідача про донарахування 6500 грн. основного платежу та 3250 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правовірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, суд зазначає наступне.

Частиною 1 стаття 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочині між позивачем та ПП «Агроленд-КР»та ПП «Агро-По». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господагрських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Агроленд-КР»та ПП «Агро-По».

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 04.07.2011 р. ПП «Агроленд-КР»є зареєстрованою юридичною особою, яка має статут відомостей про юридичну особу «не підтверджено відомості»(а.с.71 т.1), ПП «Агро-По»зареєстроване та має статут відомостей про юридичну особу «підтверджено»(а.с.76-77 т.1). Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, податковий орган не звертався до суду з позовами про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи ПП «Агроленд-КР»або про визнання правочинів недійсними (нікчемними).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про неправомірне нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість за вищеописаними господарськими операціями в сумі 323100 грн. (280000 грн. + 43100 грн.) за основним платежом та 161550 грн. (140000 грн. + 21550 грн.) штрафні фінансові санкції, а тому в цій частині податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 28 березня 2011 р. № 0000602330/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток, суд назначає наступне.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік (а.с.141-144 т.1) позивачем до складу валових витрат віднесено 32500 грн. - витрат за договором посередницьких послуг з ПП «Агро-По».

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Висновок суду стосовно неправомірності формування податкового кредиту за договором посередницьких послуг описаний судом вище, а відтак позивач до валових витрат за 2009 р. неправомірно відніс суму 32500 грн.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат за 2009 р. вартості оплачених ним посередницьких послуг ПП «Агро-По»32000 грн. та про заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 8125 грн. (32500 х 25%) та 3250 грн. (8125 грн. х 40%), а тому в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 981004.502.1 від 21 червня 2011 р. (а.с.2 т.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Формула смаку» до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 28 березня 2011 року № 0000592330/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в частині нарахування 323100 грн. - основного платежу та 161550 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Формула смаку»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,26 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 27.10.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна