Постанова № 18947172, 07.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2011 р. 15:41 Справа №2а-14562/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В.,

при секретарі Жигаловій К.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Біда В.А., посвідчення водія НОМЕР_1;

представник відовідача- Лукянець О.Ю., посвідчення УКР №067352;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Торгового дому "Валенсія" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним рішення № 0005932303 від 08.04.2010р.,

Суть спору: Торговий дім "Валенсія" звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005932303 від 08.04.2010р. на суму 783,30грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено перевірку з порушенням діючого законодавства, а саме Закону України "Про державну податкову службу в Україні" без надання наказу, графіку перевірки, відсутність даних про попереднє письмове повідомлення за 10 днів про проведення планової перевірки, також зазначає, що рішення, яке є предметом спору складено у порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. N 265/95-ВР.

01.04.2011 року позивач в судовому засіданні заявив уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить визнати частково недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 0005932303 від 08.04.2010р., у звязку з тим, що відносно застосування фінансових санкцій по ст. 17 п. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. N 265/95-ВР позивач не має заперечень.

У судовому засіданні, що відбулося 07.06.2011р., представник позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням уточнень).

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав того, що перевірку було проведено правомірно, згідно вимог діючого законодавства, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Торговий дім "Валенсія" є юридичною особою, ідентифікаційний код 24870622, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.14).

29.03.2010р. за результатами перевірки господарської одиниці торгівельної точки, яка належить позивачу та розташована в м. Сімферополі по вул. Гагаріна, будинок 34-Б, посадовими особами відповідача складений акт № 003527, яким зафіксовано відсутність розрахункової книжки, ненадання реєстраційного посвідчення та довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, порушення п.п. 11, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування а також виявлено невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 139,66грн.. Перевірку проведено у присутності продавця-стажера магазину ОСОБА_3, продавця ознайомлено з актом перевірки під підпис та ним отримано другий екземпляр акту.

На підставі акту № 003527 від 29.03.2010р. відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0005932303 від 08.04.2010р. на суму 783,30 грн. в тому числі відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України 85,00грн., та 698,30грн. згідно із ст.22 цього Закону.

01.04.2011 року представник позивача в судовому засіданні заявив уточнення позовних вимог, згідно яких він пояснив що вказаним рішенням встановлені порушення п.11,13 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. N 265/95-ВР. З рішенням про застосування штрафних санкцій по п. 11 ст. 3 Закону позивач згоден та відносно застосування фінансових санкцій по ст. 17 п. 6 Закону України суму у розмірі 85,00грн. визнає.

Зазначений акт перевірки, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та направлення на проведення перевірки отримані позивачем 29.03.2010р. та 07.04.2010р., відповідно, що підтверджується відповідними відмітками на акті перевірки та направленні на проведення перевірки, копією поштового повідомлення, а також підписами представника позивача юридичного відділу на корінцях рішення про застосування штрафних санкцій.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Що стосується правомірності повноважень перевіряючих щодо проведення перевірки з контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій у магазині, діяльність в якому здійснює позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008р. № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

- планові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

- планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленні на перевірку від 23.03.10р. №693/23-3 строком дії з 24.03.10р. по 31.03.10р. зазначений вид перевірки - планова (зворотний бік а.с.21).

За характером перевірки, яка була проведена 29.03.10р., ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку було проведено 29.03.10р., за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналів направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

При дослідженні питання про вручення позивачу направлення на перевірку судом встановлено, що посадові особи, яким було доручено проведення планової перевірки позивача, ознайомили та надали примірник направлення на перевірку від 23.03.10 р. №693/23-3 продавцю - стажеру ОСОБА_3 29.03.10р., тобто перед початком проведення перевірки, що підтверджується підписом продавця - стажера на направленні (зворотній бік а.с.21).

Доказів надання перевіряючими позивачу перед проведенням перевірки копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення суду не надано.

Судом встановлено, що на підставі плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на березень 2010р., затвердженого заступником ДПА в АРК, передбачено проведення перевірки магазину за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагарина, буд. 34 Б, який належить позивачу (а.с.44-45).

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи саме органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення “план на місяць”, а не планова в розумінні ч.1 ст. 11-1 Закону№509).

Суд, аналізуючи положення статті 11 Закону № 509 прийшов до висновків про те, що поняття “позапланова перевірка” та “позапланова виїзна перевірка” не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття “позапланової виїзної перевірки” у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та “позапланової перевірки” відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме “позапланової перевірки”, а не “позапланової виїзної перевірки”, що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки, тоді як позивач не скористався своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у звязку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення.

Що стосується посилання позивача, як на підставу не правомірності проведення перевірки - не направлення позивачу письмових повідомлень про проведення перевірки, суд зазначає, що ДПІ в м. Сімферополі АРК, яка видала направлення працівникам ДПА в АРК не повинна була направляти позивачу повідомлення про проведення перевірки, одже перевірка позивача, що проводилась 29.03.10р. у магазині позивача за адресою : м. Сімферополь, вул. Гагарина, буд. 34 Б за своїм характером та змістом є позаплановою і не проводилась за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податку, а є перевіркою з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку, наявності торгових патентів та ліцензій.

Що стосується правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій рішенням №0005932303 від 08.04.2010р., на підставі акту перевірки №003527/0442/01/09/23/24870622 від 29.03.10р., за порушення п.13 ст.3 Закону №265 на суму штрафних санкцій 698,30грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 13 ст. 3 Закону №265 встановлений обовязок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно матеріалів перевірки встановлено, що на місці проведення розрахунків була виявлена сума у розмірі 139,66грн., сума зазначена в денному звіті РРО 96,46 грн., тобто невідповідність суми готівкових коштів склала 43,20грн.

Згідно із ст. 22 цього Закону (чинна на час виникнення спірних відносин) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р.(дійсний на час виникнення спірних відносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Тобто належним доказом невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, вказаних у денному звіті РРО повинен бути покупюрний опис готівкових коштів, що складають вказану невідповідність.

Більш того, сума штрафу невірно розрахована відповідачем , якщо рахувати згідно із Законом №265 у вимоги ст. 17 п. 6 та ст. 22 а саме: 17х5 =85,00грн. 43,20 (сума, на яку виявлено невідповідність) х5 =216,00грн., у загальній сумі 85,00+216,00 =301,00грн. а не 783,30грн.

Так, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню частково у сумі 698,30грн., тобто 783,30грн. (застосування штрафних санкцій) 85,00грн. (штрафні санкції за п.6 ст. 17, які не оскаржувані позивачем).

Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів складання покупюрного опису готівкових коштів під час проведення перевірки, це свідчить про недоведеність фактів щодо наявності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів у розмірі 139,66грн. Також акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, повноважними особами Торгового дому «Валенсія» підписаний не був.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулося 07.06.2011р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 10.06.2011р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0005932303 від 08.04.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 698,30 гривень за порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” N 265/95-ВР від 06.07.1995 до Торгового дому "Валенсія".

3. Стягнути на користь позивача Торгового дому "Валенсія" (м.Сімферополь, вул.Дацуна, 21А, ід.код 24870622) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.