Рішення № 18946359, 18.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" жовтня 2011 р.Справа № 20/5007/78/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - довіреність № 75/16 від 12.01.2011р.

від відповідача Гершман О.Й. - директор, протокол № 1 від 22.09.2010р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Акціонерного товариства закритого типу "Украгротехпром" (м.Житомир)

про стягнення 18677,20 грн.

Спір розглядався у більш тривалий термін, ніж передбачено ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Украгротехпром" про стягнення 18677,20грн., з яких: 16996,17грн. - заборгованість, 999,65грн. - пеня, 184,61грн. - 3% річних, 496,77грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/78/11.

26.08.2011р. на адресу господарського суд Житомирської області через загальний відділ від відповідача надійшов відзив №35-26-08 від 26.08.2011р. в якому останній позовні вимоги визнав частково (а.с.26).

В судовому засіданні 30.08.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.09.2011р.

В судовому засіданні 27.09.2011р. представник відповідача позовні вимоги визнав частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Крім того, в судовому засіданні представниками сторін подано письмове клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.

27.09.2011р. в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.10.2011р.

Після перерви в судовому засіданні 18.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором купівлі-продажу теплової енергії № 699 від 01.10.2009р. в частині оплати вартості наданих послуг з теплопостачання.

Після перерви представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2011р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представники сторін зазначили, що додаткові докази відсутні. Крім того, просили суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2009р. між Фондом державного майна України по Житомирській області (далі орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Украгротехпром" (далі - відповідач, орендар, споживач) був укладений договір № 894 оренди нерухомого майна (а.с. 99-104).

На підставі договору оренди орендар прийняв від орендодавця нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 5 підтвердженням чого є акт приймання-передавання орендованого нерухомого майна (а.с.98).

01.10.2009р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (далі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу "Украгротехпром" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір № 699 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір) (а.с.19-23).

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія відпускається на об'єкт розташований за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 5.

Відповідно до п. 2 договору, початок і закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами і встановлюється постачальником за розпорядженням місцевих органів виконавчої влади, але за умов, що середньодобова температура зовнішнього повітря протягом трьох днів нижче +8 градусів С.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки по даному договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на розрахунок постачальника.

Підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (п.5.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що за надані послуги з теплопостачання позивачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 18255,23грн. в тому числі борг за листопад 2010р. в сумі 860,75грн. (а.с.9 - 14).

Позивач в судовому засіданні зазначив, що в наслідок часткових проплат заборгованість відповідача станом на 01.08.2011р. становить 16996,17грн., що не заперечується представником відповідача.

27.01.2011р. відповідач направив на адресу позивача лист №04-27-01 в якому зазначив, в зв'язку з обставинами які склалися просить з 01.02.2011р. припинити надання послуг з теплопостачання (а.с.62).

Відповідно до п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі - правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Пунктом 25 правил встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п.26 правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно із п. 27 правил, витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.

Відповідно до п. 2.1 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005р. (далі - порядок), для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Пунктом 2.2 порядку встановлено, що Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Позивач листом від 05.03.2011р. №1374/17 повідомив відповідача, що для відключення приміщення від мереж централізованого опалення не має технічної можливості, так як опалювальні прилади підключені до загальної внутрішньобудинкової системи опалення.

19.04.2011р. між Фондом державного майна України по Житомирській області та відповідачем був укладений договір про розірвання договору оренди нерухомого майна (а.с.66).

На виконання умов вищезазначеного договору 19.04.2011р. Фондом державного майна України по Житомирській області та відповідачем був підписаний акт приймання-передавання (а.с.67).

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2011р. відповідача було відключено від централізованого опалення, що підтверджується актом виведення з експлуатації лічильника теплової енергії систем опалення (а.с.83-85).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 16996,17грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З акту звірки взаємних розрахунків №1273 підписаного представниками обох сторін та їх підписи скріплені печатками вбачається, що станом на 23.08.2011р. відповідач заборгованість в сумі 16996,17грн. визнав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 16996,17грн. такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 01.02.2011р. по 30.07.2011р. в сумі 999,65грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до підпункту "а" п. 6.3 договору, споживач несе матеріальну відповідальність перед постачальником у випадку несплати вартості використаної теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла к період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір пені внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 999,65грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань в сумі 496,77грн. за період з лютого 2011р. по червень 2011р. та 3% річних в сумі 184,61грн. за період з лютого 2011р. по липень 2011р.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляціних нарахувань за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних в сумі 184,61грн. та інфляційних нарахувань в сумі 496,77грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач заборгованість в сумі 16996,17грн. визнав, що підтверджується актом звірки підписаним представниками обох сторін та їх підписи скріплені печатками (а.с.58).

Доказів сплати заборгованості ані позивач, ані відповідач суду не надали.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Украгротехпром" (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 100, кв. 27, ідентифікаційний код 22045782) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771) 16996,17грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 17 коп.) - заборгованості, 999,65грн. (дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 65 коп.) - пені, 184,61грн. (сто вісімдесят чотири гривні 61 коп.) - 3% річних, 496,77грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 77 коп.) - інфляційних нарахувань.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

<Поле для текста >

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 100, кв. 27)

<Текст >