Рішення № 18945530, 21.10.2011, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 2-1266/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2011 рокум.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.

при секретарі Лагойку Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Графський парк»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у позові та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 5236 грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи за період часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, яку позивач не виплатив їй при звільненні з роботи 12 січня 2011 року, 141 грн. 07коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що остаточно розрахунок з нею проведено у червні 2011 року, але так як вона працевлаштувалася на іншу роботу 17 травня 2011 року, то кінцевий період затримки виплати заробітної плати рахує по 16 травня 2011 року включно, що вона одна виховує малолітнього сина, тому внаслідок невчасного проведення розрахунку терпіла моральні страждання.

Представник відповідача Ковтун А.Г. позовні вимоги в частині виплати компенсації втрати частини заробітної плати визнав, а в іншій частині позовні вимоги не визнав, пояснивши, що затримка розрахунку при звільненні з роботи позивачки сталася тому, що з липня 2011 року було збільшено посадові оклади як директора, так і головного бухгалтера, а коштів для виплати не було. Проти зазначеного позивачкою розміру заборгованості та часу виплати не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Копією трудової книжки на а.с.4 підтверджується, що ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади головного бухгалтера КП «Графський парк» 12 січня 2011 року за угодою сторін згідно наказу № 1 від 12 січня 2011 року.

У довідках КП «Графський парк» від 12.01.2011 року № 4 на а.с. 6 та від 16.08.2011 року № 19 на а.с.16 зазначено розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем ОСОБА_1 у сумі 4178 грн.44 коп., у тому числі: за жовтень 2010 року - 1252 грн.42 коп., за листопад 2010 року - 1141 грн.96 коп., за грудень 2010 року - 798 грн.20 коп., за січень 2011 року ( як встановлено в судовому засіданні, у довідці помилково зазначено «за січень 2010 року») - 985 грн.86 коп.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Як встановлено в судовому засіданні, позивач у день звільнення, який є останнім днем роботи, працювала, але належні їй виплати проведені не були, а заборгованість по заробітній платі фактично виплачувалася частинами і остаточно була виплачена, крім компенсації втрати частини заробітної плати, у червні 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Розрахунок затримки виплати позивачу всіх належних сум при звільненні становить у періоді часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, оскільки саме цей кінцевий період зазначено позивачем і суд вийти за межі позовних вимог не вправі, 84 робочих дні ( січень 13, лютий 20, березень 22, квітень -20, травень 9) і вина відповідача в невиплаті заробітної плати останнім не спростована, оскільки представником відповідача зазначено, що і він сам, як директор, одержував заробітну плату у збільшеному розмірі згідно штатного розпису. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначена діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців, які передували звільненню з роботи, і становить 62 грн. 34 коп.( розрахунок зроблений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог на а.с.45), який відповідачем не спростовано. Тому стягненню з відповідача підлягають кошти у сумі 5236 грн.56 коп., розмір яких зазначено без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов»язком роботодавця та працівника.

Зазначений розрахунок відповідає вимогам ст.27 Закону України «Про оплату праці», розділу ІІ п.2, розділу ІV п.8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Тому позовні вимоги в даній частині слід задовольнити.

Далі, у разі затримки виплати підприємствами усіх форм власності нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року № 692), тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення зазначеної компенсації в сумі 141 грн.07 коп., які визнав представник відповідача, слід також задовольнити.

Оскільки невиплатою у встановлений законом строк звільненій з роботи ОСОБА_1 належних їй сум порушені її законні права, що призвело до моральних страждань і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, то відповідно до ст.237-1 КЗпП України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на її користь, виходячи з засад розумності, виваженості, розміру заборгованості, часу виплати 100 грн. моральної шкоди, тобто, позовні вимоги у даній частині слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати - витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом, тому з відповідача слід стягнути зазначені витрати у розмірі 120 грн. в доход державного бюджету.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачі за вимогами, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору, тому відповідно до ст.88 ч.3 ЦПК України судовий збір у розмірі 62 грн.28 коп. ( 53 грн.78 коп. + 8,50 ) слід тягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, п. 2 ч. 3 ст. 81, 88, 367 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 116-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.27, 34 Закону України «Про оплату праці», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) ) на користь ОСОБА_1: 5236 (п»ять тисяч двісті тридцять шість)грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, 141 (сто сорок одну) грн.07 коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати (суми визначені без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів) та 100 (сто) грн. моральної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) на користь держави 62 (шістдесят дві) грн.28 коп. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в держбюджет м. Ніжина на р/р 31211259700005, код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.

Суддя Діденко О.П.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.

при секретарі Лагойку Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Графський парк»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у позові та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 5236 грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи за період часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, яку позивач не виплатив їй при звільненні з роботи 12 січня 2011 року, 141 грн. 07коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що остаточно розрахунок з нею проведено у червні 2011 року, але так як вона працевлаштувалася на іншу роботу 17 травня 2011 року, то кінцевий період затримки виплати заробітної плати рахує по 16 травня 2011 року включно, що вона одна виховує малолітнього сина, тому внаслідок невчасного проведення розрахунку терпіла моральні страждання.

Представник відповідача Ковтун А.Г. позовні вимоги в частині виплати компенсації втрати частини заробітної плати визнав, а в іншій частині позовні вимоги не визнав, пояснивши, що затримка розрахунку при звільненні з роботи позивачки сталася тому, що з липня 2011 року було збільшено посадові оклади як директора, так і головного бухгалтера, а коштів для виплати не було. Проти зазначеного позивачкою розміру заборгованості та часу виплати не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Копією трудової книжки на а.с.4 підтверджується, що ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади головного бухгалтера КП «Графський парк» 12 січня 2011 року за угодою сторін згідно наказу № 1 від 12 січня 2011 року.

У довідках КП «Графський парк» від 12.01.2011 року № 4 на а.с. 6 та від 16.08.2011 року № 19 на а.с.16 зазначено розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем ОСОБА_1 у сумі 4178 грн.44 коп., у тому числі: за жовтень 2010 року - 1252 грн.42 коп., за листопад 2010 року - 1141 грн.96 коп., за грудень 2010 року - 798 грн.20 коп., за січень 2011 року ( як встановлено в судовому засіданні, у довідці помилково зазначено «за січень 2010 року») - 985 грн.86 коп.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Як встановлено в судовому засіданні, позивач у день звільнення, який є останнім днем роботи, працювала, але належні їй виплати проведені не були, а заборгованість по заробітній платі фактично виплачувалася частинами і остаточно була виплачена, крім компенсації втрати частини заробітної плати, у червні 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Розрахунок затримки виплати позивачу всіх належних сум при звільненні становить у періоді часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, оскільки саме цей кінцевий період зазначено позивачем і суд вийти за межі позовних вимог не вправі, 84 робочих дні ( січень 13, лютий 20, березень 22, квітень -20, травень 9) і вина відповідача в невиплаті заробітної плати останнім не спростована, оскільки представником відповідача зазначено, що і він сам, як директор, одержував заробітну плату у збільшеному розмірі згідно штатного розпису. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначена діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців, які передували звільненню з роботи, і становить 62 грн. 34 коп.( розрахунок зроблений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог на а.с.45), який відповідачем не спростовано. Тому стягненню з відповідача підлягають кошти у сумі 5236 грн.56 коп., розмір яких зазначено без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов»язком роботодавця та працівника.

Зазначений розрахунок відповідає вимогам ст.27 Закону України «Про оплату праці», розділу ІІ п.2, розділу ІV п.8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Тому позовні вимоги в даній частині слід задовольнити.

Далі, у разі затримки виплати підприємствами усіх форм власності нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року № 692), тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення зазначеної компенсації в сумі 141 грн.07 коп., які визнав представник відповідача, слід також задовольнити.

Оскільки невиплатою у встановлений законом строк звільненій з роботи ОСОБА_1 належних їй сум порушені її законні права, що призвело до моральних страждань і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, то відповідно до ст.237-1 КЗпП України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на її користь, виходячи з засад розумності, виваженості, розміру заборгованості, часу виплати 100 грн. моральної шкоди, тобто, позовні вимоги у даній частині слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати - витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом, тому з відповідача слід стягнути зазначені витрати у розмірі 120 грн. в доход державного бюджету.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачі за вимогами, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору, тому відповідно до ст.88 ч.3 ЦПК України судовий збір у розмірі 62 грн.28 коп. ( 53 грн.78 коп. + 8,50 ) слід тягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, п. 2 ч. 3 ст. 81, 88, 367 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 116-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.27, 34 Закону України «Про оплату праці», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) ) на користь ОСОБА_1: 5236 (п»ять тисяч двісті тридцять шість)грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, 141 (сто сорок одну) грн.07 коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати (суми визначені без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів) та 100 (сто) грн. моральної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) на користь держави 62 (шістдесят дві) грн.28 коп. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в держбюджет м. Ніжина на р/р 31211259700005, код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.

Суддя Діденко О.П.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.

при секретарі Лагойку Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Графський парк»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у позові та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 5236 грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи за період часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, яку позивач не виплатив їй при звільненні з роботи 12 січня 2011 року, 141 грн. 07коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що остаточно розрахунок з нею проведено у червні 2011 року, але так як вона працевлаштувалася на іншу роботу 17 травня 2011 року, то кінцевий період затримки виплати заробітної плати рахує по 16 травня 2011 року включно, що вона одна виховує малолітнього сина, тому внаслідок невчасного проведення розрахунку терпіла моральні страждання.

Представник відповідача Ковтун А.Г. позовні вимоги в частині виплати компенсації втрати частини заробітної плати визнав, а в іншій частині позовні вимоги не визнав, пояснивши, що затримка розрахунку при звільненні з роботи позивачки сталася тому, що з липня 2011 року було збільшено посадові оклади як директора, так і головного бухгалтера, а коштів для виплати не було. Проти зазначеного позивачкою розміру заборгованості та часу виплати не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Копією трудової книжки на а.с.4 підтверджується, що ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади головного бухгалтера КП «Графський парк» 12 січня 2011 року за угодою сторін згідно наказу № 1 від 12 січня 2011 року.

У довідках КП «Графський парк» від 12.01.2011 року № 4 на а.с. 6 та від 16.08.2011 року № 19 на а.с.16 зазначено розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем ОСОБА_1 у сумі 4178 грн.44 коп., у тому числі: за жовтень 2010 року - 1252 грн.42 коп., за листопад 2010 року - 1141 грн.96 коп., за грудень 2010 року - 798 грн.20 коп., за січень 2011 року ( як встановлено в судовому засіданні, у довідці помилково зазначено «за січень 2010 року») - 985 грн.86 коп.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Як встановлено в судовому засіданні, позивач у день звільнення, який є останнім днем роботи, працювала, але належні їй виплати проведені не були, а заборгованість по заробітній платі фактично виплачувалася частинами і остаточно була виплачена, крім компенсації втрати частини заробітної плати, у червні 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Розрахунок затримки виплати позивачу всіх належних сум при звільненні становить у періоді часу з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, оскільки саме цей кінцевий період зазначено позивачем і суд вийти за межі позовних вимог не вправі, 84 робочих дні ( січень 13, лютий 20, березень 22, квітень -20, травень 9) і вина відповідача в невиплаті заробітної плати останнім не спростована, оскільки представником відповідача зазначено, що і він сам, як директор, одержував заробітну плату у збільшеному розмірі згідно штатного розпису. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначена діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців, які передували звільненню з роботи, і становить 62 грн. 34 коп.( розрахунок зроблений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог на а.с.45), який відповідачем не спростовано. Тому стягненню з відповідача підлягають кошти у сумі 5236 грн.56 коп., розмір яких зазначено без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов»язком роботодавця та працівника.

Зазначений розрахунок відповідає вимогам ст.27 Закону України «Про оплату праці», розділу ІІ п.2, розділу ІV п.8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Тому позовні вимоги в даній частині слід задовольнити.

Далі, у разі затримки виплати підприємствами усіх форм власності нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року № 692), тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення зазначеної компенсації в сумі 141 грн.07 коп., які визнав представник відповідача, слід також задовольнити.

Оскільки невиплатою у встановлений законом строк звільненій з роботи ОСОБА_1 належних їй сум порушені її законні права, що призвело до моральних страждань і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, то відповідно до ст.237-1 КЗпП України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на її користь, виходячи з засад розумності, виваженості, розміру заборгованості, часу виплати 100 грн. моральної шкоди, тобто, позовні вимоги у даній частині слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати - витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом, тому з відповідача слід стягнути зазначені витрати у розмірі 120 грн. в доход державного бюджету.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачі за вимогами, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору, тому відповідно до ст.88 ч.3 ЦПК України судовий збір у розмірі 62 грн.28 коп. ( 53 грн.78 коп. + 8,50 ) слід тягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, п. 2 ч. 3 ст. 81, 88, 367 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 116-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.27, 34 Закону України «Про оплату праці», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) ) на користь ОСОБА_1: 5236 (п»ять тисяч двісті тридцять шість)грн.56 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 13 січня 2011 року по 16 травня 2011 року включно, 141 (сто сорок одну) грн.07 коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати (суми визначені без утримання прибуткового податку й інших обов»язкових платежів) та 100 (сто) грн. моральної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Графський парк»(місцезнаходження - м.Ніжин, вул.Воздвиженська,15) на користь держави 62 (шістдесят дві) грн.28 коп. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в держбюджет м. Ніжина на р/р 31211259700005, код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.

Суддя Діденко О.П.