Вирок № 18920268, 24.10.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №: 1-35/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 24.10.2011

Ковельський міськрайонним суд Волинської області

в складі: головуючого судді Лесика В.О.

при секретарі Федорук Г.Б.

з участю прокурорів Смолюка Б.С., Книш В.В.,Клімука В.С.

захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8

підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт. Маневичі Маневицького району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, останнє місце роботи: начальник ВПМ - перший заступник начальника Ковельської МДПІ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; фактично мешканця АДРЕСА_2, не судимого,-

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця смт. Ратне Ратнівського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, останнє місце роботи: заступник начальника ВПМ Ковельської МДПІ, мешканця АДРЕСА_3, не судимого,-

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця с. Заброди Ратнівського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, останнє місце роботи: слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області, мешканця АДРЕСА_4, не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства підсудні ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням свого службового становища, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, зокрема зазначено, що ОСОБА_9., працюючи на посаді начальника відділу податкової міліції - першого заступника начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами, що займають відповідальне становище, а саме заступником начальника відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції ОСОБА_10. та слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області ОСОБА_11., використавши своє службове становище у своїх корисливих інтересах з метою незаконного особистого збагачення, у квітні-травні 2010 року вимагали та одержали від ОСОБА_12. хабар в сумі 15000 доларів США при наступних обставинах:

Так, 16.09.09 року слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області ОСОБА_11. на підставі матеріалів, зібраних відділом податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, порушено кримінальну справу № 55-036-09 щодо директора ПП "Євросервіс-Любомль" ОСОБА_12. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яку він цього ж дня прийняв до свого провадження та приступив до розслідування.

В ході досудового слідства 26.02.10 року ОСОБА_11. на підставі матеріалів, додатково зібраних відділом податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, порушив нову кримінальну справу щодо ОСОБА_12., як директора ПП "Євросервіс-Любомль", за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 212 КК України, яку цього ж дня прийняв до свого провадження та обєднав з кримінальною справою № 55-036-09.

23.03.10 р. ОСОБА_11. в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України затримав ОСОБА_12. за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 212 КК України.

25.03.10 р. ОСОБА_11. предявив обвинувачення ОСОБА_12. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 212 КК України, після чого звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_12. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Розглянувши зазначене подання, 26.03.10 Луцький міськрайонний суд Волинської області відмовив в його задоволенні та обрав ОСОБА_12. запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В ході розслідування кримінальної справи № 55-036-09 за обвинуваченням ОСОБА_12. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_11., як слідчий, в провадженні якого перебувала вказана кримінальна справа, а також начальник відділу податкової міліції - перший заступник начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції ОСОБА_9. і заступник начальника відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції ОСОБА_10., які проводили дослідчу перевірку щодо діяльності ПП "Євросервіс-Любомль" та його директора ОСОБА_12., виконували доручення слідчого та здійснювали оперативно-розшукову діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, встановили, що ОСОБА_12. володіє значними сумами грошових коштів від підприємницької діяльності.

Використовуючи отриману в результаті службової діяльності інформацію в злочинних цілях, ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11., переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, на початку квітня 2010 року в м. Ковелі Волинської області вступили в злочинну змову між собою з метою одержання хабара від ОСОБА_12. за те, що не будуть проводити додаткові перевірки для виявлення нових епізодів його злочинної діяльності, порушувати нові кримінальні справи щодо нього та його брата ОСОБА_13, затримувати в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обирати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

У звязку з цим, ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. розподілили між собою ролі та вирішили використати своє службове становище для того, щоб поставити ОСОБА_12. у такі умови, за яких він змушений буде дати їм хабара, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків для себе та свого брата ОСОБА_13 у вигляді порушення нових кримінальних справ, затримання в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно з розробленим планом злочинних дій, ОСОБА_9. і ОСОБА_10., як керівники відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, що відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" наділені правом здійснення оперативно-розшукових заходів, направлених на виявлення та розкриття злочинів у сфері оподаткування та валютного контролю, з метою створення умов для вимагання хабара повинні були повідомити ОСОБА_12. про те, що вони організують проведення додаткових перевірок діяльності ПП "Євросервіс-Любомль" для виявлення порушень податкового та іншого законодавства, після чого передадуть зібрані матеріали слідчому ОСОБА_11 для порушення нових кримінальних справ, затримання в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Крім того, ОСОБА_9. і ОСОБА_10. мали предявити ОСОБА_12. вимогу щодо давання їм та ОСОБА_11 хабара в сумі 15000 доларів США за припинення подальших перевірок діяльності ПП "Євросервіс-Любомль", прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за тими матеріалами, по яких кримінальні справи не були порушені.

У свою чергу, ОСОБА_11., як слідчий з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області, у провадженні якого перебувала кримінальна справа щодо ОСОБА_12., наділений відповідно до КПК України повноваженнями порушувати кримінальні справи щодо конкретних осіб та затримувати осіб в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України, повинен був, враховуючи наявні матеріали перевірок ПП "Євросервіс-Любомль", зібрані відділом податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції під керівництвом ОСОБА_9. і ОСОБА_10., які знаходились в матеріалах кримінальної справи № 55-036-09, підтвердити ОСОБА_12. наміри щодо порушення стосовно нього нової кримінальної справи, затримання в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Таким чином, ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. з використанням свого службового становища спільними зусиллями повинні були умисно створити умови, за яких ОСОБА_12. вимушений буде дати їм хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, зокрема на обєктивне та неупереджене проведення досудового слідства.

Крім того, ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. домовились між собою про те, що після одержання хабара від ОСОБА_12., ОСОБА_11. прийме процесуальні рішення на користь останнього, а саме відмовить в порушенні кримінальної справи щодо нього за окремим епізодам, а також виділить із кримінальної справи № 55-036-09 інші матеріали відносно нього, за якими не прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України, і направить їх для додаткової перевірки до відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції.

У свою чергу, ОСОБА_9. і ОСОБА_10. після одержання хабара від ОСОБА_12., повинні були припинити подальші перевірки ПП "Євросервіс-Любомль" з метою виявлення порушень податкового та іншого законодавства, у тому числі шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, а за виділеними із кримінальної справи № 55-036-09 для додаткової перевірки матеріалами відносно нього забезпечити прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Вступивши за наведених вище обставин у попередню змову та реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на умисне створення умов, за яких ОСОБА_12. вимушений буде дати їм хабара, ОСОБА_11. 15.04.10 року на підставі матеріалів відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції щодо ввезення ОСОБА_12. у 2008-2009 роках з Польщі на митну територію України з приховуванням від митного контролю еластичної плівки на загальну суму 1580542 грн., які на початку квітня 2010 року були йому направлені та приєднані до кримінальної справи № 55-036-09, порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_12. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, яку цього ж дня прийняв до свого провадження та обєднав з кримінальною справою № 55-036-09.

Після цього, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, ОСОБА_9. і ОСОБА_10., у квітні-травні 2010 року в м. Ковелі Волинської області, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, неодноразово зустрічалися з ОСОБА_12. та предявили йому вимогу дати їм та ОСОБА_11 хабара в сумі 15000 доларів США, погрожуючи порушенням нових кримінальних справ, новим затриманням в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

У свою чергу, ОСОБА_11. у квітні 2010 року в м. Ковелі Волинської області, діючи спільно з ОСОБА_9. і ОСОБА_10., з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, також неодноразово зустрічався з ОСОБА_12. та вимагав від нього якнайшвидше передати грошові кошти ОСОБА_9 і ОСОБА_10., погрожуючи порушенням нових кримінальних справ, новим затриманням в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України та обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. та побоюючись їхніх погроз, а також розуміючи, що у випадку відмови дати хабара він буде позбавлений права на обєктивне та неупереджене проведення досудового слідства, може бути необґрунтовано затриманий в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України, ОСОБА_12. змушений був погодитись дати їм хабара в сумі 15000 доларів США.

06.05.10 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_12., виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. щодо давання хабара, прибув до приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 94, маючи при собі грошові кошти в сумі 5000 доларів США для давання їх вказаним особам як першої частини хабара.

Зустрівшись в коридорі на другому поверсі приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою з ОСОБА_10., ОСОБА_12. повідомив останньому, що приніс грошові кошти для давання йому, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 як хабар.

ОСОБА_10., усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою приховування факту одержання хабара та побоюючись бути викритим правоохоронними органами, ключем відчинив двері канцелярії відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції на другому поверсі за вищевказаною адресою, куди завів ОСОБА_12. В цей час ОСОБА_12. підтвердив, що згідний виконати вимоги щодо давання хабара в сумі 15000 доларів США, але має при собі тільки 5000 доларів США.

У свою чергу, ОСОБА_10., не бажаючи відмовлятись від свого злочинного наміру, вийшов з канцелярії та покликав ОСОБА_9. Порадившись між собою, ОСОБА_9. і ОСОБА_10. вирішили одержувати від ОСОБА_12. хабар частинами. У звязку з цим через декілька хвилин ОСОБА_10. повернувся до канцелярії, відкрив шухляду тумбочки, яка знаходилась зліва від входу та жестом руки наказав ОСОБА_12. покласти туди грошові кошти в сумі 5000 доларів США.

Відразу після цього ОСОБА_12., виконуючи вимогу ОСОБА_10. щодо способу давання хабара, поклав грошові кошти в сумі 5000 доларів США в шухляду тумбочки. Тут же ОСОБА_10. ногою закрив тумбочку, разом із ОСОБА_12. вийшов у коридор та зачинив двері канцелярії на ключ.

Цього ж дня ОСОБА_10., продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на одержання хабара за попередньою змовою з ОСОБА_9. і ОСОБА_11., повернувся до канцелярії за вищевказаною адресою та забрав з тумбочки грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які туди поклав ОСОБА_12. за його вказівкою, як першу частину хабара.

Зазначені грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення злочину складає 39628,5 грн., ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. розділили між собою та розпорядилися ними на власний розсуд.

Зважаючи на те, що ОСОБА_12. не дав всю суму хабара, ОСОБА_11., діючи узгоджено із ОСОБА_9. і ОСОБА_10., за попередньою змовою з ними, з метою змусити ОСОБА_12. виконати їх вимогу дати хабара в сумі 15000 доларів США, 19.05.10 року на підставі матеріалів кримінальної справи № 55-036-09 порушив нову кримінальну справу щодо нього за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 366 КК України, яку цього ж дня прийняв до свого провадження та обєднав з даною кримінальною справою.

Дізнавшись про такі дії ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11., а також побоюючись їх погроз щодо затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, ОСОБА_12. 20.05.10 року близько 10 год. 00 хв. виконуючи їх протиправні вимоги прибув до приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою, маючи при собі грошові кошти в сумі 5000 доларів США для давання їх вказаним особам як другої частини хабара.

Увійшовши до службового кабінету ОСОБА_9. і ОСОБА_10. на другому поверсі приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою, ОСОБА_12. повідомив останнім, які там знаходилися удвох, що приніс грошові кошти для давання їм в якості хабара.

ОСОБА_9 і ОСОБА_10., усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою приховування факту одержання хабара та побоюючись бути викритими правоохоронними органами, деякий час порадились між собою та визначились щодо подальших дій, після чого ОСОБА_10. запропонував ОСОБА_12. поїхати разом з ним.

Відразу після цього ОСОБА_10. разом із ОСОБА_12. вийшли на вулицю, де поблизу будинку № 94 по вул. Незалежності в м. Ковелі Волинської області сіли в автомобіль "Ауді А6" сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким ОСОБА_10. керував за дорученням.

Цього ж дня, тобто 20.05.10 р. близько 10 год. 30 хв. під час руху по м. Ковелю Волинської області ОСОБА_10., діючи умисно, з метою реалізації свого, ОСОБА_9. і ОСОБА_11. злочинного наміру, наказав ОСОБА_12. покласти грошові кошти в сумі 5000 доларів США в бардачок автомобіля.

Виконуючи вимогу ОСОБА_10. щодо способу давання хабара, ОСОБА_12. поклав в бардачок грошові кошти в сумі 5000 доларів США, після чого вийшов з автомобіля.

В той же день ОСОБА_10., діючи узгоджено з ОСОБА_9. і ОСОБА_11., забрав з бардачка грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які туди поклав ОСОБА_12.

У подальшому, зазначені грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення злочину складає 39628,5 грн., ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. розділили між собою та розпорядилися ними на власний розсуд.

Зважаючи на те, що ОСОБА_12. частково виконав незаконні вимоги щодо давання хабара, ОСОБА_11. 25.05.10 р. в службовому кабінеті на другому поверсі відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 94, на виконання злочинної домовленості з ОСОБА_9. і ОСОБА_10. про те, що після одержання хабара від ОСОБА_12. прийме процесуальні рішення на користь останнього, а саме відмовить в порушенні кримінальної справи щодо нього за окремим епізодом, а також виділить із кримінальної справи № 55-036-09 інші матеріали відносно нього, за якими не прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України, і направить їх для додаткової перевірки до відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, підготував проект постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_12. за фактом ввезення товарів на митну територію України ПП "Євросервіс-Любомль" протягом 2007 року загальною митною вартістю 17564836,28 грн. за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, а також проект постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи № 55-036-09 за фактом провезення протягом 2007-2010 років імпорту товарів по довіреностях на громадян України та направлення їх начальнику відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції для проведення додаткової перевірки.

Будучи вимушеним продовжувати виконувати незаконні вимоги ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. щодо давання хабара, 26.05.10 р. близько 9 год. 30 хв. ОСОБА_12. знову прибув до приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою, маючи при собі грошові кошти в сумі 5000 доларів США для давання вказаним службовим особам як третьої частини хабара.

Увійшовши до службового кабінету ОСОБА_9. і ОСОБА_10. на другому поверсі приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою, ОСОБА_12. повідомив ОСОБА_9, який там знаходився один, що приніс грошові кошти для давання в якості хабара.

ОСОБА_9, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою приховування факту одержання хабара та побоюючись бути викритим правоохоронними органами, запропонував ОСОБА_12. дочекатись ОСОБА_10.

Відразу після цього, ОСОБА_12., зустрівшись в коридорі на другому поверсі приміщення відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції за вищевказаною адресою з ОСОБА_10., повідомив останньому, що приніс гроші для давання йому, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 в якості хабара.

Після цього, ОСОБА_10. разом із ОСОБА_12. вийшли на вулицю, де поблизу будинку № 94 по вул. Незалежності в м. Ковелі Волинської області сіли в автомобіль "Ауді А6" сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким ОСОБА_10. керував за дорученням.

Цього ж дня, тобто 26.05.10 р. близько 10 год. 00 хв. під час руху по м. Ковелю Волинської області ОСОБА_10., діючи умисно, з метою реалізації свого, ОСОБА_9. і ОСОБА_11. злочинного наміру, наказав ОСОБА_12. покласти грошові кошти в сумі 5000 доларів США в бардачок автомобіля.

Виконуючи вимогу ОСОБА_10. щодо способу давання хабара, ОСОБА_12. поклав в речовий ящик (бардачок) грошові кошти в сумі 5000 доларів США, після чого вийшов з автомобіля.

Зазначені грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення злочину складає 39628,5 грн., ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. не встигли розділити між собою та розпорядитися ними, оскільки їх протиправна діяльність була припинена правоохоронними органами.

Всього за наведених вище обставин, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_11. вимагали та одержали від ОСОБА_12. хабар в сумі 15000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на момент вчинення злочину складає 118885,5грн.

Як вбачається з предявленого саме ОСОБА_11 обвинувачення , органами досудового слідства роль останнього у вчиненні інкримінованого злочині полягала у наступному:

1.ОСОБА_11., як слідчий з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Волинській області, у провадженні якого перебувала кримінальна справа щодо ОСОБА_12. повинен був, враховуючи наявні матеріали перевірок ПП «Євросервіс-Любомль», зібрані відділом податкової міліції Ковельської міжрайонної ДПІ, які знаходились в матеріалах кримінальної справи № 55-036-09, підтвердити ОСОБА_12. наміри щодо порушення стосовно нього нової кримінальної справи, затримання в порядку ст.ст. 106,115 КПК України та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

2.Після одержання хабара від ОСОБА_12 ОСОБА_11. прийме процесуальне рішення на користь останнього, а саме відмовить в порушенні кримінальної справи щодо нього за окремим епізодом, виділить із кримінальної справи інші матеріали відносно нього, за якими не прийнято рішення в порядку ст.97 КПК України, і направить їх для додаткової перевірки до відділу податкової міліції Ковельської МДПІ.

При цьому за змістом обвинувачення ОСОБА_11. діючи узгоджено з підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою примусити дати хабар :

- 15.04.2010 року на підставі матеріалів відділу податкової міліції Ковельської МДПІ щодо ввезення ОСОБА_12. у 2008-2009 роках з Польщі на митну територію України з приховуванням від митного контролю еластичної плівки на загальну суму 1580542 грн., які на початку квітня 2010 року були йому направлені та приєднані до кримінальної справи № 55-036-09, порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_12. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України.

- 19.05.2010 року порушив нову справу щодо ОСОБА_12 за ч.2,ч.3 ст.358, ч.2 ст.366 КК України

- 25.05.2010 року підготував проекти процесуальних документів на користь ОСОБА_12 про відмову в порушенні кримінальної справи по окремому епізоду від 26.05.2010 року, проект постанови про виділення з кримінальної справи матеріалів щодо працівників митниці від 26.05.2010 року, проект постанови про виділення матеріалів щодо ввезення товарів на імя окремих громадян по довіреності від 26.05.2010 року.

Доводи сторони обвинувачення про причетність ОСОБА_11. до вимагання у ОСОБА_12 хабара в розмірі 15000 дол США грунтуються на:

- показаннях свідка ОСОБА_12., який під час досудового слідства стверджував, що після розмови з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в нього склалось враження, що слідчий ОСОБА_11 введений в курс домовленості, оскільки останній неодноразово телефонував, а також під час слідчих дій нагадував про необхідність найшвидше вирішити питання з ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

- на проектах процесуальних документів, вилучених з ноутбука ОСОБА_11, а саме проект постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по окремому епізоду від 26.05.2010 року, проект постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи від 26.05.2010 року, проект постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи від 26.05.2010 року ( т.5, а.с. 187-231).

- на протоколі проведення оперативно-розшукових заходів від 19.05.2010 року про фіксацію розмови ОСОБА_12 та ОСОБА_11. та фонограмі до нього (.т.1 а.с. 152, т.4 а.с.24.).

- на протоколі обшуку від 26.05.2010 року, під час якого у ОСОБА_11. виявлено та вилучено 200 дол США, які за номерами купюр співпадають з грошовими коштами врученими ОСОБА_12 для передачі хабара 20.05.2010 року.

Перевіривши та дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_11. у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України , а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням свого службового становища, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, ґрунтується на припущеннях та протиріччях, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Безспірних же доказів винності ОСОБА_11. у вчиненні даного злочину не встановлено.

Даний висновок суду ґрунтується на наступних доказах :

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11. свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та по суті предявленого обвинувачення показав, що дійсно працював на посаді слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області і в його провадженні знаходилась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_12. В ході розслідування вказаної справи керувався вимогами закону, вказівками керівництва слідчого відділу ПМ ДПА та прокурора відділу прокуратури Волинської області по нагляду за слідством податкових органів. Про результати розслідування він практично щомісяця звітувався на нарадах в області з участю прокурора. Дійсно 23.03.2010 року на підставі рапортів працівників ВПМ ним було прийнято рішення про затримання ОСОБА_12. , а також внесено до суду подання про обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді взяття під варту. Дане рішення приймалось за погодженням з прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_14. В травні 2010 року ним додатково була порушена справа за ч.2 ст.366 та ч.2,ч.3 ст.358 КК України. Приблизно в цей період в прокуратурі області було проведено заслуховування по даній справі, за результатами якого прийнято рішення про закінчення розслідування та направлення справи до суду за ч.3 ст.212, ч.1 ст.201, ч.2, ст..366, ч.2, ч.3 ст.358 КК України. Саме тоді ж було прийнято остаточне рішення по яких епізодах направляти справу до суду, по яких виділяти для додаткової перевірки, які матеріали направляти до обласної прокуратури для прийняття рішення по службовим особам митниці, а по яким відмовляти в порушенні кримінальної справи.

Категорично ствердив, що без погодження з керівництвом слідчого відділу та прокурором відповідного відділу обласної прокуратури був в своїй діяльності позбавлений можливості порушувати чи закривати кримінальні справи.

Добре розумів, що законних підстав для повторного звернення до суду з поданням про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_12 в нього немає, а тому ніяких дій з цього приводу не вчиняв і не мав наміру вчиняти. Ці обставини, на його переконання, добре розумів і сам ОСОБА_12. Він також не погрожував ОСОБА_12 порушенням кримінальних справ щодо брата, а лише допитав останнього в якості свідка.

Також показав, що будь-якого тиску чи інших незаконних дій щодо ОСОБА_12 він не застосовував, а спілкувався з ним лише в рамках розслідування кримінальної справи. Заперечив факт будь-якого вимагання коштів в останнього як самостійно, так і в змові з підсудними ОСОБА_9 і ОСОБА_10, показавши, що останні не пропонували йому вчиняти якісь дії в межах його компетенції щодо ОСОБА_12.

Підтвердив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 цікавились ходом розслідування справи і зокрема по яких епізодах вона буде направлена до суду і чи немає якихось данних для можливості порушити справи по нових епізодах, вони також знали, що справа буде направлена до суду в травні 2010 року. Не виключає, що під час розмови з ОСОБА_12 можливо говорив про необхідність зайти до ОСОБА_10, оскільки останній цікавився ОСОБА_12 і вирішував з ним якісь питання. Можливо згодом і перепитував ОСОБА_12 чи вирішив він свої питання з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, однак не знав, що ці питання стосуються грошей і даної кримінальної справи.

Підтвердив, що всі без винятку розмови з ОСОБА_12 та телефонні дзвінки були повязані лише з розслідуванням справи. Він пропонував ОСОБА_12 співпрацювати зі слідством та по можливості забезпечити явку осіб, на яких він ввозив товар в Україну, для їх допиту та проведення інших слідчих дій. Оскільки, окремі доручення , надіслані ним в податкові органи інших областей тривалий час не виконувались і він був позбавлений можливості прийняти будь-яке процесуальне рішення по цих епізодах.

Гроші в сумі 200 дол США, які були вилучені під час особистого обшуку, він взяв в позику 21.05.2010 року у підсудного ОСОБА_9, оскільки йому необхідно було повернути борг своєму знайомому ОСОБА_15. Вважає, що ОСОБА_12 в своїх показаннях, даних на досудовому слідстві щодо нього діяв під тиском працівників МВС та прокуратури і мав , на його думку, намір обмовити його, оскільки неодноразово писав на нього скарги в звязку з розслідування кримінальної справи.

Не заперечив, що ОСОБА_12 цікавився в нього про наявність чи відсутність у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 додаткових матеріалів по нових епізодах, на що він відповів, що ознайомлений лише з матеріалами, які знаходяться в його провадженні. Про вирішення якихось питань ОСОБА_12 з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 він не знав і не міг знати. Він також не виконував ніяких вказівок ОСОБА_10 та ОСОБА_9 і вони не могли будь-яким чином чинити на нього вплив та тиск. Всі рішення ним узгоджувались лише з керівництвом слідчого відділу та прокуратури Волинської області. Проекти постанов від 25.05.2010 року готувались за погодженням з керівництвом. Одночасно ОСОБА_11 заперечив, що виявлені в його ноутбуці проекти рапортів про неможливість виконання окремих доручень слідчого виготовлені не ним, а виконані іншими оперативними працівниками податкової міліції, які також користувались цим ноутбуком.

.

Обєктивність показань підсудного доводиться слідуючими доказами:

Так, дійсно ОСОБА_11. наказом ДПА №99-о від 07.03.2008 року призначений на посаду слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Волинській області та в своїй діяльності здійснював функції представника влади і являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої заступником начальника ДПМ начальником слідчого відділу ПМ ДПА у Волинській області 16.02.2008 року він зобовязаний:

-дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних справ, перевірці заяв та повідомлень про злочин;

-за вказівкою начальника СВ ПМ або його заступника вивчати зібрані органом дізнання матеріали направлені в СВ ПМ для прийняття рішення в порядку ст..97 КПК України, давати їм належну правову оцінку і при наявності достатніх приводів та підстав порушувати кримінальні справи;

-забезпечувати повне, усебічне та обєктивне розслідування кримінальних справ в межах встановлених законом строків;

-по кожній кримінальній справі складати письмові плани розслідування, які затверджуються начальником СВ ПМ;

-забезпечувати реалізацію в повному обємі прав та законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства;

-не допускати вчинків , що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його необєктивності та упередженості;

Слідчий поряд з іншим має право: давати органам дізнання доручення та вказівки, обовязкові для виконання, щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяння в провадженні окремих слідчих дій, при цьому керується Законами України «Про міліцію», «Про Державну податкову службу в Україні»та КПК України.

Статтею 114 КПК України визначено, що при проведенні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства та провадження слідчих дій приймає самостійно за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду ( судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення.( т.15 ас. 93-95).

Судом встановлено, що старшим слідчим ЗОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області ОСОБА_16. по матеріалах дослідчої перевірки, проведеної ВПМ Ковельської МДПІ за фактом несплати до державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 2504994 грн. та податку на прибуток в розмірі 1959647 грн. приватним підприємством «Євросервіс-Любомль»18.06.2009 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно директора цього підприємства ОСОБА_12 (т.1 а.с. 52)

З матеріалів справи слідує, що підставою для порушення вказаної справи стали складені Любомльською МПІ 15 квітня 2009 року акти № 75/16-33653123 та № 76/15-33653123 про результати документальної невиїздної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та податкової звітності з податку на прибуток, в яких констатовано завищення податкового кредиту в сумі 2504994 грн та заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 1959647 грн. ( т.10 а.с.185-191 ).

Вказані акти заступником начальника Любомльської МДПІ направлені начальнику ВПМ Ковельської МДІ полковнику податкової міліції ОСОБА_9 в порядку інформації про результати проведення документальних невиїздних податкових перевірок по ПП «Євросервіс-Любомль»і ця інформація зареєстрована в книзі обліку про злочини і пригоди Ковельського ВПМ 10.06.2009 року ( т.9, а.с. 94,95)

01.06.2009 року та повторно 11.06.2009 року в адресу директора ПП «Євросервіс-Любомль»ОСОБА_12. підсудним ОСОБА_9. та його заступником направлені вимоги про предявлення у відділ податкової міліції завірених копій усіх документів (договорів, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, ВМД, платіжних документів, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних), що стосуються фактів реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) в період за вересень 2008 року і попереджено, що у випадку невиконання вказаних вимог на протязі 10 днів буде ініціюватись проведення у відповідності з п.5 ст.11-1 ЗУ «Про Державну податкову службу в Україні»позапланової податкової перевірки підприємства Любомлською МДПІ (т.17)

Підставою для проведення позапланових невиїздних (камеральних) документальних перевірок ПП «Євросервіс-Любомль»став акт планової виїздної документальної перевірки ПП за період з 01.08.2005 року по 31.03.2008 року від 15.09.2008 року (т.10 а.с.194-218), в ході якої виявлені порушення податкового законодавства. Зазначені обставини викладені в довідці щодо ініціювання позапланових невиїздних (камеральних) документальних перевірок підприємства адресованої начальнику Любомльської МДПІ 08.04.2009 року начальником ВПМ Ковельської МДПІ ОСОБА_9.( т.10 а.с.180-182).

Порушена 18.06.2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_12 за ч.3 ст.212 КК України 20.06.2009 року передана начальником слідчого відділу ПМ УПМ в провадження ОСОБА_11 (т.9 а.с.9).

В цей же день ОСОБА_11 складений план першочергових слідчих та процесуальних дій, який затверджений начальником слідчого відділу ПМ УПМ у Волинській області, в якому зазначено, в поряд з іншим, - необхідність проведення обшуку, накладення арешту на майно, вилучення вільних зразків почерку ОСОБА_12., призначення позапланової документальної перевірки ПП «Євросервіс-Любомль»по фінансово-господарській діяльності за 2007-2008 роки, а також позапланової документальної перевірки по контрагентах ПП, яким проводилась реалізація товарно-матеріальних цінностей в вересні 2008 року.(т.17) Та одночасно винесена постанова про проведення виїмки документів, на підставі яких ОСОБА_12 ввозив на митну територію України товари на своє імя та по довіреності на імя ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20.(т.17)

Ним же 09 липня 2009 року в рамках розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_12 постановлено відібрати експериментальні та вільні зразки почерку та підпису у ОСОБА_18. (т.17), 16.07.2009 року - у ОСОБА_21 (т.17), 17.07.2009 у ОСОБА_22. (т.17), 31.07.2009 року у ОСОБА_12 (т.17).

Матеріалами справи встановлено також, що постановою Луцького міськрайонного суду 07.08.2009 року було визнано неправомірним порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_12 за ознаки ч.3 ст.212 КК України і постанова про порушення кримінальної справи скасована. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області апеляційне провадження 21.08.2009 року закрито з підстав відкликання апеляції прокурором (т.5, а.с. 52-53).

16.09.2009 року після проведення додаткової перевірки слідчим ОСОБА_11 повторно порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_12 за ч.3 ст.212 КК України (т.9, а.с. 19).

Слідчим повторно 17.09.2009 року складено план слідчих дій , який затверджений начальником слідчого відділу, відповідно до якого необхідно обрати запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, допитати ОСОБА_12 в якості підозрюваного та дати ряд доручень в порядку ст.118 КПК України і зокрема про встановлення осіб, їх допит, відібрання зразків почерку та їх підписів, виїмку документів, на яких ввозився товар ОСОБА_12, а також начальникам слідства внесено через прокурора області клопотання про направлення подання до компетентних органів Польщі про надання правової допомоги з цих підстав (т.17, т.5 а.с. 78-79,80,81).

12.10.2009 року постановою слідчого призначено позапланову документальну перевірку ПП «Євросервіс-Любомль»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 2007-2008 років та перше півріччя 2009 року, проведення перевірки доручено працівникам Любомльської МДПІ (т.17)

Акт за результатами перевірки надійшов до Ковельської МДПІ 12.02.2010 року (т.10, а.с. 223-239)

26.02.2010 року ОСОБА_11 додатково порушено кримінальну справу за ч.1 ст.201 КК України по факту ввезення матеріальних цінностей на ОСОБА_17.(т.1,а.с.96).

Матеріалами справи по обвинуваченню ОСОБА_12 доведено також, що в березні 2010 року ОСОБА_11 дає окреме доручення на імя начальників податкових міліцій України про встановлення місця проживання осіб, на яких ОСОБА_12 ввозився товар і про відібрання зразків почерку та підписів, і зокрема 16.03.2010 року:

-у Запоріжжя на ОСОБА_23., ОСОБА_24., і отримує відповідь 26.04.2010 року про часткове задоволення його вимог ( ОСОБА_23 в Запоріжжі не проживає) (т.17)

-у Деснянський район м.Києва відносно ОСОБА_25 (т.17), у Соломянський район м.Києва відносно ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28. (т.17) і отримує відповідь у квітні 2010 року

-у Подільський район м.Києва щодо ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., у Шевченківський район м.Києва щодо ОСОБА_32, ОСОБА_33., Святошинський район м.Києва щодо ОСОБА_34., ОСОБА_35., Облонський район м.Києва щодо ОСОБА_36, м.Потава щодо ОСОБА_37., Луганська щодо ОСОБА_38., Голосіївський район м.Києва щодо ОСОБА_39. і отримав частково відповіді в березні-квітні 2010 року ( т.17)

Ним же 10.03.2010 року призначається судово-економічна експертиза з метою зясування обставин ухилення від сплати податків ( т.17).Висновок експертизи отримав 12.05.2010 року (т.17)

25.03.2010 року ОСОБА_12. предявлено обвинувачення за ч.3 ст.212 та за ч.1 ст.201 КК України ( за ч.1 ст.201 КК України - лише по фату щодо ОСОБА_17). В цей же день ним внесено до суду подання про зміну запобіжного заходу на утримання під вартою з підстав тяжкості вчинених злочинів та ухилення від слідства (т.9, а.с. 35-37).

Постановою суду від 26.03.2010 року у задоволенні подання відмовлено, ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.04.2010 року апеляцію прокурора відділу прокуратури Волинської області відхилено (т.17)

07.05.2010 року підсудний ОСОБА_11 порушує перед заступником прокурора Волинської області клопотання про продовження строку досудового слідства, в якому зазначає про необхідність поряд з іншим:

- отримати матеріали виконаних доручень з м.Києва , Київської , Запорізької, Харківської областей щодо допиту громадян, виїмки документів, зразків почерку та підпису;

- опрацювати матеріали виконаного міжнародного клопотання з Республіки Польща;

- провести економічну експертизу з приводу нормативного та документального підтвердження чи спростування висновків Любомльської МДПІ викладених в актах перевірки господарської діяльності ПП «Євросервіс-Любомль»

- предявити обвинувачення (т.6 а170-178)

19.05.2010 року ОСОБА_11. порушена кримінальна справа за ч.2 ст.366, ч.2,3 ст.358 КК України відносно ОСОБА_12., яка обєднана в одне провадження з попередньою кримінальною справою (т.17)

В цей же день на імя ОСОБА_9 ОСОБА_11 адресує рапорт, констатуючи, що в діях ОСОБА_12 вбачається злочин передбачений ч.2,3 ст.358 КК України, тобто факт підроблення та використання завідомо неправдивих документів по епізодах ввезення на митну територію України на імя ОСОБА_17. та ОСОБА_40. матеріальних цінностей та просить дозволу на реєстрацію даного рапорту в КОЗП Ковельської МДПІ (т.17).

Про намір закінчити розслідування по справі свідчить і відношення ОСОБА_11 на імя начальника Ковельської МДПІ ОСОБА_41. від 25.05.2010 року про направлянення в його адресу в найкоротший термін акту документальної перевірки ПП ОСОБА_12 від грудня 2009 року , в якому також констатовано, що останній обвинувачується за ч.3 ст.212 та ч.1 ст.201 КК України (т.17).

Послідовність дій ОСОБА_11 як слідчого підтверджується і матеріалами кримінальної справи про обвинувачння ОСОБА_12 ( яка передана після затримання слідчого ОСОБА_11 в провадження старшому слідчому з ОВС СУ ГУМВС України у Львівській області - т.17) , з яких вбачається, шо дана справа закінчена провадженням і перебуває на розгляді в Ковельському міськрайонному суді.

Даючи аналіз матеріалам даної справи і зокрема остаточно предявленому ОСОБА_12. обвинуваченню, можна зробити висновок, що останньому предявлено обвинувачення аналогічне тому, яке сформульовано ОСОБА_11. - за ч.3 ст.212, ч.1 ст.201, ч.2,3 ст.358, ч.2 ст.366 КК України, крім додаткових обвинувачень по епізодах ввезення товарів на митну територію України на імя ОСОБА_42. , ОСОБА_43., ОСОБА_21, ОСОБА_18.

Підставою для предявлення 11.11.2010 року обвинувачення ОСОБА_12 по додатково вказаних епізодах стало виконання доручень, в тому числі слідчого ОСОБА_11 та проведення почеркознавчих експертиз на підставі відібраних останнім зразків підписів (ОСОБА_21, ОСОБА_18 та інших - т.17)

Це свідчить про обєктивну неможливість слідчим ОСОБА_11 предявити ОСОБА_12 обвинувачення за вказаними епізодами станом на час його затримання.

Слідчим з ОВС СУ ГУМВС України у Львівській області також не предявлено ОСОБА_12 обвинувачення в повному обсязі, а винесено постанову про виділення матеріалів із кримінальної спарви щодо дій брокерів ТОВ «Термінал БК»про митне оформлення товарів ОСОБА_12 на громадян ОСОБА_19., ОСОБА_24., ОСОБА_28., ОСОБА_39., ОСОБА_35., та інших з мотивів великого обєму роботи , непроведенню в повному обсязі перевірки , з урахуванням того, що по кримінальній справі зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_12 у скоєнні вищевказаних злочинів і це не може негативно вплинути на кваліфікацію злочину, всебічність та обєктивнісь розгляду справи в суді (т.17). Така позиція слідчого з ОВС СУ ГУМВС України у Львівській області повністю співпадає з вчиненими по даній кримінальній справі діями ОСОБА_11 як слідчого.

Показання підсудного ОСОБА_11. про не причетність до вчинення інкримінованого злочину є незмінними починаючи з часу затримання та послідовними в ході всього досудового та судового слідства.

Так, показання підсудного щодо необізнаності про отримання ОСОБА_10 і ОСОБА_9 від ОСОБА_12 коштів за сприяння у вирішенні кримінальної справи, яка перебувала в його провадженні, підтверджуються:

- показаннями підсудного ОСОБА_10 , який підтвердив ту обставину, що цікавився ходом розслідування справи щодо ОСОБА_12, однак не повідомляв ОСОБА_11 з якою метою це робить. Дійсно просив слідчого направити до нього ОСОБА_12 для вирішення приватних справ, а одного разу скориставшись приходом ОСОБА_12 до слідчого для проведення слідчих дій висловив пропозицію подумати над можливістю порушити справу щодо брата ОСОБА_12.

- показаннями підсудного ОСОБА_9, який підтвердив, що в силу функціональних обовязків не мав впливу на дії слідчого по розслідування справи щодо ОСОБА_12, надані слідчим доручення виконувались своєчасно та якісно, про загальний стан справ ОСОБА_12 він знав з матеріалів дослідчої перевірки діяльності ПП «Євросервіс-Любомль», спеціально у слідчого ходом розгляду справи не цікавився і про намір шляхом обману заволодіти коштами ОСОБА_12 слідчому не повідомляли ні він , ні ОСОБА_10.

- під час очної ставки між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , яка проводилась відразу після затримання підсудного 27 травня 2010 року, останній підтвердив, що питання про передачу ОСОБА_12 грошей будь-яким особам не оговорював, усі розмови велись в рамках кримінальної справи, під час однієї з розмов ОСОБА_12 сам говорив, що вирішує якісь питання з ОСОБА_9 і ОСОБА_10, але які це питання йому не повідомляв. Не виключив, що запитував ОСОБА_12 чи вирішив він свої питання з ОСОБА_9 і Бєліком, але при цьому не мав на увазі будь-яких фінансових питань з приводу кримінальної справи.

( т.8, а.с.16-21).

- показаннями ОСОБА_12., який будучи допитаним в якості свідка показав, що суму хабара узгоджував з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за те, що вони всіляко сприятимуть щоб по справі не вивлялись нові епізоди та не змінювався запобіжний захід і у разу виплати всіх коштів, тобто 15 тис. дол. ,обіцяли направити справу до суду за ст.364 КК України, а матеріали за ст. 201, 212 КК України залишають у себе. Разом з тим дізнався від ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що в останнього на посаді начальника слідчого відділу працює кум, а тому він зможе здійснити вплив на ОСОБА_11 з метою прийняття відповідного рішення по справі. Під час слідства незважаючи на те, що він писав скарги на ОСОБА_11, зі сторони останнього ніякої упередженості не було, слідчі дії проводились в звичайному режимі, ні яких розмов про необхідність передачі коштів ОСОБА_11 не вів і їх не вимагав, з його уст слова хабар та кошти не звучали. Передаючи хабар думав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 можуть вплинути на керівництво ОСОБА_11, оскільки знав, що на самого ОСОБА_11 вони впливу не мають.

- зазначені показання ОСОБА_12. підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_44, яка ствердила, що зі слів чоловіка дізналась про вимагання саме ОСОБА_10 та ОСОБА_9 хабара в розмірі 15000 дол. за те, що владнають його справи і до суду направлять обвинувачення за менш тяжкими злочинами. Всі питання чоловік обговорював з ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

- зазначені вище показання про відсутність вимоги про передачу коштів зі сторони ОСОБА_11 також обєктивно підтверджуються протоколом усної заяви ОСОБА_12. від 23.04.2010 року поданої в ОВС ОРУ ДДСБЕЗ МВС України, в якій він зазначив в подробицях про незаконне вимагання в нього коштів саме ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ( т.1 а 32-35).Тоді ж він дав пояснення з приводу зазначених фактів, оскільки вважав саме дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконними, при цьому не вказував на ОСОБА_11 .

В своєму поясненні від 11.05.10 року ОСОБА_12 зазначив, що після того як він звернувся в Департамент ДСБЕЗ МВС України з відповідною заявою, то зі сторони цього правоохоронного органу було наказано виконувати всі дії щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 узгоджено з ними (т.1, а.с.127-130), при цьому без зазначення ОСОБА_11.

Що стосується зафіксованої під час оперативно-розшукових заходів розмови ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , яка мала місце 19 травня 2010 року (т.1 а.с.152), то з її змісту не можна зробити однозначного висновку про обізнаність ОСОБА_11 про дії ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Під час розмови ОСОБА_11 відповідаючи на запитання ОСОБА_12 про наявність у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 додаткових матеріалів щодо нього відповідав, що «всі ті моменти в мене, я маю приймати по них рішення чи порушувати чи не порушувати. Вже по підробці порушив. Треба було вирішувати все зі мною». А також ствердив: «вони мене не посвящають (тобто ОСОБА_9 і ОСОБА_10) , в мене є те, що в мене є». Виходячи з цього суд не виключає, що діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_12 сам провокував ОСОБА_11 на відповідну розмову про вирішення його питання, однак зазначена розмова, на переконання суду, не може свідчити про незаконність дій ОСОБА_11.

Як показав, будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11., дана розмова стосувалась лише кримінальної справи і таким чином ОСОБА_11 пояснив ОСОБА_12., що всі матеріали щодо нього знаходяться в матеріалах кримінальної справи, він вирішує питання щодо порушення кримінальних справи по виявленим епізодам, і необхідно співпрацювати із слідством.

Враховуючи правову позицію кримінального права про трактування будь-якого сумніву на користь підсудного, суд оцінює даний доказ в сукупності з іншими, та не вбачає підстав не вірити ОСОБА_11 при тлумаченні змісту даної розмови.

Також, не можуть слугувати підставою для однозначного висновку про змову ОСОБА_11 з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в незаконному отриманні коштів від ОСОБА_12 показання свідка ОСОБА_12. на досудовому слідстві про те, що ОСОБА_11 вимагав скоріше вирішувати питання з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оскількі останні тиснуть на нього щоб взяв під варту та порушив нові кримінальні справи, бо як пояснив ОСОБА_12 , будучи допитаним в судовому засіданні, він добре не памятає, що писав про ОСОБА_11 на досудовому слідстві, а давав такі показання , виходячи з свого переконання про змову всіх трьох підсудних.

Аналізуючи, виявлені в ході обшуку службового кабінету слідчого СВ ПМ ДПА ОСОБА_11. 26.05.2010 року процесуальні документи, і зокрема:

- проекти постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.201 (т.5, а.с.221), в якій зазначено, що підприємство ПП «Євросервіс-Любомль»здійснювало імпорт товарів згідно контрактів . За вказаний період підприємство ввезло через митний пост Дорогульск-Ягодин товарів іноземного виробництва на суму 17564836,28 грн. при цьому сплатило митних платежів в сумі 4033954,93 грн. В період 2008-2009 років вказане підприємство митних оформлень товарів не проводило. Відповідно до відповіді з прокуратури Волинської області в порядку надання правової допомоги окружним прокурорам м.Люблін (Польща) дані віносно відправника (продавця) товару , одержувача( покупця), його кількості, ваги зазначені в супровідних документах, вилучених на Ягодинській митниці . котрі слугували підставою для митного оформлення імпортованих товарів ПП «Євросервіс-Любомль»протягом 2007 року на митну територію України відповідають даним, ззаначеним в товарно-супровідних документах отриманих від компетентних органів Республіки Польща.

На думку суду, даний проект постанови винесено правомірно на підставі відповідного клопотання та отриманої відповіді з прокуратури Польщі.

В іншому проекті постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи ( а.с. 224-226 т.5) зазначено що ОСОБА_12 протягом 2007-2010 років проводив імпорт товарів по довіреностях на громадян ОСОБА_18., ОСОБА_26., ОСОБА_45., ОСОБА_40., ОСОБА_21, ОСОБА_46., ОСОБА_43., ОСОБА_47, ОСОБА_48., ОСОБА_49., ОСОБА_35., ОСОБА_50, ОСОБА_36,ОСОБА_34.,ОСОБА_51., ОСОБА_25, ОСОБА_31., ОСОБА_29., ОСОБА_51., ОСОБА_52, ОСОБА_28., ОСОБА_53.

Так, слідчий враховуючи відсутність виконаних окремих доручень з питань встановлення вищевказаних осіб, їх допиту в якості свідків, з метою підтвердження чи спростування фактів надання нотаріальних довіреностей громадянину ОСОБА_12 для представництва їх інтересів на ввезення в Україну від їх імені різного роду товарів, також невиконання доручення слідчого про проведення виїмки документів на Львівській митниці, які слугували підставою для митного оформлення товарів в режимі імпорт на вищезгаданих громадян, приймає рішення про виділення цих матеріалів для проведення додаткової перевірки, оскільки це не може негативно позначитись на встановлення істини по справі.

Із наступного проекту постанови про виділення з матеріалів справи слідує , що вони видіяються в окреме провадження для перевірки законності дій працівників митниці при оформленні ввезення товарів в режимі імпорт, констатуючи, що це не може негативно позначитись на встановлення істини по справі по обвинуваченню ОСОБА_12 і вирішення питання даної категорії не належить до компетенції слідчих податкової міліції (т. 5 а.с 228-231).

Відповідає матеріалам справи і проект постанови про притягнення ОСОБА_12 як обвинуваченого за ч.3 ст. 212 КК України, ч.2 ст.366, ч.2 і ч.3 ст.358 КК України, а також за ч.1 ст.201 КК України по епізодах ввезення на митну територію України з приховуванням від митного контролю товарів на імя ОСОБА_40. на суму 1580542 грн. та ОСОБА_17 на суму 4446523,55 грн., а всього на суму 6027065,50 грн.

Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про намір слідчого направити прокурору кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_12 за ч.3 ст.212, ч.2 і ч.3 ст. 358, ч.2 ст.366, ч.1 ст.201 КК України ( за ч.1 ст.201 зокрема по епізодах ввезення товарів на митну територію України на імя ОСОБА_17 та ОСОБА_40,) тобто по тих епізодах в доведеності яких слідчий був переконаний.

Дані проекти постанов суд вважає такими, що відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства і не можуть однозначно свідчити про винесення їх в інтересах ОСОБА_12, як це зазначає сторона обвинувачення.

Про законність дій ОСОБА_11. свідчать і матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_12, яка знаходиться в провадженні суду, з яких слідує, що по вищевказаним епізодах ОСОБА_12 також і на даний час не предявлено обвинувачення.

Про відсутність змови ОСОБА_11 з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і про обізнанність останніх про хід кримінальної справи свідчать рапорти ОСОБА_11. на імя ОСОБА_9 від 14.04.2010 року, 19.05.2010 р. (т.6, а.с.52-61) про дозвіл на реєстрацію в КОЗП ВМП Ковельської МДПІ матеріалів на підставі, яких була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.201 КК України, ч.3 ст.212 , ч.2,3 ст.358 КК України.

Обєктивність показань підсудного в частині відсутності будь-якого впливу на результати розслідування по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_12 зі сторони ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтверджено також наступними доказами:

- показаннями свідків ОСОБА_14 начальника відділу нагляду за слідством обласної прокуратури Волинської області, ОСОБА_16 начальника СВ ПМ ДПА у Волинській області, ОСОБА_54 бувшого начальника СВ ПМ ДПА, ОСОБА_55 бувшого заступника начальника СВ ПМ ДПА, які в судовому засіданні ствердили, що всі процесуальні дії ОСОБА_11 по розслідуванню кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_12 узгоджувались з ними. Він самостійно не міг порушити , виділити , відмовити в порушенні чи закрити кримінальну справу, про що свідчать поряд з іншим і довідки про рух справи та довідка по доказах (т.6,т.9 в матеріалах наглядового провадження, т.6,т.7 а.с. 38-43, 70-122,169), а також довідка ОСОБА_54. заступника начальника слідчого відділу (т.7, а.с.33-35).

Свідок ОСОБА_14. додатково ствердив, що стан досудового слідства по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_12 постійно перебував на контролі і заслуховувся на оперативних нарадах за участю прокурорів Волинської обласної прокуратури. Вказана кримінальна справа підлягала направленню до суду. На останній з оперативних нарад 15.04.2010 року будь-яких питань щодо зменшення обвинувачення ОСОБА_12 не виникало, свідок також ствердив, що без погодження з прокурором відділу кримінальна справа не могла бути порушена чи закрита, підтвердив, що саме він наполягав на затриманні ОСОБА_12 та направлення справи до суду з максимальним обсягом обвинувачення.

Свідки ОСОБА_16. та ОСОБА_55. в судовому засіданні підтвердили, що враховуючи незначний досвід ОСОБА_11 на посаді слідчого вони допомагали останньому в розслідуванні даної справи, а також готували кінцеве обвинувачення.

Свідок ОСОБА_55 додатково показав, що останнє збережене обвинувачення від 26.05.2010 року допомагав готувати він, а справу у звязку із закінченням строків слідства мали направити до суду в червні 2010 року саме по такому обвинуваченню.

Зазначені вище свідки також показали, що інші працівники податкової міліції, в тому числі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 жодного впливу на слідчого не мали і не могли мати, зокрема з приводу конкретної справи.

Показання підсудного ОСОБА_11, дані в судовому засіданні, про відсутність законних підстав для повторного звернення із поданням про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_12 у виді взяття під варту та наміру це зробити, а також порушити кримінальні справи відносно брата ОСОБА_12 не спростовано не слідством ні судом. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би прямо чи побічно стверджували про такий намір підсудного.

Більше того, із показань свідка ОСОБА_13 (брат ОСОБА_12.) даних в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_11 при допиті його як свідка зясовував чи має він якесь відношення до ПП «Євросервіс-Любомль», при цьому ніякого тиску чи погроз зі сторони слідчого не було, а була лише словесна розмова про можливе порушення кримінальної справи.

Допитаний з цих підстав підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в ході обшуку в свідка було виявлено квитанції та митні декларації, які підтверджували ввезення в Україну товару на 1,5 млн. грн., а тому він зясовував питання про причетність чи непричетність останнього до скоєння злочину.

Твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_11 перебуваючи в змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 мав врахувати наявні в матеріалах справи документи перевірки діяльності ПП «Євросервіс Любомль», мав підтвердити ОСОБА_12 наміри щодо порушення нової кримінальної справи, а після одержання хабара відмовити в порушенні кримінальної справи по окремих епізодах та виділити частину в інше провадження, є недоведеним з підстав викладених вище.

Така позиція обвинувачення не підтверджена жодним доказом і крім того є неконкретною і необгрунтованою, без зазначення по яких саме епізодах мали відмовляти в порушенні, а по яких порушуватись кримінальні справи.

Окрім того, в обвинуваченні зазначено, що всі підсуді на початку квітня 2010 року вступили в злочинну змову з метою одержання хабара, обіцяючи ОСОБА_12 поряд з іншим припинити подальші перевірки ПП «Євросервіс-Любомль».

Таке твердження обвинувачення також є необгрунтованим, оскільки матеріалами справи доведено, що станом на квітень 2010 року всі можливі перевірки були закінчені ( останній акт перевірки призначений за постановою слідчого був ним отриманий 12.02.2010 року) . Ці обставини були відомі і самому ОСОБА_12, оскільки він був ознайомлений з результатами перевірки та знав підстави порушення кримінальної справи щодо нього. Він же оскаржував рішення-повідомлення в Волинському окружному адміністративному суді, проводив аудит.

Покликання сторони обвинувачення про те, що 06.05.2010 р. близько 15 год. ОСОБА_12 зустрівшись в коридорі податкової інспекції з ОСОБА_10 повідомив про те, що приніс кошти для ОСОБА_9 та ОСОБА_11 як хабар не відповідає тексту розмов відображених в протолі про проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів 06.05.2010 року. Відповідно до даного протоколу зафіксована зустріч ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та їх розмова про отримання 5 тис. дол США, при цьому в ній не йдеться ніяким чином про підсудного ОСОБА_11, а навпаки слідує, що ОСОБА_12 повинен співпрацювати із слідством в рамках розслідування справи (т.1, а.с.118-119).

Про неосвідомленість ОСОБА_11 про дії ОСОБА_10 та ОСОБА_9 свідчать також і зафіксована в установленому законом порядку розмова ОСОБА_12 з ОСОБА_10 18.05.2010 року, з якої слідує, що останній спонукав ОСОБА_12 для дачі коштів стверджуючи «ОСОБА_11 їде в Луцьк, він буде розказувати яка перспектива далі. Ти до ОСОБА_9 (ОСОБА_9) зайди швидше, бо нароблять пакостей»(т.4, а.с.20).

Далі ОСОБА_11 ставиться в обвинувачення те, що він в змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з метою змусити ОСОБА_12 виконати вимогу про дачу всієї суми хабара ( після отримання перших 5 тис. дол ) 19.05.2010 року на підставі матеріалів кримінальної справи порушив нову кримінальну справу за ч.2,ч.3 ст.358 , ч.2 ст.366 КК України і тут же зазначено, що зважаючи на те, що ОСОБА_12 частково виконав незаконні вимоги щодо дачі хабара ( після отримання другої частини хабара) ОСОБА_11 25.05.2010 року підготував проекти постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ввезення товарів на митну територію України протягом 2007 року за ч.1 ст.201, про виділення матеріалів з кримінальної справи для додаткової перевірки.

Аналізуючи предявлене обвинувачення суд находить його суперечливим, так як в одному випадку для спонукання ОСОБА_12 дати всю суму хабара ОСОБА_11 ставиться у вину прийняття рішення про порушення кримінальної справи, а в іншому про відмову в порушенні кримінальної справи, при цьому і в першому і в другому випадках обумовлена загальна сума коштів в 15 тис. дол не була в повному обсязі передана ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Поряд з цим, сторона обвинувачення замовчує, що 25.05.2010 року ОСОБА_11 підготовлений проект постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_12 за ч.1 ст.201, ч.3 ст.212, ч.2,ч.3 ст.358, ч.2 ст.366 КК України.

Що стосується виявлених у ОСОБА_11. під час обшуку коштів в сумі 200 дол США, які співпадають за номерами купюр з коштами наданими ОСОБА_12 правоохоронними органами для дачі контрольованого хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то підсудний ОСОБА_11 показав, а допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 категорично підтвердив, шо мав місце факт позики.

Підсудний ОСОБА_11 також показав, що на досудовому слідстві помилково вказував на придбання цих коштів в банку, оскільки був в подавленому стані і був переконаний, що ці кошти ніякого відношення до справи не мають.

Показання підсудного ОСОБА_11 в частині необхідності позики 200 дол США підтверджено крім показань ОСОБА_9 також показаннями свідків :

-ОСОБА_15, який показав, що надав ОСОБА_11 позику в сумі 400 дол США, частину якої останній вже повернув, а залишок він просив повернути ОСОБА_11 найближчим часом через особисту потребу в коштах. Показав також, що ОСОБА_11 повідомляв йому про те, що вже перепозичів гроші в сумі 200 дол США.

-аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 , підтвердивши факт позики ОСОБА_11 грошей у когось з працівників податкової міліції.

-свідки ОСОБА_57 та ОСОБА_58 підтвердили, що 21.05.2010 року зустрічались з ОСОБА_11 і той в розмові просив їх позичити йому 200 дол США, через відсутність коштів вони відмовили йому в проханні і в цей же день в ході повторної зустрічі дізнались від останнього, що він позичив вже гроші в когось із своїх працівників.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні.

Виправдальний вирок згідно ст..327 КПК України постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчинені злочину.

Суд вважає недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Враховуючи, що по справі відсутня можливість збирання додаткових доказів, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до переконання про необхідність виправдування підсудного ОСОБА_11. по предявленому йому обвинуваченню за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Аналізуючи вищенаведені докази, покладені в основу виправдувального вироку щодо ОСОБА_11., в сукупності з іншими доказами по справі, суд приходить до висновку про невірку кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_10. за ч.2 ст.368 КК України, та кваліфікує їх за ч.3 ст.190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

А саме, підсудний ОСОБА_9, працюючи на посаді начальника відділу податкової міліції першого заступника начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції , та підсудний ОСОБА_10, працюючи на посаді заступника начальника відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, у травні 2010 року шляхом обману заволоділи чужим майном у великих розмірах, вчинивши таким чином шахрайство (ч.3 ст.190 КК України) при обставинах , які викладені в предявленому їм обвинуваченні і зазначені вище щодо подій одержання коштів 06.05. , 20.05., 26.05.2010 року.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10. вину у вчиненні інкримінованого злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України не визнав та частково підтвердивши фактичні обставини справи визнав вину у шахрайських діях і показав, що з ОСОБА_12. знайомий близько 8 років, хоча дружніх відносин не підтримували. Приблизно в січні 2008 року до Ковельської ПМ, де він працював заступником начальника, надійшла інформація з Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про те, що службові особи ПП «Євросервіс Любомль», керівником якого був ОСОБА_12., при ввезенні на митну територію України будівельних матеріалів, не сплачуються в повному обємі обовязкові платежі. Працівниками відділу було зібрано матеріали перевірки та разом з актами перевірок Любомльської МДПІ направлені до слідчого підрозділу в область для прийняття рішень в порядку ст. 97 КК України, оскільки в структурі Ковельського відділу податкової міліції слідчий підрозділ штатним розписом не був передбачений. Пізніше щодо ОСОБА_12 були порушена на підставі цих матеріалів інші кримінальні справи за ст.ст. 201, 358, 366 КК України. В березні 2010 року під час випадкової зустрічі ОСОБА_12 попросив допомоги у виді надання консультації по деяких питаннях. Через 1-2 доби ОСОБА_12 зателефонував на його мобільний телефон та вони домовились про зустріч того ж дня. Під час зустрічі ОСОБА_12 повідомив, що зі слів слідчого йому відомо про направлення найближчим часом кримінальної справа відносно нього до суду. Це його дуже турбувало, оскільки в нього ніби то була домовленість з працівниками прокуратури м. Києва, які використовуючи свої звязки, повинні вирішити питання про закриття чи інше позитивне вирішення справи, та попросив дізнатись чи дійсно справа буде направлена до суду та за якими статтями. Також ОСОБА_12 повідомив, що ще в 2008 році йому хтось пропонував за 15000 дол США вирішити питання про не порушення кримінальної справи. Наступного дня він доповів ОСОБА_9 про отримання інформації від ОСОБА_12 про вимагання в нього винагороди за не порушення справи в 2008 році. На протязі березня 2010 року ОСОБА_12 декілька разів телефонував та зустрічався з ним. Під час зустрічей ОСОБА_12 цікавився станом розслідування кримінальної справи, на що він відповідав, що справа буде обовязково направлена до суду, а він особисто не може вплинути на хід розслідування. Під час однієї з розмов ОСОБА_12 повідомив, що в нього є інформація про можливе порушення щодо до нього та його брата нових кримінальних справ та попросив дізнатись чи це відповідає дійсності. Він погодився дізнатись та по мірі можливості повпливати на вирішення цих питань, хоча дійсного наміру це робити не мав, оскільки знав, що справа готується до направлення до суду. Однак, наприкінці березня 2010 р. ОСОБА_12. наполягав, щоб він зустрівся, переговорив з своїми знайомими в обласному апараті, які могли би вплинути на ситуацію. На що отримав відповідь, що вирішення будь-яких питань потребує фінансування. ОСОБА_12 наполягав, щоб він говорив з будь-ким, скільки треба він заплатить, тільки щоб ті питання вирішити. На зустрічі 08 квітня 2010 року він повідомив ОСОБА_12, що не з ким питання ще не обговорював, але приблизно воно може коштувати біля 10 тис. дол. США. Наступного дня, тобто 09 квітня 2010 року він розповів ОСОБА_9, що опинився в безглуздій ситуації. Обговорюючи це питання, прийшли до висновку, що ОСОБА_12 готовий заплатити гроші фактично ні за що, оскільки ОСОБА_12 турбувало питання, щоб відносно нього і його брата не порушували нових кримінальних справ, не обирали запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а вони знали, що всі перевірки по підприємству ОСОБА_12 вже проведені, інших матеріалів окрім тих матеріалів, які є в кримінальній справі у Ковельському відділі не має, знали вони також, що справу направлять до суду за будь-яких обставин, а питання запобіжного заходу вже вирішено судом. А тому вирішили взяти у ОСОБА_12 гроші та використати їх на ремонт даху податкової міліції, зважаючи на те, що змушені були власними силами вирішувати питання ремонту службового приміщення через відсутність необхідного державного фінансування. При цьому було вирішено запропонувати ОСОБА_12 заплатити 15 тис. доларів США, так як така мінімальна сума потрібна була для ремонту.

Під час зустрічі 09 квітня 2010 року він повідомив ОСОБА_12 суму в 15 тис. доларів, яка необхідна для вирішення питання. Того ж дня відбулася зустріч між ним, ОСОБА_9 і ОСОБА_12, під час якої ОСОБА_12 було підтверджено суму за непорушення нових кримінальних справ, хоча одночасно поставлено до відома, що ще одна кримінальна справа за ч.1 ст. 201 КК має бути порушена 13 числа.

Наступна зустріч із ОСОБА_12 мала місце 06 травня 2010 р. в приміщенні відділу податкової міліції. Враховуючи, що в його кабінеті проходила нарада, він зустрівся з ОСОБА_12 в канцелярії. Останній повідомив, що приніс частину грошей. Тоді він вийшов і сказав ОСОБА_9, що ОСОБА_12 приніс лише частину грошей, ОСОБА_9 скасав забрати кошти і нічого не обговорювати. Повернувшись, вказав ОСОБА_12 куда покласти кошти в шухляду тумбочки, ОСОБА_12 положив гроші та попросив про зустріч з ОСОБА_9. Приблизно через 40 хвилин вони втрьох зустрілись біля приміщення Ковельської податкової міліції, в ході якої ОСОБА_12 підтвердив зобовязання привезти залишок коштів, та запитав про подальший розвиток подій, на що вони з ОСОБА_9 підтвердили, що справу буде направлено до суду в такому вигляді в якому вона є і більше до нього претензій не буде. Всі інші питання йому необхідно вирішувати в суді .

Згодом 18 травня 2010 року ОСОБА_12 зателефонував, сказавши, що в відділі чекає ОСОБА_9, прийшовши до відділу він повідомив ОСОБА_12 про відсутність ОСОБА_9, а також на запитання ОСОБА_12 «що там по справі?»відповів, що справа йде до суду, а все решта згодом поговоримо. Будь-яких вимог при цьому ОСОБА_12 не висловлював.

20 травня 2010 року без попередньої домовленості ОСОБА_12 знову зателефонував та запитав де він знаходиться, зясувавши, що всі на місці приїхав та привіз ще частину коштів в сумі 5000 дол. США. Передача коштів відбувалась в автомобілі. Аналогічна ситуація мала місце і 26 травня 2010 року. При цьому обидва рази він не був готовий до розмови із ОСОБА_12 з приводу конкретних обставин по справі, а тому відповідав на запитання ОСОБА_12 таким чином, щоб створити враження про сприяння у вирішенні усіх проблем ОСОБА_12.

Також показав, що кошти, отримані від ОСОБА_12 06 травня та 20 травня передав ОСОБА_9 для закупівлі матеріалів на кришу. Згодом позичив у ОСОБА_9 1800 дол США.

Що стосується ролі слідчого ОСОБА_11. в отриманні коштів від ОСОБА_12., то показав, що слідчий не був обізнаний про їх з ОСОБА_9 наміри, будь-які питання щодо слідства з ним не обговорювали, лише періодично цікавились результатами розслідування, щоб мати можливість вводити ОСОБА_12 в оману та створювати враження про сприяння у покращенні його становища. Впливу на слідчого не мали, Доручення слідчого виконували своєчасно та у відповідності з вимогами закону.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9. вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України не визнав та частково підтвердивши фактичні обставини справи визнав вину у шахрайських діях і показав, що специфіка діяльності підпорядкованих йому підрозділів полягає у виявленні порушень податкового законодавства, зібрання матеріалів , які можуть стати підставою для порушення кримінальної справи, виконання доручень слідства. Питання щодо порушення кримінальної справи в кожному випадку вирішується слідчим відділом , який підпорядкований безпосередньо Управлінню ДПА у Волинській області, в штаті Ковельського відділу слідчого немає. Кожного вівторку в м.Луцку в управлінні ДПА проходила нарада, на якій заслуховувались звіти про діяльність відділень, кількість виявлених злочинів та обговорювались перспективи подальшої роботи. Про ОСОБА_12. знав лише з матеріалів перевірки його діяльності органами податкової інспекції. На початку березня 2010 року ОСОБА_10 повідомив, що в ході розмови з ОСОБА_12 дізнався про вимагання у останнього якимось працівником податкової 15 тис. доларів за закриття кримінальної справи. Згодом в обласному апараті почув, що ОСОБА_12 написав скаргу на начальника ДПІ м. Любомль з приводу вимагання хабара.

09 квітня 2010 року ОСОБА_10 розповів про зустріч із ОСОБА_12, який готовий заплатити гроші не зрозуміло за що, чи то за закриття справи чи то за не порушення. В любому випадку дійсного впливу на ситуацію та розслідування справи, яка перебувала в провадженні слідчого вже у нього було, при цьому , як начальнику податкової інспекції йому було відомо, що зібрані його відділом матеріали реалізовані ОСОБА_11 в кримінальній справі, яка направляється до суду. Того дня, розмовляючи жартома вирішили з ОСОБА_10 скористатись ситуацією і взяти ті кошти, які ОСОБА_12 дає ні за що і витратити їх на ремонт даху приміщення податкової інспекції.

Під час зустрічі з ОСОБА_12 09 квітня 2010 року говорив загальні фрази, оскільки не був обізнаний з деталями кримінальної справи, обіцяв допомогти у вирішенні його проблеми.

05 травня 2010 року дійсно зустрів ОСОБА_12 біля приміщення податкової і враховуючи, що добре його не знав в розмову з ним не вступав, лише наголосивши, що вже про все поговорили. ОСОБА_12 поводив себе дивно, задавав якісь незрозумілі запитання.

Пізніше ОСОБА_12 також заходив до нього в кабінет, але він його скерував до ОСОБА_10, останній спілкувався з ним та отримував від нього кошти. Дійсно ОСОБА_10 передав йому отримані від ОСОБА_12 кошти в сумі 10 тис. дол США. Маючи в кабінеті ще і свої особисті кошти він 10 тис. дол США віддів ОСОБА_59 для придбання матеріалів на покрівлю приміщення , 1800 дол США позичив ОСОБА_10 та 200 дол США надав в позику ОСОБА_11

Також показав, що будь-яких дій в інтересах ОСОБА_12 не вчиняв і не міг вчинити, оскільки усі перевірки діяльності підприємства ОСОБА_12 вже були проведені, їх результати знаходились в матеріалах кримінальної справи, лише слідчий аналізував їх та приймав процесуальні рішення про порушення кримінальних справ, інших матеріалів дослідчої перевірки в розпорядженні його відділу не було, а тому будь-яких важелів впливу на долю ОСОБА_12 в нього не було.

Показав, що ходом розгляду справи ОСОБА_12 у слідчого ОСОБА_11 не цікавився, лише знав про виконання доручень слідчого та забезпечував їх належне виконання.

Свідок ОСОБА_12. суду показав, шо з 2007 року являється директором ПП «Євросервіс-Любомль». Після проведення попередніх планових перевірок було нараховано відповідну суму несплати податків і на підставі цього відносно нього було порушено кримінальну справу. В подальшому цю постанову судом скасовано, однак 16.09.2009 року слідчим ОСОБА_11 знову порушено на підставі раніше зібраних матеріалів справу за ч.3 ст.212 КК України. Згодом 26.02.2010 року порушено ще одну справу за ч.1 ст.201 К України. 23.03.2010 року слідчий затримав його в порядку ст.106, 115 КПК України та звернувся до суду з поданням про зміну запобіжного заходу на взяття під варту. Отримавши відмову суду 26.03.2010 року обрав запобіжний захід підписку про невиїзд. В березні місяці 2010 року після слідчої дії в ОСОБА_11 зустрів на коридорі податкової інспекції ОСОБА_10, який сказав, що він буде консультувати його та допомгати у вирішенні його проблем за відповідну грошову винагороду. Пізніше під час чергової зустрічі запитавши ОСОБА_10 про суму винагороди, останній відповів, що це буде коштувати 10 тис. дол., про те, ця сума не остаточна, а буде визначена після узгодження з ОСОБА_11 та ОСОБА_9. За домовленістю з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 допомога мала полягати в тому, що відносно нього не буде змінюватись запобіжний захід, не будуть порушуватись нові кримінальні справи, не будуть проводитись додаткові перевірки, не будуть порушуватись справи щодо брата, згодом казали, що направлять справу до суду за ст.364, а матеріали по ст.201,212 КК України залишать у себе. Після цієї зустрічі він звернувся в правоохоронні органи і діяв з того часу відповідно до їх вказівок.

06 травня 2010 року використовуючи свої власні кошти в сумі 5 тис. дол США, які були відповідно зафіксовані правоохоронними органами, перебуваючи в приміщенні податкової міліції передав їх ОСОБА_10, поклавши в шухляду столу в канцелярії.

Через 40 хвилин під час зустрічи на вулиці ОСОБА_10 та ОСОБА_9 висловили вимогу про передачу решти коштів на протязі 10 днів, оскільки мало змінюватись керівництво управління ДПА. А, як хтось з підсудних повімовив, що у ОСОБА_9 кум начальник слідства і через нього можна вплинути на слідчого ОСОБА_11.

Наступні дві частини хабара по 5 тис. дол. США кожна приносив 20.05 та 26.05.2010 року в приміщення Податкової інспекції, про що знали і ОСОБА_9 і ОСОБА_10, передача коштів відбувалась в автомобілі ОСОБА_10 під час руху по місту Ковелю.

Вважав, що дає хабар, при цьому розумів, що обіцяні дії ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не входять до кола їх повноважень, а це обовяки слідчого, на якого мав вплинути начальник слідства.

Підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 наголошували, що виконають свої обіцянки після передачі всієї суми хабара.

Діючи під контролем правоохоронних органів передавав хабар лише з метою викрити хабарників, доля його кримінальної справи вже не мала значення.

Але згодом зрозумів, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 «водять його за ніс», бо замість полегшання лише додавались нові кримінальні справи по підробці та контрабанді.

Крім зазначених вище показань підсудних факт вчинення ними шахрайства підтверджується наступними доказами:

Так, ОСОБА_10 на час вчинення злочину займав посаду заступника начальника відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, на яку був призначений Наказом Державної податкової адміністрації у Волинській області № 177-о від 24.04.08 року та являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.( т.13 арк. 8)

Відповідно до посадової інструкції , затвердженої начальником відділу податкової міліції першим заступником начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції, ОСОБА_10 був уповноважений організовувати і контролювати роботу з питань оперативно-розшукової діяльності підрозділів відділу податкової міліції з метою виконання покладених на них завдань, обовязків і функцій, забезпечувати дотримання встановленого порядку прийому, реєстрації, обліку і розгляду інформації про злочини та інші правопорушення, що надходять до відділу податкової міліції, давати доручення щодо їх перевірки, за результатами приймати рішення згідно діючого законодавства, забезпечувати дотримання у відділі режиму таємності У своїй діяльності ОСОБА_10 був підпорядкований безпосередньо начальнику ВПМ Ковельської МДПІ. На період відпустки начальнику забезпечує виконання завдань, покладених на структурні підрозділи відділу податкової міліції.( т.13 арк 171)

ОСОБА_9. на час вчинення злочину обіймав посаду начальника відділу податкової міліції першого заступника начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції , на яку був призначений Наказом Державної податкової адміністрації України № 602-о від 17.03.08 року та був службовою особою, яка займає відповідальне становище. (т.12 арк 4)

Відповідно до Положення про відділ податкової міліції Ковельської МДПІ, затвердженої наказом начальника Ковельської МДПІ від 14.03.2008 р. № 90, відділ податкової міліції Ковельської МДПІ є структурним підрозділом Ковельської МДПІ і підпорядковується начальнику УПМ ДПА у Волинській області та фукціонально начальнику Ковельської МДПІ. До структури Відділу входять : керівництво, старший інспектор, штаб, відділення організації боротьби з субєктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, відділення боротьби з некаонним обігом підакцизних товарів, відділення викриття злочинів в базових галузях економіки, відділення оперативних заходів із скороченням податкового боргу, відділення по оперативному обслуговуванню Володимир-Волинської ОДПІ. Основними завданнями Відділу є здійснення згідно з вимогами Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»оперативно розшукових заходів, направлених на виявлення та розкриття злочинів у сфері оподаткування та валютного контролю, інформування органу вищого рівня про стан організації ОРД та конкретних оперативно-розшукових справ та інше.

Таким чином підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були уповноважені на проведення оперативно-розшукових заходів та зібрання документів, на підставі яких вирішувалось питання про порушення кримінальної справи , а також на виконання окремих доручень слідчого.

Як показав в судовому засіданні свіддок ОСОБА_12. та підтвердили самі підсудні ОСОБА_9 і ОСОБА_10 суть обіцянок, за які отримувались кошти полягала у не порушенні щодо нього нових кримінальних справ, не обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не порушенні кримінальних справ щодо брата, направлення кримінальної справи до суду за найменш тяжкою статтею.

Однак, відповідно до діючого законодавства питання щодо порушення чи відмови в порушенні кримінальної справи, її закриття, виділення матеріалів для додаткової перевірки в силу ст.ст.97, 98, 103,114 КПК України та посадової інструкції слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області віднесені лише до компетенції слідчого.

Питання щодо обрання міри запобіжного заходу також відповідно до ст.165-2 КПК України вирішується слідчим, а в разі необхідності обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту вирішуються судом за поданням слідчого погодженого з прокурором. .

Аналіз досліджених судом доказів свідчить також про відсутність у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 реальної можливості зібрання додаткових матеріалів для порушення нових кримінальних справ щодо ОСОБА_12, оскільки вже були використані усі законні підстави для проведення перевірок діяльності ПП «Євросервіс-Любомль», проревізовані всі періоди його діяльності, матеріали передані слідчому для прийняття відповідних рішень.

Дані обставини підтверджуються:

- постановою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_12. за ч.3 ст.212 КК України від 18.06.2009 року, з якої вбачається, що справа порушена на підставі матеріалів дослідчої перевірки, проведеної ВПМ Ковельської МДПІ за фактом несплати податків ПП «Євросервіс-Любомль», який в свою чергу виявлений Любомльською МДПІ під час документальної невиїздної перевірки правильності декларування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 року ( т.1, а.с.52-56);

- показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що йому було відомо про результати перевірок, і він з цих підстав проводив аудит та звертався до суду з оскарженням рішень податкових органів.

- постановою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_12. за ч.3 ст.212 КК України від 16.09.2009 року, з якої вбачається, що рішення про порушення кримінальної справи прийнято на підставі: пояснень інспектора та начальника Любомльської МДПІ, актів № 75/16-33653123 від 15.04.2009 року та № 76/15-33653123 від 15.04.09 року Любомльської МДПІ, податкових повідомленнях-рішеннях Любомльської МДПІ № 0000252301/0 від 15.05.09 року, № 0000641501/0 від 15.05.09 року, постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2009 року по справі 2а-18399/09/0370 за вищевказаними повідомленнями-рішеннями, довідки Ягодиснької митниці № 7/25-1582-1/47 від 03.04.2009 р. про відсутність у ПП «Євросервіс Любомль»протягом вересня 2008 року митних оформлень товарів в режимі «імпорт», на підставі акту № 15/23-33653123 від 15.09.2008 року планової виїздної документальної перевірки ПП «євросервіс-Любомль»з питань дотримання податкового законодавства за період з 11.08.2005 року по 31.03.2008 р., а також декларації ПП «Євросервіс-Любомль»з податку на прибуток та з податку на додану вартість за 2007-2008 роки та документів, вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12. та бухгалтера ПП. У вказаній постанові про порушення кримінальної справи приводом для порушення справи визначений факт безпосередього виявлення слідчим ознак злочину: повідомлення про злочин зареєстровано в КОЗП ВПМ Ковельської МДПІ за № 47 від 10.06.2009 року , лист Любомльської МДПІ №3771/15-113 від 03.06.2009 р. про результати проведення , рапорт заступника начальника ВПМ Ковельської МДПІ Денисюка Р.Ф.

- в рамках кримінальної справи проведено позапланову виїздну документальну перевірку ПП по питаннях дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, акт № 5/23/33653123 від 12.02.2010 року ( т.1 а.с.70-93, т.7 а.с. 73-75).

- копіями журналів обліку вхідної кореспонденції в СВ ПМ ДПА в області за 2009 рік, та 2010 рік, обліку внутрішнього обороту несекретних документів СВ ПМ ДПА у Волинській області, книги обліку інформації про злочини у відділі податкової міліції Ковельської МДПІ за 2009 рік, та 2010 рік, журналу реєстрації вхідної кореспонденції ВПМ Ковельської МДПІ за 2010 рік , в яких відсутні дані про наявність додаткових даних щодо можливого проведення додаткоих дослідчих перевірок (т.9 а.с.63-134).

- постановою про притягнення ОСОБА_12 як обвинуваченого від 25.03.2010 року (а.с. 80-83 т.7) , з якої слідує, що слідчим використовуються раніше отримані матеріали дослідчої перевірки та матеріали виконаних окремих доручень.

-показаннями підсудного ОСОБА_11., який підтвердив факт повної ревізії діяльності підприємства ПП «Євросервіс-Любомль»та вирішення питання про порушення кримінальних справ на підставі наявних вже документів та отриманих відповідей по окремим дорученням.

- зазначена обставина підтверджена протоколом оперативно-розшукових заходів та фонограмою запису розмови ОСОБА_12 і ОСОБА_11 19 травня 2010 року, під час якої на запитання ОСОБА_12 чи є в ОСОБА_9 і ОСОБА_10 якісь додаткові матеріали дослідчої перевірки, які не реалізовані в рамках кримінальної справи, слідчий ОСОБА_11 відповів, що усі матеріали в нього, а також зазначив : «в мене є те, що в мене є». (т.1, а.с.153).

- вищевказані докази узгоджуються з показаннями підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в частині того, що вони не мали можливості збирати додаткові матеріали щодо незаконної діяльності ОСОБА_12, оскільки всі перевірки були вже проведені, а необхідні первинні документи вилучені з підприємства та з митниці.

- відсутність у підсудних наміру та можливості проводити додаткові дослідчі перевірки підтверджується і змістом розмови ОСОБА_10,ОСОБА_9 із ОСОБА_12 , яка мала місце 20 травня 2010 року і зафіксована протоколом проведення оперативно-розшукових заходів (т.1 а.с.168) , під час якої ОСОБА_10 підтвердив відсутність інших матеріалів : «матеріалів немає ніяких, вже всі що свіжі мають бути 212, по 201, то ми говоримо, що більше нічого не докидаємо». Також під час розмови ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 06 травня 2010 року ОСОБА_10 наголосив: «можна зробити все те, що є а далі стоп», та далі : «якби ти ту пятнашку ще до всяких справ дав, то був би спокій».

Як під час досудового , так і в ході судового слідства не здобуто конкретних доказів на підтвердження реальної можливості у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надати додаткові конкретні відомості про неправомірну діяльність ОСОБА_12 та докази нереалізації такої можливості. Доводи обвинувачення є неконкретними і спростовуються вищенаведеними доказами.

Перевіряючи версію обвинувачення щодо використання підсудними свого службового становища в інтересах ОСОБА_12 шляхом невиконання окремих доручень слідчого з метою уникнення можливості порушення нових кримінальних справ, то суд вважає дану версію недоведеною, оскільки з матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_12 вбачається, що окремі доручення , які направлялись до ВПМ Ковельської МДПІ виконувались своєчасно і якісно, та зокрема:

- 13.07.2009 року доручено провести виїмку з Ягодинської митниці документів, а також провести інші заходи, спрямовані на легалізацію матеріалів оперативно-розшукової діяльності для приєднання до матеріалів справи. Вказане доручення виконано в повному обсязі, про що свідчать рапорти старшого оперуповноваженого ВПМ Ковельської МДПІ ОСОБА_60. від 19.07.2009 року, протоколи виїмки і огляду від 29.09.2009 року ( т.5 а.с.141-145).

- 07.08.2009 року про проведення в ТОВ «Термінал БК»виїмки документів відповідно до постанови від 06.08.2009 року і про хід виконання свідчить протокол виїмки та огляду від 11.08.2009 року ( т.18, а.1-11 С).

- 02.10.2009 року щодо встановлення громадянина Прибалтики на імя ОСОБА_61 ( т.5, а.172-173). Про неможливість встановлення даної соосби підтвердили підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які своєчасно повідомили про це слідчого ОСОБА_11. Зазначені показання підтвердив і сам ОСОБА_11.

- 09.03.2010 року про встановлення місця знаходження ОСОБА_62 та ОСОБА_63 та допитати їх по визначеному переліку питань. Про виконання свідчить рапорт від 18.03.2010 року , в якому зазначено, що ОСОБА_63 є жителькою Білорусії. (т.5, а.с.87).

- 02.04.2010 року про допит ОСОБА_64, ОСОБА_65 по заданим питанням. Виконано 07.04.2010 року про що свідчить супровідний лист з додатком на 12 арк.( т.5 , а.105-108).

- 05.05.2010 року про встановлення осіб, які були присутні в кабінеті приватного нотаріуса ОСОБА_66. та проставляли підписи від імені ОСОБА_17 та ОСОБА_40. Виконано, про що свідчить рапорт на імя ОСОБА_11 (т.17).

Показання ОСОБА_12 щодо одержання підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_10 коштів в сумі 15000 дол США та скоєння ними саме злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, підтверджуються також:

- протоколом огляду предметів від 15.07.2010 року, відповідно до якого в памяті мобільного телефона «Нокіа 3110с»міститься аудіозапис розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 від 08.04.2010 року, між ОСОБА_12 і ОСОБА_10 від 09.04.2010 року, між ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 09.04.2010 року (т.3 а.с.2-4) підтверджується факт скоєння шахрайства, зокрема:

- постановою про відмову в порушенні щодо ОСОБА_12. кримінальної справи за ст.369 КК України ( т.8,а.с.46)

- показаннями свідків ОСОБА_67. та ОСОБА_68., які як поняті підтвердили обставини готування ОСОБА_12 до передачі хабара працівника податкової міліції в три етапи по 5000 дол США, купюри яких були помічені знаком «ХАБАР»та переписані їх номери , а також зняті копії, також ОСОБА_12 надавались засоби фіксації розмов з одержувачами хабара.

- заявою ОСОБА_12. в правоохоронні органи від 23.04.10 про вимагання у нього хабара начальником відділу податкової міліції першим заступником начальника Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції ОСОБА_9. та заступником начальника відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної Державної податкової інспекції ОСОБА_10.(т.1 а.с.32-38)

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих вручено грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна в кількості 50 штук із зазначенням серій, номерів та виготовленням світлокопій (т.1 а.с.105, 106-115)

- протоколом вручення техніки від 06.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих працівниками міліції вручено аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.116)

- протоколом повернення техніки від 06.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих повернув працівникам міліції аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.117)

- протоколом проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних заходів по ОРС № 20/10 від 06.05.10 у період з 14 год. 20 хв. до 16 год. 25 хв. щодо фіксації зустрічі ОСОБА_12. з ОСОБА_9. і ОСОБА_10. та дачі першої частини хабара в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с.118-122)

- протоколом вручення техніки від 18.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих працівникам міліції вручено аудіо записуючу техніку (т.1 а.с.146)

- протоколом повернення техніки від 18.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих повернув працівникам міліції аудіо записуючу техніку (т.1 а.с.147)

- протоколом проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних заходів по ОРС № 20/10 від 18.05.10 у період з 15 год. 55 хв. до 18 год. 34 хв. щодо фіксації зустрічі ОСОБА_12. з ОСОБА_10. (т.1 а.с.148-149)

- протоколом вручення техніки від 19.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих працівникам міліції вручено аудіо записуючу техніку (т.1 а.с.150)

- протоколом повернення техніки від 19.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих повернув працівникам міліції аудіо записуючу техніку (т.1 а.с.151)

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 20.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих вручено грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 20 штук та номіналом по 50 доларів США в кількості 60 штук із зазначенням серій, номерів та виготовленням світлокопій (т.1 а.с.154-155, 156-165)

- протоколом вручення техніки від 20.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих працівникам міліції вручено аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.166)

- протоколом повернення техніки від 20.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих повернув працівникам міліції аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.167)

- протоколом проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних заходів по ОРС № 20/10 від 20.05.10 у період з 9 год. 45 хв. до 10 год. 35 хв. щодо фіксації зустрічі ОСОБА_12. з ОСОБА_9. і ОСОБА_10. та дачі другої частини хабара в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с.168-171)

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 26.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих вручено грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 2 штуки та номіналом по 50 доларів США в кількості 96 штук із зазначенням серій, номерів та виготовленням світлокопій (т.1 а.с.180-181, 182-194)

- протоколом вручення техніки від 26.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих працівникам міліції вручено аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.195)

- протоколом повернення техніки від 26.05.10, згідно з яким ОСОБА_12. в присутності понятих повернув працівникам міліції аудіо та відео записуючу техніку (т.1 а.с.196)

- протоколом огляду автомобіля від 26.05.10, згідно з яким в бардачку автомобіля "Ауді А6", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_10., виявлено та вилучено 5000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 2 штуки та номіналом по 50 доларів США в кількості 96 штук. Серії і номери купюр, вручених ОСОБА_12. в присутності понятих 26.05.10, співпадають з серіями і номерами купюр, виявлених та вилучених 26.05.10 в бардачку автомобіля "Ауді А6", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_10 (т.2 а.с.37-39)

- протоколом обшуку від 26.05.10, згідно з яким за місцем проживання ОСОБА_10. виявлено та вилучено 2000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 20 штук. Серії і номери купюр, вручених ОСОБА_12. в присутності понятих 06.05.10, співпадають з серіями і номерами купюр, виявлених та вилучених 26.05.10 за місцем проживання ОСОБА_10 (т.2 а.с.48)

- протоколом проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних заходів по ОРС № 20/10 від 26.05.10 у період з 9 год. 04 хв. до 9 год. 28 хв. щодо фіксації зустрічі ОСОБА_12. з ОСОБА_9. і ОСОБА_10. та дачі третьої частини хабара в сумі 5000 доларів США (т.1 а.с.197-200), зокрема - з фонограми від 26.05.2010 року, вбачається вислів ОСОБА_10 «ми це все поховали, по тих матеріалах ми хотіли кримінальну справу порушити. Виділити ст.212 і ст.212 ч.3, як злочин скоєний не встановленою особою. Воно в ОСОБА_11 ще лежить. ОСОБА_11 його по частині поробив відмовний, повідмовляв в порушенні кримінальної справи, а частину відмовити не можна, то він направляє на додаткову перевірку ОСОБА_9 і мені».

Проте матеріалами справи доведено, що станом на 26.05.2010 року фактично вже було прийнято рішення по справі, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ніяким чином не могли вплинути на прийняття іншого рішення ОСОБА_11 з підстав викладених вище.

Перевіряючи версію підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про намір використати отримані в результаті шахрайства кошти в сумі 15 тис. дол на придбання будівельних матеріалів з метою відремонтувати дах службового приміщення, що знаходиться в м.Ковелі по вул. Незалежності,94, находить її неправдивою і такою, що не відповідає встановленим фактичним обставинам справи.

Так, в ході досудового слідства ОСОБА_9 заперечував не тільки факт використання коштів на покрівлю службового приміщення, але й факт отримання будь-яких коштів від ОСОБА_10 (т.12, а.с. 140-143). В судовому ж засіданні показав, що ОСОБА_10 передав йому кошти в сумі 10 тис. дол США, отриманих від ОСОБА_12, оскільки 09.04.2010 року вони вирішили їх використати на покрівлю.З даних коштів 1800 дол позичив ОСОБА_10 і 200 дол ОСОБА_11 Маючи додатково свої кошти передав їх в сумі 10 тис. дол.своєму знайомому ОСОБА_59. для придбання будівельних матеріалів в Польщі.

До цих показань підсудних та свідка ОСОБА_59. слід відноситись критично, оскільки обєктивно вони не підтверджуються іншими матеріалами справи:

- із долучених до справи фонограм розмов з ОСОБА_12 жодним чином не випливає отримання коштів на потреби податкової міліції, а навпаки, як слідує з протоколу проведення ОРЗ із застосуванням оперативно-технічних засобів від 20.05.2010 року в розмові із ОСОБА_12 ОСОБА_10 повідомив, що частина грошей залишається йому (т.1, а.с. 168-171)

- відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 06.05.2010 р. ОСОБА_12. передав правоохоронним органам 5 тис. дол. США, попередньо зафіксувавши серії та номера банкнот (т.1, а.с.105-115). Під час обшуку у підсудного ОСОБА_10 було вилучено 20 купюр по 100 дол США, серії та номера яких співпадають. ( т.2, а.с.48-49)

Зазначені вище обставини свідчать про відсутність наміру останніх звернути кошти отримані від ОСОБА_12 на ремонт службового приміщення.

Суд вважає, що даючи такі показання підсудні мали на меті уникнути кримінальної відповідальності та знизити суспільний інтерес до вчиненого ними злочину.

Ці обставини в судовому засіданні підтвердив і допитаний як свідок голова Ковельської організації профспілки працівників освіти і науки ОСОБА_69., який показав, що неодноразово звертався до підсудних з вимогою провести оплату за оренду приміщення, так як необхідно провести там ремонт, на що підсудні відповідали, що фінансування проводиться з Києва, а ви є господар і маєте право на будь-які дії.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудних ОСОБА_10. та ОСОБА_9. у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Оскільки за змістом ст.368 КК України кримінальна відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Обєктивна сторона одержання хабара полягає у прийнятті коштів в обмін на вчинення дій або допущення бездіяльності в межах професійної діяльності службової особи, а субєктивна сторона цього злочину в усвідомленні одержувачем хабара того, що він набуває цінностей виконуючи або не виконуючи необхідні дії на користь хабародавця.

В іншому випадку дії особи слід кваліфікувати в залежності від обставин справи за ст.190, 364 КК України ( п.19 Постанови Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»та п.9 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво»).

При цьому суд не кваліфікує дії підсудних за ст.364 КК України у звязку з тим, що відповідно до вимог ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення . В разі необхідності змінити чи доповнити предялене обвинувачення суд додержується правил, установлених в статтях 276,277,278 КПК України. Відповідно суд не вправі за результатами судового розгляду справи за власною ініціативою у будь-який спосіб поставити питання про зміну обвинувачення підсудного на більш тяжке чи таке, яке істотно відрізняється від пред'явленого за фактичними обставинами. Така зміна у порівнянні з обвинуваченням, викладеним в обвинувальному висновку може мати місце лише за ініціативою прокурора відповідно до ст.277 КПК України.

Кваліфікуюча ознака шахрайства - вчинення злочину у великому розмірі визначена виходячи з того, що за офіційним курсом Національного банку України на момент вчинення злочину сума одержаних підсудними коштами в розмірі 15 тис. дол. США становить 118885,5 грн (т.11, а.с.118-119), що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Обираючи покарання підсудним ОСОБА_9 та ОСОБА_10. суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особи винних та всі обставини справи.

Обтяжуючих покарання обставин суд не находить.

До помякшуючих покарання обставин щодо обох підсудних відносить притягнення до кримінальної відповідальності вперше та наявність неповнолітніх утриманців.

Призначаючи покарання в межах санкції закону, за яким вони притягуються до відповідальності, в мінімальних розмірах , суд бере до уваги також стан здоровя підсудних, їх позитивні характеристики, а також часткове визнання своєї вини та ставлення до скоєного. Суд при цьому приймає до уваги також тривалість перебування останніх під вартою.

Проте, враховуючи, що підсудні, працюючи на посадах в правоохоронних органах України , вчинили умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.69 КК України та ст.75 КК України суд не вбачає з наведених вище підстав.

Призначаючи підсудним саме таке покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання (ст.65 КК України), оскільки воно на переконання суду буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що всі підсудні вчинили тяжкий злочин з використанням свого службового становища як працівники правоохоронних органів суд вважає за необхідне відповідно до ст.54 КК України позбавити підсудних їх спеціальних звань, зокрема ОСОБА_9. полковника податкової міліції, ОСОБА_10. підполковника податкової міліції.

Суд вважає за необхідне також відповідно до ст.55 КК України позбавити підсудних права займати посади у правоохоронних органах України враховуючи характер та тяжкість злочину, оскільки визнає за неможливе збереження за ними права обіймати посади в правоохоронних органах.

Підлягає виключенню із обвинувального висновку (т.16, а.с.65-66) зазначена як обтяжуюча покарання обставина щодо підсудних вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, як зайва.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України, зокрема, кошти в сумі 2000 дол. США, надані правоохоронним органам ОСОБА_12., та вилучені під час обшуку у ОСОБА_10. ( т.1, а.с. 105-115, т.2 а.с.48-49) слід повернути власнику, тобто ОСОБА_12, а інші кошти , приєднані до справи як речові докази в сумі 5200 дол США повернути правоохоронним органам.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_11 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнати винними у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.190 КК України , обравши покарання кожному у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.54 КК України позбавити засуджених їх спеціальних звань, зокрема ОСОБА_9. полковника податкової міліції, ОСОБА_10. підполковника податкової міліції.

До засуджених ОСОБА_9. та ОСОБА_10. відповідно до ст.55 КК України застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_11. у виді утримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання негайно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_9. та ОСОБА_10. залишити попередній у виді тримання під вартою.

Початок відбування покарання засудженим ОСОБА_9 та ОСОБА_10. рахувати з моменту затримання, тобто з 26.05.2010 року.

Судові витрати за проведення комютерно-технічної експертизи в сумі 3348,86 грн. стягнути з засудженого ОСОБА_9. та ОСОБА_10. в рівних частинах.

Речові докази:

1) мобільний телефон «Нокіа 3110с»- повернути ОСОБА_12.

2) флешку, компакт-диск № сRF710175930F01, дві відеокасети «Panasonik»№114237ES3AR7321050 та два компакт-диски № 9118568+REA1705 і № 9118568+REE1706, відеокасета «SONI»№ 5ATYS409K та компакт-диск №9118568+REE3756, три карти памяті з пояснювальними написами «6.05.10 Ковель №4/4-213т», «6.05.10 Ковель № 4/4-214т», «6.05.10 Ковель № 4/4-215т», компакт диск з пояснювальним написом «інв. №3/4/187т 1441-1-155-101445-1-155-10 за 6.05.10 13 файлів 86 МВ трив 2 год. 5 хв. 15 с. Розсекречено вих. №38/2-20 дск від 07.06.2010 року СТ. інспектор РСВ (підпис)», карту памяті з пояснювальним написом «20.05.10 Ковель №4/4-224т»та компакт-диск з пояснювальним написом від руки «20.05.2010 Ковель №4/4-225т», компакт-диск з пояснювальним написом від руки «інв. №3/4/189т 1570-1-155-10 за 18.05.10 1677-1-155-10 за 19.05.2010 27 файлів 171 МВ трив. 4 год. 10 хв. 1574-1-155-10 1572-1-155-10 за 20.05.10 с. Розсекречено вих. №38/2-202 дск від 07.06.2010 Ст.інспектор РСВ (підпис), карта памяті з пояснювальним написом від руки «26.05.10 Ковель №4/4-227т»та компакт-диск з пояснювальним написом від руки «26.05.2010 Ковель №4/4-228т», компакт-диск з пояснювальним написом від руки «інв.№3/4/191т 1576-1-155-10 1681-1-155-10 за 26.05.10 3 файли обєм 16,3 МВ трив.23 хв.44 с. Розсекречено вих.№38/2-202 дск від 07.06.2010 Ст.інспектор РСВ (підпис), три кмпакт-диски з пояснювальними написами від руки «інв. №113 н/т 06.05.2010 14.17.58 1 за 0.05.2010/4/4-213т», «інв. №114 н/т 06.05.2010 15.10.55 2 за 6.05.2010/4/4-214т», «інв.№115 н/т 06.05.2010 16.03.09 3 за 6.05.2010/4/4-215т», компакт-диск з пояснювальним записом «інв.№116 н/т 20.05.2010 09.45.14 0 за 20.05.2010/4/4-224т», компакт-диск з пояснювальним написом «інв. №117 н/т 26.05.2010 09.02.50 b за 26.05.2010/4/4-227т»,компакт-диск з пояснювальним написом «інв.№119 н/т 06.05.2010 16.03.09 3-1», компакт-диск з пояснювальним написом «інв. №120 н/т 20.05.2010 09.45.14 0-1», компакт-диск з пояснювальним написом «інв. №118 н/т 26.05.2010 09.02.50 6-1», компакт-диск з пояснювальним записом «Розсекречено Перелік вих №38/2-214 дск від 15.06.2010 Ст. інспектор РСВ (підпис) ОСОБА_70 1584159081,5 МБ ДОТЗ від 05.06.2010 інв. №2/2/1050т (підпис)», флешка «pqi» - залишити при справі.

3) шкіряну барсетку чорного кольору, що належить ОСОБА_10. і знаходиться при справі повернути засудженому ОСОБА_10;

4) шкіряну барсетку чорного кольору, що належить ОСОБА_9 і знаходиться при справі повернути засудженому ОСОБА_9

5) грошові кошти в сумі 5200 дол США, які знаходяться на зберіганні в ДФЗБО МВС України (т.3, а.с.205-207) повернути правоохоронним органам, а кошти в сумі 2000 дол США , які були надані ОСОБА_12. повернути останньому.

6) ноутбук «асеr»- повернути ОСОБА_11

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_11., а саме на:

-земельну ділянку площею 0,12 га. в АДРЕСА_5 (т.15, а.с.100)

-телевізор «Самсунг», холодильник «Атлант» (т.15, а.с.103-106)

Скасувати арешт, накладений на майно засудженого ОСОБА_9., а саме на:

- земельну ділянку площею 0,24 га та недобудований житловий будинок по АДРЕСА_6 (т.12,а.с.124-126)

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_7 (т.12, а.с.127-129)

- грошові кошти в сумі 7050 дол США та 3800 грн, які знаходяться на зберіганні в ДФЗБО МВС України (т.12, а.с. 159-164) та повернути їх засудженому ОСОБА_9

- карабін «Мосіна»зразка 1944 року, малокаліберну рушницю «ТОЗ-8», мисливську одноствольну рушницю «ИЖ-18ЕМ», що знаходяться на зберіганні в службі озброєнь ГУ МВС України в м.Києві (т.12, а.с.165-177) повернути засудженому ОСОБА_9

- мобільний телефон «Нокіа 6233»та «Нокіа 6700 класік», що знаходяться при справі повернути засудженому ОСОБА_9

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_10.:

- земельну ділянку площею 0,16 га по АДРЕСА_8 (т.13, а.с.176-178)

- телевізор «Самсунг», мікрохвильову піч «Самсунг», холодильник «Мінськ», мякий кухонний куточок (.т.13, а.с. 179-181)

- грошові кошти в сумі 13050 дол США, 300 євро, 980 грн., які знаходяться в ДФЗБО МВС України ( т.14, а.с.55-61), повернути засудженому ОСОБА_10.

- картки на пальне марки А-95 в кількості 34 штуки номіналом по 20 л., які знаходяться при справі повернути ОСОБА_10.

- мобільні телефони «Nokia 6303 classic»та «Nokia 1200» та повернути засудженому ОСОБА_10.

Кошти повернути засудженим ОСОБА_10. та ОСОБА_9 після сплатини ними судових витрат по справі.

Долучений до справи пакет з написом «конверти та бірки, які не мають значення по справі»- знищити, як такий, що не має цінності.

Долучені до справи документи:

- оригінал додаткової угоди до договору № 834 від 21.03.2006 року між ОСОБА_6 та Ковельським госпрозрахунковим ринком , - договір оренди торговельного місця № 1160 від 31.01.2007 року , договір оренди торговельного місця від 29.12.2007 року на імя ОСОБА_6. повернути ОСОБА_6;

- службове посвідчення працівника ДПА на імя ОСОБА_10 та знак податкової служби № 15934 , службове посвідчення працівника ДПА на імя ОСОБА_9.№ 034780 та № 057422 та знак № 15766, службове посвідчення працівника ДПА на імя ОСОБА_71 та знак № 32027 повернути в Управління ДПА у Волинській області;

- щоденник червоного кольору, службове посвідчення № 028020 та знак № 15820 повернути ОСОБА_11

- блокнот білого кольору знищити;

-техпаспорт на мотоцикл на імя ОСОБА_10. повернути засудженому ОСОБА_10;

- проекти землеустрою щодо відведення земельної діялнки ОСОБА_9, технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 повернути засудженому ОСОБА_9;

- кредитну карточку «Приватбанк»№ НОМЕР_2 (т.2, а.с.70) повернути засудженому ОСОБА_10.;

- диск СD-R80 , диск DVD maxell, диск Verbatim, карту памяті Canon 32 , карту памяті Olympus 512 МВ, флешкарту Patriot та флешкарту Apacer залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими які перебувають під вартою протягом того ж строку з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:В. О. Лесик