Рішення № 18918615, 26.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.11р. Справа № 17/5005/10347/2011

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокурора: Овчар Т.В., посвідчення № 223 від 17.10.08р.

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі - позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд внести зміни до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.05.06р., укладеного між позивачем та відповідачем та зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 24.05.06 р. за № 040610800806, виклавши його в наступній редакції:

« п. 4.1 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням держказанчейства у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на рахунок відділення держказначейства у м. Кривому Розі № 33215812700026 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237497 щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

Прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача не забезпечив присутність у призначеному судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. У судовому засіданні яке відбулося 04.10.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги заявлені прокурором та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Між тим, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою поштового звязку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.38). При цьому, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34) наданого позивачем, вбачається, що станом на 13.10.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: АДРЕСА_1 на яку і було направлено кореспонденцію суду з відомостями про час та дату слухання спору, та необхідністю надання до матеріалів справи необхідних документів.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючі те, що закінчився перебіг двохмісячного строку розгляду спору, встановленого діючим процесуальним законодавством України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні повідомлені про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12.05.2006 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру 24.05.06 р. за № 040610800806 (далі - Договір), строком дії на 10-ть років з переважним правом орендаря на його поновлення на новий строк, у відповідності з умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради за № 4174 від 22.03.06р. надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 66 м2 кадастровий номер 1211000000:04:103:0004 для розміщення магазину непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з метою несільськогосподарського використання.

За умовами п. 4.1 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" .

Згідно приписів ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме у частині другій слова «до Закону України "Про плату за землю"»замінено словами «до Податкового кодексу України», а частину четверту, пяту та сьому виключено. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 288 вказаного кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та більшою ніж 12% нормативної грошової оцінки.

30.12.10 р. Криворізькою міською радою було прийнято рішення №113 відповідно до якого річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, визначаються згідно з чинним законодавством України. Також, зазначеним рішенням міськради встановлена необхідність перегляду договорів оренди землі щодо приведення ставок орендної плати за землю у відповідність до ст.288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Проведений господарським судом детальний аналіз умов укладеного між сторонами у справі спірного договору оренди землі на їх відповідність Податковому кодексу України відображає, що спірний договір в частині встановленої річної орендної плати суперечить (не відповідає) вимогам чинного законодавства, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно вимог ст. 30 Закону України "Про оренду землі", які кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та умовами розділу 8 спірного договору оренди землі, зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення такої згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Між тим, господарський суд вважає за необхідне вказати на те, що укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди земельних ділянок передбачає можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах, наведеною в постанові ВСУ від 27.12.10р., винесеній за заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.06.10р. у справі № 27/15-10, яка в силу ст. 11128 ГПК України є обовязковою для господарського суду.

Відповідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Стаття 654 цього ж кодексу вимагає, щоб зміна або розірвання договору вчинялись в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд вважає, що прокурором, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.05.06р., укладеного між Криворізькою міською радою (50101, Дніпропетровськ область, м. Кривий Ріг, вул. Радянська,1; ЄДРПОУ 24230992) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (50099, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 24.05.06 р. за № 040610800806, виклавши його в наступній редакції:

« п. 4.1 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням держказанчейства у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на рахунок відділення держказначейства у м. Кривому Розі № 33215812700026 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237497 щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (50099, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (50099, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___