Рішення № 18918293, 25.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11р.Справа № 33/5005/10676/2011 за позовом Приватного підприємства "Славутич-Лізинг", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова компанія КС",м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору оренди № 09/10 від 15.11.2010 року та стягнення 789 049 грн. 10 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. дов. №1 від 29.06.11р.

від відповідача ОСОБА_2. дов. № б/н від 26.09.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Славутич-Лізинг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова компанія КС" про визнання недійсним договору оренди № 09/10 від 15.11.2010 року та стягнення 789 049 грн. 10 коп. відшкодування і витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, зміст договору оренди (найму) приміщень № 09/10 від 15.11.2010 р. суперечить ст.ст.203, 760, 761, 1029, 1038, 1041 ЦК України, ст.284 ГК України.

Позивач надав пояснення на позов, в якому вказує на те, що : - позивач до укладання попереднього договору про наміри оренди (найму) нежитлового приміщення б/н від 10.11.2010 р. надав відповідачу необхідну інформацію щодо підстав за яких нерухомим майном, яке перелічене в договорі оренди (найму) № 09/10 від 15.11.2010 р. має право розпоряджатися позивач та копії примірників договору про управління нерухомим майном № 01/06-U від 03.02.2006 р., з яких відповідач довідався про склад та перелік нерухомого майна, який навів в п.1 договору про наміри оренду(найму) нежитлового приміщення б/н від 10.11.2010 р. , який був укладений на вимогу відповідача, як особи яка зробила пропозицію укласти договір оренди(найму) майна, відповідач до укладення спірного договору оренди знав про обсяг повноважень позивача, який мав діяти від імені управителя майна у якого вказане майно знаходилося на певній правовій підставі;- позивач не знав та й не міг знати, що внаслідок істотних змін, які відбулися у будівлі підприємства торгівлі літ. А-2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1) нерухоме майно, яке було предметом договору оренди приміщень № 09/10 від 15.11.2010 р. фактично має склад та опис майна, який суттєво відрізняється від об'єктів нерухомого майна, які належить Уставнику управління та могли надаватись в майновий найм Управителем майна на підставі дійсних угод, що зумовлює невідповідність предмету цього оспорюваного правочину вимогам ст.. 284 ГК України; позивачу не було відомо про те, що Управитель Компанія "Гріф Корпорейшн ЛЛП" за договором оренди (найму) приміщень №8/10-U від 20.10.2010 р. та актом прийому передачі нерухомого майна в оренду (найм) № 1 від 15.12.2010 р. передасть у тимчасове володіння і користування компанії "Олбіс Інвестменс ЛТД. С.А." спірне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди (найму) № 09/10 від 15.11.2010 р., що свідчить про наявність іншої угоди майнового найму, за яким вказане в ній нерухоме майно , було передано управителем цього майна іншій юридичній особі, яка певний час володіла цим майном на підставі правочину, тобто до закінчення дії договору оренди(найму) приміщень № 8/10 U від 20.10.2010 р. відповідач уклав з позивачем договір оренди(найму) приміщень № 09/10 від 15.10.2010 р. , який не відповідає вимогам глави 58 ЦК України, оскільки об'єкт оренди(приміщення) в період дії договору оренди(найму) № 8/10-U від 20.10.2010 р. , не може бути об'єктом оренди за іншим договором оренди , який укладений пізніше, оскільки такі дії унеможливлюють реалізацію права на користування цим об'єктом, що знаходиться у володіння іншої особи; позивач не вчиняв будь - яких дій спрямованих на заперечення чи замовчення обставин, які могли б перешкодити вчиненню цього правочину, так як задовго до його вчинення надав відповідачу копії договорів про управління нерухомим майном від 03.06.2006 р., з яких відповідач довідався про склад та перелік нерухомого майна, який особисто навів в п.1 договору про наміри оренди (найму) нежитлового приміщення № б/н від 10.11.2010 р., який був укладений на вимогу відповідача.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Відповідачем по справі було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: компанію "Гріф Корпорейшен ЛЛП", компанію "Олбіс Інвестментс ЛТД, С.А.", громадянку Ізраїлю ОСОБА_3

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

В задоволенні клопотання відповідача слід відмовити, оскільки у клопотанні не наведені доводи та докази того, що рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Відповідач у відзиві на позов (вих.. № 17/10-1 від 17.10.2011 р.) просить суд позивачу у позові про визнання договору оренди від 15.11.2010 р. на підставі ст.. 215 ЦК України і стягнення 789049, 10 грн. відмовити; на підставі п.1 ст. 83 ГПК України визнати договір оренди від 15.11.2010 р. № 09/10 недійсним, як укладений відповідачем під впливом обману з боку Позивача; визнати недійсним з моменту вчинення, як фіктивний, пов'язаний з предметом спору договір № 8/10-U (оренди (найму) приміщень від 20.10.2010 р. , укладений між двома нерезидентами : компанією "Гріф Корпорейшен ЛЛП"(орендодавцем) і компанією "Олбіс Інвестменс ЛТД", (орендарем). Посилаючись на наступне: що укладений між сторонами договір оренди(найму)приміщень від 15.11.2010 р.№ 09/10 підлягає визнанню недійсним не на підставі ст.. 215 ЦК України, як вимагає позивача, а на підставі ч.1,2 ст. 203 ЦК України, як вчинений відповідачем під впливом обману з боку позивача, укладаючи договір від свого імені і видаючи себе за Управителя нерухомого майна позивач в особі директора Ясько В.С. допустило явний обман свого контрагента - відповідача, оскільки договір оренди містить перелік майна, яке за адресою і складом значно відрізняється від об'єктів, перелічених у витягах та належить Уставнику управління. З усіма документами - договорами про управління нерухомим майном від 03.02.2006 р., витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, договором № 8/10 U (оренди (найму) приміщень від 20.10.2010 р. позивач ознайомився тільки після порушення справи господарським судом, тому піддавати сумніву зведення, які надав позивач під час укладання договору від 15.11.2010 р. № 09/10 у відповідача не було підстав. Відповідач, вважає, що орендна плата по цінам на момент відшкодування повинна визначатись , виходячи з розміру орендної плати, передбаченої у договорі від 15.11.2010 р. (у редакції додаткової угоди від 15.12.2010 р.) проіндексованої згідно індексів інфляції за кожний місяць користування майном по вересень 2011 р. включно, яка складає 1234, 16 грн. але не підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з необґрунтованістю правових підстав їх стягнення , висунутих позивачем.

У судовому засіданні 20.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2010 року між орендодавцем - приватним підприємством "Славутич Лізинг" та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" був укладений договір оренди (найму) приміщень №09/10, відповідно до п.1 1 за яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння і користування індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: будівлю підприємства торгівлі літ.А-2 з прибудовами літ. А1-1, А2-І, А3-1, А4-1: у підвалі поз.1-3, І; загальною площею 61,5 кв.м., на першому поверсі поз. 115, I, загальною площею 972,7 кв.м., на другому поверсі поз.121, I, загальною площею 924,6 кв.м.; загальною площею приміщень - 1958,8 кв.м. та ґанки літ. а, а1, а7, навіси літ. а2, а5, а6, сходи літ. а4, та у житловому будинку літ. А-6 в підвалі приміщення №1 позиції 1-9, 11, 13, 14, 17, загальною площею - 71,5 кв.м., що розташоване на земельній ділянці площею 0,1291 га і знаходиться в будинку АДРЕСА_1

Відповідно до п.1 2 договору оренди (найму) приміщень №09/10, вказане у п.1 цього договору оренди належить власнику на підставі договору купівлі- продажу нерухомого майна № 1 від 18.11.2005 р. , посвідченого 18.11.2005 р. державним нотаріусом сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, за реєстром № 5-11305 та на підставі Договору купівлі- продажу приміщення від 20.08.2001 р., посвідченого 20.08.2011 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5., за реєстром № 3-1618, зареєстрованого 28.12.2002 р. КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" в реєстрову книгу № 31нФ , за реєстровим № 1672-42.

Відповідно до п.3.1 , 3.2. , 3.3 договору оренди (найму) приміщень №09/10, за користування об'єктом оренди (приміщеннями) орендар сплачує орендну плату у грошовій одиниці України гривні на умовах, що передбачені цим Договором; розмір щомісячної орендної плати за користування приміщеннями загальною площею (1958, 8 кв.м +71, 5 кв. м)- 2030, 30 кв. м. за період з 15.11.2010 р. до 15.12.2010 р. становить (83, 33 грн. + 16, 67грн.- ПДВ 20%)- разом 100, 00грн. за весь об'єкт оренди; розмір щомісячної орендної плати за користування приміщеннями загальною площею (1958, 8 кв.м +71, 5 кв. м)- 2030, 30 кв. м. за період з 15.11.2010 р. до 20.10.2013 р становить (6, 59 грн. =1, 31грн. ПДВ 20%)- 7, 90 грн. за 1 кв. м. орендованої площі.

П.3.4 Договору оренди (найму) приміщень №09/10, зазначено , що орендар за користування об'єктом оренди вносить щомісячну орендну плату шляхом її перерахування на рахунок орендодавця в строк до 20-го числа поточного місяця. Орендна плата за користування майном за цим договором сплачується з 15.11.2010 р. , але не раніше підписання акту прийому передачі приміщення.

Строк дії Договору оренди (найму) приміщень №09/10, був встановлений до 20.10 2013р.

За актом приймання передачі нерухомого майна в оренду (найм) № 1 від 15.12.2010 р. позивач передав відповідачу визначене нерухоме майно (а.с. 18).

Підставою для укладення договору оренди (найму) приміщень № 09/10 від 15 листопада 2010 р. в п. 1.3. цього Договору були зазначені Договір про управління нерухомим майном №01/06-11, посвідчений 03 лютого 2006 р. нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6. за реєстром за №511 та Договір про управління нерухомим майном №02/06-11, посвідчений 03 лютого 2006 р. нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6. за реєстром за №522.

Наведені Договори з управління нерухомим майном в п.п. 1.2. цих угод містили вказівку на те, що нерухоме майно, яке є предметом цих правочинів, Установник управління громадянка Держави Ізраїль - ОСОБА_3 передає Управителю - Компанії "Гріф Корпорейшн ЛЛП", за актом приймання-передачі майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 1038 ЦК України управитель управляє майном особисто,

грім випадків, встановлених статтею 1041 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 1038 ЦК України містить вказівку на те, що у правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.

За змістом ч. 1 ст. 1041 ЦК України управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, але в цьому разі замісник вчиняє дії від імені Управителя про, що має бути зроблена відповідна вказівка в правочині, який замісник укладає від імені Управителя майна.

Наведена норма матеріального права не надає можливості замісникові здійснювати дії відносно майна переданого в управління від свого імені, так як замісник не належить до осіб, які перелічені в ч. 1 ст. 761 ЦК України, за якою право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Не зважаючи на вищенаведене, позивач в супереч вимогам ст. 761 ЦК України уклав з відповідачем договір оренди (найму) приміщень №09/10 від 15 листопада 2010 р., який не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним з таких підстав:

Як вже зазначалося вище, позивач не мав права укладати від свого імені Договір оренди (найму) №09/10 від 15.11.2010 р., за яким права та обов'язки виникали лише в Управителя, тому відповідно до ч. 2 ст. 1029 ЦК України належить виключне право довірчої власності на отримане в управління нерухоме майно, що й знайшло своє підтвердження в п.п. 1.3. Договорів про управління нерухомим майном від 03 лютого 2006 р., які знаходяться в матеріалах справи.

Тому, договір оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р. підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, як такий, що не відповідає вимогам ст. ст. 203, 761, 1029,1038 ЦК України.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №29954260 від 16.05.2011 р. Установнику управління - Корбан Вікторії на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна №1 від 18.11.2005 р., посвідченого 18.11.2005 р. державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, за реєстром №5-11305, належить нерухоме майно, яке складається із: - будівлі підприємства торгівлі літ. А-2 з прибудовами літ. А2-1, А3-1, А4-1: у підвалі поз. 301 - 309, загальною площею 58,0 кв.м., на І поверсі поз. 101 - 117, загальною площею 929, 4 кв.м., на II поверсі поз. 201 - 213, загальною площею 923,2 кв.м., всього загальною площею 1910,6 кв.м., та ґанки літ. а', а7, навіси літ. а2, а5, а6, а8, а9, сходи літ. а4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №29954247 від 16 травня 2011 р. Установнику управління Корбан Вікторії на підставі Договору купівлі-продажу приміщення від 20.08.2001 р., посвідченого 20.08.2001 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Калінович С.П., за реєстром №3-1618, вилежить майно, яке складається із: - в житловому будинку літ. А-6 в підвалі приміщення №1 поз. 1-9, загальною площею 71,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради за № 95 р. від 14.02.2007 р. присвоєно будівлі підприємства торгівлі АДРЕСА_1).

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Із договору оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р. вбачається, що він містить перелік майна, який суттєво відрізняється від об'єктів нерухомого майна, які належать Установнику управління та могли надаватися лише Управителем цього майна в майновий найм (оренду) на підставі дійсних угод, що зумовлює невідповідність предмету цього оспорюваного правочину вимогам ст. 284 ГК необхідності наведення в договорі оренди всіх істотних умов, які необхідні для договору даного виду України щодо.

Наведені порушення параграфу 5 глави 30 ГК України призвели також до невідповідності нього договору оренди (найму) вимогам ч. 1 ст. 760 ЦК України, яка передбачає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Спірний договір оренди (найму) від 15.11.2010 р. не містить визначення предмету цього правочину, яким у розумінні цієї норми матеріального права має бути неспоживана річ, яка визначена індивідуальними ознаками, що й надавало б можливість відрізнити наведені в договорі приміщення від інших нежитлових приміщень, які належать Установнику управління та можуть бути предметом договору найму (оренди) в розумінні ст. 760 ЦК України.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 284 ГК України, за якою оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю.

Відповідно до пункту 2.3. Наказу Міністерства промислової політики України "Щодо забезпечення обліку основних засобів та інших необоротних активів" від 11.09.2003 р. №381 відновлювальна вартість - це сума витрат на відтворення точно такого ж об'єкта - об'єкта, аналогічного за функціями, з тих же матеріалів, за таким самим архітектурним проектом.

Наведення в п. 1.4. Договору оренди (найму) від 15.11.2010 р. оцінки об'єкту оренди за залишковою вартістю не відповідає ч. 2 ст. 284 ГК України та призводить до невірного визначення орендної плати за цей об'єкт нерухомості, яка за пунктом 3.3. Договору оренди від 15.11.2010 р., з урахуванням додаткової угоди №б/н від 15 грудня 2010 р., складає всього -8 735,03 гривень на місяць, що протирічить меті цього договору та виду основної господарської діяльності позивача.

Слід зазначити те, що дійсна відновна вартість об'єктів нерухомого майна, які були предметом Договору оренди (найму) приміщень від 15.11.2010 р., складає - (1 925 095,00 грн. + 43 587,00 грн..) - 1 968 682,00 гривень, що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.05.2011 р.

Як вже зазначалося вище, 15.11.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р., яким з урахуванням додаткової угоди №б/н від 15 грудня 2010 р. було передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування нерухоме майно, а саме: - будівлю підприємства торгівлі літ.А-2 з прибудовами літ. А -1, А21, А31, А4-1: у підвалі поз.1-3,1; загальною площею 61,5 кв.м., на першому поверсі поз. 1-15,1-ІУ, загальною площею 972,7 кв.м.; загальною площею приміщень -1034,2 кв.м. та ґанки літ. а, а1, а7, навіси літ. а2, а5, а6, сходи літ. а4, та у житловому будинку лт. А-6 в підвалі приміщення №1 позиції 1-9,11,13,14,17, загальною площею - 71,5 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_1

Із вищенаведеного вбачається, що позивач, який у відповідності до п.п. 1.10. Договорів про управління нерухомим майном від 03.02.2006 р. не мав права, як замісник, укладати від свого імені договори майнового найму щодо нерухомого майна, яке було передане в управління Управителю майна - Компанії "Гріф Корпорейшн ЛЛП", порушив вимоги ст. ст. 203, 761,1029,1038 ЦК України, що й призвело до недійсності цього правочину, за яким права та обв'язки могли виникати лише у Управителя вказаного майна, а не у особи, яка без належних на те підстав уклала від свого імені оспорюваний правочин.

Таким чином, фактично, стороною Договору оренди (найму) приміщень №09/10 від 15 листопада 2010 р., яка в силу ст. 761 ЦК України мала право передання майна у найм мала бути Компанія "Гріф Корпорейшн ЛЛП" яка 20 жовтня 2010 р. уклала з Компанією "ОЛБІС ІВЕСТМЕНТС ЛТД. С.А." Договір №8/10-11 оренди (найму) приміщень від 20.10.2010 р., за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння і користування нерухоме майно, яке було предметом договору оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р., що свідчить про наявність іншої угоди майнового найму, за яким вказане в ній нерухоме майно, було передане Управителем цього майна іншій юридичній особі, яка певний час володіла цим майном на поставі наведеного правочину.

Таким чином, до закінчення дії Договору №8/10-U оренди (найму) приміщень від 20 жовтня 2010 р., позивач уклав з відповідачем договір оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р., який не відповідає вимогам глави 58 Цивільного кодексу України, так як об'єкт оренди (приміщення) в період дії Договору №8/10-U від 20.10.2010 р., не може бути об'єктом оренди за іншим договором оренди, який укладений пізніше, оскільки такі дії унеможливлюють реалізацію права на користування цим об'єктом, що знаходиться у володінні іншої особи та призводять до недійсності оспорюваного договору оренди (найму) приміщень №09/10 від 15.11.2010 р., який не відповідає вимогам ст. 284 ГК України, глави 58 ЦК України та ст. ст. 203, 760, 761, 1029,1038 ЦК України та підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України з моменту його вчинення.

В пункті 1.4. оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 20 квітня 2001 р. 01-8/481 "Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними" (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов) вказано на те, що об'єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування цим об'єктом і не відповідає вимогам глави 25 Цивільного кодексу.

Пунктом 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" встановлено, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних cторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін початковий стан або в інших формах, передбачених законом.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із гін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що то, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, правові наслідки недійсності спірного договору оренди (найму), який не міг створити інших наслідків крім тих, які що пов'язані з його недійсністю, наступають у вигляді відшкодування відповідачем вартості отриманого користування нерухомим майном, яке визначене позивачем виходячи з вартості оплатного користування саме тим нерухомим майном, яке було предметом недійсного правочину від 15.11.2010 р., та було встановлено раніше укладеним Договором №8/10-11 оренди (найму) приміщень від 20.10.2010 р., тому підлягає визначенню виходячи з ціни оплатного користування одним квадратним метром орендованої площі, яка становить 19,00 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ (1 долар США - 7,9735 гривень), становить -151,50 гривень.

У зв'язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість оплатного користування нерухомим майном, яке було предметом договору оренди (найму) приміщень 09/10 від 15.11.2010 р., за період такого користування, виходячи з такого розрахунку (151,50 грн.. х 1105,7 кв.м.) х 5 (п'ять) місяців = 837 567,75 гривень за вирахуванням фактично сплаченої відповідачем орендної плати в сумі - 48 518,65 гривень.

Тобто, для приведення сторін в початковий стан за недійсним договором оренди, коли одержане полягає в користуванні нерухомим майном, з обох сторін має бути присуджено стягнення грошових сум, з проведенням заліку взаємних вимог та стягненням з відповідача на користь позивача різниці між фактично сплаченою орендною платою за період оплатного користування об'єктом оренди та платою, яка була розрахована на момент її відшкодування і складає - (837 567,75 грн. - 48 518,65 грн.) - 789 049,10 гривень.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи відповідача, спростовуються вищевикладеними обставинами справи.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу .

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди (найму) приміщень № 09/10 від 15.11.2010 р . укладений між приватним підприємством "Славутич- Лізинг" м.Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" м.Дніпропетровськ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, буд. 40, код ЄДРПОУ 32388249) на користь приватного підприємства "Славутич- Лізинг"( 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Горького, буд. 2 код ЄДРПОУ 32241895) відшкодування у сумі 789 049грн. 10 коп. , 7975грн. 49 коп. державного мита, 236 грн.- витрат по інформаційно- технічному забезпеченню судового процесу, про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Рудовська

Повний текст рішення складено 25.10.1011 р.