Рішення № 18917789, 21.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11р.Справа № 30/5005/11044/2011

За позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ

про визнання недійсним договору №448-01-07 від 10.01.2008 року

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: ОСОБА_1, довіреність від 15.11.2010 року, представник

Від відповідача-2: ОСОБА_2, довіреність від 08.10.2010 р. № 3813, представник

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати недійсним договір про відновлювальну кредитну лінію №448-01-07 від 10.01.2008 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод трубопровідної арматури" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема:

- п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки не було реалізовано 75 відсотків загальної кількості акцій товариства (у власності держави залишилось 29,999 відсотків акцій), був відсутній оформлений на виконання наказу Фонду державного майна України від 14.06.1995р. №131-ПРа наказ про виконання плану приватизації (розміщення акцій). Приватизація ВАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" не була завершена, а план приватизації (розміщення акцій) не був виконаний;

- ч.4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ч.ч.1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Спірний договір укладено за відсутності дозволу державного органу приватизації на передачу майна під заставу та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції відчуження майна.

Відповідач-1 проти задоволення позову не заперечує, вважає позовні вимоги обґрунтованими. Відповідач-1 посилається на те, що держава є власником пакету акцій ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" в розмірі 29,999% статутного капіталу товариства. Згідно наказу Фонду державного майна України від 13.11.2007р. №1785 повноваження з управління корпоративними правами держави у товаристві здійснює Регіональне відділення. Між тим, укладаючи спірний договір Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" не отримало відповідний дозвіл від Регіонального відділення на укладення цього договору. Наявність дозволу передбачена Законом України "Про приватизацію державного майна", відповідно до положень ч.4 ст. 12 якого з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів в розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку; а якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Відповідач-2 зазначає, що рішення про отримання кредиту в ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" на суму до 5 000 000,00грн. строком на 36 місяців за процентною ставкою не більше 20% річних з наданням в забезпечення виконання зобовязань товарів в обігу та майнові права по контрактам на постачання товарів прийнято загальними зборами акціонерів відповідача-1 03.12.2007р. (протокол №1). Рішення було прийнято більшістю голосів акціонерів присутніх на зборах, в тому числі ВАТ "Холдінгова компанія "Укркомунмаш", що є засновником державної холдингової компанії". Відповідач-2 вважає, що держава в особі ВАТ "Холдінгова компанія "Укркомунмаш" на загальних зборах акціонерів 03.12.2007р. дала свою згоду на отримання відповідачем-1 кредиту в Банку. Щодо застосування до спірних правовідносин наказу Фонду державного майна України від 04.02.1993р. №56 "Про затвердження Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств" відповідач-2 заперечує, у звязку з втратою цим наказом чинності з 31.03.2004р. Відповідач-2 вважає безпідставним також і застосування п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002роки, оскільки за змістом вказаного пункту акціонерному товариству забороняється відчужувати майно (необоротні активи), що належать товариству та здійснювати операції з борговими вимогами та зобовязаннями (факторинг), якщо на дату укладання відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобовязань перевищує суму, еквівалентну 14 000EUR за курсом, встановленим НБУ, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу товариства. В забезпечення виконання зобовязань було надане саме рухоме майно та майнові права, а укладений правочин не вважається факторинговою операцією. Також відповідач-2 зазначає, що питання стосовно визнання спірного кредитного договору недійсним вже вирішувалось господарським судом м. Києва, згідно з рішенням якого кредитний договір визнано таким, що є дійсним, вважає, що рішення господарського суду м. Києва є преюдиційним і не потребує повторного встановлення й доказування.

Розгляд справи було відкладено з 21.09.2011р. на 12.10.2011р., з 12.10.2011р. на 20.10.2011р.

В судовому засіданні 20.10.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (надалі позивач, позичальник) та Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (надалі відповідач, Банк) було укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 448-01-07 від 10.01.2008 року (надалі Договір), згідно якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 3000000,00 грн., а позичальник зобовязується повернути отримані на рахунок кредитної лінії грошові кошти з кінцевим строком погашення до 10.01.2011 року та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 17% річних.

Згідно п.1 додаткової угоди №1 від 21.04.2008р. до кредитного договору сторони дійшли згоди про збільшення плати за користування кредитними коштами та встановлення процентів в розмірі 18 % річних (а за користування кредитними коштами з моменту зазначеного в підпункті "в", "г" п.3.1. договору сплатити в підвищеному розмірі) викласти п.1.1 Розділу І, п.3.1 Розділу 3 договору про відновлювальну кредитну лінію № 448-01-07 від 10.01.2008 року.

Згідно цієї ж додаткової угоди п.3.1 договору викладено в новій редакції:

Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту по процентним ставкам:

а) 17% річних за період з 10.01.2008. по 21.04.2008р.;

б) 18% річних (в розмірі, вказаному в п.1.1 цього договору) за період з 21.04.2008р. до строку повернення кредиту, вказаного в п.2.4.договору;

в) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіку (Додаток №1 до цього договору) 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання за кредитом згідно вказаному вище графіку, за період часу: з моменту непогашення кредиту, встановленого в п.1.1 договору;

г) 27% річних за період з 10.01.2011р. до дня фактичного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №2 від 01.06.2008р. до кредитного договору сторони внесли зміни до п.3.1 договору та домовились, що позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту по процентним ставкам: 20% річних (в розмірі, вказаному в п.1.1 цього договору) за період з 21.04.2008р. до строку повернення кредиту, вказаного в п.2.4. договору (підп. в) п.3.1 договору); 30% річних за період з 10.01.2011р. до дня фактичного погашення заборгованості (підп. г) п.3.1 договору).

Умови забезпечення кредиту та фінансовий стан позичальника викладені в п.5 кредитного договору.

Забезпеченням виконання зобовязань за цим договором (п.5.1) є:

- застава товарів в обігу, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,300, вартістю 195 597,67грн.;

- застава майнових прав на отримання виручки по договорам загальною заставною вартістю 19 213 731,29грн., а саме: договір №127 від 13.11.2007р., укладений між ВАТ "НЗТА" з ТОВ "Постулат"; договір №100 від 31.10.2007р., укладений між ВАТ "НЗТА" і ТОВ "ТД "Дунаевецький арматурний завод"; договір купівлі-продажу №3011 від 30.11.2007р., укладений між ТОВ "Дунаевецький арматурний завод" та ТОВ "ТД "Дунаевецький арматурний завод".

Також пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується в строк до 01.02.2008р. забезпечити передачу в якості забезпечення по кредиту обєктів нерухомості заставною вартістю не менше 3 000 000,00грн., а саме:

- адміністративну будівлю (загальною площею 2008,5кв.м.) та виробниче приміщення (загальною площею 3 889,0кв.м.), розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Северное шоссе,4, що належать майновому поручителю ВАТ "Запоріжбуддеталь".

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем-2 надані кредитні кошти у сумі 3 000 000,00грн., що не заперечується відповідачем-1 (докази надання кредиту містяться в матеріалах справи).

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання договору про відновлювальну кредитну лінію № 448-01-07 від 10.01.2008 року недійсним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме Закону України "Про приватизацію державного майна" (ч.4 ст. 12), п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними".)

Отже, з наведених норм випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобовязання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" було засновано наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.12.1994р. №95 шляхом перетворення Нікопольського заводу трубопровідної арматури у відкрите акціонерне товариством згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. №210/93 і відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508.

11.07.2011р. підприємство, у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", не змінюючи організаційно-правову форму, змінило найменування на публічне акціонерне товариство.

Постановою кабінету Міністрів України від 15.05.1995р. №343 "Перелік обєктів, що підлягають обовязковій приватизації у 1995р." був затверджений додаток №1 "Перелік відкритих акціонерних товариств, акції яких будуть запропоновані до продажу в 1995р." До вказаного переліку увійшло і ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить АР Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Між тим, передання державного майна до статутного фонду акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, не є підставою для зміни державної форми власності такого майна, оскільки передання державного майна до статутного фонду не віднесено законодавцем до способів приватизації, перелік яких є виключним.

Правовий режим майна субєкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений тільки шляхом приватизації майна державного підприємства. Зазначене узгоджується з положеннями ч.3 ст. 145 Господарського кодексу України.

Отже, акціонерне товариство, яке створюється на базі майна державного підприємства шляхом його корпоратизації, набуває право власності на майно, передане державою до його статутного фонду, тільки у разі якщо в подальшому буде проведена його приватизація шляхом продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства.

Початком виконання плану приватизації згідно ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" слід вважати дату затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації уповноваженими органами приватизації.

Відповідно до п.39 Державної програми приватизації на 2000-2002роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним з моменту завершення продажу всіх акцій, передбачених планом приватизації (розміщення акцій) до продажу, та оформляється наказом відповідного державного органу приватизації. У разі закріплення у державній власності пакета акцій план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, за винятком закріплених.

Таким чином, остаточним моментом завершення приватизації корпоратизованого державного підприємства є оформлення наказу державного органу приватизації (пункт 39 "Державної програми приватизації ").

За змістом ч.2 ст. 146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше, як на виконання державної програми приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства:

орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації.

Стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Пунктом 140 Державної програми приватизації на 2000-2002роки передбачено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VІ цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75% загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладання зазначеного договору ВАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" перебувало в процесі приватизації, а тому на його майно поширювались обмеження, встановлені пунктом 4 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", зокрема щодо купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції.

Зазначені обмеження стосуються ВАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури", і відповідно, підлягає застосуванню в даних спірних правовідносинах Закон України "Про приватизацію державного майна".

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-2 посилається на те, що згода на отримання кредитних коштів була надана рішенням загальних зборів акціонерів товариства, які відбулися 03.12.2007р. (протокол №1 від наведеної дати), учасником цих зборів було Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Укркомунмаш" з часткою 29,00048% у статутному капіталі.

Так, у відповідності до п.5.2. Статуту відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" акціонерами Товариства є:

- Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Укркомунмаш", з часткою 29,99948% у статутному капіталі;

- Закрите акціонерне товариство "Міжгалузева база комплектації "Общемашконтракт", з часткою 12,447% у статутному капіталі;

- Закрите акціонерне товариство "Промарматура", з часткою 28,63955% у статутному капіталі,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційний центр "Ефект", з часткою у статутному капіталі 0,00012%";

- акціонери фізичні особи в кількості 3 612 чол. (частка у статутному капіталі яких становить 27,17%).

Згідно п.9 Статуту Товариства (ВАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури") вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, до компетенції яких відноситься визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у Статуї товариства.

03.12.2007р. проведені загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", про що складений протокол загальних зборів акціонерів товариства №1 від наведеної дати.

В протоколі загальних зборів акціонерів товариства зазначено, що на зборах присутні акціонери, що володіють 666 950 акціями товариства, що становить 82,2% від загальної кількості акцій.

На зборах акціонерів були присутні 82,2% акціонерів від загальної кількості, у відповідності до п.п.9.2.6. Статуту збори вважаються правомочними.

Відповідно до порядку денного зборами вирішено, у тому числі й такі питання, як:

1.Надати згоду на отримання ВАТ "НЗТА" кредиту (кредитної лінії) у банку "Фінанси та кредит" або іншому банку для розвитку господарської діяльності товариства на наступних умовах:

- ліміт кредитної лінії еквівалентний сумі, що не перевищує 5 000 000грн. та поступово зменшується згідно із графіком, що буде передбачений у договорі про відкриття кредитної лінії, з можливістю надання у межах кредитної лінії коштів у гривні; строк дії кредитної лінії не більше 36 місяців;

- надання кредиту у межах кредитної лінії на підставі додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії одноразово або декількома траншами у загальній сумі, яка не перевищуватиме розмір ліміту кредитної лінії. Згадані додаткові угоди про надання траншів у межах кредитної лінії укладаються без спеціального рішення акціонерів товариства;

- сплата процентів за користування кредитом щомісячно у розмірі не більше 20% річних по частині кредиту, наданій у гривні;

- сплата комісійної винагороди за РКО при проведенні кредитних операцій у розмірі не більше 2% річних від вільного залишку ліміту кредитної лінії (питання 9 порядку денного).

2. Надати згоду на передачу в заставу цілісного майнового комплексу ВАТ "НЗТА". Для забезпечення виконання зобовязань по кредитних договорах запропонувати:

- банку "Фінанси та кредит", ВАТ або іншому Банку товари в обігу (готова продукція) балансовою вартістю 2 475 577,22грн., що зберігаються на складі готової продукції, розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Сагайдачного,3; майнові права по контрактах на постачання товарів №127 від 13.11.2007р. на суму 5 000 000грн., підписаний між ТОВ "Постулат" і ВАТ "НЗТА" та №100 від 21.10.2007р. на суму 5000 000,00грн., підписані між ТОВ ТД "ДунАЗ" і ВАТ "НЗТА" (десяте питання порядку денного).

Рішення з наведених питань прийняті більшістю голосів акціонерів присутніх на зборах. Між тим, участь у загальних зборах акціонерів ВАТ "Холдингова компанія "Укркомунмаш", що є засновником державної холдингової компанії, не свідчить про наявність згоди органу державної приватизації (держави) на отримання відповідачем-1 кредиту в ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" на вищевказаних умовах.

Виходячи з аналізу положень Законів України "Про приватизацію державного майна", "Державну програму приватизації", Положення "Про порядок надання Фондом державного майна України дозволу на заставу державного майна", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.06.1996р №618, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10.07.1996р. наявність дозволу органу приватизації є обовязковою при укладанні договору даного виду. Відповідач-1 який знаходиться в процесі приватизації зобовязаний був звернутися до органу приватизації з відповідною письмовою заявою і необхідним пакетом документів для отримання рішення щодо погодження умов договору про відновлювальну кредитну лінію.

Отже, враховуючи, що приватизація відповідача-1 не була закінчена, та ненадання сторонами доказів отримання дозволу державного органу приватизації на укладання договору про відновлювальну кредитну лінію від 10.01.2008р. суд вважає, що на підставі вищезазначених норм матеріального права позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд не приймає посилання позивача на розділ 5 Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затверджене наказом Фонду Державного майна України від 04.02.1993, як таке, що втратило чинність: наказ Фонду державного майна України від 31 березня 2004 року №628, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2004 р. за №502/9101 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу ФДМУ від 04.02.93 №56 "Про затвердження Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств".

Суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо неможливості застосування до спірних правовідносин п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, оскільки названим пунктом встановлено заборону на відчуження акціонерним товариством та державними органами приватизації майна, що входить до єдиного майнового комплексу акціонерного товариства, та іншого майна товариства, створеного на базі державного підприємства, до повного виконання плану приватизації (розміщення акцій) акціонерного товариства, щодо якого передбачається закріплення в державній власності пакета акцій, або до продажу у приватну власність 75 відсотків належних державі акцій у статутному капіталі акціонерного товариства, щодо якого не передбачається закріплення за державою пакета акцій. А в забезпечення виконання зобовязань відповідача-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором, відповідач-1, відповідно до п.5.1 розділу 5 цього договору, зобовязується передати в заставу: товари в обігу, майнові права та обєкти нерухомості.

Суд відхиляє посилання відповідача-2 на те, що питання визнання кредитного договору недійсним вирішувалось господарським судом м. Києва, згідно з яким кредитний договір визнано таким, що є дійсним та яке залишено без змін Київським апеляційним господарським судом (справа №13/513).

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Між тим, позовні вимоги про визнання кредитного договору у справі №13/513, що розглядалась господарським судом м. Києва ґрунтувались на інших підставах: позовні вимоги були мотивовані тим, що вказаний договір укладений за допомогою факсимільного відтворення підпису голови правління позивача без відповідних застережень. У даній справі вимога про визнання недійсним договору мотивована посиланням на невідповідність укладеного договору положенням Закону України "Про приватизацію державного майна" та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, що не було предметом дослідження у справі №13/513.

Суд відхиляє клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності до спірних відносин.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, договір про відновлювальну кредитну лінію №448-01-07 укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 10.01.2008р. Позивач звернувся з позовом до господарського суду 22.08.2011р., тобто з пропущенням позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач-2 заявив про застосування позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Між тим, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

В обґрунтування поважності причин пропущення позовної давності позивач посилається на те, що дізнався про порушене право лише після отримання від відповідача-1 листа від 08.08.2011р. №82-8/227, яким ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" повідомило про приведення назви товариства відповідно до вимог чинного законодавства та про укладання з відповідачем-2 кредитного договору №448-01-07 від 10.01.2008р.

Наведене свідчить про поважність причин пропущення позовної давності та наявності підстав для захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки суд вбачає при укладенні спірного договору винні дії відповідача-1.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про відновлювальну кредитну лінію №448-01-07 від 10.01.2008р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (53221 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,300, ЄДРПОУ 03326677) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (04050 м. Київ, вул. Артема,60, ЄДРПОУ 09807856).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (53221 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,300, ЄДРПОУ 03326677) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито в розмірі 85,00грн., про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (53221 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,300, ЄДРПОУ 03326677) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в Дніпропетровській області, КБКД 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах", ЗКПО 24246786, МФО 805012) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., про що видати наказ.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно

до вимог статті 84 ГПК України, - 24.10.2011р.)