Рішення № 18913376, 07.10.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-1077/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2011 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого –судді Рибкіна О.А.,

при секретарі Конопльовій О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 01.08.2008 р. він працював у Третьому шахтопрохідницькому будівельному управлінні Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка». 08.08.2010 р. наказом № 80к від 27.08.2010р. він був звільнений по ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільнені відповідач своєчасно не виплатив йому заробітну плату, та провів повний розрахунок тільки 14.09.2010р. Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Оскільки він був звільнений 08.08.2010 р., для розрахунку його середнього заробітку повинно брати заробітну плату за червень та липень 2010 року. Його заробітна плата згідно табуляграм за червень 2010 р. становить 2083.07 грн., за липень 2010 р. становить 6337.84 грн. Отже середньомісячний заробіток становить 4210.45 грн. (2083.07 грн. + 6337.84 грн. / 2). Оскільки у червні 21 робочий день, у липні 22 робочих дні, то його середньоденний заробіток становить 195.83 грн. (8420.91 грн. / 43 дні). Так як він був звільнений 08.08.2010 р. , а повний розрахунок підприємством був проведений 14.09.2010 р., що підтверджується випискою банку по його рахунку, тому загальна затримка розрахунку при звільненні становить з 09.08.2010 р. по 13.09.2010 р. –25 днів. Отже, 25 днів затримки розрахунку х 195.83 грн. = 4895.75 грн. Загалом за затримку виплати заробітної плати при звільнені відповідач за період з 09.08.2010 р. по 13.09.2010 р. повинен виплатити йому 4895.75 грн. Вчасно не виплативши заробітну плату, відповідач завдав йому моральної шкоди, що виразилося у душевних стражданнях у зв’язку з порушенням його законного права на вчасне отримання зароблених ним грошей та матеріальних труднощах у зв’язку з цим на протязі тривалого часу. Це призвело до порушення його звичного життєвого устрою, він став замкнутий, мало товариський, втратив інтерес до життя, був змушений неодноразово приїздити на підприємство з метою з’ясування строків погашення заборгованості. Йому довелося займати гроші в борг. Оцінюючи тривалість та характер моральних страждань, він оцінює вчинену йому моральну шкоду у 4895.75 грн. Просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку виплати заробітної плати при звільнені у сумі 4895.75 грн. та у відшкодування моральної шкоди 4895.75 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги викладеними в позовній заяві обставинами. Також зазначив, що після звільнення відповідач провів з ним повний розрахунок тільки 14.09.2010 року.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 01.08.2008 року по 08.08.2010 року працював у Третьому шахтопрохідницькому будівельному управлінні Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»прохідником 5 розряду і був звільнений за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні (а.с.6-8, 83-85, 135-139).

Третє шахтопрохідницьке будівельне управління Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»є відокремленим підрозділом юридичної особи Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»(а.с.39-40, 77-80).

Відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення Димитровського міського суду Донецької області від 15.06.2011 р. зазначено, що позивач ОСОБА_1 колишній прохідник Третього ШПСУ ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»припинив трудові відносини з підприємством ще 31.07.2008 року, будучи звільненим за власним бажанням за ст.38 КЗпП України наказом № 65к від 31.07.2008 року з повним своєчасним розрахунком по заробітній платі. З 01.08.2011 року ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»не має ніяких трудових відносин з ОСОБА_1 В наданій трудовій книжці позивача немає запису про прийняття позивача з 01.08.2008 року на роботу у ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»(а.с. 94-95, 109-111).

Суд критично відносить к письмовим поясненням відповідача щодо того, що позивач ОСОБА_1 колишній прохідник Третього шахтопрохідницького будівельного управління ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»припинив трудові відносини з підприємством ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» 31.07.2008 року та більше не працював на зазначеному підприємстві. Дійсно в трудовій книжці позивача є записи про прийняття на роботу в Третє шахтопрохідницьке будівельне управління ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»15.06.2006 року та звільнення з цього підприємства 31.07.2008 року, що засвідчено підписом начальника в/к ОСОБА_2 та печаткою Третього шахтопрохідницького будівельного управління ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»(ідентифікаційний код 00180835). Також в трудовій книжці є штамп про прийняття позивача 01.08.2008 року на роботу до Шахтопрохідного будівельного управління ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка». Але запис про звільнення з цього підприємства 08.08.2010 року засвідчено підписом начальника в/к ОСОБА_2 та печаткою Третього шахтопрохідницького будівельного управління ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»(ідентифікаційний код 00180835), тобто того ж самого підприємства, на якому працював позивач з 15.06.2006 року по 31.07.2008 року. Обов’язок щодо правильного заповнення трудової книжки покладений на роботодавця і суд вважає доведеним факт роботи позивача в Третьому шахтопрохідницькому будівельному управлінні ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»в період з 01.08.2008 року по 08.08.2010 року, оскільки це засвідчено записом в трудовій книжці позивача, зробленим відповідальною особою, та печаткою підприємства. Доказів недійсності вказаного запису в трудовій книжці позивача про звільнення 08.08.2010 року саме з Третього шахтопрохідницького будівельного управління ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», засвідченого печаткою підприємства та підписом відповідальної особи, суду відповідачем не надано. Також відповідачем не надано інших доказів того, що позивач не працював у цей період у відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки на неодноразові вимоги суду відповідачем не надано відомості про середньомісячну і середньоденну заробітну плату позивача ОСОБА_1 та про те, коли і в якій сумі позивачу була виплачена заборгованість по заробітній платі та іншим платежам після звільнення, а також у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, зокрема пояснень позивача та наданих позивачем доказів.

Згідно розрахункових листків, заробітна плата позивача за червень 2010 р. склала 2083.07 грн., в червні у позивача було 10 робочих днів, заробітна плата позивача за липень 2010 р. склала 6337.84 грн., в липні у позивача було 22 робочих дні (а.с. 9).

Згідно виписки «Кредитпромбанку»по рахунку позивача ОСОБА_1 а також пояснень позивача, 14.09.2010 року йому відповідачем були виплачені всі належні при звільненні суми (а.с. 10).

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 263.15 грн., виходячи із розрахунку: 8420.91грн. : 32 = 263.15грн., де 8420.91грн. –сумарна заробітна плата позивача за червень та липень 2010 року, 32 –сумарна кількість робочих днів позивача у червні та липні 2010 року.

Відповідач в повному обсязі виплатив позивачу всі належні при звільненні суми 14.09.2010 р., тому за період з 09.08.2010 р. по 14.09.2010 р. позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6841.90 грн., виходячи із розрахунку 263.15 грн. х 26 робочих днів за період з 09.08.2010 р. по 14.09.2010 р. Але позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільнені у сумі 4895.75 грн. Тому суд з урахуванням ст. 11 ЦПК України вважає необхідним задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог в сумі 4895.75грн.

Суд також вважає, що позивачем не надано доказів заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, тому в цій частині в позові слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., оскільки позивач на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та положень ч.3 ст.81 ЦПК України звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.08.2010 р. по 14.09.2010 р. у розмірі 4895 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 75 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь державного бюджету м. Димитров витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

Суддя