Рішення № 18907977, 13.10.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-830/11

РІШЕННЯ

іменем України

"13" жовтня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі Будім І.С.

за участю позивача- Скорозінського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В :

15.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за лікування у розмірі 748.90 грн., оплату за навчання та проживання в екіпажі в сумі 1260 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.01.2009 року близько 20 години водій ОСОБА_2, який керував автомобілем DAEWOO LANOS державний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності на освітленому перехресті вулиць Леніна та Осіпенко в м. Вознесенську виконуючи поворот ліворуч, проявив неуважність до створених дорожніх обставин, не врахував дорожніх умов та наїхав на нього, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому лонної кістки тазу зліва, лівої шийкової кістки, садна в області правого ліктьового суглобу, які за ознакою тривалого розладу відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Позивач зазначив, що дане ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем п. 1.3, 1.5, 2.3, 10.1, 12.3, Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 вироком Вознесенського міськрайонного суду визнано винни в скоєні злочину, передбаченого ч 1 ст 286 КК України. На підставі ч 4 ст. 74 КК України відповідач від покарання був звільнений. Позов про відшкодування майнової та моральної шкоди залишений судом без розгляду, йому рекомендовано звернутися до суду згідно цивільного судочинства. Після ДТП тривалий час лікувався, пропустив рік навчання, був позбавлений можливості спілкуватися та продовжувати навчання з друзями, до сих пір в нього болять та ниють переломи, через що порушилися нормальні життєві зв»язки, тим самим йому завдано моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, судом належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи, тому суд вважає за можливе слухати справу та постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до інформації Вознесенського ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області автомобіль DAEWOO LANOS державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 ( а.с. 37 ).

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2009 року відповідач, керуючи власним автомобілем DAEWOO LANOS на перехресті вулиць Леніна-Осіпенко в м. Вознесенську Миколаївської області в порушення вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року не врахував безпечну швидкість руху транспортного засобу, умови видимості дороги і допустив зіткнення з пішоходом.

Внаслідок зіткнення позивач отримав тілесні ушкодження, тривалий час лікувався. Згідно висновків судово-медичного експерта від 17.02.2009 року у ОСОБА_1 було виявлено садна, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню, перелому лонної кістки тазу зліва, лівої малоберцової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я ( а.с. 35 ).

Проти ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Вироком Вознесенського міськрайонного суду від 29.03.2011 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні зазначеного злочину але звільнений від покарання на підставі ч 4 ст. 74 КК України ( а.с. 5-9).

Згідно матеріалів кримінальної справи № 1- 1407-1-06/11 (а.с. 35)ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.01.2009 року по 16.01.2009 рік, після виписки з стаціонару знаходився на амбулаторному лікуванні у травматолога поліклініки до 27.02.2009 року. ( а.с.41).

Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 18 грудня 2009 р. ,,Про судове рішення у цивільній справі" розяснив, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, цей вирок обовязкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно до роз'яснень, вказаних в п. 4 Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного управління або з інших причин (договір оренди, довіреність і інше).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За період лікування позивачу відповідно до виписки з історії хвороби та інформації Вознесенської ЦРЛ від 18.05.2009 року за 3701/06 (а.с. 12,30) ОСОБА_1 було призначено медикаментозне лікування, яке він придбав за власні кошти.

Відповідно до інформації поліклінічного відділення Одеського обласного медичного центру від 15.03.2009 року ОСОБА_1 поставлений діагноз перелом лівої лонної кістки та лівої малоберцової кістки, потребує надання академічної відпустки до закінчення навчального року ( а.с.10).

Згідно витягу з наказу № 59-у від 19.03.2009 року по морехідному училищу ім. О.І. Марінеска Одеської національної морської академії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 курсанту 223 групи судномеханічного відділення, контрактна форма навчання надано академічну відпустку у зв»язку з хворобою строком з 19.03.2009 року по 31.12.2009 року ( а.с. 10).

Відповідно до довідки начальника морехідного училища ім. О.І. Марінеска Одеської національної морської академії від 08.04.2011 року за № 12 ОСОБА_1 навчається в морехідного училища ім. О.І. Марінеска на контрактній формі навчання на 3-му курсі денного відділення. Вартість навчання в училищі з 01.01.2009 по18.03.2009 рік склала 1033 грн., а проживання в екіпажі з 10.01.2009 року по 19.03.2009 року 227 грн, всього 1260 грн. З 19.03.2009 року йому надано академічну відпустку ( а.с 11).

В судовому засіданні встановлено, що позивач сплатив за 1-й курс навчання 14.08.2008 року

в морехідному училищу ім. О.І. Марінеска Одеської національної морської академії 4000 грн.( а.с. 36).

Зважаючи на викладене вимога позивача щодо відшкодування йому матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Моральна шкода це шкода, заподіяна працівникові поведінкою особи, яку можна характеризувати як неетичну, таку, що суперечить системі поглядів і уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві. Під моральною шкодою розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, щоспричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Під моральною шкодою слід розуміти також втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди (ч.3 ст.23 ЦК України).

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами) розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд при розгляді справи також взяв до уваги те що факт заподіяння моральної шкоди позивачу мав місце, що виразилось у порушенні звичного способу життя, фізичних стражданнях, повязаних із заподіянням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тривалому лікуванні, втрати нормальних життєвих звязків, які вимагають від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя , а тому позивач у відповідності з ст. 1167 ЦК України має право на відшкодування у розмірі 7000 грн., що є достатньою компенсацією заподіяної відповідачем моральної шкоди.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави (відповідно до розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати: 59.50 грн. судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 10,11, 209,210,212,213,214,214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування:

-матеріальних збитків - 2008 грн. 90 коп.;

- моральної шкоди - 7000 грн., а всього 9008 ( дев»ять тисяч вісім ) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати : судовий збір на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК у Миколаївській області код 23406957 МФО 826013 код 22090100 р\р 31415537700007) в сумі 59 (пятдесят девять) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенська (банк ГУДКУ Миколаївській області код 22050000 МФО 826013 код 23406957 р\р 31210259700007) у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з моменту звернення із заявою про апеляційне оскарження.

Суддя Висоцька Г.А.