Постанова № 18904387, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2011 року 15:38 № 2а-11932/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Добролеж К.І.,

представника відповідача Геги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, так як позивач правомірно включив до складу валових витрат суми по поставці електротехнічної та сантехнічної продукції за договором поставки укладеним з ТОВ «Астана К»у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», підтвердивши суми ПДВ податковими накладними та договором поставки, які виписані з дотриманням пп.7.2.4 п. 7.2 Закону України "Податок на додану вартість" щодо наявності в особи, що їх виписала, статусу платника податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність платника податку за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003122307 від 11.08.11р. на суму 942556,00 грн., з яких за основним платежем 942555,00 грн. та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач мав господарські взаємовідносини із підприємствами, які мають ознаки фіктивності.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 28.07.11р. по 29.07.11р. Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр»(ЄДРПОУ 31456548) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість квітень 2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр»вимог п. 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.10р. № 969, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 942555,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 942555,00 грн. про, що складено акт № 8757/23-07/31456548 від 01.08.11р.

На підставі акту перевірки № 8757/23-07/31456548 від 01.08.11р. Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення рішення: з податку на додану вартість № 0003122307 від 11.08.11р. на суму 942556,00 грн., з яких за основним платежем 942555,00 грн. та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення рішення стало те, що позивачем в перевіряємому періоді віднесено до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним виписаних ТОВ «Астана К»(ЄДРПОУ 37270449), засновником якого є ОСОБА_3, яка будучи допитаною пояснила, що підготовкою та оформленням реєстраційних документів підприємства займалась особа, яка назвала себе на імя Сергій, до установчого фонду підприємства не вносила особисте майно та грошові кошти, реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків в банківських установах здійснювала, банк знаходиться в районі вул. Щербакова, угоду про оренду офісного приміщення не підписувала, в органи держреєстрації не зверталась, до органів податкової інспекції з метою реєстрації даного підприємства не зверталась, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не отримувала, наміру на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К»не мала та на ТОВ «Астана К»не працювала.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про відсутність можливості виконання зобовязань ТОВ «Астана К»по поставці електротехнічної та сантехнічної продукції за договором поставки, а тому господарські відносини не були спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи факт здійснення господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр»з товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К»підтверджується договором поставки товару № 0804/1-11 від 08.04.11р. та видатковими накладними.

На виконання вищевказаного договору позивачем на користь постачальника перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні виконаних робіт позивачем сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з приписами п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К»останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Астана К», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр»були всі підстави для формування податкового кредиту.

Щодо порушення позивачем порядку заповнення податкової накладної, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.10р. № 969, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість у податковій накладній позивача відповідає сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг ТОВ ««Астана К»у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а тому суд не вбачає порушень позивачем п. 4 Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що ДПІ у Соломянському районі м. Києві не надала доказів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0003122307 від 11.08.11р. на суму 942556,00 грн., з яких за основним платежем 942555,00 грн. та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва податкове повідомлення-рішення № 0003122307 від 11.08.11р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.10.11 р.

Суддя Є.В. Аблов