Постанова № 18904305, 21.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2011 року 11:08 № 2а-7115/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 18.05.2011р. б/н),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011р. № 22/9/10-011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євробізнес»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень рішень від 28 вересня 2010 року № 0000532307/0, № 0000542307/0, від 14 грудня 2010 року № 0000532307/1, від 14 грудня 2010 року № 0000542307/1, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія Євробізнес»заявлені позовні вимоги до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень від 28 вересня 2010 року № 0000532307/0, № 0000542307/0, від 14 грудня 2010 року № 0000532307/1, від 14 грудня 2010 року № 0000542307/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі вимоги законодавства, а тому формування валових витрат та податкового кредиту є правомірним, що свідчить про протиправність спірних податкових повідомлень рішень.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що висновки акта перевірки відповідають дійсності, а тому донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями рішеннями податку на прибуток та податку на додану вартість є таким, що відповідає вимогам законодавства.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія Євробізнес» (код ЄДРПОУ 32374173) з питань правових відносин з ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»(код ЄДРПОУ 36291777) за період з 01.07.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки від 17.09.10р. № 805/1-23-70-32374173.

Як вбачається із акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період (ІІІ кв. 2009р.) у сумі 109 685, 00 грн. та порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 87 748, 00 грн. (у тому числі по періодах: липень 2009 року 44 092, 00 грн., серпень 2009 року 43 656, 00 грн.).

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарської операції з ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акта та внаслідок виявлених порушень, податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 28 вересня 2010 року № 0000532307/0, яким на підставі акта перевірки визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 131622, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 87748, 00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 43874, 00 грн. та № 0000542307/0, яким на підставі акта перевірки визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 153559, 00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 109685, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43874, 00 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2010 року № 0000532307/1 та № 0000542307/1 на аналогічні суми.

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, у перевіряємому періоді, між ТОВ «Компанія Євробізнес»(Покупець) в особі генерального директора ОСОБА_3 та ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»(Постачальник), в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір на поставку товарів та надання послуг № 01-07/2009 від 01.07.2009р., у відповідності до умов якого ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»зобовязалось поставити, а ТОВ «Компанія Євробізнес»прийняти товарно-матеріальні цінності, згідно специфікації із зазначенням ціни, кількості, номенклатури, які являються невідємною частиною договору. Крім того, умовами договору передбачалось надання ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»послуг по нанесенню логотипа на вироби Замовника (Покупець), а також виконання рекламно-інформаційних послуг, поліграфічних робіт, нанесення печаті на ви роби та інші види послуг згідно замовлення Замовника.

Вартість за отриману продукцію (послуги) була віднесена ТОВ «Компанія Євробізнес»до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 року в сумі 438740, 00 грн.

Суми ПДВ за податковими накладними № 126 від 01.07.2009р., № 127 від 02.07.2009р., 130 від 02.07.2009р., № 131 від 07.07.2009р., № 153 від 03.08.2009р., № 156 від 04.08.2009р., № 158 від 05.08.2009р., № 166 від 10.08.2009р., № 168 від 11.08.2009р., № 170 від 12.08.2009р., № 173 від 13.08.2009р., № 175 від 14.08.2009р., № 184 від 20.08.2009р. включено до податкового кредиту у відповідних звітних періодах у загальному розмірі 87748, 06 грн. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ.

Перевіркою також встановлено, що розрахунки за товар позивачем проведені у безготівковій формі.

Відповідно до наданих до перевірки банківських виписок на розрахунковий рахунок ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ» від ТОВ «Компанія Євробізнес»перераховані кошти в розмірі 528222, 42 грн., в тому числі ПДВ 87 749, 26 грн.

Станом на день підписання акта перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»відсутня.

Так, перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»в одній особі був ОСОБА_4

На дату підписання акта перевірки ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»має стан «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Відповідно до постанови ст. слідчого відділення розслідування економічних злочинів СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.01.2010р. про проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Євробізнес»в провадженні СВ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа № 53-2825 по обвинуваченню гр. ОСОБА_4 директора та засновника з ознаками фіктивного підприємництва ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході судового слідства встановлено, що поточний рахунок ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»використовується невстановленими особами у злочинній схемі, направленій на мінімізацію податкових зобовязань, ухилення від сплати податків та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.02.2010р. встановлено, що гр. ОСОБА_4 19.12.2008р. в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_5 по вул. Інститутській, 13а в м. Києві, з метою створення фіктивного субєкта підприємницької діяльності та прикриття незаконної діяльності і не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю, підписав нотаріально посвідчену довіреність на уповноваження ОСОБА_6 бути його представником в усіх державних органах у питаннях, повязаних з реєстрацією установчих документів ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ», виконавши при цьому всі необхідні дії, направлені на реєстрацію субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за отримання в майбутньому грошової винагороди від невстановленої досудовим слідством особи, внаслідок чого було створено фіктивне підприємство ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ», яке було зареєстроване Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 22.12.2008р.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України як створення субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені повторно.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За ч. 2 ст. 205 КК України кваліфікуються ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам.

В судовому засіданні, при розгляді кримінальної справи, гр. ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінальної справи відносно нього, звільнення його від кримінальної відповідальності та передачу його на поруки трудовому колективу КМП фірми «Екотеп», оскільки він раніше не судимий, злочин вчинив вперше, обвинувачується в злочині середньої тяжкості, характеризується позитивно, щиро кається у вчиненому.

Вислухавши думку прокурора, який вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про закриття кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_4 та передання його на поруки трудовому колективу КМП фірми «Екотеп»за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Таким чином, закриття провадження у справі відбулось з нереабілітуючої підстави, а обставини встановлені у вказаній постанові в силу ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доведенню в рамках даної справи.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За наведених правових норм та враховуючи те, що бухгалтерські документи (видаткові накладні, рахунки фактури, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), в тому числі податкові накладні ТОВ «Хімбудпроетк-ФКЦ», підписані особою, а саме ОСОБА_4, яка фактично не здійснювала господарської діяльності і не підписувала документи, у суду відсутні підстави вважати такі бухгалтерській документи, в тому числі податкові накладні, є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вищезазначеного Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»та дають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, судом враховується те, що позивачем під час перевірки та розгляду справи не було надано жодних замовлень, специфікацій, які передбачались в договорі та визнавались його невідємною частиною, звітів про виконані роботи. Договором також передбачалось надання ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»таких послуг, зокрема поліграфічні роботи, які не відносяться до видів діяльності ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

До документів, наданих позивачем в якості доказів використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності, суд ставиться критично, оскільки зазначені документи не містять ідентифікацію товару та послуг.

Позивачем також не було обґрунтована необхідність придбання послуг у ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»з урахуванням видів його діяльності, які включають рекламну та інші види видавничої діяльності, а також наявності у позивача відповідних виробничих потужностей, що було встановлено в ході перевірки, зокрема верстатів для тампонного друку, для шовкодруку, для гарячого тиснення, для лазерної маркировки, пристрій для друку на тканині, вишивальної машини та інше.

При цьому судом враховується лист ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 30 серпня 2011 року № 2а-7115/11/2670 наданий на судовий запит, згідно якого ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2009 року (форма № 1-ДФ) за ІІІ квартал 2009 року не подавало, з серпня 2009 року до податкового органу не звітує, а згідно податкового розрахунку комунального податку за третій квартал 2009 року кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період відсутні. Водночас, договором не було передбачено виконання робіт із залученням інших виконавців.

За правилами оцінки доказів, що визначені у ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Таким чином, наведені вище обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з поставки товарів та надання послуг фактично не мала товарного (реального) характеру, купівля та реалізація товару оформлені лише документально та не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені угодою.

Державна реєстрація ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ» в ЄДРПОУ на момент виникнення спірних правовідносин сама по собі не може бути доказом придбання товару у вказаного товариства, а тому доводи позивача з цього приводу не заслуговують на увагу.

Необґрунтованими суд вважає також і доводи позивача про те, що договір не визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

В супереч зазначеному положенню, ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»було створене ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності. Однак, відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Хімбудпроект-ФКЦ»- ОСОБА_4, договір, податкові накладні, видаткові накладні та будь-які інші документи не підписував, умови передбачені у договорі не виконував.

Згідно ст. 41 Цивільного кодексу України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 Господарського кодексу України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту, завищення валових витрат за вказаною господарською операцією та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані правомірно відповідно до п. 17.1.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у звязку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню з позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євробізнес»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 28 вересня 2011 року.