Рішення № 18893914, 31.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

31.10.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел. 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2011 року Справа №5028/8/90/2011

За позовом:Концерну "Техвоєнсервіс", вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ, 04119

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України "171 Чернігівський ремонтний завод", вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14029

про стягнення 101490грн.63коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №10 від 10.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт, довіреність №2505 від 01.04.2011р.

В судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошувалася перерва з 19.10.2011р. по 25.10.2011р. Рішення приймається після оголошеної перерви.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У :

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 77740грн. боргу по сплаті внесків на утримання Концерну та 23750грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з травня 2008 року по травень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як учасником Концерну обовязку по сплаті внесків на його утримання.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.10.2011р., представник позивача уточнила позовні вимоги зазначивши, що заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати щоквартальних внесків виникла за період з ІІІ кварталу 2008 року по І квартал 2011 року.

Відповідач в письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує в повному обсязі зазначаючи, що сплата внесків на утримання Концерну «Техвоєнсервіс»відбувається, якщо відповідач завершує рік з позитивним значенням у графі 220 форми №2 «Звіт про фінансові результати»Чистий прибуток. Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що позивач рахує графу 035 форми №2 «Звіт про фінансові результати»Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), проте на думку відповідача даний дохід першочергово йде на виплату заробітної плати працюючим на заводі, податки, погашення комунальних платежів та інші обовязкові платежі без яких підприємство не зможе нормально функціонувати.

Як вказує відповідач згідно звіту про фінансові результати за 2008, 2009, 2010, 2011 роки у відповідача чистого прибутку не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи уповноважених представників сторін, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п.1.1.,3.1. Статуту позивача, Концерн «Техвоєнсервіс»є державним господарським обєднанням, заснованим на державній власності. Концерн належить до сфери управління Міністерства оборони України. Концерн функціонує як єдина господарська організація, є юридичною особою, має самостійний та зведений баланси, круглу гербову печатку і кутовий штамп зі своїм найменуванням та найменуванням Уповноваженого органу управління, інші атрибути юридичної особи.

Згідно із ч.1 ст.118 Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пунктом 1.4. Статуту Концерну визначено, що одним із його учасників є також Державне підприємство Міністерства оборони України «171 військовий завод»(код ЄДРПОУ 07978157).

Наказом Міністерства оборони України №260 від 18.05.2011р. виведено зі складу державного господарського обєднання Концерн «Техвоєнсервіс»державне підприємство «171 Чернігівський ремонтний завод».

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт участі у Концерні «Техвоєнсервіс»до 18.05.2011р. Державного підприємства Міністерства оборони України "171 Чернігівський ремонтний завод", який є правонаступником Державного підприємства Міністерства оборони України «171 військовий завод».

Відповідно до ч.5 ст.120 Господарського кодексу України концерном визнається статутне обєднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників обєднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. За загальними правилами концерн є статутним обєднанням, яке діє на підставі статуту, в якому відображаються всі особливості його правового статусу.

Згідно з ч.1 ст.123 Господарського кодексу України учасники обєднання підприємств, в тому числі концерну, можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Як зазначено у п.7.4. Статуту одним із джерел формування майна Концерну є внески учасників.

Згідно із п.п.4.1.,4.2. Статуту в редакції, яка діяла до 02.11.2009р., управління оперативною діяльністю Концерну здійснює Правління Концерну і генеральний директор Концерну. Правління є колегіальним органом управління Концерну, який створюється з метою визначення основних напрямків діяльності Концерну, координації діяльності учасників. Засідання правління Концерну є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів правління.

27 березня 2007 року рішенням Правління Концерну «Техвоєнсервіс»№6 затверджено Положення про Правління Концерну «Техвоєнсервіс». Вказане Положення визначає правовий статус, порядок організації, а також права, обовязки та відповідальність членів Правління.

Відповідно до п.п.2.2.,2.7. Положення вищим органом управління Концерну є загальні збори членів Правління. Правління на своїх засіданнях, в тому числі, затверджує за поданням генерального директора Концерну пропозиції про встановлення розміру відрахувань учасниками на утримання Концерну та на провадження ним статутної діяльності.

Пунктом 5.4. Положення визначено, що засідання правління є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів Правління.

Рішення Правління оформлюється протоколом засідання Правління, який підписує голова засідання Правління та всі члени Правління, які брали участь у засіданні (п.5.16. Положення).

25 жовтня 2007 року на засіданні Правління Концерну «Техвоєнсервіс»вирішено забезпечити щоквартальну сплату учасниками відрахувань (внесків) на утримання Концерну у розмірі 2% від чистого доходу за звітний період, про що зазначено у протоколі засідання від 25.10.2007р. Зміст рішення оформлено окремо складеним документом - Рішенням №7 правління Концерну «Техвоєнсервіс»від 25 жовтня 2007 року, згідно з яким встановлено щоквартальну сплату учасниками Концерну внесків у розмірі 2% від чистого доходу за звітний період. Зазначене рішення підписано, в тому числі, і ТВО директора ДП «171 Чернігівський ремонтний завод»без будь-яких зауважень чи заперечень (а.с.38-41).

Наказом генерального директора Концерну «Техвоєнсервіс»№220-АГД від 26.10.07р., прийнятого відповідно до п.4.2.Статуту, введено в дію рішення Правління Концерну «Техвоєнсервіс»№7 від 25 жовтня 2007 року (а.с.69).

Відповідно до абз.3 п.4.2. Положення про правління Концерну «Техвоєнсервіс»члени правління зобовязані виконувати рішення, прийняті на засіданнях Правління.

Отже, відповідно до вищезазначеного рішення Правління Концерну, членом якого є також і відповідач, у відповідача виникли зобовязання сплачувати концерну щоквартально внески у затвердженому розмірі.

За твердженням позивача відповідач не сплачував щоквартальні внески на утримання Концерну, у звязку з чим у відповідача за період з ІІІ кварталу 2008 року по І квартал 2011 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 77740грн.

На підтвердження викладених у позовній заяві вимог та заявленої до стягнення суми боргу по внесках позивач посилається на звіти про фінансові результати відповідача за І квартал 2008 року, 9 місяців 2008 року, за 2008 рік, за І квартал 2009 року, за І півріччя 2009 року, за ІV квартал 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року, за 2010 рік, за І півріччя 2010 року, за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за І півріччя 2011 року.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.66), позивачем вірно обчислені суми внесків, які підлягали сплаті відповідачем за період з ІV кварталу 2008 року по І квартал 2011 року. Щодо суми внеску, яка підлягала сплаті за ІІІ квартал 2008 року, то позивачем не надано доказів, що підтверджують розмір чистого доходу відповідача за цей період, на підставі яких була нарахована сума на утримання Концерну, клопотання про витребування відповідних доказів від відповідача або інших установ та організацій позивачем не заявлялося, а тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування суму внеску, яка підлягала сплаті відповідачем за ІІІ квартал 2008р.

Судом не приймається до уваги твердження відповідача про сплату внесків лише при наявності чистого прибутку, оскільки в рішенні №7 Правління Концерну від 25.10.2007р., яке підписано також керівником відповідача, чітко зазначено фінансові показники діяльності учасників концерну, виходячи з яких має обчислюватися сума внеску з чистого доходу, що є відмінним від поняття «чистий прибуток». Доказів, які підтверджують встановлення порядку обчислення внесків виходячи саме із чистого прибутку учасників концерну, відповідач суду не надав.

Отже, виходячи із наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що у період з ІV кварталу 2008р. по І квартал 2011р. включно відповідач повинен був сплати позивачу 71020грн.

Відповідач у вищевказаний період сплату внесків до Концерну не здійснював, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується безпосередньо самим відповідачем.

Таким чином заборгованість відповідача по сплаті внесків становить 71020грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несплати відповідачем внесків на утримання Концерну за період з ІV кварталу 2008 року по І квартал 2011 року, на момент прийняття рішення доказів повної сплати внесків на утримання Концерну відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 71020грн. боргу по сплаті внесків.

Позивач з посиланням на приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 23750грн.63коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з травня 2008 року по травень 2011 року.

Проте, суд приймає до уваги, що приписи ст.625 Цивільного кодексу України застосовуються у випадку порушення боржником грошових зобовязань, які виникли у останнього на загальних підставах виникнення цивільних прав та обовязків.

Разом з тим, правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати внесків учасником обєднання на утримання Концерну за своєю правовою суттю не є цивільними правовідносинами, тому відсутні підстави для ствердження, що у відповідача виникли грошові зобовязання, як цивільні зобовязання, а відтак і для застосування ст.625 Цивільного кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивач про стягнення з відповідача 23750грн.63коп. інфляційних нарахувань є безпідставними, в звязку з чим в цій частині позову має бути відмовлено.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 71020грн. боргу по сплаті внесків на утримання Концерну за період з ІV кварталу 2008 року по І квартал 2011 року.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст.ст.22,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "171 Чернігівський ремонтний завод", вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів (ідентифікаційний код 07978157, п/р №26001329249700 в ПАТ «УкрСиббанк»в м. Харкові, МФО 351005) на користь Концерну "Техвоєнсервіс", вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ (ідентифікаційний код 33689867, п/р №26008013001549 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»м. Київ, МФО 320627) 71020грн. боргу по сплаті внесків, 710грн.20коп. державного мита та 165грн.15коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г. Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 31 жовтня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич