Рішення № 18892350, 17.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.11 р. Справа № 24/165

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Старт-Плюс», м.Макіївка

до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, м.Краматорськ

до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м.Донецьк

про відшкодування шкоди, заподіяними неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця в розмірі 95164,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № б/н від 02.09.2011р.

від відповідача-1: не зявились

від відповідача-2: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Старт-Плюс» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції та до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування шкоди, заподіяними неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця в розмірі 95164,56 грн. В якості правового обґрунтування позовних вимог Товариством зазначені норми ст.ст.22, 1166, 1173, 1192 ЦК України, ст.ст.85,86 Закону України «Про виконавче провадження», ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу».

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011р., копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2008р., копію виконавчого листа від 08.12.2008р., копію листа ТОВ «Інтер-Сервіс» від 22.05.2009р., копію листа прокуратури м.Краматорська від 25.09.2009р. №5286, копії податкових декларацій ТОВ «Інтер Укрсервіс», копію аудиторського звіту «Профіт-Дон» від 06.10.2011р. стосовно ТОВ «Інтер Укрсервіс», копію листа ТОВ «Інтер Укрсервіс» від 11.11.2008р.

Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (відповідач-1) надав заперечення на позовну заяву ТОВ «Фабрика морозива «Старт-Плюс» від 06.09.2011р. №08-9-19527 (а.с.24), в якому зазначав про те, що державним виконавцем здійснювались всі передбачені чинним законодавством заходи для виконання виконавчого листа від 08.12.2008р., у тому числі з розшуку як самого боржника так і його майна шляхом направлення запитів до реєстраційно-облікових установ, накладався арешт грошових коштів боржника в установах банку та інш. У звязку з тим, що рухоме та нерухоме майно у боржника відсутнє, боржник за вказаною у витягу ЄДРПОУ адресою не знаходиться, 23.08.2011р. на підставі п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити. На підтвердження таких обставин відповідач-1 надав деякі копії матеріалів виконавчого провадження.

Відповідач-2, Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, також надав заперечення по справі від 27.09.2011р. №30/03-08/1673 (а.с.56), в яких зазначив, що він не є учасником спірних відносин та не може надати суду будь-які фактичні дані на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що заперечують проти вимог позивача та доводити обставини, що мають значення для вирішення даної справи. Також відповідач-2 зазначив, що прав позивача не порушував, тому обовязків перед ним не має, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити і справу розглядати без участі представника Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Термін розгляду справи було продовжено на 15 днів у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, про що визначено у протоколі судового засідання від 14.09.2011р. (а.с.54).

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.10.2011р. позивач своєю заявою від 03.10.2011р. збільшив позовні вимоги (а.с.60) та просив суд стягнути за рахунок державного бюджету 118767,04 грн., як компенсацію шкоди, завданої відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Старт-Плюс» та стягнути з відповідача-1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні, що відбулось 17.10.2011р., позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви від 03.10.2011р.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 14.10.2011р. до канцелярії суду надав заяву № 08-34/21573 про продовження терміну розгляду справи на 15 днів для підготовки заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач-2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

Судом відхиляється заява відповідача-1 про продовження терміну розгляду справи у звязку з тим, що за приписами статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом 11.08.2011р., тому двомісячний строк розгляду справи спливає 11.10.2011р. В судовому засіданні, що відбулось 14.09.2011р. за усним клопотанням сторін термін розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів, про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.54). Оскільки Господарський процесуальний кодекс України передбачає продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів лише один раз, тому підстав для задоволення заяви відповідача-1 немає.

Отже справа розглядається у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно приписів ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дане правило застосовується і до відшкодування позадоговірної шкоди, визначеної ст.1166ЦК України. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Нормами ст.1173ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Незважаючи на виключення даними нормами фактору вини з переліку необхідних умов відшкодування збитків (шкоди), наявність таких елементів, як шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, та причинного звязку між ними є обовязковою. Відсутність такого звязку виключає настання відповідальності

Матеріали справи свідчать, що Гірницьким районним судом м.Макіївки було видано виконавчий лист №6-199/2008 від 16.12.2008р. про стягнення з ТОВ «Інтер Сервіс» на користь ТОВ «Фабрика морозива «Старт Плюс» боргу за договором у сумі 101683,21грн, пеню за порушення строків оплати товару у сумі 9005,21грн., штраф за порушення строків оплати товару у сумі 14347,27грн., витрати на сплату третейського збору у розмірі 250грн. (а.с.15)

25.12.2008р. Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №10711145 (а.с.13). Пунктом 2 цієї постанови боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого листа. Пунктом 4 постанови накладено арешт на все майно боржника на суму боргу 125285,69грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. у справі №2а/0570/2198/2011 (а.с.9-12) встановлено, що 09.04.09 державним виконавцем здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі та складено акт, в якому вказано, що за зазначеної адресою знаходиться квартира, ані боржника, ані його майна там немає. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб боржник знаходиться за іншою адресою. 16.02.09 ДПІ у м.Краматорську надала відповідь про наявність рахунків у боржника. Державним виконавцем 21.04.09 прийнято постанову про арешт коштів боржника, яка прийнята банком про що свідчить відповідний лист.

Згідно ч.5 ст.30 Закону № 606 якщо боржник у встановлений строк не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно листа ДПІ м.Краматорська від 09.11.09 TOB „Інтер-Укрсервіс" станом на 09.11.09 має наступні рахунки у банківських установах: АКІБ „УКРСІББАНК" № 26004223580001 від 24.02.09, № 26005223580000 від 24.02.09, № 26050223580000 від 29.04.09. Арешт на ці рахунки не накладені всупереч приписам ст. 5 Закону № 606 якою передбачено обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом своєчасно.

Згідно ст. 63 Закону №606 п.6.1. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженою наказом Міністерства юстиції України N 74/5від 15 грудня 1999 р., якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи в банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Державним виконавцем не було надіслано відповідні матеріали до правоохоронних органів м.Краматорська для притягнення ТОВ «Інтер-Укрсервіс» до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду та відкриття нових розрахункових рахунків в установах банків.

З огляду на наведене Донецький окружний адміністративний суд у своїй постанові від 10.03.2011р. у справі № 2а/0570/2198/2011 дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції не доведено факт примусового виконання виконавчого листа № 6-199/2008 від 08.12.08 виданого Гірницьким районним судом м.Макіївки Донецької області про стягнення з ТОВ «Інтер-Укрсервіс» на користь ТОВ «Фабрика морозива «Старт Плюс» боргу у сумі 101683,21 грн. та задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Старт-Плюс» у повному обсязі, а саме, визнав незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції щодо невжиття заходів для своєчасного та повного виконання виконавчого листа № 6-199/2008 від 08.12.08.

Згідно відмітки Донецького окружного адміністративного суду, постанова набрала законної сили 29.06.2011р.

Сторонами не надано доказів зміни чи скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. у справі № 2а/0570/2198/2011.

В силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. у справі № 2а/0570/2198/2011 має преюдиціальне значення при вирішенні справи № 24/165.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 (надалі Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15 грудня 1999 року (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 5 Закону № 606 державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що виконавче провадження здійснювалось відповідачем-1 з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження»

З відзиву відповідача-1 вбачається, що 23.08.2011р. на підставі п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, рішення Гірницького районного суду м.Макіївки та відповідний виконавчий лист №6-199/2008 від 16.12.2008р. про стягнення з ТОВ «Інтер Сервіс» на користь ТОВ «Фабрика морозива «Старт Плюс» боргу за договором у сумі 101683,21грн, пеню за порушення строків оплати товару у сумі 9005,21грн., штраф за порушення строків оплати товару у сумі 14347,27грн., витрати на сплату третейського збору у розмірі 250грн. залишилось не виконаним.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до статті 86 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобовязана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження відсутній, загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

З огляду на матеріали справи господарський суд дійшов висновку про існування безпосереднього причинно-наслідкового звязку між неотриманням ТОВ «Фабрика морозива «Стар Плюс» коштів в сумі 118767,04грн. та діями ВДВС; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду встановлена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. у справі № 2а/0570/2198/2011. Позивачем при зверненні з позовом в порядкуст.ст.32-34ГПК України доведено, що у TOB «Інтер Укрсервіс» було будь-яке майно, за рахунок якого ВДВС мало змогу здійснити виконання виконавчого листа №6-199/2008 від 16.12.2008р. Гірницького районного суду м.Макіївки, однак в порушення законодавства ухилилось від таких дій. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 шкоди у розмірі 118767,04 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню, оскільки статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Слід також зазначити про те, що особа несе цивільно-правову відповідальність за наявності складу цивільного правопорушення, до якого віднесено: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У даному випадку у діях відповідача-2 відсутній склад цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги до останнього не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Стар Плюс» підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Стар Плюс», м. Макіївка, до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, м.Краматорськ, та до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, м.Донецьк, про відшкодування шкоди, заподіяними неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця в розмірі 95164,56 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (84333, м.Краматорськ, вул..Шкадінова, 20, код ЄДРПОУ 34991191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива «Стар Плюс» (86155, м.Макіївка, вул.Автотранспортна, 5, код ЄДРПОУ 26081881) 95164,56 грн. шкоди та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2011р.

(062) 381-91-20

Надруковано 4 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу-1

1 відповідачу-2