Рішення № 18892225, 26.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.11 р. Справа № 32/128пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

у справі за позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк

до відповідача: Виконавчого комітету Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ

про визнання права власності.

Позивач, Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії державного підприємства „Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ про визнання права власності на майновий комплекс.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з метою забезпечення своєї діяльності та власних виробничих потреб, за власні кошти провів ремонтні роботи, майнового комплексу, та звів капітальні споруди, а саме приміщення прохідної (літ. Д) та будівлю вбиральні (літ. Г). Об’єкти нерухомості збудований на земельній ділянці, яка надана позивачу в постійне користування, у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. Також, позивач посилався на те, що таке будівництво не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.

19.09.2011р. до канцелярії господарського суду, від позивача, надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив визнати право власності на будівлю прохідної літ. Д, загальною площею 6,5 кв.м., будівлю вбиральні літ. Г, загальною площею 7,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Шахтарськ, вул. Мінська, 32 за Державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в повному господарському віданні Державного підприємства Регіональні електричні мережи”.

Суд приймає до розгляду заяву, оцінює її як зміну предмету позову, та розглядає в межах даної справи, як остаточно заявлену.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно Наказу Міністерства палива та енергетики України №440 від 20.08.2003р., Державне підприємство „Шахтарський РМЗ” в особі директора Шетіка В.І., передало, а Державне підприємство „Укренерговугілля” в особі генерального директора Котляренка В.Г., прийняло на баланс підприємства державне майно, основні засоби залишковою балансовою вартістю 1660636,16грн., в тому числі будівля АБК, електролабораторія, будівля гаражів, що знаходяться за адресою: м. Шахтарськ, вул. Мінська, 32. Зазначене майно було прийнято на баланс ДП „Укренерговугілля”.

22.02.2006р. ДП „Укренерговугілля” було отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №058675. Цільове призначення використання земельною ділянкою – для обслуговування виробничих приміщень.

Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №404 від 17.08.2007р., ДП „Укренерговугілля” було перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”, яке відповідно до цього наказу та статуту стало правонаступником ДП „Укренерговугілля”.

Відповідно до акту приймання-передавання нерухомого майна у власність ВАТ „Укренерговугілля” від 07.12.2007р., усе нерухоме майно було передано у власність ВАТ „Укренерговугілля” (за формою: додаток №1 до наказу ФДМУ від 25.11.2003р. №2097).

На підставі наказів Міністерства палива та енергетики України №557 від 13.11.2008р. та №278 від 27.05.2009р., ВАТ „Укренерговугілля” 07.09.2009р. припинило свою діяльність шляхом перетворення в Державне підприємство „Регіональні електричні мережі”.

Відповідно до вищезазначених наказів Міністерства палива та енергетики України, статуту ДП „Регіональні електричні мережі” (позивач) та ч. 2 ст. 108 ЦК України, ДП „Регіональні електричні мережі” є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ „Укренерговугілля”.

Позивачем, в ході своєї господарської діяльності, самочинно (без отримання дозволів) за власні кошти були самовільно зведені капітальні споруди, а саме приміщення прохідної та будівлю вбиральні, які були про інвентаризовані, та за даними Шахтарського БТІ, складаються: літ.Д, загальною площею 6,5 кв.м., літ Г, загальною площею 7,8 кв.м.

Зважаючи на обставини справи, з урахуванням необхідності застосування спеціальних знань, судом, за власною ініціативою, була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку від 30.09.2011р., наданому Приватним підприємством „Експерт – оцінка”, вказано, що будівлі та приміщення розташовані за адресою: м. Шахтарськ, вул. Мінська, 32, відповідають діючим будівельним нормативним правилам, та є об’єктами нерухомого майна.

Будівля прохідної літ. Д, загальною площею 6,5 кв.м., будівлю вбиральні літ. Г, загальною площею 2,4 кв.м., за адресою: м. Шахтарськ, вул. Мінська, 32, відповідає нормативним вимогам України, відносяться за степенем капітальності до третьої групи, є капітальними спорудами, мають 100% рівень готовності щодо введення об’єктів в експлуатацію за призначенням.

Недоліків конструктивно – технічного характеру не встановлено для подальшого введення в експлуатацію.

Конструктивні елементи будівель: будівлі прохідної літ. Д, загальною площею 6,5 кв.м., будівлі вбиральні літ. Г, загальною площею 2,4 кв.м., виконані із відповідних нормам будівельних матеріалів, у відповідності до технології, що забезпечує правильне конструкційне з’єднання елементів, та не порушує експлуатаційну міцність конструкцій будівель. Будівлі відповідають нормативним вимогам пожежної безпеки, санітарним вимогам та придатні для подальшої експлуатації.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Позивач є добросовісним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право випорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з цим, з огляду на висновок будівельно – технічної експертизи від 30.09.2011р., вбачається, що експертом визначена площа будівлі вбиральні літ. Г у розмірі 2,4 кв.м., що спростовує надані до матеріалів справи відомості (зазначена у позовній заяві, технічному паспорті), щодо площі цього об’єкту у розмірі 7,8 кв.м.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні м?ережі” в особі Донецької філії державного підприємства „Ре?гіональні електричні мережі?”, м. Донецьк до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ про визнання права в?ласності задовольнити частково.

Визнати право власності за Державою в особі Міністерства палива та енергетики України в повному господарському віданні Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород „ВАТ „Укргідроенерго”, код ЄДРПОУ 32402870) на будівлю прохідної літ. Д, загальною площею 6,5 кв.м., будівлю вбиральні літ. Г, загальною площею 2,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Шахтарськ, вул. Мінська, 32.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 31.10.2011р.

Рішення набирає законної сили 11.11.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >