Рішення № 18891166, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 38/208

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецької області

про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 780,52грн, заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 517,93грн., 3% річних у розмірі 10,52грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20,44грн, пені у розмірі 53,99грн, а всього 1383,40грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов №55-11 Д від 26.04.2011

від відповідача: ОСОБА_1 за паспортом

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецької області звернувся з позовною заявою до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецької області про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 780,52грн, заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 517,93грн., 3% річних у розмірі 10,52грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20,44грн, пені у розмірі 53,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2696 від 16.10.2009р. (далі - Договір) з додатками ; акти прийому-передачі електроенергії за січень, лютий, березень 2011р.; рахунки №2696 за січень, лютий, березень 2011р.; рахунки №30/2696.132725 від 16.03.2011р. та повідомлення від 16.03.2011р. за лютий 2011р., №30/2696.132715 від 05.04.2011р. та повідомлення від 06.04.2011р. за березень 2011р., розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобовязань, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судове засідання 25.10.2011р. зявився, усно підтвердив факт ненадання даних щодо спожитої у спірний період електроенергії позивачу, але відзив на позовну заяву не представив.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача та необхідністю надання витребуваних документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №2696 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Розділом 1 договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2,6 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.4 договору передбачено, що Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 “Порядок розрахунків”.

Згідно пункту 1 Додатку №5 до договору „Порядок розрахунків” сторони передбачили, що розрахунковий період встановлено споживачу з 00-00годин 21 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.1 Додатка №3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору споживач 20 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахунку приладів обліку та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електроенергії за встановленою формою.

Споживач до 15 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка була спожита в наступному розрахунковому періоді, на підставі виставленого Постачальником рахунку (п.3 Додатку №5).

Згідно п.10 Додатку №5, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його направлення.

Відповідно до п. 9.5 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Додатком до договору від 30.11.2010р. сторони визначили договірні величини споживання електричної енергії на 2011р.

Враховуючи, що умовами договору не визначена форма додаткової угоди про продовження строку дії договору, суд приходить до висновку, що додаток до договору від 30.11.2010р. є угодою про продовження строку дії договору на 2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обовязку щодо своєчасного надання позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії в січні 2011р. не виконав, у звязку з чим позивач визначив обсяг спожитої електроенергії в січні 2011р. за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період на суму 40,18грн.

В лютому та березні 2011р. відповідач також не надав позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії, у звязку з чим позивачем було зроблено розрахунок обсягу спожитої електроенергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку: в лютому 2011р. на суму 517,31грн.; в березні 2011р. на суму 223,03грн.

Таким чином, визначена позивачем вартість спожитої відповідачем електричної енергії за період січень березень 2011р. складає 780,52грн.

03.02.2011р., 04.03.2011р. та 04.04.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки на оплату електричної енергії, акти приймання-передачі електричної енергії за січень березень 2011р. та претензії, що підтверджується копіями поштових квитанцій та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач свого обовязку щодо своєчасної та повної оплати електроенергії в строки обумовлені договором не виконав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 16.10.2009р. №2696 про постачання електричної енергії, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2,6 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач до 20 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає Постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (п.1 Додатку №3).

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, якими сторони зобовязались керуватись при виконанні Договору, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідач своїх зобовязань щодо своєчасного надання позивачу даних про обсяги спожитої електричної енергії, передбачених договором від 16.10.2009р. №2696, не виконав у звязку з чим позивачем правомірно було розраховано кількість спожитої електроенергії відповідно до умов вказаного п.6.39 ПКЕЕ та направлено відповідачу рахунки №2696 за січень, лютий та березень 2011р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Враховуючи, що відповідно до умов Договору саме на відповідача покладено обовязок: надавати позивачу інформацію про спожиту електричну енергію; отримувати рахунки на оплату спожитої електричної енергії; оплачувати рахунки в строки передбачені умовами Договору, суд приходить до висновку, що з боку відповідача виникла заборгованість за активну електричну енергію за період січень березень 2011р. в розмірі 780,52грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період січень березень 2011р. в розмірі 780,52грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 517,93грн. суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 „Обсяг очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем” до договору.

Додатком від 30.11.2010р. до Договору сторони узгодили договірні величини споживання електричної енергії на 2011р.

Відповідно до вказаного додатку, договірна величина споживання електричної енергії встановлена: на січень 2011р. в розмірі 0,084 кВт/год., на лютий 2011р. в розмірі 0,049 кВт/год., на березень 2011р. в розмірі 0,080 кВт/год.

Судом встановлено, що відповідач свої зобовязання, передбачені договором від 16.10.2009р. №2696, щодо надання інформації про кількість спожитої електричної енергії протягом січня березня 2011р., не виконав, у звязку з чим позивачем було розраховано кількість спожитої електроенергії відповідно до п.6.39 ПКЕЕ.

Відповідно до здійснених розрахунків, обсяг спожитої електроенергії в лютому, березні 2011р. розрахований за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку: за лютий 2011р. в розмірі 570 кВт/год.; за березень 2011р. в розмірі 240 кВт/год. ( п.6.39 ПКЕЕ).

Відповідно до п.4.2.2 Договору та ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” у разі перевищення договірних величин електроспоживання Споживач зобовязаний сплатити Постачальнику двократну вартість електричної енергії різниці фактично спожитої та встановленої договірної величини електроспоживання.

Позивач 16.03.2011р. та 06.04.2011р. направив на адресу відповідача повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії в лютому, березні 2011р. та рахунки №30/2696.132725 від 16.03.2011р. за лютий 2011р. на суму 394,03грн. та №30/2696.132715 від 05.04.2011р. за березень 2011р. на суму 123,90грн.

Відповідач вказані рахунки в строки обумовлені Договором не оплатив.

Пунктом 6.14. ПКЕЕ визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно п.1.2 ПКЕЕ розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії - визначення на підставі вимірів та інших регламентованих процедур у передбачених цими Правилами випадках обсягу електричної енергії та величини потужності для здійснення комерційних розрахунків.

Одна із таких регламентованих процедур і підстави для її застосування зазначена в п.6.39 ПКЕЕ, а саме: уразі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені за п.6.39 ПКЕЕ обсяги спожитої електричної енергії вважаються фактичними і можуть використовуватись для визначення обсягів перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Вказаний висновок, узгоджується з позицією Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладеній в листі №30-4-18/222 від 12.03.2009р.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 517,93грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.42.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 53,99грн. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 53,99грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 10,52грн. та інфляційні у сумі 20,44грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення грошового зобовязання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецької області про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 780,52грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у сумі 517,93грн., 3% річних у розмірі 10,52грн., інфляційних нарахувань у розмірі 20,44грн, пені у розмірі 53,99грн, задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (86103, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 260363011372 у УПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) борг за спожиту активну електричну енергію у розмірі 780,52грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (86103, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 260363011372 у УПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 517,93грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (86103, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26004301535689 у ЦМВ АК ПІБ м.Макіївка, МФО 335516, ЄДРПОУ 35151993) пеню в розмірі 53,99грн., суму 3% річних у розмірі 10,52грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 20,44грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (86103, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) державне мито у розмірі 102,00грн. та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.10.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >