Рішення № 18890774, 10.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.11 р. Справа № 24/156

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка

до відповідача: Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Дзержинськ

про: стягнення пені 1531,67 грн., 3% річних 255,44 грн. та інфляційних 305,14 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №51-11”Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №15321 від 10.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення пені 1531,67 грн., 3% річних 255,44 грн. та інфляційних 305,14 грн. за прострочення виконання грошових зобовязань за договором про постачання електричної енергії №2080 від 31.01.2005р.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копію договору про постачання електричної енергії №2080 від 31.01.2005р. з додатками та додатковими угодами, копію актів приймання-передачі товарної продукції за січень-грудень 2010 р. та січень 2011 р., копії рахунків на оплату спожитої електричної енергії за січень-грудень 2010 р. та січень 2011 р., копії довіреностей, розрахунок позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість виникла у звязку з недостатнім фінансування з боку державного бюджету. Усі рахунки сплачуються при наявності достатнього фінансування. Кошторис видатків з помісячним розподілом доводиться у розрізі з кодами економічної класифікації видатків затвердженими наказом МФУ Державного казначейства України №495 від 25.11.2008р., згідно чого кошти надходять на цільове використання і видатки на сплату штрафних санкцій в кошторисі не передбачено, а згідно Закону України про Державний бюджет та Бюджетного кодексу України перерозподіл коштів забороняється. Відповідач також зазначив, що нарахування 3% річних не передбачено умовами договору про постачання електричної енергії №2080 від 31.01.2005р., а також те, що з метою приведення у відповідність лімітів споживання енергоносіїв та недопущення кредиторської заборгованості, 15.04.2009р. відповідачем направлено лист № 5394 позивачу (Дзержинський РЕМ) та додаткова угода до спірного договору щодо встановлення сплати рахунків за фактично спожиті послуги з електропостачання 20 числа місяця наступного за розрахунковим, але з боку позивача ця додаткова угода підписаною не поверталась. Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у звязку з відсутністю вини відповідача у простроченні платежів за рахунками.

В судовому засіданні, що відбулось 10.10.2011р., позивач доводи позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свої заперечення, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» до приведення своєї організаційно-правової форми відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та, розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобовязання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії виникає на підставі договору.

Як вбачається, 31.01.2005 р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 2080, за умовами якого постачальник зобовязався постачати електроенергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” оформлюється у тому числі й акт про використану електричну енергію за підписом уповноваженої особи споживача та завірений печаткою (п.7.5 договору)

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.2 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, споживачі здійснюють оплату в залежності від обсягу місячного споживання за термінами згідно з пунктом 2.3 установи та організації, які фінансуються із державного бюджету відповідного рівня .... здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії один раз за фактичними показниками споживання електричної енергії до 25 числа розрахункового місяця. Період між датами зняття показів засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду. Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів (п.3 додатку №5).

Додатковою угодою від 30.01.2010р. сторони продовжили термін дії договору №2080 від 31.01.2005р. до 31.01.2011р.

Договір разом з додатками та додатковими угодами підписаний сторонами без розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать підписані обома сторонами відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за період січень 2010р. січень 2011р. Також позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки на сплату спожитої у цей період електроенергії, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках та довіреності (а.с.17-44).

За твердженнями позивача, відповідач розраховувався за спожиту електроенергію з порушенням строків обумовлених договором.

Відповідач такої обставини не заперечує.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі цих норм позивач просить стягнути з відповідача розмір пені, який за його розрахунком склав 1531,67 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач також нарахував відповідачу та просить стягнути 3 % річних в розмірі 255,44 грн. та інфляційні 305,14 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків розрахунків за договором з боку відповідача, що також не заперечується самим відповідачем, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про нарахування і стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних. Розрахунок позивача є обгрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не доведено належними доказами своїх заперечень. До того ж, суд зазначає, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, нарахування яких прямо передбачено чинним законодавством України, зокрема ст..625 Цивільного кодексу України. Крім того, право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Дзержинськ про стягнення пені 1531,67 грн., 3% річних 255,44 грн. та інфляційних 305,14 грн. задовольнити.

Стягнути з Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85200, м.Дзержинськ, вул.50-років Жовтня, 2, ЄДРПОУ 08671484, р/р 35217001000742 в УДК у Донецькій області, МФО 834016) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, на р/р № 26004305551560 в Філії Центрально-Міського відділення ПІБ у м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903) пені 1531,67 грн., 3% річних 255,44 грн. та інфляційних 305,14 грн.

Стягнути з Дзержинського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85200, м.Дзержинськ, вул.50-років Жовтня, 2, ЄДРПОУ 08671484, р/р 35217001000742 в УДК у Донецькій області, МФО 834016) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26001307550283 Філії Центрально-Міського відділення ПІБ у м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

У судовому засіданні 10.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.10.2011р.

Надруковано 3 примірника:

1 у справі

2 сторонам по справі

(062)381-91-20