Рішення № 18887851, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 19/98

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, м.Київ

до відповідача: Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м.Маріуполь

про стягнення за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. 610906,24 грн., з яких заборгованість за кредитом 585450,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 18109,45 грн., заборгованість по комісії 3512,70 грн., пеня 3834,09 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю.

від відповідача: ОСОБА_2., ОСОБА_3. за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

11.10.2011р. з 10.55 год. по 11.05 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Донецьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит”, м.Донецьк звернулось до Спільного підприємства з іноземними інвестиціямі у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м. Маріуполь з позовом про стягнення за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. 610906,24 грн., з яких заборгованість за кредитом 585450,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 18109,45 грн., заборгованість по комісії 3512,70 грн., пеня 3834,09 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків та комісійної винагороди, у звязку з чим нараховує до стягнення пеню.

Ухвалою від 12.09.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/98.

23 вересня 2011р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем вже реалізовано право на захист його порушеного права, а саме: за виконавчим написом нотаріуса відкрито виконавче провадження зі звернення стягнення заборгованості на майно, передане в іпотеку в забезпечення виконання кредитного договору.

В судовому засіданні 11.10.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві, проте визнали наявність кредитної заборгованості перед позивачем; зазначили, що додаткові угоди до кредитного договору укладені з порушенням вимог щодо форми, оскільки на копіях, наявних в матеріалах справи №19/98, відсутні відбитки печаток підприємства позичальника.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

07 серпня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Фінанси та Кредит” (далі - банк) та Спільним підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна” (далі позичальник) був укладений договір про поновлювану кредитну лінію №82/2007 (далі кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк відкриває позичальнику поновлювальну кредитну лінію загальною сумою 690000,00 грн. з графіком зниження ліміту відповідно до додатку №1 до цього договору, а позичальник зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти по 06.08.2010р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 17% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеного в підпунктах „б”, „в” п.3.1 цього договору сплатити відсотки в підвищеному розмірі).

Згідно з п.2.1, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється траншами відповідно до додатку №1 до цього договору в строк з 07.08.2007р. по 25.07.2010р. за письмовими заявками позичальника зі згоди банку шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не зазначено в письмовій заявці.

Позичальник зобовязується повернути кредитні кошти банку по 06.08.2010р. шляхом їх перерахування на позичковий рахунок відповідно до додатку №1 до цього договору (2.4 кредитного договору).

За змістом п.2.5 кредитного договору, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за управління кредитною лінією в розмірі 0,2% від суми ліміту кредитної лінії, встановленого в п.1.1 кредитного договору.

За умовами п.3.1, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами в валюті кредиту за процентними ставками: а) 17% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, зазначеного в п.2.4 цього договору; б) у випадку порушення позичальником строків погашення відповідно до графіку встановлення ліміту (додаток №1 до цього договору) 34% річних від суми не виконаного своєчасно зобовязання за кредитом відповідно до вищевказаного графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості, але не більше строку остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.1 цього договору; в) 34% за період з 07.08.2010р. до дня фактичного погашення заборгованості

Згідно з п.5.1, забезпеченням виконання зобовязань за кредитним договором є нерухомість, розташована за адресою: м. Маріуполь, вул.Італійська, 9, відповідно до іпотечного договору №78И/0807 від 07.08.2007р.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочки.

Кредитний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (п.8.5).

21 квітня 2008р. додатковою угодою №1, що є невідємною частиною кредитного договору, сторони внесли змін до підпункту „б” п.2.5, за змістом яких з дати укладання додаткової угоди позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 0,3% від суми ліміту кредитної лінії встановленого в п.1.1 кредитного договору.

Додатковою угодою №2 від 02.06.2008р., що є невідємною частиною кредитного договору, сторони внесли зміни до п.п.1.1, 3.1, встановивши, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в валюті кредиту за процентними ставками: а) 17% річних за період з дня видачі по 02.06.2008р., б) 20% річних, починаючи з 03.06.2008р. до строку повернення кредиту, зазначеного в п.2.4 цього договору; в)у випадку порушення позичальником строків погашення відповідно до графіку встановлення ліміту (додаток №1 до цього договору) 30% річних від суми не виконаного своєчасно зобовязання за кредитом відповідно до вищевказаного графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості, але не більше строку остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.1 цього договору; г)30% за період з 07.08.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, та додаткову угоду до нього, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Сторонами дотримані приписи ст.ст.207, 1055 ЦК щодо форми правочину, кредитний договір про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо відсутності у наявних в матеріалах справи №19/98 копіях додаткових угод №1 від 21.04.2008р. та №2 від 02.06.2008р. печатки СП ІІ ТОВ „Флеш Байк України”, оскільки в судовому засіданні 27.09.2011р. судом оглянуто оригінали зазначених угод, на яких є печатки сторін.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. (з додатковими угодами до нього), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1.2 статуту Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” (протокол №4 від 02.09.2009р.) з метою приведення у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” статут банку викладено в новій редакції та змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит”.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. виступає Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання п.2.1 кредитного договору про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. банк декількома траншами перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 675675,79 грн., що підтверджується копіями меморіальних ордерів, наявними в матеріалах справи.

Водночас, протягом дії кредитного договору, банком відповідно до п.п.2,5, 3.1 кредитного договору нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами та комісійна винагорода.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, кредитні кошти в строки, визначені Графіком встановлення ліміту за поновлюваною кредитною лінією, не повернув, відсотки за користування кредитними коштами в строки та в розмірі, визначені договором не сплачував, у звязку з чим банк звернувся до нього з листом №04/2930 від 12.06.2008р., в якому вимагав погасити заборгованість за кредитним договором, сплатити штрафи. Незважаючи на отримання вищевказаної вимоги 19.06.2008р. уповноваженою особою позичальника, вона була залишена без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 585450,00 грн., заборгованість за несплаченими відсотками в сумі 18109,45 грн., заборгованість з несплаченої комісійної винагороди в сумі 3512,70грн.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/98 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 585450,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 18109,45 грн., заборгованість з комісійної винагороди в сумі 3512,70грн. правомірними, доведеними належним чином, тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені встановлений договором відповідає розміру, встановленому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків повернення кредитних коштів, позивачем відповідно до п.7.1 кредитного договору нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 3834,09 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, тому позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3834,09 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення позову з огляду те , що позивач звернув стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю Петтенуццо Урубано Гекторовичу (далі „іпотекодавець” або „майновий поручитель”), та наявність виконавчого провадження з виконання напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки за забезпечувальною угодою, суд відхиляє з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи №19/98 та не заперечується сторонами, заборгованість позичальника за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. на теперішній час не погашена, виконавче провадження зі звернення стягнення на нерухоме майно, яким забезпечувалось виконання кредитних зобовязань, триває. Отже, наразі майнові права банку порушені внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань і можуть бути захищені всіма засобами, передбаченими чинним законодавством.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Помилковий висновок відповідача про звільнення його від виконання зобовязань, у звязку з тим, що позивач скористався своїм правом іпотекодержателя спростовується фактичними обставинами справи та нормами діючого законодавства.

Як встановлено судом та підтверджено сторонами по справі, фактичного виконання зобовязань за кредитним договором з боку відповідача та/або майнового поручителя на час розгляду справи не відбулося.

Частиною першою ст.11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З вказаних норм законодавства України випливає, що:

майновий поручитель, у розумінні Закону України "Про іпотеку", та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержателем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки;

кредитор (іпотекодержатель) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майнового поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням тільки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У звязку з викладеним, суд дійшов висновку що зобов'язання відповідача та іпотекодавця відповідати перед позивачем за виконання відповідачем зобов'язань за кредитного договору про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. має ознаки солідарного, в якому боржник іпотекодавець відповідає за виконання основного зобовязання з вартості предмету іпотеки.

З огляду на викладене, суд застосовує до спірних правовідносин ч.1 ст.543 ЦК України, за якою кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. До того ж суд ознайомлений з аналогічну судовою практикою Вищого господарського суду України від 08.06.2011 по справі № 55/249-10.

За приписами ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Тільки виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, о на час розгляду справи зобовязання за кредитним договором не виконані, суд приходить до висновку, що отримання позивачем виконавчого документу про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, та подальше порушення виконавчого провадження з його виконання, не позбавляє банк права звернутись до господарського суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з позичальника.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.16, 18, 20, 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Закону України „Про іпотеку”, ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, м.Київ до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м. Маріуполь про стягнення за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р. 610906,24 грн., з яких заборгованість за кредитом 585450,00грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 18109,45 грн., заборгованість по комісії 3512,70 грн., пеня 3834,09 грн. задовольнити.

Стягнути зі Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна” (87500, м.Маріуполь Донецької області, вул. Італійська, 9, ЄДРПОУ 24651206) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” (04050, м.Київ, вул. Артема, 60, ЄДРПОУ 09807856) заборгованість за кредитним договором про поновлювану кредитну лінію №82/2007 від 07.08.2007р., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 585450,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 18109,45 грн., заборгованість з комісійної винагороди в сумі 3512,70 грн., пеню в сумі 3834,09 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6109,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 14.10.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >