Рішення № 18887723, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 33/150

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Толкуновій Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Колективного підприємства „Житомирводпроект”, м.Житомир (код ЄДРПОУ 13550570)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальний союз промисловості Донбасу”, м.Макіївка (код ЄДРПОУ 30502954)

про стягнення 98867грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №2506 від 25.06.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю №1.2 від 10.01.2011р.

В судовому засіданні 06.09.2011р.

оголошено перерву до 14.09.2011р.,

04.10.2011р. оголошено перерву до

11.10.2011р., на підставі

ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Колективне підприємство „Житомирводпроект”, м.Житомир звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальний союз промисловості Донбасу”, м.Макіївка про стягнення 98867грн.00коп.

Ухвалою від 18.08.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/150, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №5696 від 24.10.2008р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 98867грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №5696 від 24.10.2008р., протоколу, переліку ділянок, на які буде складена проектно-кошторисна документація, календарного плану, накладної №7 від 03.02.2009р., акту приймання готової продукції, робіт, послуг від 13.02.2009р., листів №У-6/32 від 27.01.2010р., №У-6/47 від 10.02.2010р., №169/01-30/24 від 26.02.2010р., №95 від 09.03.2010р., №400/01-17/04 від 26.04.2010р., №У-6/425 від 18.10.2010р., претензії №У-6/70 від 17.02.2011р., повідомлень про вручення поштового відправлення від 10.02.2010р., від 17.05.2010р., описів вкладення до цінного листа від 17.05.2010р., від 19.07.2011р., від 05.08.2011р., фіскальних чеків №7886 від 17.05.2010р., №9542 від 19.07.2011р., №1991 від 05.08.2011р., листів-вимоги б/н від 18.07.2011р., б/н від 05.08.2011р., рахунків №27 від 05.08.2011р., №54 від 13.02.2009р., акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача 05.09.2011р. надано клопотання, за яким останній просить суд залишити позов без розгляду у звязку з тим, що довірена особа, якою підписано позовну заяву, не перебуває у трудових відносинах з позивачем, цивільно-правові відносини довіреної особи з позивачем не підтверджені належними доказами, яке судом відхилено з огляду на те, що зазначене твердження представника відповідача є необґрунтованим та безпідставним.

Наведену вище позицію представник відповідача висловив також у своєму відзиві на позовну заяву.

11.10.2011р. представником відповідача надано клопотання, за яким останній визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців за наданим графіком.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

24.10.2008р. між Колективним підприємством „Житомирводпроект” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Індустріальний союз промисловості Донбасу” (замовник) укладено договір на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт №5696 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе (передає) виконання робіт з розроблення робочого проекту: „Ліквідація наслідків паводку 23-26.08.2008р. на річках переходи та переїзди в Верховинському районі Івано-Франківської області”. Робочий проект. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, що є предметом договору, виконуються на підставі завдання на проектування (розділ 1 Договору).

За п.1.1. Договору зміст і терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом, що є невідємною частиною цього договору.

Приймання й оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється згідно з вимогами завдання на проектування або іншого документа на проведення робіт (п.1.2. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Вартість розробки проектно-кошторисної документації визначена протоколом узгодження твердої ціни, яка складає всього за договором 98867грн.00коп. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору замовник до видання проектного рішення перераховує аванс в розмірі від 10% до 30% твердої ціни. Остаточний розрахунок здійснюється згідно акту виконаних робіт.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання готової продукції, робіт, послуг від 13.02.2009р. на суму 98867грн.00коп., який підписаний з боку виконавця. Та враховуючи письмові пояснення відповідача, за якими останній підтвердив виконання позивачем робіт, визначених спірним договором, на суму 98867грн.00коп, та приймання їх відповідачем, суд дійшов висновку, що роботи виконавцем належно виконані та прийняті замовником без заперечень.

Однак, ні в установлений Договором строк, ні на вимогу виконавця роботи сплачені замовником не були, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 98867грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

Крім того, представником відповідача надане клопотання, за яким останній визнає наявність заборгованості у розмірі 98867грн.00коп.

Отже, суд робить висновок, що заборгованість у розмірі 98867грн.00коп. відповідачем не погашена до теперішнього часу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 98867грн.00коп.обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 11.10.2011р. представником відповідача надане клопотання, за яким останній просить розстрочити виконання рішення господарського суду на шість місяців наступними чином:

- до 30.10.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.11.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.12.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.01.2012р. 16682грн.00коп.;

- до 30.02.2012р. 16682грн.00коп.;

- до 30.03.2012р. 16681грн.67коп.

Представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення за наданим графіком, про що надав письмове пояснення.

Враховуючи приписи ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, надані представниками клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити надані клопотання та розстрочити виконання рішення на шість місяців за наданим графіком.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Колективного підприємства „Житомирводпроект”, м.Житомир звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальний союз промисловості Донбасу”, м.Макіївка про стягнення 98867грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальний союз промисловості Донбасу” (86156, Донецька область, м.Макіївка, мікрорайон „Зелений”, буд.11А, кв.124, код ЄДРПОУ 30502954) на користь Колективного підприємства „Житомирводпроект” (10001, м.Житомир, вул.Київська, буд.81, код ЄДРПОУ 13550570) суму заборгованості у розмірі 98867грн.00коп., державне мито в розмірі 988грн.67коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення на 6 місяців за наступним графіком:

- до 30.10.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.11.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.12.2011р. 16682грн.00коп.;

- до 30.01.2012р. 16682грн.00коп.;

- до 30.02.2012р. 16682грн.00коп.;

- до 30.03.2012р. 16681грн.67коп.

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >