Рішення № 18887092, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 38/195

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандартойл”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг”, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості в розмірі 40 904,00грн, суми індексу інфляції в розмірі 485,16грн, 3% річних у розмірі 437,06грн., пені у розмірі 2258,12грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- за дов. №б/н від 01.09.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Стандартойл”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг”, м.Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 40 904,00грн, суми індексу інфляції в розмірі 485,16грн, 3% річних у розмірі 437,06грн., пені у розмірі 2258,12грн., а всього 44084,34грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р., специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, докази часткової оплати відповідачем поставленого товару, розрахунок ціни позову, претензію №2705 від 27.05.2011р., невиконання відповідачем своїх зобовязань, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стандартойл” (за договором постачальник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг” (за договором покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобовязався передати у власність покупця нафтопродукти (далі-товар) найменування, кількість і ціна яких узгоджується сторонами у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору, а покупець зобовязався своєчасно оплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов договору. Загальна сума орієнтовно складає 1000000,00грн.

Право власності на товар переходить до покупця у момент підписання видаткової накладної на партію товару, і з цього моменту знаходиться на відповідальному зберіганні постачальника. (п.1.3)

Розділом 2 договору сторони визначили умови поставки.

Так, пунктом 2.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється шляхом заправки автотранспорту уповноважених представників покупця згідно паливних відомостей на разовий відпуск товару (далі Бланки) або з використанням заправних відомостей на автозаправних станціях (АЗС) постачальника.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у договорі, в строк не більш 14 календарних днів з дати поставки товару згідно п.2.1 договору, якщо інші умови оплати не зазначені у специфікаціях до договору (п.2.6).

Розділом 3 договору сторони визначили відповідальність сторін.

За порушення строків оплати, передбачених договором і специфікаціями, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня, від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочки (п.3.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання. Дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін. Договір вважається розірваним після завершення всіх розрахунків між сторонами. У випадку, якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п.5.3 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією №СО-0000127 від 04.04.2011р. до договору поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р. сторони визначили найменування, кількість літрів, суму з ПДВ, яка складає 15555,00грн. Крім того, сторони визначили строк оплати товару протягом 1 банківського дня з моменту підписання специфікації.

Специфікацією №СО-0000130 від 05.04.2011р. до договору поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р. сторони визначили найменування, кількість літрів, суму з ПДВ, яка складає 549,00грн. Крім того, сторони визначили строк оплати товару протягом 1 банківського дня з моменту підписання специфікації.

Специфікацією №СО-0000133 від 05.04.2011р. до договору поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р. сторони визначили найменування, кількість літрів, суму з ПДВ, яка складає 36800,00грн. Крім того, сторони визначили строк оплати товару протягом 1 банківського дня з моменту підписання специфікації.

Вказані специфікації підписані сторонами та скріплені печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору та специфікацій до нього, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними №№СО-0000098 від 04.04.2011р. на суму 15 555,00грн., СО-0000102 від 05.04.2011р. на суму 549,00грн., №СО-0000106 від 05.04.2011р. на суму 36800,00грн, а разом 52 904,00грн, які містяться у матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару по вищезазначеним накладним підтверджується підписом на вказаних накладних представників відповідача та відтиском печатки підприємства відповідача.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 12 000,00грн., що підтверджено банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем, у нього виникла заборгованість у розмірі 40 904,00грн.

27.05.2011р. позивач направив відповідачу претензію №2705 від 27.05.2011р., якою вимагав оплатити заборгованість по договору поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р., але відповідач залишив вимогу без відповіді та виконання.

Таким чином, оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за переданий товар, у нього виникла заборгованість у розмірі 40 904,00грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені згідно п.3.2 договору у розмірі 2258,12грн., 3% річних у розмірі 437,06грн. та інфляційних у розмірі 485,16грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 2.6 договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у договорі, в строк не більш 14 календарних днів з дати поставки товару згідно п.2.1 договору, якщо інші умови оплати не зазначені у специфікаціях до договору.

Відповідно до умов специфікацій строк оплати товару складає 1 банківський день з моменту підписання специфікації.

Судом встановлено, що специфікація №СО-0000127 від 04.04.2011р. та видаткова накладна на суму 15555,00грн. підписана сторонами 04.04.2011р., а специфікація №СО-0000130 від 05.04.2011р. на суму 549,00грн. та специфікація №СО-0000133 від 05.04.2011р. на суму 36800,00грн., а також видаткові накладні до вказаних специфікацій підписані сторонами 05.04.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобовязання щодо оплати отриманого товару в строки обумовлені специфікаціями до договору в повному обсязі не виконав, а здійснив часткову оплату у розмірі 12 000,00грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 40 904,00грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором поставки нафтопродуктів через АЗС №06-12 від 06.12.2010р., (п.3.2) передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених договором і специфікаціями, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій у період, в якому нараховується пеня, від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочки.

Позивач з посиланням на п.3.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 07.04.2011р. по 15.08.2011р., в розмірі 2 258,12грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у період нарахування.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені в розмірі 2 258,12грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 07.04.2011р. по 15.08.2011р. у розмірі 437,06грн. та інфляційних у розмірі 485,16грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% у розмірі 437,06грн. та інфляційних у розмірі 485,16грн., є такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандартойл”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 40 904,00грн., суми індексу інфляції в розмірі 485,16грн., 3% річних у розмірі 437,06грн., пені у розмірі 2258,12грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг”, м. Донецьк (83054, м.Донецьк, пр.Київський, 53/19, ЄДРПОУ 34899712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандартойл”, м. Донецьк (83001, м.Донецьк, пр.25-Річчя РККА, 1-в, офіс №403, ЄДРПОУ 36695538) суму заборгованості в розмірі 40 904,00грн., суму індексу інфляції в розмірі 485,16грн., 3% річних у розмірі 437,06грн., пеню у розмірі 2258,12грн., державне мито у розмірі 440,84грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю “Тас-Трейдінг”, м. Донецьк видати довідку про повернення зайве сплаченого державного мита у сумі 21,77грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.10.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >