Рішення № 18886340, 21.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.11 р. Справа № 29/35

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Соболева С.М.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес”, м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства „Промислова-комерційна фірма „Русич”, с.Ілліча, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 46761,83грн., пені у сумі 10221,00грн., 3% річних у розмірі 1687,00грн., інфляційних витрат у сумі 5189,30грн., процентів за користування чужими грошовими коштами від суми боргу у розмірі 5144,05грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №.52/10 від 16.11.2010р.)

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес”, м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Промислова-комерційна фірма „Русич”, с.Ілліча, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 46761,83грн., пені у сумі 10221,00грн., 3% річних у розмірі 1687,00грн., інфляційних витрат у сумі 5189,30грн., процентів за користування чужими грошовими коштами від суми боргу у розмірі 5144,05грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №11/08 від 11.08.2008р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №11/08 від 11.08.2008р., специфікації №1 від 11.08.2008р., специфікації №2/1 від 01.09.2008р., специфікації №2/2 від 01.09.2008р., специфікації №3 від 09.09.2008р., специфікації №4 від 09.09.2008р., виписки з банківського рахунку стосовно здійсненої Позивачем попередньої оплати, видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 28 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 28 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 174, 216, 217, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 525, 526, 530, 546, 610, 625 Цивільного кодексу України.

23.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом головного бухгалтеру та генерального директора з якої вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес” та Приватним підприємством „Промислова-комерційна фірма „Русич” відсутні інші правовідносини з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, також надано належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №11/08 від 11.08.2008р., специфікацій.

12.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії видаткових накладних та рахунків.

Заявою від 11.04.2011р. №б/н Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення лише суму боргу у розмірі 46761,83грн., пеню у сумі 5538,00грн., 3% річних у розмірі 2002,43грн., інфляційні витрати у розмірі 6698,60грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 11.04.2011р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.05.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Макарової Ю.В., Довгалюк В.О.

30.06.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані наступні документи: претензії №1270 від 28.12.2009р., опису поштового вкладення, копії журналу вихідної кореспонденції ТОВ „Торговий дім заводу Прогрес.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.07.2011р. замінено склад судової колегії, замість судді Довгалюк В.О. призначено суддю Сгару Е.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. замінено склад судової колегії замінено суддю Сгару Е.В. та суддю Макарову Ю.В. на суддю Довгалюк В.О. та суддю Соболеву С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.09.2011р. замінено склад судової колегії замінено суддю Довгалюк В.О. на суддю Курило Г.Є.

Заявою від 21.09.2011р. №б/н Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення лише суму боргу у розмірі 46761,83грн., 3% річних у розмірі 2002,43грн., інфляційні витрати у розмірі 6698,60грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 21.09.2011р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання зявився 21.09.2011р. підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.09.2011р. №б/н.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців а саме: 85143 , Донецька область, Костянтинівський район, сел.Ілліча, вул.Кирпичка, буд. 2

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2008 року між Приватним підприємством „Промислова-комерційна фірма „Русич” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес” (Покупець) було укладено договір №11/08, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність Покупця металопрокат, далі Продукція, а Покупець зобовязується прийняти цю Продукцію та оплатити її на умовах, вказаних у даному Договорі та Специфікаціях, які є невідємними частинами у вигляді Додатків до Договору.

Згідно п.1.2 договору найменування Продукції, асортимент, одиниця виміру, кількість, строки поставки, ціна зазначаються у специфікаціях.

У пункті 2.1 сторони встановили, що сума договору встановлюється як сума вартостей, зазначених у специфікаціях до даного договору.

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо ціни продукції та порядку розрахунків:

- ціна продукції встановлюється за згодою сторін та вказується у специфікаціях, які є невідємними частинами даного Договору (п.3.1 Договору);

- оплата Продукції здійснюється Покупцем, у відповідності з виставленим Постачальником рахунком-фактурою за цінами, встановленими у специфікаціях на кожну партію продукції (п.3.3 Договору);

- порядок оплати 100% передоплата загальної суми вартості Продукції, шляхом переводу безрахунковим платежем грошових коштів у національній валюті України на поточний банківський рахунок Постачальника (п.3.4 Договору);

Відповідно п.4.2 договору датою поставки та момент передачі партії Продукції у власність Покупця є дата, зазначена у видатковій накладній.

Згідно п.7.2 договору Постачальник несе відповідальність за недодержання строків поставки та виплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленої партії Продукції за кожен день прострочення.

Сторонами підписано специфікацію №1 від 11.08.2008р. до договору, де визначили найменування, кількість, ціну продукції, та встановили строк поставки 10-15 банківських днів з моменту отримання 100% передплати.

Сторонами підписано специфікацію №2/1 від 01.09.2008р. до договору, де визначили найменування, кількість, ціну продукції, та встановили строк поставки 10-15 банківських днів з моменту отримання 100% передплати.

Сторонами підписано специфікацію №2/2 від 01.09.2008р. до договору, де визначили найменування, кількість, ціну продукції, та встановили строк поставки 25-30 банківських днів з моменту отримання 100% передплати.

Сторонами підписано специфікацію №3 від 09.09.2008р. до договору, де визначили найменування, кількість, ціну продукції, та встановили строк поставки 10-15 банківських днів з моменту отримання 100% передплати.

Сторонами підписано специфікацію №4 від 09.09.2008р. до договору, де визначили найменування, кількість, ціну продукції, та встановили строк поставки 20-25 банківських днів з моменту отримання 100% передплати.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена передплата у розмірі 506090,48грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.20-21).

Відповідачем в порушення умов договору була здійснена лише часткова поставка на суму 459328,64грн., що підтверджується видатковими накладними №17 від 21.08.2008р. на суму 125250,12грн., №22 від 24.09.2008р на суму 41750,04грн., №25 від 10.10.2008р. на суму 81034,68грн., №26 від 17.10.2008р. на суму 16700,02грн., №29 від 23.10.2008р. на суму 16700,02грн., №31 від 05.11.2008р. на суму 50100,05грн., №36 віл 25.12.2008р. на суму 5697,00грн., №11 від 23.03.2009р. на суму 77515,07грн., №40 від 02.11.2009р. на суму 44581,64грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №0980 від 14.10.2009р. з вимогою здійснити поставку у повному обсязі.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1270 від 28.12.2009р. з вимогою повернути передплату у розмірі 46761,83грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 11 серпня 2008 року було укладено договір №11/08, та підписано до вказаного договору специфікації де визначено строк поставки продукції.

Відповідачем для оплати були виставлені рахунок №У-41 від 13.08.2008р. на суму 250500,24грн., №У-40 від 29.08.2008р. на суму 255590,24грн.

Позивач здійснив передплату у сумі 506090,48грн, що підтверджується платіжним дорученням, чим виконав умови п.3.4 Договору.

Проте, Відповідач поставив товар який передбачено у специфікації частково на суму 459328,64грн. , чим не виконав узятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобовязання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача з моменту предявлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію №1270 від 28.12.2009р. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 46791,83грн. (докази направлення підтверджені описом вкладення, де стоїть печатка 28.12.2009р. укрпошти (а.с.115). Відповідно наказу Міністерства транспорту у та звязку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 28.12.2009р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 08.01.2010 року право на повернення попередньої оплати у розмірі 46761,83 грн.

Відповідач порушив зобовязання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 46761,83грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростував припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати 17092,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 6698,60грн., 3% річних від суми загального боргу складає 2002,43грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив, що Позивачем визначений невірний період прострочення з 03.11.2009р., оскільки у Позивача виникло право на повернення попередньої оплати тільки 08.01.2010 року, отже період прострочення починається з 08.01.2010 р.

-Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині стягнення інфляційних витрат за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” встановив, що визначена позивачем інфляційна перевищує розмір індексації, оскільки Позивачем невірно визначений період прострочення. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції підлягає стягненню лише за період з січня 2010 року по березень 2011 рік у розмірі 5955,08грн.

-Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу за період прострочення з 08.01.2010р. по 07.04.2011р. (за 455 день) у розмірі 1748,76грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес”, м.Київ до Приватного підприємства „Промислова-комерційна фірма „Русич”, с.Ілліча, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 46761,83грн., 3% річних у розмірі 2002,43грн., інфляційних витрат у сумі 6698,60грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Промислова-комерційна фірма „Русич” (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Ілліча, вул.Кирпична, буд. 2, ЄДРПОУ 13536305, р/р 26007265728750 ДВФ АКБ „Укрсоцбанк”, м.Костянтинівка, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес” (01021, м.Київ, вул.Грушевського, 28/2, оф. 2, ЄДРПОУ 31089115, р/р 26007810143980 філія „Центральне РУ” ВАТ Банк „Фінанси та кредит” м. Київ, МФО 300937) заборгованість у розмірі 46761,83грн., інфляційні витрати у сумі 5955,08грн., 3% річних у розмірі 1748,76грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Промислова-комерційна фірма „Русич” (85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Ілліча, вул.Кирпична, буд. 2, ЄДРПОУ 13536305, р/р 26007265728750 ДВФ АКБ „Укрсоцбанк”, м.Костянтинівка, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім заводу „Прогрес” (01021, м.Київ, вул.Грушевського, 28/2, оф. 2, ЄДРПОУ 31089115, р/р 26007810143980 філія „Центральне РУ” ВАТ Банк „Фінанси та кредит” м. Київ, МФО 300937))компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 677,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 21.09.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Соболєва С.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.11р.