Рішення № 18886161, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 13/126

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Словянська дистрибюторська компанія”, Донецька обл., м. Словянськ

про зобовязання повернути товар у сумі 44130грн.90коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю № 18 від 23.04.2011р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Словянська дистрибюторська компанія”, Донецька обл., м. Словянськ (далі відповідач) про зобовязання повернути товар у сумі 44130грн.90коп.

Ухвалою від 20.07.2011р. суд порушив провадження у справі, призначив до розгляду на 09.08.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 14.09.2011р. суд задовольнив клопотання позивача та продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 04.10.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за договором дистрибюції № 0203-09ц від 01.03.2009р. здійснив поставку та передав на відповідальне зберігання товар разом із зворотною тарою, однак відповідач належним чином не виконав зобовязання по поверненню товару та зворотної тари, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою зобовязати відповідача повернути товар у сумі 44130грн.90коп.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору дистрибюції № 0203-09ц від 01.03.2009р., додаток № 4 до договору, специфікації до договору, актів передання товарів на відповідальне зберігання № ОД П -0000003898 від 02.12.2009р. та № ОД П-0000000754 від 12.03.2009р., накладних № ХД РН 000002668 від 11.06.2009р., № ХД РН 000002843 від17.06.2009р., № ХД РН 000002971 від 23.06.2009р., №ХД РН 000003018 від 24.06.2009р., № ХД РН 000003066 від 25.06.2009р., № ХД РН 000003462 від 10.07.2009р., № ХД РН 000003628 від 15.07.2009р., № ХД РН 000003837 від 22.07.2009р., № ХД РН 000003906 від 24.07.2009р., № ХД РН 000004036 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004039 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004698 від 19.08.2009р., № ХД РН 000004700 від 19.08.2009р., № ХД РН 000005016 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005019 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005615 від 28.09.2009р., № ХД РН 000005718 від 30.09.2009р., № ХД РН 000005722 від 30.09.2009р., № ХД РН 000006336 від 09.11.2009р., № ХД РН 000006390 від 11.11.2009р., № ХД РН 000006527 від 18.11.2009р., № ХД РН 000006579 від 20.11.2009р., за якими позивач поставив відповідачу товар разом з возвратною тарою, вимоги № 525/4-10ц від 26.11.2010р.

09.08.2011р. через канцелярію позивач супровідним листом № 445/4-11ц від 03.08.2011р. надав суду для залучення до матеріалів справи довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера № 442/4.1-11ц від 01.08.2011р., якою повідомив, що відповідач отримав на відповідальне зберігання та не повернув мінеральну воду „Боржомі”, 0,5л. (шкло), в кількості 3240 пляшок по ціні 7грн.46коп., на суму 24170грн.40коп.; мінеральну воду „Боржомі”, 1,0 л. (МП ПЕТ), в кількості 2250 пляшок по ціні 7грн.97коп., на суму 17932грн.50коп.; піддони в кількості 6 штук, заставною вартістю 28грн.00коп. на суму 168грн.00коп.; піддони в кількості 60 штук, заставною вартістю 31грн.00коп. на загальну суму 1860грн.00коп.; надав товарно транспортну накладну.

02.09.2011р. позивач надав письмові прояснення № 475/4-11ц від 29.08.2011р., якими повідомив, що звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення спірних піддонів, яка була направлена 01.12.2010р.

Письмовими поясненнями № 538/4-11ц від 26.09.2011р. зазначив, що вимоги щодо повернення товару, переданого на відповідальне зберігання регулюються ст.ст. 938, 953 Цивільного кодексу України.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє суд призначив розгляд справи на 28.09.2011р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи містяться витяг з ЄДР серії АЄ № 167770 станом на 01.08.2011р., з якого вбачається, що „Товариство з обмеженою відповідальністю “Словянська дистрибюторська компанія”, Донецька обл., м. Словянськ, ідентифікаційний код 32466536, знаходиться за адресою: 84102, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Гончарна, будинок 5А. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Проте ухвали суду повернулися з відміткою органу поштового звязку за відсутністю адресату.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою не проживає", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.03.2009р. між позивачем (Компанія) та відповідачем (Дистрибютор) був укладений договір дистрибюції № 0203-09ц, згідно з яким Компанія зобовязується відповідно до умов цього Договору передавати Дистрибютору товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, визначених у цьому договорі, а Дистрибютор зобовязується приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього Договору, сплатити його вартість, та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідних послуг на території відповідно до умов, що визначені цим Договором.

Згідно п.7.1, п.7.3, п. 7.4 укладеного договору Компанія має право передати дистриб”ютору товар на зберігання, а Дистриб”ютор зобов”язується зберігати переданий товар. При цьому передача товару на зберігання відбувається в момент розвантаження транспорту, шляхом підписання супровідних документів в яких зазначено, що товар передано на зберігання. Моментом переходу до дистриб”ютора ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару при передачі на зберігання є підписання акта передачі на зберігання та товарно-транспортної накладної представником дистриб”ютора.

Згідно п. 7.5 договору протягом строку зберігання Дистрибютор за згодою компанії може отримати такий товар у власність на підставі замовлення, надісланого повноваженому представнику компанії.

Пунктом 5.2 договору дистриб”юції № 0203-09ц від 01.03.2009р. сторони встановили, що прийом товару на зберігання здійснюється по заставним цінам, що вказані в супроводжуючих кожну партію товару актах передачі товару на зберігання.

У відповідності до абз. 25 підпункту 9.2. договору дистриб”ютор за вимогою компанії виконати повернення товару по заставних цінах, які вказані в відповідних актах передачі товару на відповідальне зберігання.

Відповідно п. 8.7 договору товар постачається на піддонах, з випаленим логотипом „ІDS”. Піддони є зворотною тарою. Заставна вартість та кількість зворотної тари встановлюється компанією та відмічається в супровідних документах.

Пунктом 8.8 договору сторони встановили, що піддони, які є зворотною тарою, дистрибютор повертає компанії партіями по 500 штук в термін 30 днів з моменту їх отримання рейсом автотранспорту компанії. Проте в будь якому разі піддони повинні бути повернуті Дистрибютором компанії в термін 180 днів. В випадку, коли Дистрибютор не повернув піддони компанії в термін 180 днів або у випадку припинення дії цього договору, компанія проводить їх реалізацію Дистрибютору з збільшенням заборгованості останнього перед компанією на суму реалізації.

Пунктом 9.2 договору встановлені обовязки дистрибютора, зокрема дистрибютор зобовязаний попередати компанію про готовність повернути чергову партію піддонів за сім робочих днів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання умов договору за актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД-П-0000003898 від 02.12.2009р. передав Боржомі 0,5л (скло) газована мін. вода х 12пл. в кількості 3240шт., залогової вартістю 24170грн.40коп., Боржомі 1,0л (МП ПЕТ) газована мін. вода в кількістю 2250шт., залогової вартістю 17932грн.50коп., всього позивачем був переданий товар в кількості 5490 штук, на суму 42102грн.90коп. та піддони в кількості 6 штук, залоговою вартістю 168грн.;

За актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД П 0000000754 від 12.03.2009р. позивачем були передані відповідачу піддони в кількості 5 штук, ціною 31грн.00коп., залоговою вартістю 155грн.00коп.

Крім того, позивачем за видатковими накладними № ХД РН 000002668 від 11.06.2009р., № ХД РН 000002843 від17.06.2009р., № ХД РН 000002971 від 23.06.2009р., №ХД РН 000003018 від 24.06.2009р., № ХД РН 000003066 від 25.06.2009р., № ХД РН 000003462 від 10.07.2009р., № ХД РН 000003628 від 15.07.2009р., № ХД РН 000003837 від 22.07.2009р., № ХД РН 000003906 від 24.07.2009р., № ХД РН 000004036 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004039 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004698 від 19.08.2009р., № ХД РН 000004700 від 19.08.2009р., № ХД РН 000005016 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005019 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005615 від 28.09.2009р., № ХД РН 000005718 від 30.09.2009р., № ХД РН 000005722 від 30.09.2009р., № ХД РН 000006336 від 09.11.2009р., № ХД РН 000006390 від 11.11.2009р., № ХД РН 000006527 від 18.11.2009р., № ХД РН 000006579 від 20.11.2009р. був поставлений товар разом із зворотною тарою, всього позивач поставив піддони заставною вартістю 31грн.00коп. в кількості 55 штук на загальну суму 1705грн.00коп.

Однак, відповідач, отримавши вищезазначений товар на відповідальне зберігання та зворотною тару за зазначеними накладними, всупереч умовам договору та нормам діючого законодавства позивачу не повернув.

Позивач зазначає, що станом на 01.08.2011р., згідно із довідкою № 442/4.1-11ц за підписом генерального директора та головного бухгалтера, переданий позивачем товар, а саме вода „Боржомі”, 0,5 л. (скло), в кількості 3240 пляшок по ціні 7грн.46коп., на суму 24170грн.40коп.; мінеральна воду „Боржомі”, 1,0 л. (МП ПЕТ), в кількості 2250 пляшок по ціні 7грн.97коп., на суму 17932грн.50коп.; піддони в кількості 6 штук, заставною вартістю 28грн.00коп. на суму 168грн.00коп.; піддони в кількості 60 штук, заставною вартістю 31грн.00коп. на загальну суму 1860грн.00коп., всього загальною вартістю 44130грн.90коп. не повернутий.

Вимогою № 525/4 10ц від 26.11.2010р. позивач просив відповідача протягом 7 календарних днів повернути товар та піддони, передані на відповідальне зберігання та зворотною тару - піддони, поставлену разом з товаром за видатковими накладними, у випадку неможливості повернення товару та піддонів вимагав відповідача відшкодувати їх заставну вартість.

Проте позивач стверджує, що станом на час розгляду справи відповідач не надав жодну відповідь на направлену претензії, не вчинив жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, возвратна тара та товар не повернуті, їх залогова вартість не оплачена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не повернув/оплатив зворотну тару та товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є зобовязання відповідача повернути товар у сумі 44130грн.90коп., у звязку з неналежним виконанням умов договору дистрибюції № 0203-09ц від 01.03.2009р.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір дистрибюції № 0203-09ц від 01.03.2009р. є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи різних договорів.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки, договору зберігання.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відносно вимог позивача щодо повернення товару, переданого на відповідальне зберігання, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно п. 5.2 договору прийом товару на зберігання здійснюється по заставним цінам, що вказані в супроводжуючих кожну партію актах передачі товару на зберігання.

Як зазначалось, позивач за актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД П 0000003898 передав Боржомі 0,5 л (скло) газована мін. вода х 12пл. в кількості 3240шт., залогової вартістю 24170грн.40коп., боржомі 1,0 л (МП ПЕТ) газова мін. вода в кількістю 2250шт., залоговою вартістю 17932грн.50коп., всього позивачем був переданий товар в кількості 5490 штук, на суму 42102грн.90коп. та піддони в кількості 6 штук, залоговою вартістю 168грн.; за актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД П 0000000754 від 12.03.2009р. позивачем були передані відповідачу піддони в кількості 5 штук, ціною 31грн.00коп., залоговою вартістю 155грн.00коп.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними актами підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною. Сторонами не надано жодних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, яки б свідчили на виконання п. 7.5 договору про бажання відповідача отримати товар у власність, відповідач жодного разу не звертався до позивача з проханням реалізувати зазначений товар, в матеріалах справи відсутні будь яка переписка сторін з цього приводу.

У відповідності до абз. 25 підпункту 9.2. договору дистриб”ютор зобовязаний за вимогою компанії виконати повернення товару по заставних цінах, які вказані в відповідних актах передачі товару на відповідальне зберігання.

Сторони у договорі строк повернення або оплати товару, піддонів, переданих на відповідальне зберігання не встановлювали.

Згідно ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобовязання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобовязання у семиденний термін з дня предявлення вимог кредитором.

Так, позивач вимогою № 525/4-10ц від 26.11.2010р. просив відповідача протягом 7 календарних днів повернути товар та піддони або їх заставну вартість, переданих за актом № ОД П 0000003898 та № ОД П 0000000754. Зазначена вимога була надіслана цінним листом 01.12.2010р., про що свідчать наявні в матеріалах справи засвідчені копії поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист.

Враховуючи, що вимога була надіслана ще в 2010 році, станом на час звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, строк повернення товару та піддонів наступив та почалося прострочення виконання зобовязання по поверненню Боржомі 0,5л (скло) газована мін. вода х 12пл. в кількості 3240шт., залогової вартістю 24170грн.40коп., Боржомі 1,0л (МП ПЕТ) газова мін. вода в кількістю 2250шт., залоговою вартістю 17932грн.50коп., всього позивачем був переданий товар в кількості 5490 штук, на суму 42102грн.90коп., піддонів в кількості 6 штук, ціною 28грн.00коп., залоговою вартістю 168грн.; піддонів в кількості 5 штук, ціною 31грн.00коп., залоговою вартістю 155грн.00коп.

Доказів повернення товару та піддонів на суму 42425грн.99коп. суду не представлені.

Отже, відповідач, отримавши товар на відповідальне зберігання, свої зобовязання, передбачені п. 9.2 договору та нормами діючого законодавства взагалі не виконав.

Стосовно вимог позивача щодо примусового зобовязання відповідача повернути зворотною тару, переданої позивачем за видатковими накладними, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, позивачем за видатковими накладними № ХД РН 000002668 від 11.06.2009р., № ХД РН 000002843 від17.06.2009р., № ХД РН 000002971 від 23.06.2009р., №ХД РН 000003018 від 24.06.2009р., № ХД РН 000003066 від 25.06.2009р., № ХД РН 000003462 від 10.07.2009р., № ХД РН 000003628 від 15.07.2009р., № ХД РН 000003837 від 22.07.2009р., № ХД РН 000003906 від 24.07.2009р., № ХД РН 000004036 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004039 від 28.07.2009р., № ХД РН 000004698 від 19.08.2009р., № ХД РН 000004700 від 19.08.2009р., № ХД РН 000005016 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005019 від 31.08.2009р., № ХД РН 000005615 від 28.09.2009р., № ХД РН 000005718 від 30.09.2009р., № ХД РН 000005722 від 30.09.2009р., № ХД РН 000006336 від 09.11.2009р., № ХД РН 000006390 від 11.11.2009р., № ХД РН 000006527 від 18.11.2009р., № ХД РН 000006579 від 20.11.2009р. був поставлений відповідачу товар разом із зворотною тарою, всього позивач поставив зворотної тари - піддонів заставною вартістю 31грн.00коп. в кількості 55 штук на загальну суму 1705грн.00коп.

Висновок стосовно того, що товар разом з зворотною тарою за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 0203-09ц від 01.03.2009р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, вказані у спірних видаткових накладних, відповідають тим, що погоджені сторонами в договорі.

Факт отримання відповідачем товару разом з тарою (піддонами) за вказаними накладними підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару та тари за передбаченою ціною.

Пунктом 8.8 договору сторони встановили, що піддони, які є зворотною тарою, дистрибютор повертає компанії партіями по 500 штук в термін 30 днів з моменту їх отримання рейсом автотранспорту компанії. Проте в будь якому разі піддони повинні бути повернуті Дистрибютором компанії в термін 180 днів. У випадку, коли Дистрибютор не повернув піддони компанії в термін 180 днів або у випадку припинення дії цього договору, компанія проводить їх реалізацію Дистрибютору з збільшенням заборгованості останнього перед компанією на суму реалізації. При цьому Компанія оформлює видаткову та податкову накладні на Дистрибютора. Строк оплати такої тари наступає через 10 днів по факту виписки видаткової накладної.

Під час судових засідань та у письмових поясненнях представник позивача стверджував, що реалізація продукції у відповідності до ч. 2 п. 8.8 договору не була здійснена, відповідні видаткові та податкові накладні не оформлювались.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи, що остання поставка товару за накладною № ХД РН 000006579 була здійснена ще 20.11.2009р. то з урахуванням п. 8.8 договору щодо строків виконання зобовязання, на день подачі позову до суду строк повернення зворотної тари наступив та почалося прострочення виконання зобовязання.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реалізації або здійснення повернення піддонів, які є зворотною тарою, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена позивачем вимога повернути товар на суму 1705грн.00коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Словянська дистрибюторська компанія”, Донецька обл., м. Словянськ про зобовязання повернути товар у сумі 44130грн.90коп. задовольнити в повному обсязі.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Слов”янська дистриб”юторська компанія” (84102, м.Слов”янськ, Донецької області, вул. Гончарна, буд.5а, п/р2600410887 в ДОД „РайфайзенБанкАваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 32466536) у двадцятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили повернути Приватному акціонерному товариству „Індустріальні та дистрибуційні системи” (04073 м.Київ, Оболонський район, Московський проспект, 9, корп.5, офіс 501, п/р26006010031479 в ПАТ „Укрексімбанк” (м.Київ) МФО 322313, ЄДРПОУ 24364528) незаконно утриманий наступний товар:

1. Мінеральну воду газовану - Боржомі 0,5л (скло) 3240 пляшок по ціні 7,46грн., на загальну суму 24170грн. 40коп.;

2. Мінеральну воду газовану - Боржомі 1,0 л (МП ПЕТ) 2250 пляшок по ціні 7,97грн., на загальну суму 17932грн. 50коп.;

3. Піддони 6 штук по ціні 28грн., на загальну суму 168грн.

4. Піддони зворотні (2758) 60 штук по ціні 31грн., на загальну суму 1860грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Словянська дистрибюторська компанія” (84102, м.Слов”янськ, Донецької області, вул. Гончарна, буд.5а, п/р2600410887 в ДОД „РайфайзенБанкАваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 32466536) на користь Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи” (04073 м.Київ, Оболонський район, Московський проспект, 9, корп.5, офіс 501, п/р26006010031479 в ПАТ „Укрексімбанк” (м.Київ) МФО 322313, ЄДРПОУ 24364528) витрати на оплату державного мита в сумі 441грн. 31коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 28.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >