ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.09.11 р. Справа № 13/120
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ергопак” Київська обл., м. Боярка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гала Трейд АБС” м. Донецьк
про стягнення заборгованості у розмірі 173203грн.12коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.12.2010р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю № 16 від 19.04.2011р.)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ергопак”, Київська обл., м. Боярка (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГалаТрейд АБС” м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 173203грн.12коп.
Ухвалою від 18.07.2011р. суд порушив провадження по справі та призначив до розгляду на 04.08.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.
Ухвалою від 13.09.2011р. суд задовольнив клопотання позивача та продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 30.09.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого за договором купівлі - продажу № 7 від 01.01.2008р. товару.
На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору купівлі продажу № 7 від 01.01.2008р., вимоги № 23/05/11 від 23.05.2011р. з доказами відправки відповідачу, рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. по справі № 15/59, видаткових накладних № Ф03:РН 000028 від 05.01.2009р., № Ф03: РН 001508 від 13.07.2009р., № Ф03:РН 001568 від 20.07.2009р., № Ф03:РН 001773 від 05.08.2009р., № Ф03:РН 001783 від 06.08.2009р., № Ф03:РН 001886 від 17.08.2009р., № Ф03:РН-001906 від 17.08.2009р., № Ф03:РН 001906 від 17.08.2009р., № Ф03:РН 001988 від 25.08.2009р., № Ф03:Рн 002252 від 14.09.2009р., № Ф03:РН 002320 від 21.09.2009р., № Ф03:РН 002420 від 28.09.2009р., № Ф03:РН 002452 від 30.09.2009р., № Ф03:РН 002569 від 09.10.2009р., № Ф03:РН 002582 від 20.10.2009р., № Ф03:РН 002921 від 09.11.2009р., довіреностей № 124 від 13.07.2009р., № 130 від 20.07.2009р., № 140 від 05.08.2009р., № 141 від 05.08.2009р., № 145 від 17.08.2009р., № 149 від 25.08.2009р., № 157 від 11.09.2009р., № 163 від 18.09.2009р., № 165 від 28.09.2009р., № 166 від 30.09.2009р., № 172 від 09.10.2009р., № 175 від 20.10.2009р., кільцевої довіреності до договору.
Супровідним листом від 13.09.2011р. позивач надав для залучення до матеріалів справи довідку від 31.08.2011р. за підписом головного бухгалтера та директора, згідно з якою станом на 12.09.2011р. за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 173203грн.12коп.; поясненнями № 2 від 31.08.2011р. позивач зазначив, що в спірних видаткових накладних помилково вказано договір від 28.07.2008р., стверджує, що між сторонами в період дії договору купівлі-продажу № 7 від 01.01.2008р. інших договірних відносин не було, товари, поставлені за наявними в матеріалах справи видатковими накладними саме на виконання договору № 7 від 01.01.2008р.; надав акт звірки розрахунків за період з 01.01.2009р. по 05.09.2011р.
Супровідним листом б/н від 29.09.2011р. позивач надав для залучення до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, лист Центру поштового звязку № 01-04-134 від 21.09.2011р., позовну заяву по справі № 15/59 та податкові накладні до видаткових.
29.09.2011р. відповідач надав двосторонній акт звірки розрахунків за період з 01.01.2009р. по 05.09.2011р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву № 286 від 12.09.2011р., за змістом якого відхиляє позовні вимоги, зауважив, що має неоплачену дебіторську заборгованість, наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 173203грн.12коп. перед позивачем підтвердив, посилається на те, що за усною домовленістю сторін оплата товару здійснювалася по мірі її реалізації.
Доповненнями до відзиву від 29.09.2011р. відповідач підтримав свою позицію стосовно здійснення оплати по мірі її реалізації.
Під час судових засідань стверджував, що не отримував від позивача вимогу про сплату суми боргу. Під час судового засідання 29.09.2011р. вимога вих. № 23/05/11 від 23.05.2011р. вручена позивачем представнику відповідача, що відображено у протоколі судового засідання від цієї дати.
Під час судових засідань представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
В матеріалах справи є рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. по справі № 15/59, в якій аналогічні вимоги були предметом спору. Даним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення позивачем з відповідача заборгованості за товар, поставлений на виконання договору № 7 від 01.01.2008р. за період з 05.01.2009р. по 09.1.2009р. на загальну суму 173203грн. 12коп., припинено провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 17780,61 грн., 3% річних у розмірі 5993,30 грн., інфляції в сумі 17493,52 грн. у звязку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови господарським судом.
Свою позицію суд мотивував тим, що сторони у договорі № 7 від 01.01.2008р. фактично не погодили строк виконання грошового зобовязання, оскільки оригінал спірного договору, представлений відповідачем, не містить в п. 2.8 кількості днів на оплату, а завірена копія цього ж договору, додана позивачем до позову, містить рукописну дописку 30 днів на оплату (п. 2.8). Вказана рукописна дописка не прийнята судом до уваги, оскільки відсутня у примірнику іншої сторони. В даному випадку для врегулювання спірних правовідносин щодо строків оплати спірного товару суд застосував ч. 2 ст. 530 ЦК України. Оскільки станом на момент направлення позивачем претензії, тобто 09.11.2010 р., відповідач вже мав іншу адресу місцезнаходження, ніж та, яку позивач зазначив на конверті, суд не прийняв до уваги претензію № 09/11/10 від 09.11.2010р. як доказ предявлення вимоги по ст. 36 ГПК України. Суд встановив, що в матеріалах справи інші вимоги позивача згідно ст. 530 ЦК України також відсутні.
Дане рішення позивачем не оскаржувалося та вступило в законну силу, завірена копія міститься в матеріалах справи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. по справі № 15/59 (суддя Богатир К.В.) встановлено, що 01.01.2008 р. сторони уклали договір купівліпродажу № 7, згідно якого продавець (позивач) зобовязався передати у власність покупцю матеріальні цінності (господарчі, побутові товари та інше), а покупець (відповідач) зобовязався прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його вартість згідно умов даного договору. Пунктом 7.1 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2009р. Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.
За висновками суду, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції на загальну суму 173203грн.12коп. за видатковими накладними за період з 05.01.2009 р. по 09.11.2009р., товар отриманий відповідачем.
В силу ст. 35 ГПК України, встановлені обставини не потребують доказування.
Позивач повторно звернувся з аналогічним позовом, за яким порушено провадження у справі № 13/120.
Відповідно до матеріалів справи позивач направив відповідачу вимогу № 23/05/11 від 23.05.2011р., якою просив відповідача перерахувати грошові кошти в розмірі 173203грн.12коп., зазначена вимога була направлена цінним листом 24.05.2011р., про що свідчать наявні в матеріалах справи засвідчені копії опису вкладення у цінний лист та поштової квитанції.
Однак, як стверджує позивач, відповідач не надав жодної відповіді на направлену вимогу, не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне погашення виниклої суми заборгованості в розмірі 173203грн.12коп.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 173203грн.12коп. у звязку з неналежним виконанням умов договору купівлі продажу № 7 від 01.01.2008р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів та встановлено судом позивач за видатковими накладними № Ф03:РН 000028 від 05.01.2009р., № Ф03: РН 001508 від 13.07.2009р., № Ф03:РН 001568 від 20.07.2009р., № Ф03:РН 001773 від 05.08.2009р., № Ф03:РН 001783 від 06.08.2009р., № Ф03:РН 001886 від 17.08.2009р., № Ф03:РН-001906 від 17.08.2009р., № Ф03:РН 001906 від 17.08.2009р., № Ф03:РН 001988 від 25.08.2009р., № Ф03:Рн 002252 від 14.09.2009р., № Ф03:РН 002320 від 21.09.2009р., № Ф03:РН 002420 від 28.09.2009р., № Ф03:РН 002452 від 30.09.2009р., № Ф03:РН 002569 від 09.10.2009р., № Ф03:РН 002582 від 20.10.2009р., № Ф03:РН 002921 від 09.11.2009р. здійснив поставку товару на суму 173203грн.12коп., який отриманий відповідачем.
Однак, відповідач, отримавши товар, свої зобовязання щодо його оплатив не виконав.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 530 ЦК України не передбачає в якій саме формі повинна бути предявлена вимога. Як вбачається з матеріалів справи позивачем 24.05.2011р. була направлена відповідачу вимога № 23/05/11 від 23.05.2011р. Моментом предявлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії.
Як вбачається, із наданого позивачем оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119 та листа в.о. заступника начальника Центру поштового звязку № 11 Київської обласної дирекції, цінний лист позивача з повідомленням про вручення від 24.05.2011р. на імя ТОВ „Гала Трейд АБС” був відправлений з ВПЗ Боярка-4 за адресою 83005, м. Донецьк, вул. Купріна, 23Д, однак у звязку „з закінченням терміну зберігання” цінний лист був повернутий за зворотною адресою та вручений 12.07.2011р. представнику позивача.
Таким чином, позивач вчинив всі необхідні дії, передбачені ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав вимогу за адресою місцезнаходження відповідача, яка підтверджується Витягом з ЄДР серії АЄ № 587188 станом на 03.08.2011р. - 83005, м. Донецьк, вул. Купріна, будинок 23Д.
Норми діючого законодавства не передбачають обовязок позивача встановлювати фактичне місцезнаходження контрагента, відомості про юридичну адресу містяться в Єдиному державному реєстрі, створеного з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.
Крім того, безпосередньо в судовому засіданні 29.09.2011р. позивач вручив представнику відповідача вимогу про сплату заборгованості в розмірі 173203грн.12коп., про звернення позивача з вимогою погасити виниклу заборгованість в розмірі 173203грн.12коп. відповідачу було відомо ще під час розгляду справи № 15/59.
Посилання відповідача щодо здійснення оплати по мірі реалізації продукції судом до уваги не приймаються, оскільки такий порядок розрахунків не передбачений умовами договору № 7 від 01.01.2008р., не погоджений сторонами у письмовій формі. За твердженням позивача усних домовленостей щодо оплати товару по мірі його реалізації з відповідачем не було.
Доказів погашення боргу в сумі 173203грн.12коп. відповідач не представив, сума боргу підтверджена відповідачем у відзиві, у звязку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 05.09.2011р., згідно з яким кінцеве сальдо на користь позивача становить 173203грн.12коп., зазначений акт, скріплений печатками та підписаний обома сторін.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 173203грн.12коп..
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ергопак” Київська обл., м. Боярка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гала Трейд АБС” м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 173203грн.12коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гала Трейд АБС” (юридична адреса: 83005, м. Донецьк, вул. Купріна, будинок 23Д, код ЄДРПОУ 33712712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ергопак” (юридична адреса: 08150, Київська обл, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, будинок 36, код ЄДРПОУ 31364122) суму основного заборгованості у розмірі 173203грн.12коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1732грн. 03коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
У судовому засіданні 29.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 18885379, Господарський суд Донецької області було прийнято 29.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/120. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: