Рішення № 18885349, 04.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.11 р. Справа № 33/130

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 00179625)

до відповідача Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01236710)

про стягнення основної заборгованості в сумі 39607грн.20коп., інфляційних витрат у розмірі 9874грн.92коп., 3% річних у розмірі 2848грн.16коп., пені у розмірі 3044грн.33коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №01/07/495 від 30.08.2011р.

від відповідача: не зявився.

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд”, м.Донецьк про стягнення основної заборгованості в сумі 36607грн.00коп., пені в сумі 18250грн.69коп., інфляції в сумі 9716грн.45коп., 3% річних у розмірі 2864грн.73коп.

Ухвалою від 21.07.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/130, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 31.08.2011р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів за клопотанням представника позивача до 04.10.2011р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №62.1 від 15.04.2008р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 36607грн.00коп. та підстави для нарахування пені в сумі 18250грн.69коп., інфляції в сумі 9716грн.45коп., 3% річних у розмірі 2864грн.73коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №62.1 від 15.04.2008р., локальних кошторисів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витратах за квітень 2008р., за травень 2008р., за червень 2008р., за липень 2008р., за вересень 2008р., за жовтень 2008р., за січень 2009р., актів приймання виконаних підрядних робіт №160/1 від 30.04.2008р. за квітень 2008р., №177/1 від 30.05.2008р. за травень 2008р., №205/1 від 25.06.2008р. за червень 2008р., №253/1 від 31.07.2008р. за липень 2008р., №317/1 від 30.09.2008р. за вересень 2008р., №354/1 від 31.10.2008р. за жовтень 2008р., №17/1 від 30.01.2009р. за січень 2009р., підсумкових відомостей ресурсів, претензії №01/07/574 від 01.12.2010р. та доказів її отримання, банківських виписок, актів звіряння взаємних розрахунків.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 29.08.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 39607грн.20коп., інфляційних витрат у розмірі 9716грн.45коп., 3% річних у розмірі 2848грн.75коп., пені у розмірі 2883грн.58коп.

13.09.2011р. представником позивача надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 39607грн.20коп., інфляційні витрати у розмірі 9874грн.92коп., 3% річних у розмірі 2848грн.16коп., пеню у розмірі 3044грн.33коп., яким фактично збільшено суму основної заборгованості та інфляційних витрат, та зменшено суму пені та 3 % річних.

Відповідно до чого, суд здійснює розгляд справи з урахування вищезазначеної заяви.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

15.04.2008р. між Колективним підприємством „Трест Донецькметалургбуд” (замовник) та Акціонерним товариством закритого типу „Вуглеенергомонтаж” (підрядник) укладено договір №62.1 (далі Договір), за умовами якого підрядник виконує за дорученням замовника електромонтажні роботи по тимчасовому внутрішньому електропостачанню обєкту „Багатоповерхова адміністративна будівля з напівпідземною автостоянкою за адресою: вул.Кобозева, 3, у Ворошиловському районі м.Донецька”, а замовник приймає виконану роботу та оплачує її на умовах даного договору.

За п.1.2. Договору роботи приймаються згідно проектній документації, виданої замовником та складеного кошторису.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За умовами п.2.1. Договору вартість доручених підряднику робіт та послуг визначена на підставі ДБН 1.1-1-2000 з урахуванням доповнень та складає 309896,40грн. в тому числі ПДВ 20% - 51649,40грн.

Відповідно до .п.2.2. Договору оплата виконаних робіт здійснюється в два етапи:

передплата 100% вартості матеріалів та обладнання 168234,00грн. та 30% вартості робіт 42499грн.,

остаточні роботи оплачуються згідно предявленої форми КБ-2В та довідки КБ-3 протягом 5 днів після кінцевого завершення робіт.

Відповідачем на виконання умов Договору здійснена передплата у розмірі 210732грн.00коп., копія банківської виписки міститься в матеріалах справи.

Позивачем, в свою чергу, виконані роботи за Договором, що підтверджується актами КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Відповідно до чого, суд робить висновок, що роботи прийняті відповідачем без заперечень.

За твердженням позивача відповідачем здійснено оплату робіт за Договором у розмірі 20977грн.20коп., про що свідчить копія банківської виписки, яка долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в повному обсязі не сплачено роботи за актом №17/1 від 31.01.2009р. за січень 2009р. у розмірі 39607грн.20коп.

Враховуючи умови Договору, кінцевий строк оплати за вказаним актом становить 05.02.2009р.

Однак, у зазначений термін оплата за вказаним актом відповідачем здійснена не була, внаслідок чого з 06.02.2009р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 39607грн.20коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Отже, суд робить висновок, що заборгованість у розмірі 39607грн.20коп. відповідачем не погашена до теперішнього часу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 39607грн.20коп. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3044грн.33коп.

Так, за умовами Договору замовник та підрядник несуть майнову відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ: замовник за кожний день прострочення оплати виконаних підрядником прийнятих замовником робіт; підрядник за кожний день прострочення виконання в установлені строки робіт (п.6.2. Договору).

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період нарахування пені, а саме: з 05.02.2009р. по 01.07.2011р. Здійснивши розрахунок пені самостійно за період з 06.02.2009р. по 06.08.2009р. за актом №17/1 від 31.01.2009р. за січень 2009р., судом встановлено, що заявлена позивачем сума пені у розмірі 3044грн.33коп. не суперечить нормам чинного законодавства. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3044грн.33коп. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2848грн.46коп. та інфляційні витрати в сумі 9874грн.92коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за період з 06.02.2009р. по 01.07.2011р. за актом №17/1 від 31.01.2009р. за січень 2009р., судом встановлено, що заявлена позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат не суперечать нормам чинного законодавства, відповідно до чого, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 2848грн.46коп. та інфляційних витрат в сумі 9874грн.92коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж”, м.Донецьк до відповідача, Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд”, м.Донецьк про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 39607грн.20коп., інфляційних витрат у розмірі 9874грн.92коп., 3% річних у розмірі 2848грн.46коп., пені у розмірі 3044грн.33коп. задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд” (83086, м.Донецьк, вул.Кобозева, буд.3, код ЄДРПОУ 01236710, р/р 26003301745413 в філії Промінвестбанку, МФО 334635) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Вуглеенергомонтаж” (83023, м.Донецьк, вул.Зверькова, буд.16А, код ЄДРПОУ 00179625, р/р 26007301747622 в філії ПАТ „Промінвестбанк”, МФО 334635) суму основної заборгованості у розмірі 39607грн.20коп., інфляційні витрати у розмірі 9874грн.92коп., 3% річних у розмірі 2848грн.46коп., пеню у розмірі 3044грн.33коп., державне мито в розмірі 553грн.75коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193грн.78коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >