Рішення № 18885063, 04.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.11 р. Справа № 4/365

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 31.12.2010р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в

особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка

до відповідача - Дочірнього підприємства „Центральна районна аптека” товариства з обмеженою

відповідальністю „Сігма Рент” м. Дружківка

про стягнення 9373,77грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 9373,77грн., з яких: 6998,88грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані січень-березнь 2011р. 234,39грн. інфляційні, нараховані за січень-липень 2011р., 113,79грн. - 3%річних, нараховані за січень-серпень 2011р., 2026,71грн. пеня, нарахована за період з 15.02.2011р. по 15.08.2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії №31 від 01.10.2010р. з додатками, додатковими угодами, акти на включення опалення від 08.10.2010р., 11.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2011р., рахунки №10 від 25.01.2011р. на суму 1880,58грн. за січень 2011р. та повернення, №10 від 23.02.2011р. на суму 2843,88грн., №10 від 23.03.2011р. на суму 2743,26грн. за березень 2011р., які отримані відповідачем.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії №31 від 01.10.2010р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії №31 від 01.10.2010р.

Згідно умовами цього договору Енергопостачальна організація (позивач) поставляє споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач сплачує одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Обєктом теплоспоживання є будинок №56 по вулиці Космонавтів; опалювальна площа 223,1 м. кв. та приміщення стаціонару ГБ №1 по вулиці Котляревського, 151, опалювальною площею 19,6 м. кв. В додатках до договору встановлені тарифи на оплату за послуги теплопостачання за кожен рік.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно додатку №1 до договору на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

В п. 6 договору сторонами обумовлений порядок розрахунків, а саме: розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пунктів 10.1 та 10.4 договору він діє до 01.10.2011р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією зі сторін.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

3

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєкту відповідача у січні - березні 2011року надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від 08.10.2010р., 11.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №10 від 25.01.2011р. на суму 1880,58грн. за січень 2011р. та повернення, №10 від 23.02.2011р. на суму 2843,88грн., №10 від 23.03.2011р. на суму 2743,26грн. за березень 2011р., всього на загальну суму 7467,72грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги в сумі 568,26грн., таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на період з січня по березень 2011року в сумі 6998,88грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, що являється невиконанням грошового зобовязання відповідача умов договору, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 234,39грн. інфляційних, які нараховані за січень-липень 2011р. та 113,79грн. 3%річних, які нараховані за січень-серпень 2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 234,39грн. інфляційних, які нараховані за січень-липень 2011р. та 113,79грн. 3%річних, які нараховані за січень-серпень 2011р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2026,71грн. пені, яка нарахована за період з 15.02.2011р. по 15.08.2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

4

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування суми пені проведене позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за термін, що не перевищує шести місяців та з дотриманням загальної методики нарахування пені по кожному рахунку окремо, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 2026,71грн. пені в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка до Дочірнього підприємства „Центральна районна аптека” товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” м. Дружківка про стягнення 9373,77грн., з яких: 6998,88грн. заборгованість, 234,39грн. інфляційні, 113,79грн. - 3%річних, 2026,71грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Центральна районна аптека” товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” м. Дружківка-84200, вул. Космонавтів, 6, ЄДРПОУ 30051295 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка-84207, вул. Космонавтів, 39, ЄДРПОУ 05540853 суму заборгованості в сумі 6998,88грн., 234,39грн. інфляційних, 113,79грн. - 3%річних, 2026,71грн. пені, 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 04.10.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду, позивачу, відповідачу