Ухвала суду № 1887062, 05.02.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

         Справа № 22а –217/08(1669)                                                                                                      Головуючий суддя у 1

         Категорія статобліку –14                                                                                                            інстанції –Т.А.Азізбекян

                                                                                                                                 №24/307/07-АП

 У Х В А Л А

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            05 лютого2008року                                                                              м.Дніпропетровськ

               Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  суді –  Проценко О.А.,

суддів                     –  Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,

           при секретарі: Піцик Р.В.,

за участі представників

позивача –     Білюшова В.М., Михайлової В.П.,

відповідача -  Половкової Т.О., Арестової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007р. у справі №24/307/07-АП                                 

за позовом Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”                                    

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

провизнання протиправними та скасування рішення про застосування   штрафних санкції  від 28.09.2006р. №0000181315/0                                    

                                                         ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2007р. до господарського суду Запорізької області звернувся позивач -  Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків  про  визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 28.09.2006р. №0000181315/0.

Постановою від 23.05.2007р. господарський суд Запорізької області  адміністративний позов задовольнив з посиланням на норми ст.250 Господарського кодексу України. При цьому  судом зазначено, що застосування строку давності у 1095 днів, передбаченого пп..15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у даному випадку неможливе, оскільки

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі подала апеляційну скаргу на постанову від 23.05.2007р., просить колегію суддів скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при винесенні постанови суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення, яке повинно бути скасовано. Апелянтне погоджується з висновком  суду першої інстанції  про  те, що  реалізація продукції власного виробництва зі складу готової продукції, який не є пунктом продажу товарів, не є оптовою торгівельною діяльністю і тому не підлягає патентуванню. На підтвердження своєї позиції відповідач наводить термін „торгівля", що міститься у статті 1 Закону України від 01.06.2000 № 1775-ІП «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», де терміни «торгівля» та «виробництво (виготовлення)» відокремлюються один від одного. Так, термін „виробництво (виготовлення)" означає діяльність, пов'язану з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва. Крім того, апелянт не погоджується із застосуванням судом першої інстанції ст.250 Господарського кодексу України. При цьому відповідач зазначає, що дія ст.250 Господарського кодексу України не поширюється на строки застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96р. № 98/96-ВР, оскільки статтею 250 Господарського кодексуУкраїни визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані досуб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. На думку апелянта при визначенні меж застосування штрафних санкцій слід враховувати наступне: виходячи зі змісту ст.1 ст.250 Господарського кодексу України, вказаний Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні та регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Сфера регулювання Господарського кодексу України не розповсюджується на застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96р. № 98/96-ВР.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає законним. Позивач не погоджується з доводами відповідача про необхідність придбання торгового патенту на здійснення реалізації продукції власного виробництва зі складу готової продукції з оплатою через касу підприємства за готівкові кошти. При цьому позивач зазначає, що виходячи із положень частин 1 та 2, абз. 8 ч.3 ст.3 вищезазначеного Закону придбання торгового патенту є необхідним за умови: по-перше, здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток; по-друге, здійснення її в пунктах продажу товарів - оптових базах, складах-магазинах, інших приміщеннях, які використовуються для здійснення оптової торгівлі. У нашому випадку умови, які зумовлюють необхідність придбання патенту, відсутні. Оптовій торговій діяльності притаманні дві невід'ємних складові частини: придбання (купівля) ї реалізація (продаж) придбаних товарів. Під час реалізації продукції власного виробництва безпосередньо зі складу підприємства має місце тільки одна із зазначених складових частин: реалізація, причому не придбаних товарів, а  власної продукції, що підтверджується і самою податковою службою в акті перевірки. Крім того, позивач  не згоден з апелянтом в тому, що відносини із застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», не є предметом регулювання Господарського кодексу України, оскільки в розділі У «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання» міститься глава 27 «Адміністративно-господарські санкції» і, зокрема, стаття 238, 239, 250. Тому, наполягає позивач, застосовані до нього відповідачем штрафні санкції повністю підпадають під визначення «адміністративно-господарські санкції».  Позивач зауважує, що застосування строку давності у 1095 днів, передбаченого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо санкцій за порушення норм Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» неможливо, оскільки він застосовується при визначенні податковим органом податкових зобов'язань, до яких вказані штрафні санкції не належить, та початок його відрахування пов'язаний з поданням податкової декларації, яка згідно із законодавством по вказаним штрафним санкціям не подається.

Розглянувши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта не підтверджені, не обгрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи на підставі акту №45/08-05/00203625 від 18.09.2006 року про результати виїзної планової перевірки Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року, яка була здійснена СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя, у відношенні підприємства позивача прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000181315/0 від 28.09.2006 року на загальну суму 21632,44 грн., а саме штрафні санкції на підставі Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” в редакції Указу Президента України від 11.05.1999р. № 491/99 (зі змінами та доповненнями) та Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.  Стосовно здійснення реалізації продукції власного виробництва зі складу готової продукції через касу підприємства за готівкові кошти без придбання торгового патенту за період січень-грудень 2004р., січень-липень 2005р.

У акті перевірки міститься висновок про те, що позивачем в порушення пунктів 1,3 ст. З Закону України № 98/96 від 23.03.1996 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями) здійснювалася торгівля зі складу готової продукції через касу підприємства за готівкові кошти без придбання торгового патенту за період січень-грудень 2004р., січень-липень 2005р. Факти реалізації товару саме через касу підприємства підтверджується прибутковими ордерами, а також видатковими накладними, перелік яких зазначено у додатку № 46 до акту перевірки. За вказане порушення податковою службою застосовано штрафні санкції згідно із абзацом 4 п. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у подвійному розмірі вартості торгового патенту за 19 місяців діяльності суб'єкта підприємницької діяльності із зазначеним порушенням, виходячи із вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності у м.Запоріжжі, встановленої у відповідних періодах рішеннями Запорізької міської Ради, у загальному розмірі 12160,00 грн. 

За результатами розгляду Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області повторної скарги позивача, розмір штрафних санкцій, визначених у спірному рішенні про застосування штрафних(фінансових) санкцій зменшено на 5446,71 грн., виходячи із кількості календарних днів, протягом яких мала місце така реалізація, помноженої на одноденну вартість патенту.

На думку колегії апеляційного суду суд першої інстанції вірно визначився з приводу оцінки діяльності позивача як виробничої, тобто підприємство позивача здійснювало відпуск продукції власного виробництва зі складів, які не є пунктами продажу товарів у розумінні ст.3 Закону України «Пропатентування деяких видів підприємницької діяльності». Біль того, позивач не здійснював торгівлю за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Тому така діяльність не підлягає патентуванню.  

Аналіз спірних правовідносин показав, що штрафні санкції, застосовані до підприємства  позивача на підставі абз. 4 п. 1 ст. 8, п. З ст. 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», повністю підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій, закріпленого ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, а саме: є заходами майнового характеру, спрямованими на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та які застосовуються уповноваженими органами державної влади. З урахуванням норм ч.1 ст.241 Господарського кодексу України вказані санкції належать до категорії адміністративно-господарських, оскільки є грошовою сумою, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням вищезазначеного правомірним є застосування у даному випадку ст.250 ГК України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності крім випадків, передбачених законом. Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не передбачено спеціальних строків щодо застосування передбачених ним санкцій.

Колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції ст.250 ГК України. При цьому слід зазначити, що застосування строку давності в 1095 днів, передбаченого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо санкцій за порушення норм Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» неможливо, оскільки, як зазначено в преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування; разом з тим, відповідальність, передбачена Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», не є ані податковим зобов'язанням, ані обов'язковим платежем у розумінні Закону України «Про систему оподаткування». Більш того, початок  відрахування вищезазначеного строкупов'язаний з поданням податкової декларації, яка згідно з чинним законодавством по вказаним штрафним санкціям не подається.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив позов. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції; апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007р. – без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007р. у справі № 24/307/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23.05.2007р. у справі №24/307/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий:                                                                                   О.А.Проценко

Судді:                                                                                               А.О. Коршун

                                                                                                        Л.П.Туркіна