Ухвала суду № 18865494, 23.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2011 р. Справа № 45024/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Коваля Р.Й., Святецького В.В.

при секретарі судового засідання:Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У березні 2011 року позивач ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати (визнати нечинним) податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000342301/3-3243/23 від 03.03.2011 року.

В період судового розгляду справи 14.04.2011 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, і в остаточних позовних вимогах просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000342301/3-3243/23 від 03.03.2011 року в частині визначення сум податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 77388,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі, пропорційному сумі податкового зобовязання за основним платежем.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що з 31.05.2010 року по 19.07.2010 року працівниками Володимир-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року. За результати перевірки складено акт № 678/23-31603002 від 26.07.2010 року, в якому вказано, що товариством допущено такі порушення : 1) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по декларації з ПДВ, по якій ведуться розрахунки з бюджетом в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150980 грн.; 2) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість по декларації з ПДВ (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150980 грн.; 3) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації) всього на суму 14701 грн.; 4) ст. 9 Декрету КМ України від 19.02.1999 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю), ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 «про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України» в частині неподання «Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом на 01.10.2009 р.; 5) п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 «а» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині не нарахування та відповідно неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у січні 2010 р. на суму 525 грн., у серпні 2009 р. на суму 327,15 грн., у квітні 2009 р. на суму 156,75 грн.. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0(8174/23) від 11.08.2010 року. Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішення позивач в адміністративному порядку подав скаргу до Володимир-Волинської ОДПІ, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/1/11483 від 19.10.2010 року. Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПА у Волинській області, відповідно до результатів розгляду якої, позивачу зменшено суму нарахованих штрафних санкцій в розмірі 4396 грн., а в іншій частині скаргу залишено без задоволення. 09.03.2011 року позивачем отримано податкове-повідомлення рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000342301/3-3243/23 від 03.03.2011 року, яким ТзОВ «Птахокомплекс Губин» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 158120,00 грн. (у тому числі за основним платежем 86989 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 71121 грн.). Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 р. позивач вважає частково неправомірним, а саме щодо визначення податкового зобовязання з ПДВ за такі нібито порушення : - оподаткування товариством по вимогам законодавства щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ операцій з реалізації гною; - оподаткування товариством по вимогам законодавства щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ операцій по отриманню попередньої оплати від ТОВ «Торговий дім «Волиньпродукт»; - включення до декларації по спеціальному режиму (замість бюджетної) сум податку на додану вартість по оренді забійного цеху у ТОВ «Полтрекс». Такі висновки відповідача вважає позивач безпідставними і просить врахувати, що реалізація курячого посліду не є окремим самостійним видом діяльності товариства, а лише реалізацією відходів основного виду діяльності, тому позивачем правильно віднесено податкові зобовязання не до податкових декларацій з ПДВ, по яких ведуться розрахунки з бюджетом, а до декларації з ПДВ (скорочених) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. Щодо операцій по отриманню попередньої оплати від ТОВ «Торговий дім «Волиньпродукт», то чинне законодавство не передбачає обовязкової умови застосування пільги зі сплати ПДВ, наявність власної продукції на складі на момент отримання передоплати за таку продукцію. Продукція виготовляється і відвантажується відповідно до умов договору і технологічного процесу вирощування. Щодо оренди забійного цеху, то товариством взято у оренду комплекс виробничих та адміністративних приміщень, і у звязку з тим, що позивач здійснює різні види діяльності, які відображені в різних деклараціях по ПДВ, то розподіл сум ПДВ з орендної плати здійснюється пропорційно сумі одержаних доходів. Тому товариством правомірно віднесено до складу податкового кредиту саме у податкових деклараціях з ПДВ (загальних) у квітні-листопаді 2009 року та у березні 2010 року ПДВ в сумі 41435 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даною постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак така постанова підлягає скасуванню, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги наданих позивачем доказів та обґрунтувань. Відповідно до видів діяльності зазначених в свідоцтві, товариством здійснюється господарська діяльність з розведення птиці (код згідно КВЕД 01.24.0). Продукти життєдіяльності тварин, отримані в процесі вирощування птиці були реалізовані позивачем. Класифікатором видів економічної діяльності до виду діяльності розведення птиці 01.24.0 включено відтворення поголівя та вирощування птиці (курей) та виробництво яєць. Цим же видом економічної діяльності передбачено, що підклас не включає лише забій свійської птиці, одержання пера та пуху, інших обмежень щодо не включення того чи іншого виду діяльності немає. Крім того, окремого виду діяльності, такого як реалізація гною, пташиного посліду КВЕД не передбачає, а тому товариством правомірно віднесено до декларації з ПДВ (скороченої) по спеціальному режиму оподаткування операції з реалізації гною, як продукту виділень тварин. Щодо оподаткування продуктів власного виробництва, апелянт посилається на те, що наявність власної продукції на складі на момент отримання передоплати не є обовязковою умовою застосування пільги. Продукція виготовляється та відвантажується відповідно до умов договору та технологічного процесу вирощування. При цьому, принципове значення має факт вирощування курки саме товариством (а не купівля її в іншого виробника). Крім цього, апелянт посилається на те, що процес вирощування птиці закінчується її забоєм та з цією метою позивачем взято в оренду комплекс виробничих та адміністративних приміщень в місті Нововолинську. Враховуючи те, що товариством здійснюються різні види діяльності, які відображаються в різних податкових деклараціях по ПДВ, розподіл витрат здійснюється пропорційно сумі одержаних доходів, а відтак позивач вважає, що застосовані ним методи розподілу витрат є такими, що відповідають приписам податкового законодавства.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ № 0000342301/3-3242/23 від 03.03.2011 року в частині визначення сум податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем в розмірі 77389 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 66321 грн. всього на суму 143710 грн..

Володимир-Волинською ОДПІ на зазначену апеляційну скаргу подано заперечення, відповідно до якого, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає відповідач в запереченні на апеляційну скаргу, що постанова суду першої інстанції є законно і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і зявилися в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» 25.10.2001 року зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Локачинської районної державної адміністрації, за адресою: 45513, Волинська область, Локачинський район, с. Губин, вул. Лісова, 1. Видами діяльності товариства за КВЕД є: 01.24.0 розведення птиці, 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур, 01.41.0 надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, 15.12.0 виробництво мяса свійської птиці та кролів, 51.23.0 оптова торгівля живими тваринами, 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (а.с. 32-33, 27 Т.1).

Довідкою про взяття на облік платника податків, підтверджується, що ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» з 02.11.2001 року взятий на податковий облік Володимир-Волинською ОДПІ (а.с. 50 Т.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» зареєстроване Володимир-Волинською ОДПІ як субєкт спеціального режиму оподаткування, видами діяльності якого відповідно до КВЕД, які зазначені в даному свідоцтві є: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур, 01.41.0 надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції, 01.24.0 розведення птиці.

З 31.05.2010 року по 19.07.2010 року працівниками Володимир-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, термін проведення якої продовжувався з 29.06.2010 року по 19.07.2010 року.

Результати проведення вищевказаної перевірки оформленні актом № 678/23-31603002 від 26.07.2010 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення : 1) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по декларації з ПДВ, по якій ведуться розрахунки з бюджетом в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150980 грн.; 2) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість по декларації з ПДВ (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150980 грн.; 3) п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 81.10, пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації) всього на суму 14701 грн.; 4) ст. 9 Декрету КМ України від 19.02.1999 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю), ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 «про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України» в частині неподання «Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом на 01.10.2009 р.; 5) п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 «а» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині не нарахування та відповідно неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у січні 2010 р. на суму 525 грн., у серпні 2009 р. на суму 327,15 грн., у квітні 2009 р. на суму 156,75 грн. (а.с. 7-26 Т.1).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0-8714/23 від 11.08.2010 року, яким ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 162479 грн. (у тому числі за основним платежем 86989 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75490 грн.) (а.с. 134 Т.1).

За результатами адміністративних оскаржень висновків податкового органу відображених у акті перевірки від 26.07.2010 року та винесених на підставі цього акту податкових повідомлень-рішень, позивачу зменшено суму штрафних фінансових санкцій на суму 4369,00 грн. та прийнято останнє податкове повідомлення-рішення № 0000342301/3-3243/23 від 03.03.2011 року, яким ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 158110 грн. (у тому числі за основним платежем 86989 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 71121 грн.). (а.с. 110-141, 31 Т.1, 2-13 Т.2).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що такий вид діяльності як реалізація курячого посліду є самостійним видом діяльності для якого законодавство передбачає окремий підклас Державного класифікатора України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) 01.25.0, однак свідоцтво про реєстрацію позивача як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість не містить виду діяльності з таким кодом, відповідно позивачем неправомірно віднесено операції з реалізації курячого посліду до Декларацій з податку на додану вартість (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, замість Декларації з податну на додану вартість, по якій ведуться розрахунки з бюджетом. Щодо оподаткування операцій по отриманню позивачем передоплати від ТзОВ «Торговий дім «Волиньпродукт», то суд першої інстанції зазначив, що податковим органом правомірно зроблено висновок про помилкове внесення позивачем до декларацій з ПДВ за квітень 2009 року (скороченої) ПДВ в сумі 63991 грн. замість декларації за травень 2009 року, оскільки передоплата за продукцію позивачем отримана 30.04.2009 року, а продукція відвантажена лише у травні 2009 року. Також суд своє рішення обґрунтовує тим, що у позивача були відсутні правові підстави окремо виділяти використання адміністративних приміщень, що входять до складу цілісного майнового комплексу та відповідно розприділяти в процентному співвідношенні та частково відносити до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої), а частково до податкової декларації з ПДВ, по якій ведуться розрахунки з бюджетом, ПДВ зі сплаченої орендної плати за вказаний комплекс у позивача не було. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме в частині відмови в задоволенні позову позивача щодо визначення податного зобовязання в сумі 52581 грн., яке визначено податковим органом позивачу за віднесення ним до податкових зобовязань декларації з податку на додану вартість (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, замість Декларації з податку на додану вартість, по якій ведуться розрахунки з бюджетом, суми ПДВ в розмірі 35954 грн., від реалізації курячого посліду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8-1.1 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року далі Закон №168/97-ВР (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно пункту 8-1.6 статті 8-1 цього Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, пунктом 8-1.7 статті 8-1 цього ж Закону визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Підпунктом 8-1.10 статті 8-1 Закону № 168/97-ВР, визначено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Як вказано у виданому ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, позивач згідно КВЕД здійснює наступні види діяльності: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; 0.41.0 пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; 01.24.0 розведення птиці (а.с. 51 Т.1).

Підпунктом 8-1.15.7 пункту 8-1.15 Закону № 168/97-ВР визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

На виконання даної норми Закону України «Про податок на додану вартість» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 січня 2009 р. N 23, якою затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з п. 7 якого, до видів діяльності на які поширюється дія норми 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» відноситься розведення птиці: відтворювання поголів'я свійської птиці (курей, гусей, індиків, цесарок, перепілок, страусів тощо), вирощування свійської птиці, одержування яєць, код якого згідно з КВЕД відповідає позиції 01.24.0

Згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, затвердженого наказом Державного комітету статистики № 375 від 26.12.2005 року, до позиції 01.24.0 віднесено такий вид економічної діяльності як Розведення птиці, який включає: - відтворювання поголів'я свійської птиці (курей, гусей, індиків, цесарок, перепілок, страусів тощо), - вирощування свійської птиці, - одержування яєць.

В даному Класифікаторі видів економічної діяльності відсутній такий вид економічної діяльності як реалізація гною чи курячого посліду.

В п. 3 цього Класифікатора, зазначено, що основним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (статистичних одиниць), яке здійснюється органами державної статистики, та їх відображення у ЄДРПОУ.

Тобто, класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. В той же час, класифікація є механізмом спільної мови, що має використання у багатьох інших, не статистичних сферах: соціальне та податкове регулювання, система тарифів, торгові угоди тощо.

Враховуючи вищенаведене, та те, що Класифікатор видів економічної діяльності, основним призначенням якого є кодування видів економічної діяльності юридичних осіб, не вирізняє реалізацію субєктами господарювання гною (курячого посліду) самостійним видом економічної діяльності, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави відносити реалізацію курячого посліду, який є відходом основного виду діяльності позивача у сфері сільського господарства, до окремого виду економічної діяльності. А тому, колегія суддів приходить до переконання, що позивачем правомірно включено до податкових зобовязань Декларації з податку на додану вартість (скорочена) по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства ПДВ отримане з реалізації курячого посліду, у сумі 35954 грн..

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року № 822, оскільки обєктом класифікації даного Класифікатора є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності, а не види економічної діяльності.

Крім цього, Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, згідно його п. 1 Вступу, гармонізований з Державним класифікатором України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 22.10.1996 року № 441. Однак, останній втратив чинність з 01.04.2006 року згідно із наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 355, чинність якого зберігається тільки для визначення тарифів страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити частково, а саме скасувати податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання позивачу з податку на додану вартість в сумі 52581 грн. (в тому числі 35954 грн. за основним платежем і 16627 за штрафними (фінансовими) санкціями).

Щодо позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобовязання на суму 31995,50 грн. за допущені порушення по операціях попередньої оплати за товар перерахованих ТОВ «Торговий дім «Волиньпродукт», та на суму 59133,50 грн. за допущені порушення по оренді забійного цеху у ТОВ «Полтрекс», то колегія судів вважає, що в цій частині суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

З цього приводу колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше : - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягає поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Оскільки попередня оплата за продукцію позивачем була отримана 30.04.2009 року, а така продукція була відвантажена лише у травні 2009 року, бо станом на 30.04.2009 р. такої готової продукції власного виробництва на складі не було, тому позивач мав право на віднесення ПДВ в сумі 63991 грн. в податкову декларацію з ПДВ (скорочену) не за квітень 2009 р., а за травень 2009 року, а у квітні 2009 р. дана суму ПДВ повинна була бути відображена в декларації з ПДВ по якій ведуться розрахунки з бюджетом.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що орендована позивачем споруда становить цілісний майновий комплекс, призначення якого згідно договору оренди, є використання в господарській діяльності для проведення забою птиці і виробництва мяса та субпродуктів, а відтак у позивача відсутні були правові підстави окремо виділяти використання адміністративних приміщень, що входять до цілісного майнового комплексу та відповідно розподіляти в процентному співвідношенні та частково відносити до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість (скороченої), а часткового до Декларації з податку на додану вартість, по які ведуться розрахунки з бюджетом, суми ПДВ сплачені ним в ціні оренди даного майнового комплексу.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції винесена з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з частковою невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» задоволити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до Володимир-Волинської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» задоволити частково, визнати частково протиправним і скасувати податкове-повідомлення рішення Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції № 0000342301/3-3243/23 від 03 березня 2011 року в частині визначення податкового зобовязання ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» з податку на додану вартість в сумі 52581 грн. (в тому числі 35954 грн. за основним платежем і 16627 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:В.В. Гуляк

Судді:Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.09.2011 року.