Ухвала суду № 18865374, 03.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 р. Справа № 48805/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2009р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.01.2009р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Восток-Транзіт» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну позовних вимог, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Волинської обл. № 00030523/0 від 25.12.2008р. та № 00030523/1 від 05.03.2009р.; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати (а.с.2-4, 55).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2009р. заявлений позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ № 00030523/0 від 25.12.2008р. та № 00030523/1 від 05.03.2009р. (а.с.89-93).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Ковельська МДПІ, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.98-102).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що судом під час розгляду справи не надано оцінки тим обставинам, що придбані в ТзОВ «Термет-Техноімпекс» товари не були оплачені позивачем; останнім не представлено товарно-супровідних документів щодо отримання товару від вказаного постачальника; також позивачем не понесені витрати за користування вагонами та за інші послуги залізниці.

Окрім цього, судом не звернуто увагу на розбіжність в представлених копіях залізничних накладних щодо транспортування вантажів позивача, неправильно дано тлумачення приписам пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; також в силу вимог ЦК України в розглядуваному випадку вантаж має бути вручений безпосередньо позивачу, а не третій особі.

Також невірними є висновки суду щодо відкликання податкового повідомлення-рішення № 00030523/0 від 25.12.2008р. під час процедури апеляційного узгодження податкових зобовязань.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 11.12.2008р.-18.12.2008р. відповідачем Ковельською МДПІ проведена виїзна позапланова перевірка ТзОВ «Восток-Транзіт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість /ПДВ/ на рахунок платника у банку за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалася в період з 01.08.2008р. по 31.08.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1466/23-32930315 від 18.12.2008р. (а.с.5-13).

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено заявлене бюджетне відшкодування за вересень 2008 року на суму 121201 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00030523/0 від 25.12.2008р., яким зменшено бюджетне відшкодування за вересень 2008 року на суму 121201 грн. (а.с.14).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобовязань скарга позивача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ була відхилена, а податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 00030523/1 від 05.03.2009р. на аналогічну суму зменшення бюджетного відшкодування (а.с.50).

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ контролюючим органом, які також були покладені в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, слугували наступні обставини.

Проведеною перевіркою зясовано, що протягом охопленого нею періоду постачальниками товарів для позивача були ТзОВ «Термет-Техноімпекс» та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг».

Зокрема, у ТзОВ «Термет-Техноімпекс» позивачем придбано металопродукцію на загальну суму 342204 грн., в тому числі ПДВ 57034 грн., станом на 01.10.2008р. кредиторська заборгованість перед вказаним постачальником не погашена, а податкова накладна останнього включена до складу податкового кредиту за серпень 2008 року. При цьому доказів фактичного отримання позивачем товарів від ТзОВ «Термет-Техноімпекс» не представлено, а надані документи свідчать про іншого вантажоодержувача вантажів, які транспортувалися залізничним транспортом.

Також в серпні 2008 року позивачем проведено попередню оплату на користь постачальника ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» в розмірі 385000 грн., в тому числі ПДВ 64166 грн. 67 коп.; податкова накладна останнього включена до складу податкового кредиту за серпень 2008 року, при цьому у вказаний період товари від цього постачальника не отримувалися, а надані документи свідчать про іншого вантажоодержувача вантажів, які транспортувалися залізничним транспортом.

Таким чином, позивачем по вказаним операціям завищено бюджетне відшкодування на суму 121201 грн.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2008 року суму податку в розмірі 121201 грн., оскільки факт сплати ПДВ стверджується відповідними банківськими документами і податковими накладними. При цьому матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення господарських операцій з постачальниками ТзОВ «Термет-Техноімпекс» та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» і подальше використання цих товарів в господарській діяльності позивача.

Також невірними є покликання відповідача щодо відкликання податкового повідомлення-рішення № 00030523/0 від 25.12.2008р. у процедурі апеляційного узгодження податкових зобовязань.

Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи стверджується, що розглядувані господарські операції з постачальниками ТзОВ «Термет-Техноімпекс» та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» були належним чином документально оформлені та відображені позивачем у податковому обліку.

При цьому, підставою для формування податкового кредиту за серпень 2008 року по цим операціям слугували видані постачальниками податкові накладні, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства; оприбуткування товарів здійснювалося на підставі рахунків-фактур, накладних і залізничних накладних (а.с.15-25).

Окрім цього, із матеріалів перевірки убачається, що позивачем не було проведено оплату отриманого від ТзОВ «Термет-Техноімпекс» товару (така була проведена в жовтні 2008 року згідно платіжних доручень № 305 від 10.10.2008р. та № 341 від 13.10.2008р. - а.с.80-81). Разом з тим, сума ПДВ по цій операцій була виключена податковим органом з податкового кредиту за серпень 2008 року з підстав фактичного неотримання товару; факт несплати податку грошовими коштами, що має значення для формування бюджетного відшкодування за звітний період, у даному випадку не покладався відповідачем в основу зменшення бюджетного відшкодування, а тому покликання на нього з боку Ковельської МДПІ є безпідставним.

У частині реальності поставки товарів колегія суддів враховує, що остання здійснювалося за допомогою залізничного транспорту і факт транспортування товару засвідчується залізничними накладними № 45338616 від 04.08.2008р. (55300 кг металопродукції від ТзОВ «Термет-Техноімпекс») і № 45473402 від 27.08.2008р. (54200 кг металопродукції від ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг») (а.с.19, 25).

Стосовно доводів податкового органу щодо неотримання товару від ТзОВ «Термет-Техноімпекс» безпосередньо позивачем колегія суддів враховує, що наведена схема поставки, за якої фактичним отримувачем є третя особа, з якою позивач має договірні стосунки, відповідає вимогам цивільного (господарського) законодавства.

Так, нормами ст.ст.344, 655, 664 ЦК України, ст.267 ГК України передбачена можливість проведення поставки товарів, одержувачем якого буде третя особа (вантажоодержувач), який перебуває в договірних стосунках з постачальником товарів.

Аналіз наданих позивачем документів, а також представлених видаткових накладних № РН-000242 від 29.08.2008р. та № РН-00246 від 05.09.2009р., договору № С50/06-71 від 19.11.2007р. вказують на те, що придбані у постачальників «Термет-Техноімпекс» та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» товари були у подальшому відчужені на користь ВАТ «Ковельсільмаш» (а.с.37-42).

При цьому, транспортування таких товарів здійснювалося залізничним транспортом і отримувачем таких було ВАТ «Ковельсільмаш», яке також здійснювало розкредитування документів по отриманим вантажам на залізниці.

Наведена схема поставок чітко засвідчується залізничними накладними, в яких містяться відомості про вантажовідправника і вантажоодержувача товарів, а також власника вантажів (у даному випадку ТзОВ «Восток-Транзіт»); таке транспортування залізничним транспортом відповідає вимогам Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р.; застосування такої схеми поставки детально відображено також у договірних документах позивача з постачальниками.

Додатково колегія суддів наголошує на тому, що Закон України «Про податок на додану вартість» повязує виникнення у платника податків права на податковий кредит з фактом придбання товарів, а не безпосереднього їх отримання від перевізника.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення ТзОВ «Восток-Транзіт» сум до податкового кредиту за серпень 2008 року та заявлення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року.

Окрім цього, судом першої інстанції вірно вказано й на те, що повідомлення-рішення Ковельської МДПІ № 00030523/0 від 25.12.2008р. не може у розглядуваному випадку вважатися відкликаним податковим органом, оскільки відповідно до п.6.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затв. наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відкликаними є податкові повідомлення, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобовязання внаслідок їх адміністративного оскарження.

Оскільки відповідач не скасував і не змінив податкове повідомлення-рішення № 00030523/0 від 25.12.2008р., останнє не може в силу наведеного вважатися відкликаним.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірні податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ № 00030523/0 від 25.12.2008р. та № 00030523/1 від 05.03.2009р. слід визнати протиправними і скасувати.

Вказане уточнення не впливає на правильність вирішення заявленого позову, а тому підстав для скасування чи зміни судового рішення колегія суддів не вбачає.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2009р. в адміністративній справі № 2а-14336/09/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос