Ухвала суду № 18856622, 19.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року справа №2а/0570/5894/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С. В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Костроміній Г.С.

з участю представника позивача Білан Д.А.

представника відповідача Присяжного С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/5894/2011 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Благос Інженерінг» про стягнення в доход держави грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна податкова інспекція у Київському районі міста Донецька звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Благос Інженерінг» про стягнення в доход держави грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином у розмірі 436542.00 грн. по договору куплі-продажу від 01.06.2009р. № 3-0106/2009.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновок суду про те, що виконання угоди підтверджено первинними документами зроблено в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.215, 216, 228 ЦК України, ст.208 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача, заперечення представника відповідача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач перебував у правових відносинах з ТОВ «Благос Інженірінг» на підставі договору від 01.06.2009 року № 3-0106/2009, де ТОВ «Виват-Пром» (продавець) передає у власність ТОВ «Благос Інженірінг» (покупець) товар згідно специфікаціям, які є невідємною частиною договору. Сума вказаного договору складає 320000,00 грн., в тому числі ПДВ 53333,33, яка не є остаточною і може здійснюватися по згоді сторін шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 06.11.2009 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди збільшити ціну договору на 300000,00 грн. (загальна сума договору складає 620000,00 грн.).

Згідно зазначеного договору, відповідач поставив ТОВ «Благос Інженірінг» шафи автоматики у комплекті ZX273-16, ZX162-10 та виписано видаткову накладну № 389 від 09.11.2009 року на суму 436542,00 грн. та податкову накладну № 389 від 09.11.2009 року на суму 436542,00 грн.

Розрахунки між зазначеними субєктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями всього на суму 436542,00 грн., а саме: п/д № 135 від 18.03.2010 року на суму 236542,00 грн., п/д № 149 від 24.03.2010 року на суму 200000,00 грн.

При проведенні планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року (акт перевірки від 26.04.2010 року № 2868/23-2/33913327) встановлено взаємовідносини з ТОВ «Солана Трейд», при чому останній є основним покупцем у ТОВ «Автокріс».

В ході перевірки було встановлено, що докази фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Солана Трейд» від ТОВ «Автокрис» за листопад 2009 року у сумі 71360666,93 грн. відсутні.

ДПІ Київського району м. Донецька проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Благос Інженірінг» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні правових відносин з ТОВ «Виват-Пром» за період листопад 2009 року, про що 02.07.2010 року складено акт за № 4682/23-2.

В результаті проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення п. 1.31 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток у сумі 90946,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 90946,00 грн., а також порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження ПДВ за листопад 2009 року в сумі 72757,00 грн.

Податковий орган посилається на дані системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яким встановлено розбіжності в частині завищення податкового кредиту у листопаді 2009 року в сумі 71360666, 93 грн. по підприємству постачальнику ТОВ «Автокрис» та ТОВ «Солана Трейд».

ТОВ «Автокрис» не знаходиться за юридичною адресою, а його посадові особи є підставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 року юридичну особу припинено, а свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість було скасовано з моменту його видачі, тобто з 26.01.2009 року.

Податковим органом зроблено висновок, що угоди, укладені ТОВ «Автокрис» з ТОВ «Солана Трейд» є нікчемними та оскільки основним покупцем у ТОВ «Солана Трейд» у листопаді та грудні 2009 року є ТОВ «Виват Пром», то вказані правочини також не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.7 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за втрату первинних документів, їх ненадання або правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування та не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Судовим рішенням по справі 2-а-18444/10 від 13.09.2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИВАТ-ПРОМ до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від “07” травня 2010 року № 0000992340/0/12606/10/23-213 та № 0001002340/0/12608/10/23-213 було встановлено, що ДПІ Київського району м. Донецька належних та допустимих доказів для підтвердження висновків щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ “Солана Трейд” надано не було та суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо наявності ознак нікчемності угод, укладених позивачем із ТОВ “СОЛАНА ТРЕЙД” за період з 01.11.2009р. по 31.12.2009р.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що нікчемність правочину зроблено без використання позивачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення субєктивної сторони намірів сторін, тобто умислу.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписами ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін- у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про те, що відповідачем виконані всі передбачені законодавством умови здійснення господарський операцій (угод) і відображенні їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-0570/5894/2011 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Благос Інженерінг» про стягнення в доход держави грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 19 серпня 2011 року, в повному обсязі ухвала складена 24 серпня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: Білак С.В.

Судді: Сухарьок М.Г.

Гаврищук Т.Г.