Ухвала суду № 18854113, 20.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 жовтня 2011 року справа № 5020-1563/2011

За позовомМосковського державного університету імені М.В. Ломоносова

(119991, РФ, м. Москва, Ленінські гори, будинок 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Икс-Фит.Проджект»

(99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 7, корпус 3,

ідентифікаційний код 35034494)

про стягнення 1466669,63 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Московський державний університет імені М.В. Ломоносова) - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 572-11/401-05 від 18.10.2011;

Відповідач (ТОВ «Икс-Фит.Проджект») не зявився.

Сутьспору:

Московський державний університет імені М.В. Ломоносова звернувся до Господарського суду міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Икс-Фит.Проджект» про стягнення 1466669,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору послуг №02/07-07 від 02.07.2007 в частині належного та своєчасного внесення оплати, передбаченої договором.

Ухвалою від 03.10.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 20.10.2011.

У судове засідання 20.10.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 20.10.2011 представник позивача надав заяву порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 7, а також на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача на суму 1481572,32 грн.

Вивчивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів субєктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого, зокрема, є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Відповідно до пункту 3 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, за змістом зазначених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України одним із заходів до забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошті відповідача.

З моменту накладення арешту відповідач не має права розпоряджатися належними йому майном або коштами, незалежно від того, чи передавалася ухвала суду державній виконавчій службі для здійснення виконавчих дій.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У пункті 6.1 Розяснення Президії Вищого господарського суду України від № 02-5/611 23.08.1994 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначено, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

В якості обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначив, що відповідачем фактично припинено господарську діяльність, звільняється персонал та керівництво підприємство.

Вивчивши матеріали справи, суд пересвідчився у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо розумності і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи, що заходи до забезпечення позову мають тимчасовий характер і можуть бути переглянуті судом за наявності відповідних підстав, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів сторін та з урахуванням їх поведінки, суд, враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, вважає заяву позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню в частині вимог щодо накладення арешту на грошові кошті, що належать відповідачеві.

Щодо такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача, суд, враховуючи матеріали заяви вважає, що позивачем не надав належних та допустимих доказів, що обґрунтовують означену вимогу, а також не визначено на саме яке майно відповідача має бути накладений арешт.

Враховуючи те, що згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Заяву Московського державного університету імені М.В. Ломоносова про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2.Вжити заходів до забезпечення позову Московського державного університету імені М.В. Ломоносова шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «Икс-Фит.Проджект»(99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, будинок 7, корпус 3, ідентифікаційний код 35034494) в межах суми позову та суми судових витрат у розмірі 1481572,32 грн.

3.Ухвалу надіслати до ВДВС Нахімовського РУЮ в місті Севастополі для виконання.

4. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Суддя О.С. Погребняк