Ухвала суду № 18854075, 18.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

18 жовтня 2011 року справа № 5020-929/2011 За заявою Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко»про розстрочку рішення суду від 05.09.2011 по справі №5020-929/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгБункерСервис-Ейск”

(353680, Російська Федерація, Краснодарський край,

м. Ейськ, вул. Пляжна, 6)

до Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко»

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 50; 99011,

м Севастополь, вул. В. Морська, 5, ідентифікаційний код 20710364)

про стягнення 153667,00 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Стягувач (ТОВ “Азов-Транзит”) не зявився;

Боржник (ЗАТ “Торговий дом ГЕСС и Ко”) - ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність № 12 від 17.01.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Азов-Транзит” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко»про стягнення 153667,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.09.2011 позов було задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгБункерСервис-Ейск” суму заборгованості у розмірі 14373,72 доларів США, витрати по сплаті державного мита в сумі 1145,53 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 175,85 грн.

22.09.2011 на виконання рішення суду були видані накази.

В той же час на адресу суду надійшла заява (вх. №10250/11) Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко»про розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 14373,72 доларів США., строком на 1 рік з щомісячним перерахуванням на рахунок стягувача суми 1197,81 доларів США до повного погашення заборгованості.

Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України, заява про розстрочку виконання судового рішення підлягає розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 22.09.2011 заява боржника була призначена до розгляду в судовому засіданні 18.10.2011.

У судове засідання 18.10.2011 стягувач явку уповноважених представників не забезпечив, до початку судового засідання надав письмовий відзив на заяву боржника (вх. 10960/11 від 11.10.2011) зазначивши, що проти задоволення заяви про розстрочення судового рішення заперечує.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав зміст заяви про розстрочку судового рішення, просив її задовольнити з підстав, наведених в ній.

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника (заявника), суд встановив наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обовязковими для виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що розстрочка виконання судового рішення є правом, а не обовязком суду.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В даному випадку, заявник обґрунтував заяву про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалася скрутна економічна обстановка: за перше півріччя 2011 року збитки підприємства становили 1 млн. 123 тис. грн., в підтвердження чого заявник надав фінансовий звіт субєкта малого підприємництва (т. 2, арк.с. 3), крім того заявник посилався на наявність несплаченої суми заборгованості за кредитом та процентами за кредитними договорами №10-05/кл від 05.04.2005 (у сумі 299434,90 грн.) та 19-05/Кл від 29.06.2005 (у сумі 250847,25 доларів США), що підтверджується довідкою АТ «Банк «Таврика»від 13.09.2011 №58/387 (т.2, арк.с. 20).

В той же час, на думку суду, заявником не було представлено доказів наявності саме виключних обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду відповідачем та які б свідчили про винятковий та особливий характер відносин, що склалися на підприємстві боржника та спричинили подання цієї заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Тобто, заявник не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 33- 34 Господарського процесуального кодексу України наскільки дані обставини виключають можливість виконання судового рішення.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності.

Суд, вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення заявника, встановив, що обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя та роблять його неможливим та докази, які б свідчили про винятковість обставин, за яких відповідач не має можливості виконувати рішення суду, заявником, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведені. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Торговий дом ГЕСС и Ко» про розстрочення виконання рішення суду по справі №5020-929/2011 відмовити.

Суддя підпис О.С. Погребняк