Рішення № 18853955, 04.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року справа № 5020-1222/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1222/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства “С.Перовської”

до Комунальної установи “Централізована бібліотечна система для дорослих”

про спонукання повернути майно,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №648 від 29.07.2011;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №207 від 14.09.2011;

Ессін Тамара Олександрівна, директор, витяг із наказу №10-к від 05.04.2005;

Суть спору:

05.08.2011 Публічне акціонерне товариство “С.Перовської” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунальної установи “Централізована бібліотечна система для дорослих” про спонукання повернути орендоване майно орендодавцю.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 156.09.2011 оголошено перерву до 04.10.2011.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечує, вважає, що позов безпідставний, неправомірний та такий, що суперечить вимогам діючого законодавства України (арк.с. 55-56).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

в с т а н о в и в:

04.04.2011 між Закритим акціонерним товариством “С.Перовської”, що було перейменоване на Публічне акціонерне товариство “С.Перовської” відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», (Орендодавець, далі позивач) та Комунальною установою “Централізована бібліотечна система для дорослих” (Орендар, далі відповідач) було укладено договір №111 оренди житлового приміщення під розміщення філії бібліотеки №30 КУ “ЦБС для дорослих” м. Севастополя (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння частину приміщення загальною площею 95,25 кв.м., що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул.С.Перовськой, 57. Строк дії Договору встановлений з 01.01.2011 до 30.06.2011 (арк.с.34).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що строк оренди може бути змінений тільки за письмовою згодою сторін.

Як зазначив позивач, строк дії Договору сплив 30.06.2011 у звязку з чим, 04.07.2011 на адресу відповідача було надіслано листа за вихідним №563 з проханням повернути обєкт оренди в десятиденний термін та прийняти заходи щодо його передачі позивачеві до 14.07.2011 (арк.с.35).

Проте, відповідач обєкт оренди не повернув, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позовні вимоги не визнав та в судовому засіданні пояснив, що Комунальна установа “Централізована бібліотечна система для дорослих” є культурним закладом у звязку з чим на підставі частини четвертої статті 20 Закону України «Про культуру»виселенню не підлягає.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “С.Перовської” підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором оренди нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Згідно до вимог статей 793, 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Строк дії Договору встановлений до 30.06.2011.

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.07.2011 позивач надіслав на адресу відповідача листа з повідомленням про закінчення строку укладеного Договору та проханням повернути орендоване приміщення і передати його позивачеві, проте відповідач залишив лист без відповіді і орендоване ним приміщення не повернув (арк.с.35).

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підтвердження факту належності позивачеві спірного приміщення подано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. С. Перовськой, 57 (арк.с.32).

Оскільки обєкт оренди не повернено відповідачем в добровільному порядку, позивач, як власник майна, правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Доводи відповідача щодо неможливості його виселення на підставі статті 20 Закону України «Про культуру»суд відхиляє як необґрунтовані виходячи з наступного.

Статтею 20 Закону України «Про культуру»встановлено, що забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.

Зазначене відноситься до обєктів комунальної і державної власності та не стосується обєктів, що належать орендодавцям на праві приватної власності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про спонукання повернути майно підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення.

Суд клопотання відхилив, як необґрунтоване.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати комунальну установу “Централізована бібліотечна система для дорослих” (99011, місто Севастополь, вулиця Леніна, 51; ідентифікаційний код 26015080) повернути Публічному акціонерному товариству “С.Перовської” (99026, м. Севастополь, пос.Любимівка, ідентифікаційний код 00412895) орендоване майно - частину приміщення загальною площею 95,25 кв.м., що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул.С.Перовськой, 57,

3.Стягнути з комунальної установи “Централізована бібліотечна система для дорослих” (99011, місто Севастополь, вулиця Леніна, 51; ідентифікаційний код 26015080) на користь Публічного акціонерного товариства “С.Перовської” (99026, м. Севастополь, пос.Любимівка, ідентифікаційний код 00412895) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 10.10.2011.