Постанова № 18852692, 24.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2011 року 16:05 № 2а-13910/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря Сервачинської І.М.є та представників сторін:

від позивача: Кривобока Ю.М.

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні аміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спец-техноресурс"

про стягнення заборгованості в розмірі 7 982,53грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (далі відповідач, ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс») про стягнення заборгованості у розмірі 7982,53 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 04 жовтня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик були направлені ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»за наявною в матеріалах справи, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 21 жовтня та 24 жовтня 2011 року представник відповідача не зявився, відповідач подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»(код за ЄДРПОУ 35976635) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.09.2011 року та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП № 10258/14/29-17013 від 01.07.2008 року.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 7 982,53 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої податкової декларації по податку на додану вартість № 188946 від 30.09.2010 р. за червень 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартітсть у розмірі 1675,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. № 0009681520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 190,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 523 від 16.05.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011 р. № 0012121520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 659 від 02.06.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 р. № 0016821520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 976 від 30.06.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 р. № 0022711520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 1397 від 27.07.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011 р. № 0029071520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 1652 від 16.08.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011 р. № 0029101520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 385,90 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 1651 від 16.08.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків);

- податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 р. № 0031191520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом № 1689 від 22.08.2011 року про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків).

Враховуючи те, що податкове зобовязання, яке було самостійно нараховане відповідачем у податковій декларації № 188946 від 30.09.2010 р. виникло, у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні справи в даній частині застосовуються норми вказаного Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1 статті 5 Закону № 2181, податкове зобовязання по податку на додану вартість за червень 2010 року є узгодженим з дня подання відповідної податкової декларації (№ 188946 від 30.09.2010 р.). При цьому, податкове зобовязання, самостійно визначене в податковій декларації, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягає (п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Оскільки вищевказана сума податкового зобовязання не була сплачена відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, ця сума податкового зобовязання набула статусу податкового боргу.

З приводу податкових повідомлень-рішень № 0009681520 від 06.05.2011 р., № 0012121520 від 20.05.2011 р., № 0016821520 від 06.06.2011 р., № 0022711520 від 08.07.2011 року, № 0029071520, № 0029101520 від 02.08.2011 р., № 0031191520 від 12.08.2011 р. суд зазначає, що вказані рішення були прийняті після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ), тому правовідносини щодо стягнення суми боргу в даній частині регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до п. 58.1 ПКУ, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0009681520 від 06.05.2011 р., № 0012121520 від 20.05.2011 р., № 0016821520 від 06.06.2011 р., № 0022711520 від 08.07.2011 р., № 0029071520, № 0029101520 від 02.08.2011 р., № 0031191520 від 12.08.2011 р. були надіслані відповідачу поштою, однак були повернуті поштовим відділенням через відсутність відповідача за його податковою адресою, у звязку з чим вказані рішення відповідно до абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПКУ вважаються врученими відповідачу.

Відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПКУ податкові зобовязання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0009681520 від 06.05.2011 р., № 0012121520 від 20.05.2011 р., № 0016821520 від 06.06.2011 р., № 0022711520 від 08.07.2011 р., № 0029071520 від 02.08.2011 р., № 0031191520 від 12.08.2011 р. в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобовязання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПКУ, вважаються узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобовязання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу № 618 від 02.03.2011 р. на суму 1 306,63 грн.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу поштою, однак повернута поштовим відділенням 18.04.2011 року у звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту із зазначенням причин невручення та актом про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків № 38 від 18.04.2011 року, а тому вважається врученою 18.04.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобовязання було погашено відповідачем частково у розмірі 368,37 грн., за рахунок існуючої переплати.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача по податку на додану вартість становить 7982,53 гривень (1020,00 грн. + 385,90грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1020,00 грн. + 1190,00 грн. + 1675,00 грн. 368,37 грн. = 7892,53 грн.).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 7982,53 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (ідентифікаційний номер 359766635, адреса: 02092, м. Київ, бул. Праці, 2/27) на користь Державного бюджету України (рахунок УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) заборгованість у розмірі 7982,53 гривень (сім тисяч девятсот вісімдесят дві грн. 53 коп.).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 28 жовтня 2011 року.