Постанова № 18852508, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2011 року                      № 11/64

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Винокурова К.С., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом    Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика»

до                    Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва

про                  визнання нечинною вимоги №206 від 04.02.2008 р. про сплату боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство “НВАП “Новогалещинська біофабрика”(надалі - ЗАТ “Новогалещинська біофабрика”, позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинною вимоги від 04.02.2008 р. № 20 Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва (надалі УПФУ в Святошинському районі міста Києва, відповідач) про сплату боргу на суму 69 075,90 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

02.07.2008 р. ухвалою суду було зупинено провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, а саме до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 4/80.

15.08.2011 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено до попереднього судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що, відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу без складання акту документальної перевірки, що є порушенням вимог передбачених п. 8.3. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003. А також, позивачу не вручались, ні акт про його перевірку, ні повідомлення про порушення ним законодавства зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 6-5 від 21.03.2003.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, письмові заперечення по справі не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення, які наявні в матеріалах справи.

У зв’язку з нез’явленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “НВАП “Новогалещинська біофабрика” у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України (ЄДРПОУ) від 19.05.2008 р. № 21-10/2799 зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.07.2003 р., код ЄДРПОУ 32557832 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва.

13.03.2008 року позивач отримав вимогу УПФ України в Святошинському районі м. Києва № Ю-206 (надалі –вимога № 206) про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 04.02.2008 у розмірі 69 075,90 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення відділення зв’язку про вручення позивачу поштового відправлення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 07.09.2003 (надалі –Закон №1058-IV, редакція Закону, яка діяла на момент виникнення заборгованості), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Частиною 3 ст. 106 згаданого вище Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі –Інструкція №21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою встановленою законодавством.

Таким чином, з викладеної норми вбачається, що однією із підстав формування недоїмки є облікові дані з карток особових рахунків страхувальників. Отже, доводи позивача про обов’язковість формування вимоги про сплату недоїмки виключно на підставі складеного Акту перевірки є помилковими та такими, що невірно тлумачать норму права, внаслідок чого відсутні підстави для обов’язкового вручення відповідачем акта перевірки та повідомлення позивачу, у зв’язку з чим викладені мотиви позивача не приймаються судом до уваги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи карток особового рахунку Позивача станом на 02.03.2009 р. за ним обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 94 040,78 грн., яка, як встановлено судом, виникла починаючи з 01.11.2005 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 20, ч. 2-4 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV та п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 встановлює, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка). Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платника здійснюється щомісячно за ставкою - 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників (п.4.1)

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного Фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до п.8.1. зазначеної Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції для страхувальника - юридичної особи.

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

Абзацом 2 п. 10.1. Інструкції встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи карток особового рахунку позивача протягом з березня 2007 року до грудня 2007 року він здійснював обчислення страхових внесків та їх сплату, при цьому сплачені ним суми грошових коштів зараховувалися відповідачем шляхом їх перерозподілу, в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, у зв’язку з чим коштами сплаченими позивачем з березня 2007 року до грудня 2007 року погашалась недоїмка, що існувала у попередній період, а після її остаточного погашення сплачені суми зараховувалися в рахунок сплати поточних страхових внесків в порядку їх виникнення, через що залишок несплачених страхових внесків за цей період склав 69 075,90 грн.

Також суд враховує те, що підставами для визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень, у даному випадку вимоги, є невідповідність його вимогам чинного  законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання нечинним рішення є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено порушень законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва при формуванні вимоги про сплату боргу за № 206 від 04.02.2007 р. на суму 69 075,90 грн.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо скасування вимоги УПФ України в Святошинському районі міста Києва № 206 від 04.02.2007 р. визнаються судом безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163  КАС України, адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                   К.С. Винокуров