Постанова № 18851811, 25.10.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2153/11

11:11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача Бірюк Г.В.;

представника відповідача Чопика І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці доунітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»(далі-відповідач) в якому просило суд: стягнути з відповідача заборгованість в сумі 328,57 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за серпень 2011 року та складає 328,57 грн. Заборгованість відповідачем на даний час не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 328,57 грн.

Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №937 затверджено Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремими категоріями працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку рішення про призначення пільгової пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті і районі у місті за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, що подаються у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці, та гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Відповідач не давав позивачу гарантійного листа про перерахування коштів на рахунок управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці для покриття витрат, повязаних з виплатою пенсії ОСОБА_3, а тому вимога позивача про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 за серпень 2011 року в сумі 328,57 грн. є безпідставною.

На підставі викладеного вище, відповідач просив суд прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у задоволенні позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Унітарне приватне підприємство «Сантехбудмеханізація»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За унітарним приватним підприємством «Сантехбудмеханізація»рахується заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.08.2011 року по 25.08.2011 року в сумі 328,57 грн.(а.с. 5); актом звірки №192 від 08.07.2011 року (а.с.7).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно ч. 1 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень ”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. За пунктом 6.8 цієї ж Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині несвоєчасної сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 328,57 грн.

Згідно ч.1 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, який затверджений Постановою №937 від 18.07.2007 року передбачено, що цей порядок визначає механізм призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (далі - пільгова пенсія).

Згідно ч.2 вказаного Порядку, пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Посилання відповідача на те, що пільгові пенсії були призначені працівникам без дотримання вимог Порядку надання та оформлення документів для призначення пільгових пенсій та перерахування підприємствами та організаціями грошових коштів на її виплату відповідно до постанови КМУ від 18.07.2007 року № 937, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-2, суд вважає безпідставними, оскільки постанова КМУ від 18.07.2007 року № 937, на виконання якої прийнято постанову правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-2, стосується призначення пільгових пенсій окремим категоріям працівників, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 та Списком № 2, тому не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В звязку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" (ідентифікаційний код 32790737) на користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість в сумі 328,57 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 28 жовтня 2011 року.

Суддя О.В. Боднарюк