Постанова № 18851359, 19.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2011 р. № 2-а- 12712/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників : позивача Кулікової І.А., відповідача Шляхта В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паріскар" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова , в якому просить суд, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова стосовно коригування валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Паріскар”за перший квартал 2011 року по податку на прибуток на підставі акту камеральної перевірки № 1241/15-24340166 від 15.06.2011 року, без винесення податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав викладених в письмових запереченнях на позов.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі міста Харкова проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за звітній податковий період 1 квартал 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар" за результатами якої складено акт перевірки №1241/15-24340166 від 15.06.2011р.

В ході перевірки встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (вх.9002782758 від 05.05.2011 р.) ТОВ «Паріскар» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 193122 грн. За даними камеральної перевірки встановлено порушення порядку переносу балансової вартості запасів на початок звітного року ( ряд. А графа 3 додатку К1/1, таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" до Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р.), що призвело до завищення р.04.2 декларації з податку на прибуток та завищення суми відємного значення обєкта оподаткування по ряд.08 за 1 квартал 2011р. на 84962 грн. ТОВ «Паріскар» порушено п.5.9. ст.5 та п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погодившись із висновками зазначеними в акті перевірки ТОВ "Паріскар" подано заперечення до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова. Однак згідно відповіді від 30.06.2011 року №4873/10/18-117 висновки акту камеральної перевірки № 1241/15-24340166 від 15.06.2011 року визнані правомірними

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом,

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже таким чином суд приходить до висновку, що позивач мав право провести камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року ТОВ «Паріскар» та скласти акт перевірки, в разі встановлення порушень.

Відповідно до п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини матеріалів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом, зазначаючи при цьому, що з метою податкового обліку платник має право самостійно обрати та використовувати один з передбачених законом методів, при цьому зміна методу на протязі податкового року не дозволяється.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 цього Закону для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином Закон вимагає від підприємств платників податку на прибуток визначати балансову вартість запасів за результатами звітного періоду, тобто за квартал, півріччя, три квартали, рік.

Позивач здійснював приріст (убуток) запасів у 2010-2011 році на підставі п. 5.9 ст. 5 цього Закону, що не заперечувалось відповідачем, підтверджувалось податковою звітністю та самим актом перевірки.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності передбачені Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9».

Відповідно до п. 8 цього Наказу передбачено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно п. 16 цього Наказу при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);нормативних затрат;ціни продажу.

Зазначені методи, що використовуються при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів передбачають, що такий розрахунок здійснюється за звітний період, оскільки застосування таких методів повязано з вибуттям запасів.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачає визначення балансової вартості на початок звітного періоду, а лише визначає необхідність визначення балансової вартості на кінець звітного періоду, відповідно дані на початок звітного періоду переносяться з даних на кінець звітного періоду, що передує, що підтверджується п. 2 Додатку № 1 Наказу ДПА України від 05.12.2008, № 761 "Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток" передбачено, що при співставленні даних строк декларації з даними додатків к строкам декларації кожна строка графа 3 будь-якого звітного періоду поточного року повинна дорівнювати графі 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації за минулий рік.

Таким чином на початок звітного періоду балансова вартість запасів (у тому числі на складах та на оптових складах) за 2011 рік повинна відповідати балансової вартості запасів на кінець попереднього періоду (2010 року).

З додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік вбачається, що позивачем задекларовано балансова вартість запасів на кінець звітного періоду у сумі 302029 грн. З декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік вбачається, що балансова вартість запасів на початок звітного періоду складає 386991 грн. Таким чином балансова вартість запасів початок періоду не відповідає балансової вартості запасів на кінець попереднього періоду.

За таких обставин висновок ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про завищення відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідно до п. 58. 1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже встановивши в акті перевірки порушення платником податку податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на прибуток, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова за результатами розгляду заперечень такого платника податку на висновки акту перевірки, зобовязана прийняти податкове повідомлення рішення.

В ході судового розгляду справи з пояснень представників сторін, судом встановлено, що податкове повідомлення рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 84962 грн. за результатами акту перевірки №1241/15-24340166 від 15.06.2011р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова не приймалось.

Згідно довідки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 1778214110-13 від 18.10.2011р. встановлено, що коригування відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем не проводилось. Суд зауважує, що неприйняття ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова податкового повідомлення рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 84962 грн. за результатами перевірки №1241/15-24340166 від 15.06.2011р. є бездіяльністю податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач не навів та не надав доказів наявності вчинення будь-яких дії Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі міста Харкова за результатами акту перевірки, щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 84962 грн.

Суд зазначає, що сам по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків. Цей документ не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, що перевіряється, він не встановлює ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для платника податків, призначений керівнику податкового органу, який на його підставі повинен прийняти відповідне рішення, і вже прийняте рішення, яке містить конкретні приписи для платника податків може бути останнім оскаржене в судовому порядку. Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання дій протиправними залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.