Постанова № 18850158, 17.06.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:30 год.

17.06.2011 р.справа № 2а-3235/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.01.11 р.,

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5826/9/10-007 від 27.12.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПП "ЭКСИМ ТРЕЙД", вул. Гмирьова, 1-а, м. Миколаїв, 54028 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання дій протиправними В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Эксим Трейд" (далі - позивач, ПП "Эксим Трейд") до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки позивача, за результатами якої складено Акт перевірки, визнати протиправними дії ДПІ з визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з контрагентами у грудні 2010 р.

Ухвалою суду від 17 червня 2011 р. провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ з визнання нікчемними правочинів закрито.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки.

На думку позивача, відповідачем порушено порядок проведення такої перевірки, визначений ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме перевірка проведена на підставі службового посвідчення, у той час, як підставою для її проведення повинно бути виключно рішення керівника органу державної податкової служби, оформлене наказом. Також, позивач зазначив про відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для проведення перевірки.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав суду письмові заперечення (а. с. 55-57), у яких послався на те, що перевірка проводилась на підставі наказу, а тому є цілком законною, а обставиною, яка зумовила проведення перевірки послугувало ненадання позивачем відповіді на письмовий запит.

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, адміністративний позов не визнає, відповідно до правил ст. 71 ч. 2 КАС України, на нього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені у позові та запереченнях на нього.

У відповідності до вимоги ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 17 червня судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, податковий орган має право на проведення документальна невиїзної перевірки за умови:

- наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

- на підставі наказу, який отриманий платником податку.

Як встановлено судом, 8 лютого 2011 р. відповідач, керуючись правом на отримання від платників податків копій документів, передбаченого ст. 20 п. 20.1. пп. 20.1.6 ПК України, надіслав на адресу позивача запит про надання документів (а. с. 58). Позивач на запит не відповів, документи відповідачу не надав.

Згідно ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обставиною, яка зумовила проведення документальної невиїзної перевірки позивача, послугувало ненадання останнім письмової відповіді на запит відповідача.

Позивач у додатках до позовної заяви сам надав копію наказу від 19 березня 2011 р. № 452 про проведення документальної невиїзної перевірки (а. с. 37).

Отримання позивачем наказу підтверджується і копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 60), з якого вбачається, що наказ позивачу вручено 23 березня 2011 р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем дотримані умови проведення документальної невиїзної перевірки позивача: надіслано запит, на який відсутня відповідь позивача та видано наказ, який отримано позивачем.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), суд зазначає таке.

Пунктом 2 пп. 2.3. цього Порядку передбачено, що вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити серед іншого дані про підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів.

У вступній частині Акту від 31 березня 2011 р. № 1152/23-100/30738020 (а. с. 13-32) дійсно зазначено, що на підставі службового посвідчення перевірку позивача проведено старшим держподатревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Щербань М.В.

На переконання суду, у даному випадку службове посвідчення засвідчує посаду інспектора, який проводив перевірку, але не є підставою для проведення перевірки.

Крім того, у тій же вступній частині зазначено, що копії наказу від 19 березня 2011 р. № 452 та повідомлення про проведення перевірки № 2821/10/23-117 від тієї ж дати (а. с. 36), надсилались позивачу поштою.

Таким чином, судом не встановлено порушень відповідачем Порядку № 984 при складанні Акту перевірки.

Згідно ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду позивач довів правомірність своїх дій щодо проведення перевірки позивача, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

22 червня 201 р.

СуддяА. О. Мороз