Постанова № 18850077, 23.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2011 р. № 2а-10783/10/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С. М.

при секретарі Залуцькій І. І.

за участю представників позивача - Канарьової Н. В.

Івасик З. Д.

Палєй Д. А.

Макового П. Ф.

представника відповідача - Мусійчук А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" до державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Еліка" звернулась в суд із позовом до державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001783500/0/30641 від 09.11.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.11.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Еліка" було отримане податкове повідомлення-рішення №0001783500/0/30641 від 09.11.2010 року з податку на прибуток на загальну суму 71 670,00 грн., у тому числі за основним платежем 47 780,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 23 890,00 грн., винесене за результатами позапланової документальної перевірки акт № 2648/23-2/19333773 від 20.10.2010 року. Позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" була проведена за наявності наказу №555 від 11.10.2010 року, виданого в. о. начальника державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова та направлення на перевірку №755 від 12.10.2010 року. Направлення виписане державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова, проте цим направленням на перевірку були направлені працівники СДПРІ ДПА у Львівський області Цибрух І. Я. та Пасірський P. M., а також працівник ГДПРІ відділу проведення перевірок платників податків Кривяк Л. Р. Жодних працівників безпосередньо самої державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова, на обліку у якому перебуває товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Еліка" направленням на перевірку не направлялись. З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не згідні, оскільки воно винесено з порушенням чинного законодавства, а сама перевірка була проведена з порушенням вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві та дали аналогічні пояснення по справі і просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить в позові відмовити, оскільки позивачем було укладено договір №81027 від 27.10.2008 pоку, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Еліка" - покупець в особі директора Івасика З. В., ПП "Андор" - постачальник в особі директора ОСОБА_10 Постачальник зобовязується поставляти, а покупець приймати і вчасно оплачувати комплектуючі вироби. Відповідно до наданих директором товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" пояснень, договір на поставку комплектуючих для виробництва на підприємстві виробів радіоелектроніки був укладений з ПП "Андор" в телефонному режимі і підписувався при обміні по пошті. Всі документи про проведені фінансово-господарські операції між даними підприємствами надсилались поштою. Згідно з роясненнями директора товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" Івасика З. Д. товар поставлявся поштою "Автолюкс", "CAT", а оплату здійснював відправник - ПП "Андор". Однак, відповідно до умов договору №81027 від 27.10.2008 року, визначених у п.3.2, транспортування товару здійснюється по окремій домовленості в кожному окремому випадку за рахунок покупця - товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка". Таким чином, сторонами не дотримано умов договору, які передбачають здійснення перевезення вантажу у пункт призначення згідно погодженого у замовленні маршруту за рахунок замовника - покупця. Також відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2009 року за результатами розгляду кримінальної справи №1-п-900/2009 встановлено, що директор ПП "Андор" ОСОБА_10 в серпні 2008 року, перебуваючи в с. Коробовка Золотоношинського району Черкаської області, за грошову винагороду вступив в злочинну змову з невстановленою особою. Суть змови полягала в перереєстрації в органах державної влади на ім'я обвинуваченого ПП "Андор", з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб. Відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_10 підписав Статут підприємства, надав довіреність від 18.09.2008 року гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_12, якою уповноважив їх бути представниками директора ПП "Андор" в усіх державних і недержавних органах України. Крім того, ОСОБА_10 прибув до нотаріальної контори, де нотаріус засвідчив справжність підпису ОСОБА_10, як директора підприємства в банківській картці зі зразками підписів та відбитками печатки ПП "Андор" до АКБ «Легбанк», які ОСОБА_10 передав невстановленим особам. В подальшому ОСОБА_10 прибув до АКБ «Легбанк», де підписав договір №20111 про відкриття підприємству поточного рахунку №2600843643. Підписання ОСОБА_10 реєстраційних документів ПП "Андор" дало змогу іншим особам здійснити реєстрацію вказаного підприємства в державних установах. Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" та ПП "Андор" на підставі договору №81027 від 27.10.2008 pоку, спрямоване на приховування від оподаткування доходів ПП "Андор" та надання фінансової вигоди шляхом неправомірного віднесення товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" до складу валових витрат сум сплачених за даним договором, який не мав на меті настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП "Андор" за період з 01.04.2007 року по 30.06.2010 року, за наслідком якої складено акт №2648/23-2/19333773 від 20.10.2010 року, в якому встановлено, що підприємством порушено вимоги п.п.5.2.1 п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334 від 28.12.1994 року, в результаті чого підприємством завищенні валові витрати на суму 191120,00 грн., в тому числі у IV кварталі 2008 року на суму 77800,00 грн., у І кварталі 2009 року на суму 113320,00 грн.

Перевірка проведена на підставі наказу №555 від 11.10.2010 року, виданого в.о. начальника державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова, направленням на перевірку №755 від 12.10.2010 року та призначена у відповідності до вимог п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в звязку з неповним наданням товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" пояснень та документальних підтверджень стосовно взаєморозрахунків з ПП "Андоор", на запит державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова №21515/10/23-237 від 16.08.2010 року.

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією в Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001783500/0/30641 від 09.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 71 670,00 грн., в тому числі за основним платежем 47 780,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 23 890,00 грн.

Згідно з ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, наведених у пунктах 1 - 9 цієї частини, зокрема, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (пункт 5 частини 6 цієї статті).

Частиною 7 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною 7 статті 11-1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до п.2 ч.1 ст. 11-2 Закону є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки. У разі, якщо підстави для прийняття такого документу не відповідають підставам, наведеним у ч.6 ст.11-1 Закону, такий наказ вважається таким, що прийнятий з перевищенням повноважень, встановлених законом, та є нечинним (протиправним).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП "Андоор" був укладений договір №81207 від 27.10.2008 року шляхом електронної переписки та направлення підписаного сторонами договору поштовим переказом.

На виконання вимог укладеного договору товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Еліка" отримало товар згідно видаткових накладних №110300 від 03.11.2008 року, №110400 від 04.11.2008 року, №030100 від 03.01.2009 року, №060200 від 06.02.2009 року на загальну суму 229 344,00 грн., в тому числі ПДВ 38 224,00 грн.

Згідно оборотно-сальдових відомостей, рахунків бухобліку 20, 63, операції по придбанню таких товарів (ТМЦ) проведено проводками: у IV кварталі 2008 року - Д-т 201 «Товари на складі»К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на суму 77 800,00 грн., у І кварталі 2009 року - Д-т 201 «Товари на складі»К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на суму 113 320,00 грн. Відповідні дані віображені в декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року, І квартал 2009 року.

Декларації про отримання вантажу, подані позивачем, свідчать про доставку товару через перевізника - ТзОВ “ПВП “Сфера 7”, який відповідно до наданого листа № 5/01 від 05.05.2011 року підтвердив, що ТзОВ “ПВП “Сфера 7” надає послуги з перевезення вантажів під торговельною маркою UREX (укрекспрес).

Подані декларації на отримання вантажу позивачем відповідають тим, що використовуються ТзОВ “ПВП “Сфера 7”, нумерація яких відповідає нумерації кінця 2008 початку 2009 року та є підтвердженням з перевезення вантажу за разовими договорами перевезення.

За змістом рішення Богунського районного суду м. Житомира встановлено, що ОСОБА_10, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та розуміючи, що ПП “Андор” зареєструвався з метою прикриття незакононої діяльності інших осіб, вчинив пособництво невстановленим особам в фіктивному підприємництві. Зокрема, ПП “Андор” приймало участь у злочинній схемі, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг “транзитних” та “фіктивних” підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займались. Даним рішенням суд постановив звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 за ст.ст.27 ч.2, 205 ч.1 КК України.

За наявності сумніву щодо наданої інформації суд згідно зі статтями 70, 71, 79 Кодексу адміністративного судочинства України витребовував належні докази на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Отримані за запитом адміністративного суду матеріали кримінальної справи свідчать про невстановлений перелік осіб, які приймали участь у злочинній схемі по формуванню податкового кредиту по податку на додадну вартість, зокрема, не підтверджено участь позивача у ланцюгу “транзитних” та “фіктивних” підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займались.

Основним видом діяльності позивача у відповідності до довідки №1229 є виробництво апаратури для трансляції та ретрансляції передач (КВЕД 32.20.1), виробництво зварювального та іншого електроустаткування (КВЕД 31.62.2), ремонт (спеціалізований) та технічне обслуговування іншого електроустаткування (КВЕД 31.62.3), посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткування (КВЕД 51.14.0).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - п. 5.7 цієї статті. Нормами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський обпік та фінансову звітність в Україні" та розділу 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 246 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Наказом №193 від 21.06.1996 року “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” затверджені форми обліку сировини та матеріалів, які використовуються у виробництві, зокрема, форма М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів". Наведена форма використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т. п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав товар від постачальника ПП “Андор” згідно видаткових накладних - №10300 від 03.11.2008 року, №110400 від 04.11.2008 року, №30100 від 03.01.2009 року, №60200 від 06.02.2009 року на загальну суму 229344,00 грн. Як свідчать дані журналу обліку довіреностей, копії сторінок яких подані позивачем, товар отримувався або безпосередньо керівником, або особою, уповноваженою на це довіреністю.

Станом на 01.01.2009 року за даними балансового рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” по контрагенту ПП “Андор” заборгованість відсутня.

У господарський діяльності позивача для виробництва приладів у періодах листопад 2008 року, січень-лютий 2009 року придбані товари були використані у виробництві, що підтверджується наступним документами: накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 1, 2, 3, 4, 5 від 03.11 2008 року, № 6, 7, 8 від 05.11.2008 року, № 9 від 13.1.2008 року у листопаді 2008 року, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 1, 2, 3 від 03.01.2009 року, № 4 від 30.01.2009 року у січні 2009 року, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 1, 2 від 06.02.2009 року, № 3 від 18.02.2009 року, № 4, 5 від 27.02.2009 року у лютому 2009 року. Вироблений товар реалізовувався як на території України, так і за її межами, зокрема, на територію Казахстану, про що свідчать подані позивачем ВМД.

Посилання податкового органу, на те, що укладені позивачем з постачальниками угоди є нікчемними спростовуються зазначеним та наявними в матеріалах справи доказами, а відтак не можуть вважатися беззастережними та безперечними доказами в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій, а будь-яких інших доказів відповідачем надано не було. Відтак, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у контрагента товарів.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії виконуючого обовязки Начальника державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова, щодо винесення наказу про проведення позапланової перевірки та визнати нечинним наказ про проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" №555 від 11.10.2010 року.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001783500/0/30641 від 09.11.2010 року.

Стягнути з державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Еліка" 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2011 року.

Головуючий С. М. Кузьмич