Постанова № 18849342, 01.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2011 р. № 2а-5641/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

за участі представника позивача Навроцького А.І.,

представника відповідача Гроцького Н.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «Ренесанс-ДР»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій,

<Текст >

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «Ренесанс-ДР»(надалі - ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова та просить, з наведених в ньому підстав, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 29.04.2011 року №0000582321 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на 538246 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 269123 грн., а також визнати протиправними дії ДПІ у Галицькому районі м.Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР» частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР»при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуг) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»з дотриманням вимог законодавства включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур»податковими накладними. Отримані від ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»і ПП «Галич Тур»роботи були виконанні в повному обсязі, а товари були поставлені позивачу та використані ним у межах господарської діяльності. Зокрема, дані товари були використанні при будівництві обєктів на замовлення КП«Львіврембудпостач», а надані роботи були обєктом підряду договорів укладених між КП«Львіврембудпостач»та ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР». Позивач також зазначає, що перевірка за наслідками, якої було складено акт від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446 проводилася за період, який вже перевірений та результати викладені в акті від 01.02.2011 року №143/23-209/23270446.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві та наданих у поясненнях під час розгляду справи.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву. Зазначив, що позивачем зайво відображено в складі податкового кредиту по податку на додану вартість за 2009 рік суму 538246,26 грн., оскільки, позивач даний податковий кредит сформував від взаємовідносин ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»і ПП «Галич Тур», які формували податкові зобовязання та податковий кредит від підприємств (ПП «Квартал - Л», ПП БК «Престиж Буд Стииль», ТзОВ «Будюніпром», ДП «Галбуд», ПП «Трейд-Компані», ТзОВ «ІТС», ТзОВ «Станром Холдинг», ПП «ФПК «Каскад», ПП ОСОБА_3, ЗАТ «Укрінтранс», ТзОВ «фірма «Гольфстрім», ТзОВ «Восток-Променерго», ПП «ІКЦ «Облік»), у яких відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у передачі продукції. Представник відповідача зазначив, що правочини укладені між ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс», ПП «Галич Тур» є фіктивними відповідно до вимог статті 234 Цивільного кодексу України, а також нікчемними згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур», за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року №0000582321 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на 538246 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 269123 грн..

У вказаному акті перевірки ( а.с. 30) зазначено, що згідно додатку 5 Декларації з ПДВ та поданих декларацій з ПДВ за період з 01.11.2008 року по 30.06.2009 року встановлено, що ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 538246,26грн. від сумнівних підприємств-постачальників, які згідно проведеного дослідження не мали можливості займатися фінансово-господарською діяльністю.

«Сумнівними»підприємствами-постачальниками в акті перевірки зазначено ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур». Такий висновок податковий орган зробив на підставі отриманого акту Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 2384/23-2/30444793 від 22.09.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Союз Плюс Сервіс», код за ЄДРПОУ 30444793 з питань правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, а також акту № 2718/23-209/33981989 від 02.11.2010 року Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.10.2010 року.

На підставі вказаних актів, податковим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 , підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «СП Українсько-американське «Ренесанс ДР»при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були отримані в порушення статтей 662, 655 та 656 ЦК України.

Крім того, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України про що винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 29.04.2011 року №0000582321 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на 538246 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 269123 грн.

Відповідно до акту перевірки, матеріалів справи, сума донарахованого ПДВ в розмірі 321322,94 грн., включена позивачем до податкового кредиту в жовтні 2009 року 108470,74грн. та грудні 2009 року 212852,20грн., виникла у позивача внаслідок господарських операцій з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур»за договорами підряду та угод поставки, які були виконанні в повному обсязі, а сума податкового кредиту за жовтень 2009 року по ПП «Галич Тур»у розмірі 216902 грн. виникла внаслідок проведених СП Українсько-американське “Ренесанс ДР” коригувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»надав позивачу роботи згідно договорів субпідряду №17/СП від 01 грудня 2009 року та №20/СП від 04 грудня 2009року та актів виконаних робіт від 24.12.2009 року №1/12-24009 та №1/12-24008, які ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»по відповідних договорах надало своєму замовнику - КП«Львіврембудпостач», що підтвердужуть наявні у матеріалах справи документи. ПП «Галич Тур»надав ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»матеріали, згідно з накладними від 31.10.2009 року №РН-10-3114, № РН-10-3116, № РН-10-3113, № РН-10-31112, №РН-10-3115, а ці матеріали були використанні при будівництві відповідних обєктів на замовлення КП«Львіврембудпостач».

Згідно із виданими ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» та ПП «Галич Тур»податковимми накладними загальна сума податку на додану вартість за жовтень та грудень 2009 року становить 321322,94 грн.

Також, представник відповідача зазначив, що в основу прийняття оскаржуваних податкового-повідомлення рішення відповідачем було покладено висновок про те, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (робіт) податкових зобовязань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно, унеможливлює надання податкової вигоди (податкового кредиту по ПДВ) позивачу без включення податкових зобовязань з боку ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур».

Суд вважає дану позицію відповідача безпідставною з нижче викладених підстав.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на період за який проводилася перевірка, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обовязок сплатити його продавцю.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому не зафіксовано неналежно оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Згідно з пункту 10.2 статті 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Матеріалами справами підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Галич Тур», які належним чином оформлені.

Разом з тим суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що позивач неправомірно завищив податковий кредит по ПП «Галич Тур»на суму 216902,7грн. внаслідок подвійного уточнення (12.05.2010 року та 08.07.2010 року) суми податкового кредиту у розмірі 108451,36 грн., як це зазначено на сторінках 19-20 акту, оскільки, це спростовується матеріалами справи та атом від 01.02.2011 року №143/23-209/23270446 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «СПУА «Ренесанс ДР», код ЄДРПОУ 23270446 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року», яким охоплено операції, які описані в акті від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446 та не зафіксовано порушень подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно підпункту 78.1.12. пункту 78.1. статті 78 ПК України позапланова перевірка проводиться, коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування.

Пунктом 4 Указу Президента України, від 23.07.1998, № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обовязкової звітності субєкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки субєкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного субєкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки субєкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

У звязку з тим, що відповідачем не представлено доказів про розпочате службове розслідування стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, суд приходить до висновку, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка безпідставно, а тому висновки викладені в акті від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446 є протиправними.

Крім цього суд встановив, що перевірка ТзОВ СУАП «Ренесанс-ДР»податковим органом проведена шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Будь-яких доказів, зокрема рішень судів про визнання недійсними правочинів укладених, в період за який проводилася перевірка, між ТзОВ СУАП «Ренесанс-ДР» та контрагентами зазначеними в акті перевірки, податковим органом суду не надано.

За таких обставин суд приходить до переконання, що висновки податкового органу про нікчемність таких правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на первинні документи.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог частини 3 статті 2 КАС України, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, а дії вчинено притиправно, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень та вчинення ним дій щодо формування висновків про нікчемність правочинів.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд прийшов до висновку що покликання Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про завищення податкового кредиту у жовтні та грудні 2009 року на суму 538246,26грн. є безпідставним та необґрунтованим. За таких обставин податкове повідомлення-рішення, що винесене відповідачем за результатами перевірки цих правовідносин, є протиправним і підлягає скасуванню, а дії ДПІ у Галицькому районі м.Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР»при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України слід визнати протиправними.

Відповідно до ст..94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР»03 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись статтями 7-14,17-18,49,51, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 29.04.2011 року №0000582321.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова щодо викладення висновку, в пункті 2 на сторінці 22 акту від 28.03.2011 року №953/23-209/23270446, про порушення ТзОВ«СУАП «Ренесанс-ДР» частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ СП Українсько-американське «Ренесанс-ДР»при придбанні товарів (послуг) та висновку про відсутність передачі товару (послуги) по вказаних правочинах в порушення статті 662, 655 та 656 ЦК України.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-американське підприємство «Ренесанс-ДР»3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 01.08.2011 року.

Суддя Запотічний І.І.