Постанова № 18848441, 19.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р. cправа № 2a-3053/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

прокурора м. Івано-Франківська Ворох А.В.

представника позивача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Федьківа В.Б., Вуїв Г.Р.

представника відповідача: Житлово-експлуатаційної організації №4 Гуйван Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Житлово-експлуатаційної організації №4 про стягнення податкового боргу в сумі 1 258744,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (надалі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної організації №4 (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1 258744,12 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", пункту 1.3. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", статті 17 Закону України "Про плату за землю", пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 14.1.175. пункту 14 статті 14, пунктів 57.1., 57.3. статті 57, пункту 203.2. статті 203, пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України допустив заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 1155 027,27 грн., в тому числі: за основним платежем 835535,00 грн., за штрафними санкціями 57 889,20 грн., пеня, що обліковується в картці особового рахунку 52 993,70 грн. та пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу 208 609,37 грн.; по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 95693,54 грн., в тому числі: за основним платежем 49855,27 грн., за штрафними санкціями 23646,06 грн., пеня, що обліковується в картці особового рахунку 11 617,25 грн. та пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу 10 574,96 грн.; по податку з доходів найманих працівників в розмірі 379, 87 грн., яка виникла внаслідок несплати пені, що обліковується в картці особового рахунку, а також заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях в розмірі 7643,44 грн., яка виникла внаслідок несплати пені, що обліковується в картці особового рахунку. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 1258 744,12 грн., яка ним не сплачена.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та пояснила, що заборгованість відповідача по податкових зобовязаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.

В судовому засіданні прокурор подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначила, що відповідачем 02.08.2011 року частково погашено зобовязання в розмірі 4500,00 грн. заборгованості по адміністративних штрафах та інших санкціях, яка виникла внаслідок несплати пені, що обліковується в картці особового рахунку. Пояснила суду, що станом на 05.10.2011 року залишок такої несплаченої пені по адміністративних штрафах та інших санкціях становить 3143,44 грн. Уточнила також розмір пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість за період з 30.10.2008 року по 05.06.2011 року, яка, на час розгляду справи, становить 148481,12 грн. Із урахуванням вказаного просила стягнути із Житлово-експлуатаційної організації №4 з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить Житлово-експлуатаційній організації №4 в дохід бюджету податковий борг в сумі 1194 115,87 грн. (а.с. 87).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по податку з доходів найманих працівників в сумі 379,87 грн. визнав в повному обсязі. Щодо решти позовних вимог заперечив та пояснив суду, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений нормами статті 257 Цивільного кодексу України. Вказав на неправомірність застосування податковим органом пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у звязку з чим утворилася суттєва різниця у розрахунках. А також пояснив, що в період з 20.10.2008 року по 18.05.2011 року Житлово-експлуатаційною організацією №4 недоплачено податок на додану вартість лише на суму 835535,00 грн., тобто значно меншу від зазначеної у позовній заяві суми боргу. Просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення до них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 15.06.1993 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію Житлово-експлуатаційної організації №4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.05.2011 року, та взяте на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів (а.с. 6-7).

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про плату за землю", "Про податок з доходів фізичних осіб" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належить податок на додану вартість, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та податок на доходи фізичних осіб.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) обєкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач у відповідності до статті 5 Закону України "Про плату за землю", статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 180.1. статті 180 Кодексу являється платником земельного податку, податок на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що 20.10.2008 року, 20.11.2008 року, 18.12.2008 року, 20.01.2009 року, 20.02.2009 року, 20.03.2009 року, 16.04.2009 року, 20.05.2009 року, 19.06.2009 року, 20.07.2009 року, 19.08.2009 року, 21.09.2009 року, 19.10.2009 року, 20.11.2009 року, 16.12.2009 року, 19.01.2010 року, 18.02.2010 року, 17.03.2010 року, 15.04.2010 року, 18.05.2010року, 17.06.2010 року, 19.07.2010 року, 19.08.2010 року, 17.09.2010 року, 18.10.2010 року, 18.11.2010 року, 16.12.2010 року, 19.01.2011 року, 17.02.2011 року, 18.03.2011 року, 15.04.2011 року та 18.05.2011 року відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, де відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобовязань в загальному розмірі 835 535,00 грн., в тому числі: за вересень 2008 року 23566,00 грн., за жовтень 2008 року 28041,00 грн., за листопад 2008 року 16800,00 грн., за грудень 2008 року 32992,00 грн., за січень 2009 року 21752,00 грн., за лютий 2009 року 26747,00 грн., за березень 2009 року 27232,00 грн., за квітень 2009 року 23663,00 грн., за травень 2009 року 27465,00 грн., за червень 2009 року 28013,00 грн., за липень 2009 року 26729,00 грн., за серпень 2009 року 26511,00 грн., за вересень 2009 року 23582,00 грн., за жовтень 2009 року 28187,00 грн., за листопад 2009 року 25985,00 грн., за грудень 2009 року 30809,00 грн., за січень 2010 року 24381,00 грн., за лютий 2010 року 21325,00 грн., за березень 2010 року 23767,00 грн., за квітень 2010 року 21486,00 грн., за травень 2010 року 20153,00 грн., за червень 2010 року 32293,00 грн., за липень 2010 року 32316,00 грн., за серпень 2010 року 24004,00 грн., за вересень 2010 року 27558,00 грн., за жовтень 2010 року 31418,00 грн., за листопад 2010 року 23068,00 грн., за грудень 2010 року 33758,00 грн., за січень 2011 року 27226,00 грн., за лютий 2011 року 26569,00 грн., за березень 2011 року 24798,00 грн. та за квітень 2011 року 23341,00 грн. відповідно (а.с. 10-47, 100-101). Даних зобовязань відповідачем в повному обсязі не виконано та не сплачено і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за вищевказані періоди згідно даних декларацій становить 835535,00 грн. (а.с. 88).

В судовому засіданні представник відповідача визнала несплату Житлово-експлуатаційною організацією №4 податку на додану вартість за вищевказаний період в розмірі 835535,00 грн. (а.с. 85).

Судом також встановлено, що 31.01.2008 року, 29.01.2009 року, 29.01.2010 року та 27.01.2011 року відповідач, у відповідності до статті 14 Закону України "Про плату за землю" та пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України подав позивачу податкові розрахунки земельного податку за 2008, 2009, 2010 роки та декларацію за 2011 рік відповідно, де ним розраховано суми власних зобовязань (а.с. 56, 59, 96-99).

Крім того, 23.05.2008 року, 03.08.2009 року та 06.05.2010 року відповідач подав уточнюючі розрахунки податкових зобовязань по земельному податку, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в яких ним самостійно обчислено суму податкових зобовязань за жовтень 2008 року в розмірі 494,19 грн., за листопад 2008 року 1475,52 грн., за грудень 2008 року - 991,25 грн., за грудень 2009 року 386,82 грн. та за січень-грудень 2010 року 6938,08 грн. відповідно. Також, відповідачем у відповідності до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно нараховано суму штрафу, у звязку з виправленням помилки в розмірі 25,45 грн. (а.с. 55, 57, 58, 95).

Так, згідно пункту 17.2 статті 17 Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

З урахуванням вказаного судом встановлено, що податковий борг відповідача по податкових зобовязаннях із земельного податку відповідно до самостійно поданих ним розрахунків, уточнюючих розрахунків та декларації становить 49855,27 грн. Дані самостійно задекларовані зобовязання відповідач в повному обсязі не сплатив і на момент розгляду справи податковий борг із земельного податку становить 49855,27 грн.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який, до 01.01.2011 року, установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 коментованого Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Аналогічна правова норма відображена і у статті 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобовязання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість, розрахунках по земельному податку та уточнюючих розрахунках по земельному податку, та які ним в повному обсязі не сплачені в загальному розмірі 885390,27 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій і розрахунків та являються податковим боргом відповідача.

В судовому засіданні судом встановлено, що 19.12.2008 року, 20.02.2009 року, 21.05.2009 року, 22.09.2009 року, 18.11.2009 року, 04.06.2010 року та 23.12.2010 року позивачем за наслідками проведених перевірок по питанню своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обовязкових платежів по податку на додану вартість за період з 01.05.2006 року по 30.05.2006 року, з 30.05.2006 року по 19.02.2009 року, з 01.06.2006 року по 30.04.2009 року, з 01.07.2006 року по 31.08.2009 року, з 01.11.2006 року по 31.10.2009 року, а також за грудень 2006 року та січень 2007 року складено акти за №17645/15-2/19400162 від 19.12.2008 року, за №2363/15-2/19400162 від 20.02.2009 року, за №6146/15-2 від 21.05.2009 року, за №11630/15-2/19400162 від 22.09.2009 року, за №1775/15-2/19400162 від 18.11.2009 року, за №10184/15-2/19400162 від 04.06.2010 року та за №21809/15-2/19400162 від 23.12.20010 року, якими встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, відповідно, сума яких затримувалась до сплати більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 10-11).

Крім того, судом встановлено, що 22.10.2008 року, 03.02.2009 року та 28.10.2010 року позивачем за наслідками проведених перевірок по питанню своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обовязкових платежів по земельному податку з юридичних осіб за період з 07.06.2006 року по 26.09.2008 року, з 01.07.2006 року по 30.10.2008 року та з 30.08.2006 року по 30.12.2009 року складено акти за №14414/15-3 від 22.10.2008 року, за №1195/15-03 від 03.02.2009 року та за №18042/15-03 від 28.10.2010 року, якими встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 коментованого вище Закону в частині недотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань із земельного податку, відповідно, сума яких затримувалась до сплати більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 60, 62-63, 93).

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вказаних актів позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0017041502/0 від 19.12.2008 року, за №0001361502/0 від 20.02.2009 року, за №0003991502/0 від 21.05.2009 року, за №0007011502/0 від 22.09.2009 року, за №0009181502/0 від 18.11.2009 року, за №0003601502/3 від 18.10.2010 року, за №0009711502/0 від 29.12.2010 року, а також податкові повідомлення-рішення за №1416503/0 від 31.10.2008 року, за №0001491503/0 від 05.02.2009 року та за №0011561503/0 від 28.10.2010 року, згідно яких відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 170,03 грн., в розмірі 4145,03 грн., в розмірі 3856,03 грн., в розмірі 12500,54 грн., в розмірі 8644,01 грн., в розмірі 15155,54 грн., в розмірі 8418,02 грн., в розмірі 2627,29 грн., в розмірі 717,66 грн. та в розмірі 20275,63 грн., які ним отримані 19.12.2008 року, 20.02.2009 року, 21.05.2009 року, 22.09.2009 року, 18.11.2009 року, 18.10.2010 року, 29.12.2010 року, 31.10.2008 року, 05.02.2009 року та 28.10.2010 року відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с. 48-54, 61, 94).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не була порушена процедура апеляційного узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями за №0017041502/0 від 19.12.2008 року, за №0001361502/0 від 20.02.2009 року, за №0003991502/0 від 21.05.2009 року, за №0007011502/0 від 22.09.2009 року, за №0009181502/0 від 18.11.2009 року, за №0003601502/3 від 18.10.2010 року, за №0009711502/0 від 29.12.2010 року, за №1416503/0 від 31.10.2008 року, за №0001491503/0 від 05.02.2009 року та за №0011561503/0 від 28.10.2010 року, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість в загальному розмірі 57889,20 грн. та із земельного податку в загальному розмірі 23320,61 грн., а всього разом 81509,81 грн. є узгодженими.

Вимоги щодо обовязковості виконання і сплати визначеного податковими органами податкового зобовязання регламентовані і в пункті 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2005 року позивачем за наслідками проведеної перевірки по питанню дотримання відповідачем вимог пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року складено акт за №35/24-1-19400162/93 від 10.02.2005 року, яким встановлено порушення відповідачем пункту 8.6 статті 8 вказаного Закону, зокрема: придбання основних засобів на загальну суму 7873,59 грн.; списання основних засобів на загальну суму по балансовій вартості 14189,56 грн., залишковою вартістю 706,02 грн.; надання працівникам підприємства, за їх заявами, товарів в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 1131,13 грн.; проведення взаєморозрахунків по погашенню боргу за надані послуги, виконані роботи на загальну суму 24253,07 грн. в рахунок погашення боргу по активах, які перебували у податковій заставі, без узгодження з Державною податковою інспекцією (а.с. 104-106).

Відповідач відмовився від підпису акту перевірки за №35/24-1-19400162/93 від 10.02.2005 року, що підтверджується актом відмови від підпису від 11.02.2005 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 107).

На підставі вказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000042400/0/0 від 15.02.2005 року, згідно якого відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25384,20 грн., яке отримане уповноваженою особою відповідача 16.02.2005 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 103).

Однак вказані зобовязання відповідач не сплатив протягом граничного строку, передбаченого законом, внаслідок чого позивачем нараховано пеню, яка обліковується в картці особового рахунку. Вказана пеня відповідачем не була сплачена, в результаті чого утворилася заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях, яка на момент розгляду справи, з урахуванням часткової сплати становить 3143,44 грн.

Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату в 2007, 2008, 2009, 2010 та 2011 роках податкових зобовязань з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб нараховано пеню в загальному розмірі 159056,08 грн. (а.с. 90-91).

Відповідно до підпункту 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 16.4.1. пункту 16.4 статті 16 вище вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Такі ж вимоги визначені у Податковому кодексі України, відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4. статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Крім того, з довідки про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків від 07.06.2011 року за №247 вбачається, що за відповідачем рахується пеня, яка обліковується по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 52 993,70 грн., із земельного податку в розмірі 11 617,25 грн. та пеня, яка обліковується по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 379,87 грн. (а.с. 92).

Представник відповідача під час судового розгляду визнала несплату Житлово-експлуатаційною організацією №4 пені, яка обліковується по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 379,87 грн. (а.с. 86).

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/553/8952/24-1-205 від 12.03.2003 року та податкова вимога форми "Ю2" за №2/882/12877/24-1-205 від 11.04.2003 року. Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових вимог (а.с. 9). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Аналогічна норма відображена у підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1094899,02 грн. (в тому числі 835535,00 грн. за основним платежем, 57889,20 грн. за штрафними санкціями, 201474,82 грн. наявної і нарахованої пені); із земельного податку в розмірі 95693,54 грн. (в тому числі 49855,27 грн. за основним платежем, 23646,06 грн. за штрафними санкціями, 22192,21 грн. наявної і нарахованої пені); податку з доходів найманих працівників в розмірі 379,87 грн. (який виник в наслідок несплати пені, що обліковується у картці особового рахунку нарахованої за несплату зобовязання за період з 01.01.2005 року по 22.12.2010 року); адміністративних штрафів в розмірі 3143,44 (який виник в наслідок несплати пені, що обліковується у картці особового рахунку нарахованої за несплату зобовязання за період з 01.03.2005 року по 15.04.2011 року), а всього разом в загальному розмірі 1194 115,87 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками, уточнюючими розрахунками та декларацією із земельного податку, актами перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, першою та другою податковими вимогами, розрахунком пені за №26286/10/19-012/6808 від 26.10.2011 року, довідкою про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків від 07.06.2011 року за №247, а також обліковою карткою платника, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9, 10-47, 48-54, 55-59, 60, 61, 62-63, 90-91, 92, 93, 94, 95-99, 100-101, 102, 103, 104-106, 108-190).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Житлово-експлуатаційної організації №4 податкового боргу в сумі 1194115,87 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Житлово-експлуатаційної організації №4 (ідентифікаційний код 19400162, вул. Військова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить Житлово-експлуатаційній організації №4 в дохід бюджету податковий борг в сумі 1194 115 (один мільйон сто девяносто чотири тисячі сто пятнадцять) гривень 87 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 24.10.2011 року.