Постанова № 18848391, 04.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2758/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - Кудли О.Й.

представника відповідача - Малетина А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднананої державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення заборгованості в сумі 14616,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2011 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 14616,40 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість, яка виникла у звязку з несплатою податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 185,67 грн., податку на додану вартість в сумі 500,30 грн., земельного податку в сумі 11946,61 грн. в тому числі пеня 834,57 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 1640,84 грн., збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 340,00 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 14616,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив. Звернув увагу суду на ту обставину, що в податкових повідомленнях-рішеннях, а також актах перевірки на підставі яких винесені ці рішення містять код ЄДРПОУ який не має жодного відношення до Долинського ремонтно-будівельного ТзОВ. Крім того, зазначив, що підпис уповноваженої особи на повідомленнях про вручення поштового відправлення згідно з якими направлено податкові повідомлення-рішення, не належить керівнику відповідача. Звернув увагу суду на ту обставину, що рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області та Івано-Франківського окружного адміністративного суду вже стягувалась заборгованість по вказаних рішеннях. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступних мотивів

Судом встановлено, що 07.09.1993 року Долинською районною державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію субєкта господарювання юридичної особи Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на податковий облік Долинською обєднаною державною податковою інспекцією.

Відповідно до даних обліку Долинської оДПІ податковий борг відповідача перед бюджетом становить 47616,36 грн. в тому числі по платежах: з податку на прибуток 1603,49 грн., з податку на додану вартість 13710,74 грн., по земельному податку 26920,01 грн., з податку з власників транспортних засобів 4517,44 грн., з комунального податку 280,90 грн., по збору за забруднення навколишнього середовища 583,78 грн.

Як встановлено в судовому засіданні постановою господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2006 року у справі № ПА-15/21 з відповідача стягнуто 3280,71 грн., з них 2632,50 грн. земельного податку, 218,18 грн. податку з власників транспортних засобів, 278,70 грн. податку на додану вартість та 154,33 грн. податку на прибуток.

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 року по справі № 2а-2366/10/0970 з відповідача стягнуто 22219,25 грн. (сума позову станом на 07.05.2010 року становила 29719,25 грн. в томсу числі по платежах: з податку на прибуток 1263,49 грн., з податку на додану вартість 12931,74 грн., із земельного податку 12340,90 грн., з податку з власників транспортних засобів 2658,44 грн., з кмунального податку 280,90 грн., зі збору за забруднення навколишнього середовища 243,78 грн.)

Таким чином, невідшкодована сума заборгованості перед бюджетом, яка підлягає стягненню з відповідача становить 14616,40 грн. в тому числі по платежах:

-з податку на прибуток 185,67 грн., яка виникла в результаті несплати податкових зобовязань визначених оДПІ згідно податкового повідомлення-рішення від 07.10.2010 року за № 0001091500/0 (загальна сума визначена оДПІ становила 340 грн.);

-з податку на додану вартість 500,30 грн., яка виникла в результаті несплати податкових зобовязань визначених оДПІ згідно податкових повідомлень-рішень від 21.10.2010 року за № 0002991502/0 та від 20.01.2011 року за № 0000041502/0;

-по земельному податку 11946,61 грн., в тому числі 834,57 грн. пеня, яка виникла в результатінесплати податкових зобовязань задекларованих відповідачем в податковому розрахунку земельного податку;

-з податку з власників транспортних засобів 1640,82 грн., яка виникла в результаті несплати податкових зобовязань задекларованих відповідачем в розрахунку сум податку з власників транспортних засобів;

-зі збору за забруднення навколишнього середовища 340,00 грн., яка виникла в результаті несплати податкових зобовязань визначених оДПІ згідно податкового повідомлення-рішення від 06.07.2010 року за № 0003351503/0.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що сума позову вже стягувалась в судовому порядку, оскільки в даному випадку до стягнення заявлено саме неопрацьовану в судовому порядку суму податкового боргу в розмірі 14616,40 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не сплатив податок на прибуток, податок на додану вартість, земельний податок, податок з власників транспортних засобів та збір за забруднення навколишнього середовища.

Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем вручено відповідачу першу та другу податкову вимогу відповідно до ст.6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які відповідач залишив без реагування.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду , яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями корінців податкових повідомлень-рішень, копіями податкових розрахунків, копією уточнюючого розрахунку, довідкою про стан заборгованості та іншими матеріалами справи.

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що в податкових повідомленнях-рішеннях, а також актах перевірки на підставі яких винесені ці рішення міститься код ЄДРПОУ який не має жодного відношення до Долинського ремонтно-будівельного ТзОВ, враховуючи наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ідентифікаційний код Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю 03059442, в податкових повідомленнях-рішеннях та актах перевірки зазначено код 3059442. Тобто, на думку суду, податковим органом допущено описку та не зазначено першої цифри коду - «0». Однак, дана обставина не спростовує факт допущення відповідачем порушень встановлених в актах перевірки та не може бути підставою для його звільнення від відповідальності.

З цих же підстав не приймається судом твердження представника відповідача про те, що підпис уповноваженої особи на повідомленнях про вручення поштового відправлення згідно з якими направлено податкові повідомлення-рішення, не належить керівнику відповідача.

Слід також зазначити, що податкові повідомлення-рішення, які надсилались відповідачу є узгодженими, та як вбачається з матеріалів справи, відповідачу про їх існування було відомо раніше, так як стягнення частини заборгованості по зобовязаннях визначених вказаними повідомленнями-рішеннями вже було предметом судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями судових рішень (а.с. 22-25).

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обcязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 14616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.10.2011 року.